Рішення

від 27.09.2024 по справі 320/4146/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 року Київ справа №320/4146/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Дочірнє підприємство "Рітейл Іст" із позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми "П" від 16.04.2019 № 0011371413 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 7 134 489 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 16.04.2019 № 0011361413 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 783 618,75 грн, у тому числі за основним платежем - 1 426 895 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 356 723,75 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" від та 11.07.2019 № 0020491406 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 83 492,60 грн

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями контролюючого органу та висновками акта документальної планової виїзної перевірки, на підставі яких було прийнято спірні податкові повідомлення - рішення і вважає висновки зазначеного акта безпідставними та незаконними. Зазначає, що відповідачем було використано власні суб`єктивні припущення, перекручені норми чинного податкового законодавства.

ДП "Рітейл Іст" вважає, що законні підстави для винесення ГУ ДФС у Київській області оскаржуваних податкових повідомлень рішень від 16.04.2019 форми "П" № 0011371413, форми "Р" № 0011361413, від 11.07.2019 форми "С" № 0020491406 відсутні, а дії вчинені відповідачем щодо їх винесення є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 06.08.2019 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30.08.2019 продовжено строк проведення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 05.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протоколом судового засідання від 21.01.2021 суд на місці ухвалив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності сторін.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 № 411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею, який буде розглядати адміністративну справу № 320/4146/19 визначено Басая О.В.

Ухвалою суду від 08.04.2024 адміністративну справу № 320/4146/19 прийнято до провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Згідно з ухвалою від 23.05.2024 суд замінив Головне управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260) на Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ: 44096797, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. № 5, корпус А).

Ухвалою суду від 4 червня 2024 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником позивача до Київського окружного адміністративного суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого вважає, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. В обґрунтування заперечень посилався на обставини, викладені в акті перевірки. Зазначив, що під час перевірки за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що TOB "СЕІС ГРУП", ТОВ "СЕІС РЕГІОН", ТОВ "СЕІС ЦЕНТР", ТОВ "ЛАЛІПАП", ТОВ "КОРФОСТ" (попередня назва ТОВ "КАСТОР СЕКЬЮРІТІ"), ТОВ "ФРАНФУРТ" (попередня назва ТОВ "СЕІС СБ") за період взаємовідносин із ДП "Рітейл Іст" придбавали послуги з контролю на об`єктах та оренду обладнання системи відео спостереження на об`єкті у інших підприємств, перелік та аналіз звітності яких наведено в акті перевірки. Зокрема, встановлено, що кількість працюючих у постачальників становила одну особу, наступних періодах підприємства припинили подання звітності до податкового органу. Враховуючи викладене, в акті перевірки визначено, що ТОВ "Корфост", ТОВ "Лаліпап", ТОВ "Сеіс Груп", ТОВ "Сеіс Регіон", ТОВ "Сеіс Центр" не могли фактично здійснити господарські операції на користь ДП "Рітейл Іст", що вказує на формування ДП "Рітейл Іст" активу за рахунок надходження товару з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З врахуванням абзацу 8 ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5, 7, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" (далі П(С)БО 15 "Дохід"), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, ДП "Рітейл Іст" необхідно було відобразити в бухгалтерському обліку операції з отримання робіт наступними проводками: Д-т 903 К-т 718 Дохід від безоплатно одержаних товарів (робіт)" на суму 7 134 489 грн; Д-т 718 К-т 79 Відображено фінансовий результат" на суму 7 134 489 грн

Перевіркою зроблено висновок, що ДП "Рітейл Іст" в порушення абзацу 8 ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5, 7, 21 П(С)БО 15 "Дохід", не відображено у складі доходів за на загальну суму 7 134 489 грн, в тому числі по періодам: за 1 квартах 2016 року в сумі 444 763 грн, за 11 квартал 2016 року в сумі 819 150 грн, за III квартал 2016 року в сум 840 982 грн, за IV квартал 2016 року в сумі 878 367 грн, за І квартал 2017 року в сумі 752 299 грн, за квартал 2017 року в сумі 788 395 грн, за III квартал 2017 року в сумі 740 399 грн, за IV квартал 2017 року в сумі 658 753 грн, за 1 квартал 2018 року в сумі 665 321 грн, за 11 квартал 2018 року в сумі 546 060 грн по операціях з формування активів з джерела невідомого походження, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.

