Ухвала

від 27.09.2024 по справі 925/1203/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27 вересня 2024 року Черкаси справа №925/1203/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Спаських Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 14899/24 від 26.08.2024) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроменерго-1(с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область) до фізичної особи - підприємця Оксамитного Станіслава Миколайовича (с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область) про стягнення 302 106,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 302 106,40 грн. на підставі Договору про надання послуг з виготовлення виробів № 1 від 05.01.2023, укладеного між сторонами у справі.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтею 162 ГПК України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, передбачені статтями 174-175 ГПК України, відсутні.

Справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ч. 1 ст. 249 ГПК України, виходячи з такого:

У відповідності до ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, в яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається позовна заява (302 800 на 2024 рік) або справи незначної складності, які визнані судом малозначними з ціною позову менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 514 000,00 грн. на 2024 рік).

Проаналізувавши позовні вимоги та доводи позивача на їх обґрунтування, суд вважає, що справу можна визнати малозначною, враховуючи суть позову, відносини сторін унормовані договором, розгляд справи не становить значний суспільний інтерес.

Суд за власною ініціативою вирішує розгляд справи проводити з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 252 ГПК) для дотримання їх процесуальних прав.

Одночасно позивачем подано суду заяву про забезпечення позову від 25.09.2024 в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту:

- на всі грошові кошти, які знаходяться та надходять на банківський рахунок відповідача ФОП Оксамитного С.М. (РПОКПП НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 в в АТ КБ "Приватбанк" в межах ціни позову 302 106,40 грн.;

- на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_1 ), зокрема, нежитлове приміщення (цоколь) X, загальною площею 4.3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1855104771101;

- на корпоративні права ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_1 ) у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ОКСА ТЕРАСА", код ЄДРПОУ 45342753 у кількості 100%, що складає 700 000,00 гривень.

Дана заява обґрунтована тим, що у позивача є підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання своїх грошових зобов`язань, існує пряма загроза у невиконанні рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості, який має майно та кошти, але розрахунок із позивачем не проводить.

Розглянувши доводи позивача, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову, викладений в пунктах 1-10 частини 1 ст. 137 ГПК України. Згідно п. 1 ч. 1 цієї статті позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована доказами вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду або ефективного захисту прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення з різних причин, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Підставою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване належними доказами припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

З позовних матеріалів вбачається, що за умовами Договору від 05.01.2023 визначено, що розрахунки за виготовлення виробів відповідач проводить із позивачем шляхом переказу коштів у гривнях в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця (п. 2.2.).

Замовник повинен здійснити розрахунок на умовах 100% передплати, після плати, часткової передплати, часткової післяплати, якщо інше не зазначено в специфікації до Договору.

Специфікацію до матеріалів справи не прикладено.

В Актах надання послуг строки оплати не вказані.

Отже Договір між сторонами не містить чітких умов про строки оплати за виготовленні позивачем вироби.

Позивач приклав лист відповідача від 11.08.2024 з якого вбачається, що між сторонами є спір з приводу підставності виникнення початкового сальдо у Актах звірки розрахунків, які позивач просив підписати відповідача. Відповідач просив позивача надати первинні документи на виникнення боргу для з`ясування її розміру, бо не обліковує в себе борги перед позивачем.

Вимогу про сплату заборгованості позивач надіслав відповідачу лише 10.09.2024 року і вже 26.09.2024 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу.

Це не свідчить, що відповідач є злісним неплатником і до того ж позивач вказує про проведення відповідачем часткових розрахунків за вироби.

Враховуючи викладене суд не може погодитися із доводами позивача про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач.

Через невизначеність строків платежів по договору та направлення вимоги про сплату боргу відповідачу лише у вересні 2024 року, суд вважає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від розрахунків із позивачем, витрачання коштів на інші потреби ніж розрахунки із позивачем та ін.

Позивачу слід відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову від 25.09.2024 за недоведеністю правових підстав для цього, що не позбавляє позивача права повторного звернення до суду із такою ж заявою.

Судові витрати за розгляд заяви про забезпечення позову покладаються на позивача.

За правилами п.7) ч.2 ст. 176 ГПК України в ухвалі про відкриття провадження суд зазначає про результат вирішення заяв і клопотань позивача. що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Керуючись ст. ст. 121, 176, 234, 250, 252 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відкрити провадження у справі.

2.Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

3.Перше судове засідання у справі призначити на 12:00 год. 05 листопада 2024 року.

Відмовити позивачу в задоволенні заяви від 25.09.2024 про забезпечення позову.

4.Встановити відповідачу строк для надіслання (надання) господарському суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, проти територіальної юрисдикції (підсудності) спору, проти належності відповідача -- до 05 листопада 2024 року.

Відзив відповідачем подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1 ст. 251 ГПК). Відповідач, завчасно направте свій відзив позивачу.

Позивач має право подати до суду та відповідачу відповідь на відзив, а відповідач - свої заперечення до 05 листопада 2024 року, ознайомившись із відзивом та відповіддю на відзив, зокрема, за матеріалами справи.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

6. Роз`яснити сторонам, що за загальним правилом, в силу положень п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання учасника справи без повідомлення про причини неявки не є підставою для відкладення засідання.

7. Повідомити сторони про час і дату призначення засідання у справі. Явку в засідання представників сторін визнати не обов`язковою.

8. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

9. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Рекомендувати відповідачу відкрити власний електронний кабінет для прискорення обігу кореспоннції із судом.

Суддя Н.М. Спаських