Постанова

від 25.09.2024 по справі 120/390/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/390/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

25 вересня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 0182620406 від 21.11.2023 року про застосування штрафних санкцій у сумі 63446,25 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 0182620406 від 21.11.2023 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" судовий збір в розмірі 3028 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасуватиоскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судомпершої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним державним інспектором Вінницького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Вінницькій області Кравченко Ю.В. на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року від 20.09.2023 року реєстраційний номер №9243690061 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожньо-будівельна компанія".

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" за серпень 2023 року №17799/02-32-04-06-07/42063576 від 23.10.2023 року.

Перевіркою податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" за серпень 2023 року встановлено завищення податкового кредиту за серпень 2023 року у сумі 50757,11 грн. за рахунок неправомірного включення податкових накладних, складених та зареєстрованих ЄРПН до 01.01.2022 року. Відтак, платником податку занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на 50757,11 грн.

Не погоджуючись із актом про результати камеральної перевірки податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2023 року ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" подано заперечення до акта про результати камеральної перевірки №17799/02-32-04-06-07/42063576 від 23.10.2023 року.

Однак, листом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 21.11.2023 року заперечення позивача залишено без задоволення, а акт камеральної перевірки без змін.

21.11.2023 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0182620406 про застосування штрафних санкцій в сумі 63446,25 грн.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 та пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, починаючи з 01.08.2023 року продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023 року. Однак, контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано положення законодавства, що регламентують спірні правовідносини під час правового режиму воєнного стану, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0182620406 від 21.11.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Суд зазначає, що підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням положень статті 198 ПК України, є наявність належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п.201.10 ст.201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, або інших документів, передбачених п.201.11 ст.201 Кодексу.

Тобто, підставою для формування податкового кредиту є наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Крім цього, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПК України регламентовано, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України від 30.11.2021 року № 1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Тобто, вказаною нормою надано право платникам податку включати до складу податкового кредиту податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2022 року (дата набрання чинності Закону № 1914-IX) протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеного Закону, але не пізніше 1095 календарних днів з дати їх складання.

У акті про результати камеральної перевірки податкової звітності, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" за серпень 2023 року №17799/02-32-04-06-07/42063576 від 23.10.2023 року вказано, що позивачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року включено податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2022 року на загальну суму 50757,11 грн., а саме: №128 від 30.11.2021 року, №6 від 31.10.2021 року, №10 від 25.10.2021 року, №9 від 22.10.2021 року, №8 від 20.10.2021 року.

Колегія суддів звертає увагу, що вказані податкові накладні зареєстровані у межах 1095 календарних днів з дати їх складання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Зокрема, останнім Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №271/2024 від 06.05.2024 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

03.03.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" № 2118-IX, яким, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 69.

Підпунктом 69.9 статті 69 ПК України (із урахуванням змін внесених згідно із Законом України № 2719-IX від 03.11.2022 року) було встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу; строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Окрім того, Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Тобто, з урахуванням вищезазначеного, строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 та пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, зупиняється та після припинення або скасування воєнного стану продовжується на кількість календарних днів, які припадають на період дії воєнного стану і протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Відтак, якщо термін включення до податкового кредиту припав на період військового стану, то для таких документів перебіг строків зупиняється і буде продовжений після скасування воєнного стану на кількість днів, які припали на воєнний стан.

Надалі, Законом України від 30.06.2023 року № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" виключено пункт 102.9 статті 102 ПК України та у абзаці 1 підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 ПК України слово "Для" замінено "Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для".

Отже, колегія суддів зазначає, що перебіг строків, визначених ПК України, у тому числі й строків для формування податкового кредиту, визначених пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу відновлюється із 01.08.2023 року.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 та пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, починаючи з 01.08.2023 року продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023 року. Натомість, контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано положення законодавства, що регламентують спірні правовідносини під час правового режиму воєнного стану.

Вказана обставина є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0182620406 від 21.11.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС Українине підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цьогоКодексурозглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.