Крім того, ДП "Рітейл Іст" в порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 тап.201.1. 201.7. п.201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за січень 2016 року - травень 2018 року на загальну суму ПДВ 1426 895 грн внаслідок взаємовідносин з ТОВ "ЛАЛІПАП", ТОВ "КОРФОСТ", ТОВ "СЕІС ЦЕНТР", ТОВ "СЕІС РЕГІОН", TOB "СЕС ГРУП" та ТОВ "ФРАНФУРТ".

Також зазначено, що перевіркою встановлені факти не оприбуткування ДП "РІТЕЙЛ Іст" готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій (далі КОРО) на загальну суму 315 971,96 грн, а саме: факт несвоєчасного оприбуткування готівки, а саме: незважаючи на те, що Z-звіт 1889 (РРО ф.н.3000049848) сформовано 30.06.2017, облік надходжень готівки у розділі 2 Облік руху готівки та сум розрахунків КОРО № 3000049848/6 від 15.08.2016, за вказаним звітом здійснено 29.06.2017. Сума розрахункових операцій згідно Z- звіту № 1889 становила 21 683,20 грн, в тому числі 16 698,52 грн готівкою. Сума несвоєчасного оприбуткованих готівкових коштів в КОРО № 3000049848/6 склала 16 698,52 грн

Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Як випливає з матеріалів справи, Дочірнє підприємство "Рітейл Іст" є юридичною особою, що зареєстрована 12.09.2013, основний вид діяльності: 47.11.Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань та витягом № 19103114500075 з реєстру платників податку на додану вартість від 07.05.2019.

З 25.01.2019 по 07.03.2019 на підставі направлень від 25.01.2019 № 206, № 207, № 208, № 209, № 210, № 211 та від 30.01.2019 № 309, 310, виданих ГУ ДФС у Київській області:

- ОСОБА_2 , головним державним ревізором - інспектором відділу платників Бородянського, Вишгородського, Іванківського, Макарівського, Поліського районів, міст Ірпінь та Буча, селищ міського типу Ворзель, Гостомель та Коцюбинське управління аудиту ГУ ДФС у Київській області (направлення від 25.01.2019 № 206);

- ОСОБА_3 , головним державним ревізором-Інспектором відділу аудиту платників Бородянського, Вишгородського, Іванківського. Макарівського, Поліського районів, міст Ірпінь та Буча, селищ міського типу Ворзель, Гостомель та Коцюбинське Управління аудиту ГУ ДФС у Київській області (направлення від 25.01.2019 № 207);

- ОСОБА_4 , головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області (направлення від 25.01.2019 № 208);

- ОСОБА_5 , головним державним ревізором - інспектором відділу конрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів і осіб ГУ ДФС у Київській області (направлення від 25.01.2019 № 209);

- ОСОБА_6 , головним державним ревізором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудит у Київській області (направлення від 25.01.2019 № 210);

- ОСОБА_7 , головним державним ревізором - інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту у Київській області (направлення від 25.01.2019 № 211);

- ОСОБА_8 , заступником начальником управління-начальником відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Київській області (направлення від 30.01.2019 № 309);

- ОСОБА_9 , головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Київській області (направлення від 30.01.2019 № 310), відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України ( далі - ПКУ), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу від 09.01.2019 № 43 проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Рітейл Іст" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За наслідками зазначеної перевірки, ГУ ДФС у Київській області складено акт від 15.03.2019 за № 216/10-36-14-13/38903507 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства "Ретейл Іст" (код за ЄДРПОУ 38903507) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018", який отримано позивачем засобами поштового зв`язку 20.03.2019.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, а саме:

