Ухвала

від 27.09.2024 по справі 520/26579/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 вересня 2024 р. Справа № 520/26579/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТУРБОЕНЕРГОСЕРВІС» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТУРБОЕНЕРГОСЕРВІС», в якому просить суд стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТУРБОЕНЕРГОСЕРВІС» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( НОМЕР_1 в ХОУ АТ «Ощадбанк» МФО 351823 код ЄДРПОУ 14099344) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з лютого по серпень 2024 року (в т.ч. перерахунок за минулий період) в сумі 918844,27 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач подав адміністративний позов з доданими до нього документами за допомогою підсистеми "Електронний суд".

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з лютого по серпень 2024 року (в т.ч. перерахунок за минулий період) в сумі 918 844,27 грн.

Отже, в силу приписів Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 11 026,13 грн.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем при подачі позовної заяви не надано квитанцію про сплату судового збору у встановленому розмірі, що не відповідає вимогам КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Щодо строку звернення позивача до суду із даним позовом, слід зазначити наступне.

Положеннями статті 122 КАС України визначено строки звернення до адміністративного суду.

Згідно положень ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з лютого по серпень 2024 року (в т.ч. перерахунок за минулий період) в сумі 918 844,27 грн.

Проте, до суду із даним позовом позивач звернувся лише 20.09.2024 року, тобто поза межами тримісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В прохальній частині позову позивач просив суд визнати поважними причини пропуску строку в частині вимог щодо заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий - березень 2024 року (в т.ч. перерахунок за минулий період) та поновити пропущений строк на звернення до суду з позовною заявою до ТОВ «НВП «ТУРБОЕНЕРГОСЕРВІС» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, в частині вимог щодо заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий-березень 2024 року (в т.ч. перерахунок за минулий період).

В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що воєнний стан є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Для врегулювання даного питання Рада Суддів України прийняла ряд важливих рішень, які регулюють порядок вчинення судочинства під час воєнного стану. Процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог з огляду на наслідки військової агресії (ракетне чи інше ураження території, де знаходиться Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, затяжні повітряні тривоги, відсутність електрозабезпечення тощо).

Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

В постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

В той час, Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Також в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

Перевіривши наведене представником позивача обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача (його уповноваженого представника) та дійсно унеможливили звернення до суду у встановлений КАС України тримісячний строк.

Посилання позивача ракетне чи інше ураження території, де знаходиться Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, затяжні повітряні тривоги, відсутність електрозабезпечення тощо, відповідно, позивач не мав можливості у встановлені строки звернутися до суду з даним позовом в частині позовних вимог, не підтверджено жодними доказами.

Крім того, обставини введення воєнного стану дійсно можуть бути визнані судом поважними причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Проте, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду.

Водночас, представник позивача не вказує, яким саме чином введення воєнного стану, повітряні тривоги в місті Харкові, планові та аварійні відключення світла через пошкодження обстрілами електромереж спричинило пропуск ним строку звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог.

Вищевказані посилання представника позивача не доводять того, що внаслідок введення в Україні воєнного стану Головне управління об`єктивно було позбавлене можливості звернутися до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 30 липня 2024 року по справі №420/6964/24 щодо вирішення питання строку звернення до суду, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Суд також звертає увагу, що з комп`ютерної програми "ДСС" вбачається, що починаючи з лютого 2022 року і по сьогоднішній день Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до суду було подано до суду 1436 позовних заяв, з яких - починаючи з червня 2024 року - 224 позовних заяви, що свідчить про вибірковий підхід з боку пенсійного органу до звернення до суду та подачі позовних заяв, враховуючи введення в Україні воєнного стану.

З приводу посилання позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, суд звертає увагу, що указаний лист має загальний інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку без доведення причинно-наслідкового зв`язку, тоді як наявність форс-мажорних обставин у конкретному випадку має підтверджуватися відповідним сертифікатом, який має іншу юридичну силу в контексті підтвердження обставин непереборної сили.

Такі висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23, від 15 серпня 2024 року у справі № 580/4079/23.

В прохальній частині позову позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку в частині вимог щодо заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий - березень 2024 року (в т.ч. перерахунок за минулий період).

При цьому, є незрозумілим, які саме суми та за який саме минулий період пенсійний орган намагається включити до заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий - березень 2024 року.

З цього приводу жодних пояснень позовна заява також не містить.

Згідно п.6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року №64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зважаючи на що, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з лютого по травень 2024 року, який сплинув 26.08.2024 року, тоді як позивач звернувся до суду з даним позовом 20.09.2024 року.

Отже, сукупність обставин у цій справі вказує на те, що позивачем у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданого законом процесуального права на подання адміністративного позову. Належних доказів на підтвердження наявності обмежень для підготовки позову та подачі його до суду у встановлені законодавством строки, представником позивача разом із заявою про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині вимог щодо заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий - березень 2024 року (в т.ч. перерахунок за минулий період) не надано.

Згідно ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме надати до суду:

1) іншу заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з лютого по травень 2024 року разом з доказами поважності причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення строку або зазначити законодавчий акт, який встановлює інші строки звернення до суду з аналогічним позовом;

2) надати пояснення, які саме суми та за який саме минулий період пенсійний орган включає до заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий - березень 2024 року, з урахуванням вищевикладених висновків суду щодо строків звернення до суду;

3) докази сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі надавши до суду квитанцію на суму 11 026,13 грн.

Реквізитами для перерахування судового збору (з 01.01.2024) є: отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТУРБОЕНЕРГОСЕРВІС» про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу термін - не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Шевченко