Ухвала

від 27.09.2024 по справі 500/5670/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

Справа № 500/5670/24

27 вересня 2024 рокум.ТернопільГоловуюча суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову Навчального закладу об`єднання громадян "Чортківський спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України" до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Навчального закладу об`єднання громадян "Чортківський спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України" до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 23.09.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26.09.2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду від Навчального закладу об`єднання громадян "Чортківський спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України" надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Тернопільській області №90-од від 22 серпня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі, заборонити Регіональному сервісному центру Головного сервісного центру МВС у Тернопільській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання наказу Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Тернопільській області №90-од від 22 серпня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Дана заява обґрунтована тим, що 25 лютого 2011 року позивач отримав сертифікат про державну акредитацію серії МВС №000120, що надавало йому право на здійснення діяльності з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів. Діяльність позивача була спрямована на якісну підготовку водіїв, згідно з чинним законодавством, і проводилася відповідно до нормативних вимог. 22 серпня 2024 року акредитаційна комісія РСЦ ГСЦ МВС у Тернопільській області прийняла рішення про анулювання сертифіката, мотивуючи це порушенням вимог законодавства у сфері підготовки водіїв транспортних засобів у період 2022-2023 років. Комісія посилалася на факти видачі свідоцтв про закінчення практичної підготовки водіям, які на момент проходження навчання перебували за межами України. На підставі рішення акредитаційної комісії відповідач видав наказ №90-од від 22.08.2024 року, яким було анульовано дію сертифіката про державну акредитацію серії МВС №000120, виданого позивачу. Заявник вважає, що анулювання сертифіката позбавило його можливості здійснювати законну діяльність з підготовки водіїв, призвело до зупинення діяльності навчального закладу, негативно вплинуло на навчальний процес, що завдало непоправної шкоди в підготовці водіїв, укладених договорів про навчання, поставило під загрозу майбутню діяльність закладу та його репутацію, вплинуло на права осіб, які навчаються за затвердженим навчальним планом, втрачено можливість забезпечення безперервності освітнього процесу, а також завдано інші негативні фінансові та правові наслідки. За таких обставин заявник вважає, що зупинення дії наказу та заборона Регіональному сервісному центру Головного сервісного центру МВС у Тернопільській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання наказу, є необхідним заходом забезпечення позову, який гарантуватиме позивачу ефективний захист прав та інтересів до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали, що подані заявником, суддя вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав заявника, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При цьому, слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Проте, сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке ймовірно стосується прав та інтересів заявника, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів заявника підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Суд вважає, що заявником не доведено і не підтверджено, у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою Навчального закладу об`єднання громадян "Чортківський спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України".

Як вже зазначалось вище, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 24.06.1993.

Основним видом його діяльності, який визначений в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: Код КВЕД - 85.32 Професійно-технічна освіта.

Разом з тим, крім вказаного основного виду діяльності у заявника є й інші види, а саме: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 93.19 Інша діяльність у сфері спорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Тому, суд приходить до переконання, що зупинення дії наказу відповідача №90-од від 22 серпня 2024 та заборона Регіональному сервісному центру Головного сервісного центру МВС у Тернопільській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання наказу не гарантуватиме ефективного захисту прав та інтересів позивача до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Як вже зазначалось вище, підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд вважає, що зазначені заявником у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявник жодним чином не позбавлений права займатися іншими видами діяльності.

Таким чином, враховуючи види діяльності заявника, які він здійснює, суд доходить висновку, що зупинення дії наказу та заборона Регіональному сервісному центру Головного сервісного центру МВС у Тернопільській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання наказу не гарантуватиме ефективного захисту прав та інтересів позивача до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі, а відповідно і до негативних наслідків, які з цим пов`язані.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі №160/20102/23.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що за результатами розгляду заяви представника позивача про забезпечення позову, встановлено, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 частиною 2 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно з статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Навчальному закладу об`єднання громадян "Чортківський спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Головуюча суддяДерех Н.В.