- п.44.1 ст.44, п. п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134 ПК України, п.5, п.7, п.21 П(С)БО № 15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями), П(С)БО № 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 7 134 489 грн, в тому числі по періодах: 1 квартал 2016 року в сумі 444 763 грн; 2 квартал 2016 року в сумі 819 150 грн; 3 квартал 2016 року в сумі 840 982 грн; 4 квартал 2016 року в сумі 878 367 грн; 1 квартал 2017 року в сумі 752 299 грн; 2 квартал 2017 - 788 395 грн; 3 квартал 2017 року в сумі 740 399 грн; 4 квартал 2017 року в сумі 658 753 грн; 1 квартал 2018 року в сумі 665 321 грн; 2 квартал 2018 року в сумі 546 060 грн

- п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198. п.201.1, 201.7, 201.10, 201 Податкового Кодексу України, що призвело до занижені зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 426 895 грн в тому числі: вересень 2016 року - 471 301 грн; жовтень 2016 року - 59 757 грн; грудень 2016 року - 120 348 грн; січень 2017 року - 46 571 грн; березень 2017 року - 100 722 грн; квітень 2017 року - 41 283 грн; травень 2017 року - 39 271 грн; червень 2017 року - 72 504 грн; липень 2017 року - 49 358 грн; серпень 2017 року - 45 235 грн; вересень 2017 року - 32 119 грн; жовтень 2017 року - 66 628 грн; січень 2018 року - 125 504 грн; лютий 2018 року - 48 990 грн; березень 2018 року - 64 672 грн; травень 2018 року - 42 632 грн

- п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових с торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95- ВР та доповненнями);

- п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (зі змінами та доповненнями).

- абз. 4 п.11 р. ІІ "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Національного банку України року № 148 (зі змінами та доповненнями).

Ознайомившись із актом перевірки, ДП "Рітейл Іст" подано письмові заперечення ГУ ДФС у Київській області 03.04.2019. 24.04.2019 позивачем отримано відповідь на заперечення до акта перевірки ГУ ДФС у Київській області від 12.04.2019 № 13480/10/10-36-14-13, якою висновки до акта перевірки залишено без змін, заперечення без задоволення.

На підставі акта перевірки від 15.03.2019 за № 216/10-36-14-13/38903507 відповідачем 16.04.2019 винесені наступні податкові повідомлення - рішення:

- форми "П" № 0011371413 про зменшення суми від`ємного значення оподаткування податком на прибуток на загальну суму 7 134 489 грн;

- форми "Р" № 0011361413 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 783 618,75 грн, у тому числі за основним платежем 1 426 895,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 356 723,75грн;

- форми "С" № 0011391406 про застосування штрафних санкцій за порушення регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 1 579 859,80 грн.

11.05.2019 позивачем подано скаргу до ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень. 10.07.2019, за результатами розгляду якої Рішенням про результати розгляду скарги від 08.07.2019 № 31209/6/99-99-11-04-01-25, скаргу ДП "Рітейл Іст" задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 16.04.2019 № 0011391406 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1 496 367,20 грн, а скаргу задоволено частково.

За результатами розгляду скарги, ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.07.2019 № 0020491406 про застосування штрафу за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 83 492,60 грн

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями та висновками, які містяться в акті перевірки ДП "Рітейл Іст" за захистом порушених прав та інтересів звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом з вимогою про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Щодо податкового повідомлення - рішення форми "П" від 16.04.2019 № 0011371413 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 7 134 489 грн, суд зазначає таке.

Податковий Кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування; платники податків зобов`язанні вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і оплатою податків і зборів, введення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 ст. 42 ПК України передбачено, що для розрахунку об`єкта оподаткування платник податків на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Перевіркою встановлено, що ДП "Рітейл Іст" в перевіряємому періоді здійсню взаємовідносини з TOB "СЕІС ГРУП", TOB "СЕІС РЕГІОН", TOB "СЕІС ЦЕНТР" ТОВ "ЛАЛІПАП" (попередня назва ТОВ "АЛЬКОР СЕКЬЮРІТІ"), ТОВ "КОРФОСТ" (попередня назва ТОВ "КАСТОР СЕКЬЮРІ " ) ТОВ "ФРАНФУРТ" (попередня назва - ТОВ "СЕІС СБ") щодо придбання послуг з охорони і контролю в супермаркетах "Фуршет" (в різних містах за різними адресами) на підставі укладених договорів.

