Рішення

від 27.09.2024 по справі 620/10314/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/10314/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Соя Плюс" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Соя Плюс" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить:

визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми ''ВЗ'' від 15.07.2024 №11016/ж10/25-001-04-04.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що: ним були подані декларація з ПДВ та заява про бюджетне відшкодування ПДВ на суму 71069,00 грн; віднесення сум до податкового кредиту з ПДВ були правомірними, адже усі господарські операції були реальними та підтверджені належними доказами; включення позивача до Реєстру ризикових платників не впливає на право отримати ним бюджетне відшкодування; відповідач не мав підстав досліджувати правильність нарахування від`ємного значення інакше ніж шляхом перевірки податкової звітності. Зазначає, що відповідач не досліджував факт збереження товарно-матеріальних цінностей, суми по придбанню яких віднесені до податкового кредиту, оскільки це не було предметом камеральної перевірки.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що відповідно до даних Реєстру об`єктів оподаткування на праві власності позивачу належить лінія з переробки зерна б/у та експлуатується (дата взяття на облік з 02.04.2024), але за даними Єдиного реєстру податкових накладних позивач, як покупець лінії, не реєстрував податкову накладну. Вказує, що неможливо в повному обсязі дослідити реальність здійснення позивачем фінансово господарських операцій, правильності декларування таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Також зазначає, що у зв`язку з російською агресією проти України, в результаті обстрілів важким озброєнням будівель м. Чернігова та інших населених пунктів Чернігівської області, ряду підприємств було зруйновано, знищено або пошкоджено офісні, виробничі та складські приміщення, транспортні засоби, сільськогосподарську та іншу спеціалізовану техніку, знищено пожежами документи, в тому числі бухгалтерська та податкова звітність. Водночас позивачем не надавалися відомості, щодо наявності товарно-матеріальних цінностей, щодо проведення інвентаризації для встановлення його пошкодження та відомості, щодо фіксації пошкодження майна або втрат первинних документів. З урахуванням викладеного, Головне управління ДПС у Чернігівській області вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та відповідає нормам законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ТОВ «Еко Соя Плюс» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом господарської діяльності товариства є 10.41виробництво олії та тваринних жирів. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

17.05.2024 позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2024 року з додатками, у тому числі і додаток 4, заяву про бюджетне відшкодування ПДВ на суму 71069 грн (а.с. 5-10).

У період з 21.05.2024 по 18.06.2024 відповідачем була проведена перевірка позивача та складений Акт від 18.06.2024 № 8506/ж5/25-01-04-04-02/40142870 про результати камеральної перевірки ТОВ «Еко Соя Плюс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2024 року (далі Акт від 18.06.2024) (а.с. 11 -18).

За висновками Акту від 18.06.2024 камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2024 року, а саме: в порушення вимог пункту 200.4, пункту 200.7, пункту 200.8 пункту 200.9 пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, розділу ІІІ, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, позивачу відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування у сумі 71069,00 грн по декларації за квітень 2024 року.

Разом з тим, рішенням Комісії від 09.02.2023 № 901 позивач відповідно до п. 8 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, було включено до Реєстру ризикових платників.

На підставі Акта від 18.06.2024 було прийнято податкове повідомлення-рішення №11016/ж10/25-01-04-04 від 15.07.2024, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 71069,00 грн. (а.с.19)

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зістаттею 75 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. (абзац 1, 2 пункту 75.1).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначенимпунктами 2,3 частини першоїтапунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 393цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 393цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 441.2 статті 441цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 442цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 441.3 статті 441, підпунктів 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Порядок проведення камеральної перевірки передбачений статтею 76 ПК України.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. (абзац 1 пункту 76.1 статті 76 ПК України).

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. (абзац 2 пункту 76.1 статті 76 ПК України).

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. (абзац 3 пункту 76.1 статті 76 ПК України).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимогстатті 86цього Кодексу. (пункт 76.2 статті 76 ПК України).

