Постанова

від 19.09.2024 по справі 380/30130/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/30130/23 пров. № А/857/19131/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в електронній формі у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЛІФАКС СТОР» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі № 380/30130/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЛІФАКС СТОР» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Чаплик І.Д. в м. Львові 03.07.2024 року о 15:27 год., повний текст складено 05.07.2024), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЛІФАКС СТОР» (далі позивач, ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, податковий орган, контролюючий орган, ГУ ДПС) в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (далі також Комісія) від 29.06.2023 № 21778, яким ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» віднесено до переліку ризикових платників податку;

зобов`язати ГУ ДПС виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення Комісії безпідставне, оскільки податковим органом не доведено вчинення позивачем господарських операцій з ризиковими платниками податку та не враховано наявність у позивача офісного та складських приміщень, де він міг здійснювати свою господарську діяльність.

Відповідач скористався правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» є зареєстрованим суб`єктом господарювання з 15.09.2021, має статус платника податку на додану вартість з 01.10.2021, індивідуальний податковий номер 446078313051, зареєстрований за податковою адресою: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 5Б/2; ЄДРПОУ: 44607839.

Видами діяльності позивача згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля»; 46.11 «Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами»; 46.17 «Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами»; 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин»; 46.31 «Оптова торгівля фруктами й овочами»; 46.32 «Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами»; 46.33 «Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами»; 46.34 «Оптова торгівля напоями»; 46.38 «Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками»; 46.39 «Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний)»; 46.42 «Оптова торгівля одягом і взуттям»; 46.44 «Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення»; 46.49 «Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення»; 46.73 «Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням»; 46.76 «Оптова торгівля іншими проміжними продуктами»; 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії від 29.06.2023 № 220 розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Підставою для проведення засідання Комісії зазначено лист Бюро економічної безпеки України від 20.06.2023 № 11/3.2.1/14926-23. За наслідками розгляду вказаного листа, результатів моніторингу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності Комісією встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР», що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме:

Код 06 платник податку задіяний у здійсненні групою платників податків, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;

Код 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

Код 15 постачання/придбання товарів з обмеженими терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/ або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.

За результатами встановлених обставин Комісією 29.06.2023 прийнято рішення № 21778 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, вказано операції з постачання за період з 01.10.2022 по 29.06.2023, коди операції згідно з УКТЗЕД: 7210 та 1806 та податкові номери платників податку, задіяних в ризиковій операції, 44026049, 44634967 та 44442707.

Вважаючи рішення Комісії від 29.06.2023 № 21778 про відповідність ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем не надано доказів, які б спростовували наявну у контролюючого органу податкову інформацію в базах ДПС. Таких документів позивачем не подано і суду, в зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, оскільки таке є законним та обґрунтованим. Суд першої інстанції наголосив, що погоджується з твердженням відповідача що віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків, а також, що у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Однак, таким правом подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку позивач не скористався.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Вказаним Порядком № 1165 визначається механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів, зокрема процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пункт 6 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Як передбачено пунктом 40 Порядку № 1165, засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Пунктом 44 Порядку № 1165, визначено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 до Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тож, як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, з аналізу наведених правових положень слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку, тобто може бути предметом судового контролю.

Одночасно суд першої інстанції дійшов суперечливого висновку про те, що віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків, що виключає можливість зазначеного вище судового контролю за такою діяльністю контролюючого органу.

З цим висновком апеляційний суд не погоджується, враховуючи наведені вище правові норми, які прямо передбачають можливість судового оскарження платником податків рішення про віднесення його до переліку ризикових платників.

Таким правом позивач скористався, а тому завданням суду є перевірка правомірності спірного рішення Комісії.

Тому суд першої інстанції безпідставно послався на ненадання позивачем податковому органу документів, які б спростовували підставність віднесення його до переліку ризикових платників податків.