В акті перевірки, податковий орган посилається на інформацію з електронних баз даних контролюючого органу ІС "Податковий блок" та Єдиного реєстру податкових накладних стосовно контрагентів ДП "Рітейл Іст" по контрагентах II ланцюга постачання, з якими у ДП "Рітейл Іст" були відсутні будь - які фінансово - господарські взаємовідносини, а саме: по ТОВ "Лаліпап", ТОВ "Корфост", ТОВ "Сеіс Груп", ТОВ "Сеіс Центр", ТОВ "Сеіс Регіон", ТОВ "Франфурт"; неможливість встановлення достатньої кількості трудових ресурсів для виконання умов укладених договорів охорони об`єктів; придбання послуг у "ризикових" контрагентів II ланцюга постачання тощо.

Так, судом встановлено, що між ДП "Рітейнл Іст" (за договором - Замовник) та TOB "СЕІС ГРУП", TOB "СЕІС РЕГІОН", TOB "СЕІС ЦЕНТР" ТОВ "ЛАЛІПАП" (попередня назва ТОВ "АЛЬКОР СЕКЬЮРІТІ"), ТОВ "КОРФОСТ" (попередня назва ТОВ "КАСТОР СЕКЬЮРІ " ТОВ "ФРАНФУРТ" (попередня назва - ТОВ "СЕІС СБ") було укладено ряд однотипних договорів про надання послуг з охорони і контролю (том 1 а.с. 170- а. с 246, том 2 а.с. 1- а. с. 15), а саме:

- 01.02.2016 № 06/1 з ТОВ "Сеіс груп" (за договором - Виконавець);

- 01.02.2016 № 09 з ТОВ "Сеіс регіон" (за договором - Виконавець);

- 01.02.2016 № 03 з ТОВ "Сеіс центр" (за договором - Виконавець);

- 01.07.2017 № 02/07/17 з ТОВ "Лаліпап" (за договором - Виконавець);

- 01.06.217 № 02/06/17 з ТОВ "Корфост" (за договором - Виконавець);

- 01.02.2018 № 21/02/18 з ТОВ "Франфурт" (за договором - Виконавець);

Предметом даних договорів є зобов`язання Виконавців надати послуги з охорони і контролю в супермаркеті "Фуршет" за відповідними адресами.

Всі вищезазначені підприємства мали відповідні ліцензії на здійснення охоронної діяльності в період надання даних послуг, які видавалися Міністерством внутрішніх справ України, даний факт не заперечується відповідачем.

На виконання умов укладених договорів, вищезазначеними підприємствами надано ДП "Рітейл Іст" послуги з охорони та контролю в супермаркетах, що підтверджується належним чином оформленими актами виконаних робіт, які у своєму складі маються всі передбачені законодавством обов`язкові реквізити, а саме:

- ТОВ "Сеіс груп" за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт в кількості 104 штук на загальну суму 2 486 742 грн в т.ч. ПДВ 414 457 грн (том 7 а. с 12- а.с. 95);

- ТОВ "Сеіс регіон" за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт в кількості 49 штук на загальну суму 1 754 101,20 грн в т.ч. ПДВ 292 350,20 грн(том 7 а.с. 133- а.с. 178);

- ТОВ "Сеіс Центр" за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт в кількості 51 штук на загальну суму 1 229 655,60 грн в т.ч. ПДВ 204 942,60 грн(том 7 а.с 96- а.с. 132);

- ТОВ "Лаліпап" (попередня назва ТОВ "Алькор Секьюріті") за період з 01.07.2017 по 30.04.2018 складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт в кількості 50 штук на загальну суму 1 102 449,60 грн в т.ч. ПДВ 183 741,60 грн(том 6 а.с 160- а.с. 209);