76.3. Камеральна перевіркаподаткової деклараціїабо уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. (абзац 1 пункту 76.3 статті 76 ПК України).

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102цього Кодексу. (абзац 2 пункту 76.3 статті 76 ПК України).

Відповідно до пункту200.1 статті 200 Податкового кодексу Українисума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із абзацом «б» пункту200.4 статті 200 Податкового кодексу Українипри від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно допункту200.7 статті 200 Податкового кодексу Україниплатник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимогЗакону України"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". (пункт200.8 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом200.10 статті 200 Податкового кодексу Україниу строк, передбаченийабзацом першимпункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку данихподаткової деклараціїабо уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком поданняподаткової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченомупідпунктом 78.1.8пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. (Пункт 200.11 статті 200).

Відповідно до пункту200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 480/8796/21 камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Еко Соя Плюс» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2024 року, згідно якої від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 94612 грн (рядок 19 Декларації), сума задекларованого бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку складає 71 069 грн (рядок 20.2.1 Декларації). (а.с.5)

Для підтвердження зазначених у податковій звітності даних відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Еко Соя Плюс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2024 року.

Як зазначалось вище, вказаною перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі71 069 грн та платнику податку відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування.

При цьому, зі змісту Акта від 18.06.2024 контролюючий орган дійшов висновку що за результатами камеральної перевірки не можливо в повному обсязі дослідити реальність здійснення підприємством фінансово - господарських операцій, правильності декларування платником таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (а.с. 15)

В оскаржуваному податковому повідомлені-рішення відповідач при обґрунтуванні підстав для визначення сум, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодуванні вказав, що враховуючи норми пп. 69.29 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в ході проведення камеральної перевірки декларації з ПДВ за квітень 2024 року на підставі баз даних неможливість встановити наявність у платника податків засобів та ТМЦ, їх надходження або вибуття, у зв`язку з чим неможливо визначити правомірність заявленого платником до відшкодування з бюджету ПДВ за зазначений період. (а.с. 19)

Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати господарсько-правові взаємовідносини платника з його контрагентами, первинні господарські документи бухгалтерського обліку, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку із чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюються.

Водночас, реальність вчинених платником правочинів та повнота/правильність їх відображення у податковій звітності, що були основою відображених у звітності цифр, в тому числі заявленої до відшкодування суми ПДВ, якраз може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями77,78 Податкового кодексу України, а ніяк не камеральної перевірки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган здійснив перевірку достовірності формування позивачем податкового кредиту за квітень 2024 року, що не охоплюється предметом камеральної перевірки.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

З огляду на вищезазначений правовий висновок Верховного Суду, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 640/12406/19.

Про необґрунтованість висновків перевірки, в даному випадку, свідчить те, що в межах проведеної камеральної перевірки відповідач не мав права досліджувати господарсько-правові взаємовідносини позивача з його контрагентами, надавати оцінку укладеним правочинам та робити висновки про реальність/існування тих чи інших правочинів, а відтак робити висновки про правильність та достовірність відображення підприємством податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.07.2024 №11016/ж10/25-01-04-04 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частин першої та другоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частин четвертої та п`ятоїстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомоїстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостоїстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими устатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 7100,00 грн. суду було надано копії договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 01.07.2024, додаткової угоди № 1 від 01.07.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру, платіжної інструкції № 678 від 24.07.2024, акту приймання-передачі наданих послуг від 24.07.2024 (а.с. 140-142, 147, 148).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував щодо витрат на правову допомогу, зазначив, що справа призначена в спрощеному провадженні, а розмір витрат, понесених позивачем, не є співмірним зі складністю справи.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7100,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

Дана справа не потребувала значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 4000,00 грн.

Разом з тим, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, тому також за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській областівід 15.07.2024 № 11016/ж10/25-01-04-04.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» (вул. Шевченка, 20, Б, с. Новоселівка, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15502, код ЄДРПОУ 40142870)

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд.11, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ: 44094124).

Повне судове рішення складено 27.09.2024.

Суддя Олена ЛУКАШОВА