Разом з тим, слід погодитися з висновком суду першої інстанції, який покликаючись на відповідну практику Верховного Суду, викладену в постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, зазначив, що з огляду на правове регулювання та характер спірних відносин, під час вирішення спорів подібної категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу.

Як свідчить аналіз наведених вище положень ПК України та Порядку № 1165, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв здійснюється у разі коли у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Крім того, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Наказом ДПС України від 11 січня 2023 року № 17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якому, зокрема, зазначено, що коди:

06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття рішення Комісії від 29 червня 2023 року № 21778 була відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із наявністю наступної податкової інформації: Коди 06, 11, 15.

Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення № 21778 вбачається, що позивача включено в перелік ризикових платників податків у зв`язку із операціями з постачання за період з 01.10.2022 по 29.06.2023, коди операції згідно з УКТЗЕД: 7210 та 1806 та податкові номери платника податку, задіяного в ризиковій операції 44026049, 44634967 та 44442707.

Здійснюючи аналіз податкової інформації по вказаних кодах, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо застосування до позивача коду 06 апеляційний суд зазначає таке.

Матеріалами справи стверджується, що ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» здійснювалися господарські операції з компаніями ТОВ «Зерноторгпостач Груп» Код ЄДРПОУ 44026049), ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» (44634967), ТОВ «СЕВТЕС» (44442707) у період з 01.10.2022 року по 29.06.2023 року.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2024р. у справі № 380/27740/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024, скасовано рішення Комісії № від 01.08.2023р. № 39296, яким ТОВ «Зерноторгпостач Груп» віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

До того ж, рішення, яким ТОВ «Зерноторгпостач Грпу» було віднесено до переліку ризикових платників податків винесено пізніше, ніж позивачем здійснювалися господарські операції з цим контрагентом і які стали підставою для винесення оскаржуваного в межах справи, що розглядається, рішення Комісії.

Щодо ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» та ТОВ «СЕВТЕС» апеляційний суд зазначає, що ні в рішенні від 29.06.2023р. № 21778, ні в матеріалах справи відповідачем не деталізовано, які ж саме конкретно податкові накладні по господарських операціях між ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» та ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР», ТОВ «СЕВТЕС» у період з 01.10.2022 року по 29.06.2023 року визнані як ризикові.

Не зазначено відповідачем, чи було зупинено реєстрацію податкових накладних по господарських операціях ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» з ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР», ТОВ «СЕВТЕС» у період з 01.10.2022 року по 29.06.2023 року, або ж відмовлено у реєстрації, і яких саме податкових накладних.

Крім того, як вірно зазначає апелянт, у період вчинення позивачем господарських операцій з ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР», ні ТОВ «СЕВТЕС», який був предметом оцінки податковим органом при включенні позивача до переліку ризикових платників, зазначені контрагенти позивача не були визнані ризиковими платниками податків і відповідно позивач не міг передбачати, що можливо у майбутньому вони будуть визнані ризиковими платниками податків.

Судова практика при вирішенні податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Термін «добросовісний платник», який вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А, відтак, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Тим більше у випадку, коли на час вчинення господарських операцій контрагенти платника податків не були включені до відповідного переліку ризикових платників.

Крім того, відсутність конкретизації щодо податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з боку Комісії, не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень, але і свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Разом з тим, належних доказів, які б досліджувалися у ході засідання комісії і слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не надано.

Щодо коду 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Матеріалами справи підтверджується, що юридична адреса та головний офіс позивача знаходиться у м. Львові, за адресою: вул. Героїв Майдану, 5Б, офіс 2, яким останній користується на підставі договору суборенди, укладеного 21 вересня 2022 року з ТОВ «ІНКМОНОЛІТ».

Також, позивач використовує в господарській діяльності наступні складські та офісні приміщення: складські приміщення вул. Польова, буд. 1, с. Передільниця, Самбірський район, Львівська обл., вул. Панаса Мирного, буд. 4, м. Стрий, Львівська обл.

На підтвердження вищенаведених обставин позивач надав договори оренди/суборенди, акти прийому-передачі нежитлових приміщень.