- ТОВ "Корфост" (попередня назва ТОВ "Кастор Секьюріті" за період з 01.06.2017 по 30.04.2018 складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт в кількості 53 штук на загальну суму 1 678 824,30 грн в т.ч. ПДВ 279 804,05 грн(том 6 а.с 209-250, том 7 а. с. 1 - а.с 11);

- ТОВ "Франфурт" (попередня назва ТОВ "Сеіс СБ") за січень 2016 року, березень та травень 2018 року складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт від 31.01.2016 № 12, № 13, № 11, № 14, від 28.2.2018 № 7 ві 31.3.2018 № 3 та від 30.04.2018 № 3 в кількості 7 штук на загальну суму 309 614,40 грн в т.ч. ПДВ 51 602,40 грн(а.с. 56 акта перевірки)

З врахуванням приписів податкового законодавства, контрагентами позивача виписано та надано ДП "Рітейл Іст" належним чином оформлені податкові накладні (том 4 а. с. 143- а. с. 250, том 5 а. с. 1-а.с 250, том 6 а. с 1- а. с 159), копії яких містяться в матеріалах справи, і які містять у своєму складі всі передбачені обов`язкові реквізити для надання права позивачу на включення до складу податкового кредиту відповідного періоду податкових декларацій з ПДВ.

Виписані (оформлені) податкові накладні своєчасно та у повному обсязі зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідним витягом.

Оплата за виконані роботи здійснена ДП "Рітейл Іст" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок вищезазначених підприємств.

Станом на 30.09.2018 заборгованість за надані охоронні послуги у ДП "Рітейл Іст" відсутня, що не заперечується відповідачем.

В акті перевірки визначено, що ТОВ "Корфост", ТОВ "Лаліпап", ТОВ "Сеіс Груп", ТОВ "Сеіс Регіон", ТОВ "Сеіс Центр" не могли фактично здійснити господарські операції на користь ДП "Рітейл Іст", що вказує на формування ДП "Рітейл Іст" активу за рахунок надходження товару з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З врахуванням абзацу 8 ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5, 7, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" (далі П(С)БО 15 "Дохід"), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, ДП "Рітейл Іст" необхідно було відобразити в бухгалтерському обліку операції з отримання робіт наступними проводками: Д-т 903 К-т 718 Дохід від безоплатно одержаних товарів (робіт)" на суму 7 134 489 грн; Д-т 718 К-т 79 Відображено фінансовий результат" на суму 7 134 489 грн

Перевіркою зроблено висновок, що ДП "Рітейл Іст" в порушення абзацу 8 ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5, 7, 21 П(С)БО 15 "Дохід", не відображено у складі доходів за на загальну суму 7 134 489 грн, в тому числі по періодам: за 1 квартах 2016 року в сумі 444 763 грн, за 11 квартал 2016 року в сумі 819 150 грн, за III квартал 2016 року в сум 840 982 грн, за IV квартал 2016 року в сумі 878 367 грн, за І квартал 2017 року в сумі 752 299 грн, за квартал 2017 року в сумі 788 395 грн, за III квартал 2017 року в сумі 740 399 грн, за IV квартал 2017 року в сумі 658 753 грн, за 1 квартал 2018 року в сумі 665 321 грн, за 11 квартал 2018 року в сумі 546 060 грн по операціях з формування активів з джерела невідомого походження, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.

За результатами аналізу електронних баз даних ІС "Податковий блок" та Єдиного реєстру податкових накладних відповідач дійшов до висновку про нереальність здійснення господарських операцій з надання послуг по ланцюгу постачання, оскільки реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у постачальників відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, у ДП "Рітейл Іст" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

В акті перевірки в якості основної причини встановлення факту нереальності здійснених господарських операцій при придбання послуг з охорони об`єктів у ТОВ "Лаліпап", ТОВ "Корфост", ТОВ "Сеіс Груп", ТОВ "Сеіс Центр", ТОВ "Сеіс Регіон", ТОВ "Франфурт" з податкового обліку ДП "Рітейл Іст" зазначено недостатність трудових ресурсів для виконання обумовлених договорами обсягу послуг та взаємовідносини з контрагентами II ланцюга постачання, які мають ознаки "ризиковості".

Висновок про неможливість контрагентами надавати послуги охорони об`єктів у визначених в актах виконаних робіт (наданих послуг) спростовується безпосередньо актом перевірки, в якому, серед іншого, зазначено про наявність у підприємств кваліфікованого персоналу, залучення сторонніх осіб задля виконання робіт за цивільно-правовими договорами, подання податкових розрахунків за формою № 1-ДФ та звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ.

В акті перевірки ГУ ДФС у Київській області проведено обрахунок (перерахунок) нарахованої працівникам охоронних фірм заробітної плати у порівнянні із законодавчо встановленим мінімумом.

Суд зазначає, що дотримання законодавства про працю законодавцем покладено на територіальні підрозділи Державної служби з питань праці, а не на податковий орган.

У будь-якому разі нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час не може бути свідченням відсутності реальності здійснених господарських операцій. Крім цього, наведений перелік контрагентів II ланцюга постачання послуг жодним чином не стосується виконання договорів, укладених ДП "Рітейл Іст" з охоронними фірмами ТОВ "Лаліпап", ТОВ "Корфост", ТОВ "Сеіс Груп", ТОВ "Сеіс Центр", ТОВ "Сеіс Регіон", ТОВ "Франфурт".

Крім цього, відповідач під час проведення перевірки не враховано, що постачальники послуг з охорони діяли на підставі ліцензій Міністерства внутрішніх справ на право здійснення приватної охоронної діяльності, а саме: ТОВ "Лаліпап" (колишня назва - ТОВ "Алькор Секьюріті") - ліцензія від 02 березня 2016 р. № 142; ТОВ "Корфост" (колишня назва - ТОВ "Кастор Секьюріті") - ліцензія від 02 березня 2016 р. № 147; ТОВ "Сеіс Груп" - ліцензія серії АЕ № 284818 (наказ МВС України від 26.12.2013 № 1270); ТОВ "Сеіс Центр" - ліцензія серії АЕ № 284819 (наказ МВС України від 26.12.2013 № 1270); ТОВ "Сеіс Регіон" - ліцензія серії АЕ № 284817 (наказ МВС України від 26.12.2013 № 1270); ТОВ "Франфурт" (колишня назва - ТОВ "Сеіс СБ") - ліцензія від 23.04.2013 № 262623

В акті перевірки ГУ ДФС у Київській області не обґрунтовано та без будь - яких належних доказів зазначає, що ТОВ "Корфост", ТОВ "Лаліпап", ТОВ "Сеіс Груп", ТОВ "Сеіс Регіон" та ТОВ "Сеіс Центр" не могли фактично здійснити господарські операції на користь ДП Рітейл Іст", що вказує на формування ДП "Рітейл Іст" активу за рахунок надходження товару (отримання послуг) з джерела невідомого походження, що вказує на їх безоплатне отримання.

При цьому акт перевірки не містить жодної негативної податкової інформації стосовно підприємств II ланцюга руху послуг. У період вчинення господарських операцій, контрагенти І ланцюга постачання були належним чином зареєстровані, мали повну цивільну правоздатність та дієздатність, звітували до контролюючих органів за податковими адресами.

Щодо висновків ГУ ДФС у Київській області, зроблених на підставі відомостей, що містяться в електронних базах даних суд зазначає таке.

Відповідно до п.83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення та податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Зазначені у даному пункті кодексу матеріали повинні мати безпосереднє відношення до господарської діяльності платника податків, що перевіряється - ДП "Рітейл Іст".

ГУ ДФС у Київській області зазначає, що наявність в електронних базах негативної інформації по контрагентах II ланцюга постачання є беззаперечним доказом можливості постачальниками І ланцюга поставити ТМЦ та надати послуги в адресу ДП "Рітейл Іст"

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідачем не враховано, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліки.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

За наявності негативної податкової інформації про недостовірність даних у звітності підприємств - постачальників направляються запити саме такому платнику податків, для встановлення джерел походження, можливостей з`ясування та виправлення.