Вищевказана інформація відображена у наявних у відповідача повідомленнях позивача про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою № 20-ОПП, що спростовує доводи відповідача про те, що у позивача відсутні (недостатньо) місць для зберігання нереалізованих товарів.

Щодо коду 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.

Апеляційним судом встановлено, що ГУ ДПС у Львівській області у оскаржуваному рішенні № 21778 в розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критерієм ризиковості платника податку» посилається на господарські операції, які здійснювало ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» з компаніями ТОВ «ЗЕРНОТОРГПОСТАЧ ГРУП», ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР», ТОВ «СЕВТЕС» у період з 01.10.2022 року по 29.06.2023 року.

Проте у вказаному рішенні не вказано ні дат податкових накладних на які посилається відповідач, ні номеру податкових накладних, а лише загальний період. Хоча Порядок № 1165 вимагає здійснення моніторингу відповідності саме податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.

Крім того, ні в рішенні від 29.06.2023р. № 21778, ні у відзиві на апеляційну скаргу не деталізовано чи всі податкові накладні, а якщо не всі, то які конкретно по взаємовідносинах між ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» з ТОВ «Зерноторгпостач Груп», ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР», ТОВ «СЕВТЕС» у період з 01.10.2022 року по 29.06.2023 року визнані як такі, що викликають сумнів з точки зору їх ризиковості. Не зазначено відповідачем, чи була виявлена в результаті проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АIС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних інформація щодо зупинення або відмови в реєстрації податкових накладних по господарських операціях між позивачем та ТОВ «Зерноторгпостач Груп», ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР», ТОВ «СЕВТЕС» у період з 01.10.2022 року по 29.06.2023 року.

До того ж, як зазначалося вище, договорами оренди та податковою звітністю, наявною у відповідача, підтверджується наявність у позивача відповідних приміщень для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, вищенаведені обставини підтверджують відсутність ведення Товариством діяльності з ознаками ризиковості, зазначеними у спірному рішенні контролюючого органу.

З аналізу наведених вище обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість спірного рішення відповідача.

Крім того, матеріалами справи також не містять належних доказів з підтвердженням інформації, яка б свідчила про ймовірність уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку, яка використовувалася податковим органом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Апеляційний суд при вирішенні даного спору також враховує правову позицію Верховного Суду, неодноразово висловлено найвищим судовим органом в ході розгляду справ аналогічної категорії.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року по справі № 360/1776/19 викладено аналогічну позицію щодо вимог до акта індивідуальної дії.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком його протиправність.

Крім того, колегія суддів зазначає про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Водночас встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком № 1165 не передбачено.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, і цей факт не заперечується сторонами, Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що, в свою чергу, суперечить положенням Порядку № 1165.

Колегія суддів також зазначає, що оскаржуване рішення податкового органу породжує юридичні наслідки, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у виді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то колегія суддів зазначає, що такі підлягають задоволенню, оскільки пункт 6 Порядку № 1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Таким чином, оскільки рішення про визначення апелянта таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визнано протиправними та скасовано, тому зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача. Крім того, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність рішення Комісії від 29.06.2023 № 21778, яким встановлено відповідність ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» критеріям ризиковості платника податку.

Дане рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято без дотримання вимог чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і, як наслідок, підлягає задоволенню похідна позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні спору по суті, у зв`язку з чим висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції у справі, що розглядається не дав належної оцінки встановленим обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат та стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368 грн. (2147,20 гривень за подання позовної заяви, що підтверджується платіжним дорученням від 05.01.2024 № 339 та 3220,80 грн. за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.08.2024 № 400).

Керуючись статтями 139, 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЛІФАКС СТОР» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі № 380/30130/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЛІФАКС СТОР» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 29.06.2023 № 21778, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЛІФАКС СТОР» віднесено до переліку ризикових платників податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЛІФАКС СТОР» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 26.09.24