За наявною інформацією в акті перевірки, даних про здійснення будь яких заходів відносно контрагентів II ланцюга постачання не проведено, тому зменшення задекларованих збитків, яке інкримінується у висновках акта перевірки ДП "Рітейл Іст" не має під собою жодного законодавчого підґрунтя.

Висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах ДФС відносно контрагентів ДП "Рітейл Іст" по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Податкова інформація стосовно контрагентів II та інших ланцюгів постачання, наявна в ІС "Податковий блок" ДФС, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом відсутності реального характеру здійснених господарських операцій, та в свою чергу, не можуть слугувати законними підставами для подальшого винесення податкових повідомлень - рішень.

Аналогічну правову позицію підтримує Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 29 березня 2019 р. по справі № 808/3412/16 (адміністративне провадження № К/9901/41648/18).

Згідно з ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Крім того, відповідач, в акті перевірки обґрунтовує порушення ДП "Рітейл Іст" правил ведення бухгалтерського обліку, визначених у П(с)БО № 15 "Дохід", П(с)БО № 16 "Витрати".

Проте, зазначені "обґрунтування" є нічим іншим як цитуванням відповідних статей та норм чинного законодавства України, без зазначення, в чому ж дійсно полягає порушення ДП "Рітейл Іст" зазначених норм законодавства при здійсненні фінансово - господарських операцій з постачальниками та невідповідність відображення їх результатів у бухгалтерському та податковому обліку товариства.

Збільшення доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначених за правилами бухгалтерського обліку, відповідач обґрунтовує неможливістю встановлення джерел походження таких робіт, у зв`язку з тим, що ТОВ "Корфост", ТОВ Лаліпап", ТОВ "Сеіс Груп", ТОВ "Сеіс Регіон" та ТОВ "Сеіс Центр" не могли фактично здійснити господарські операції на користь ДП "Рітейл Іст", як наслідок, результати таких робіт є безоплатно отриманими.

Зазначене вище, на думку відповідача є порушенням п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5 П(с)БО № 15 "Дохід", п.5 П(с)БО № 11 "Зобов`язання", що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за перевіряємий період, на загальну суму 7 134 489,00 грн, у тому числі: за І квартал 2016 року в сумі 444 763 грн; за II квартал 2016 року в сумі 819 150 грн; за III квартал 2016 року в сумі 840 982 грн; за ІVквартал 2016 року в сумі 878 367 грн; за І квартал 2017 року в сумі 752299грн; за II квартал 2017 року в сумі 788 395 грн; за III квартал 2017 року в сумі 740 399 грн; за ІVквартал 2017 року в сумі 658 753 грн; за І квартал 2018 року в сумі 665 321 грн; за II квартал 2018 року в сумі 546 060 грн.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 21 П(с) БО № 15 "Дохід" обумовлено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані і якщо, безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі, протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Фахівці ГУ ДФС у Київській області, безпідставно кваліфікують послуги, що отримані підприємством від контрагентів, як безоплатно отримані від невстановлених осіб і розраховують розмір збільшеного доходу, нехтуючи вимогами:

п.6.1 П(с)БО № 15 "Дохід", відповідно до вимог якого не визнаються доходами надходження від інших осіб у вигляді суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов`язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Відповідно до п.6 П(с) БО № 16 "Витрати" витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Крім цього, згідно з п.7 П(с) БО № 16 "Витрати" витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Як наслідок, при зменшенні ГУ ДФС у Київській області в акті перевірки задекларованих витрат необхідно одночасно зменшувати задекларовані ДП "Рітейл Іст" доходи, доказів здійснення чого відповідачем надано не було.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів та специфіку придбаних послуг у контрагентів, суд дійшов висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податок на прибуток за господарськими операціями з придбання послуг у ТОВ "Корфост", ТОВ Лаліпап", ТОВ "Сеіс Груп", ТОВ "Сеіс Регіон" та ТОВ "Сеіс Центр" сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Отже, податкове повідомлення-рішення форми "П" від 16.04.2019 № 0011371413 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зменшення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1426 895 грн, в результаті чого винесено податкове повідомлення рішення форми "Р" № 0011361413 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 783 618,75 грн, у тому числі за основним платежем - 1 426 895 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 356 723,75 грн, суд зазначає таке.

Згідно з п.14.1.181 ст. 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з вимогами п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України (далі -ПК України). Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Відповідно до статті 1 цього Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з статтею 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закон № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час перевірки встановлено порушення щодо правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам ДП "Рітейл Іст" з TOB "СЕІС ГРУП", ТОВ "СЕІС РЕГІОН", ТОВ "СЕІС ЦЕНТР", ТОВ "ЛАЛІПАП", ТОВ "КОРФОСТ" (попередня назва ТОВ "КАСТОР СЕКЬЮРІТІ"), ТОВ "ФРАНФУРТ" (попередня назва ТОВ (СЕІС СБ")

Як встановлено судом вище між ДП "Рітейнл Іст" (за договором - Замовник) та TOB "СЕІС ГРУП", TOB "СЕІС РЕГІОН", TOB "СЕІС ЦЕНТР" ТОВ "ЛАЛІПАП" (попередня назва ТОВ "АЛЬКОР СЕКЬЮРІТІ"), ТОВ "КОРФОСТ" (попередня назва ТОВ "КАСТОР СЕКЬЮРІ " ТОВ "ФРАНФУРТ" (попередня назва - ТОВ "СЕІС СБ") було укладено ряд однотипних договорів про надання послуг з охорони і контролю, а саме:

- 01.02.2016 № 06/1 з ТОВ "Сеіс груп" (за договором - Виконавець);

- 01.02.2016 № 09 з ТОВ "Сеіс регіон" (за договором - Виконавець);

- 01.02.2016 № 03 з ТОВ "Сеіс центр" (за договором - Виконавець);

- 01.07.2017 № 02/07/17 з ТОВ "Лаліпап" (за договором - Виконавець);

- 01.06.217 № 02/06/17 з ТОВ "Корфост" (за договором - Виконавець);

- 01.02.2018 № 21/02/18 з ТОВ "Франфурт" (за договором - Виконавець);

Предметом даних договорів є зобов`язання Виконавців надати послуги з охорони і контролю в супермаркеті "Фуршет" за відповідними адресами.

Всі вищезазначені підприємства мали відповідні ліцензії на здійснення охоронної діяльності в період надання даних послуг, які видавалися Міністерством внутрішніх справ України, даний факт не заперечується відповідачем.

На виконання умов укладених договорів, вищезазначеними підприємствами надано ДП "Рітейл Іст" послуги з охорони та контролю в супермаркетах, що підтверджується належним чином оформленими актами виконаних робіт, які у своєму складі маються всі передбачені законодавством обов`язкові реквізити, а саме:

- ТОВ "Сеіс груп" за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт в кількості 104 штук на загальну суму 2 486 742 грн в т.ч. ПДВ 414 457 грн (том 7 а. с 12- а.с. 95);

- ТОВ "Сеіс регіон" за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт в кількості 49 штук на загальну суму 1 754 101,20 грн в т.ч. ПДВ 292 350,20 грн (том 7 а.с. 133- а.с. 178);

- ТОВ "Сеіс Центр" за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт в кількості 51 штук на загальну суму 1 229 655,60 грн в т.ч. ПДВ 204 942,60 грн (том 7 а.с 96- а.с. 132);

- ТОВ "Лаліпап" (попередня назва ТОВ "Алькор Секьюріті") за період з 01.07.2017 по 30.04.2018 складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт в кількості 50 штук на загальну суму 1 102 449,60 грн в т.ч. ПДВ 183 741,60 грн (том 6 а.с 160- а.с. 209);

- ТОВ "Корфост" (попередня назва ТОВ "Кастор Секьюріті" за період з 01.06.2017 по 30.04.2018 складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт в кількості 53 штук на загальну суму 1 678 824,30 грн в т.ч. ПДВ 279 804,05 грн (том 6 а.с 209-250, том 7 а. с. 1 - а.с 11);

- ТОВ "Франфурт" (попередня назва ТОВ "Сеіс СБ") за січень 2016 року, березень та травень 2018 року складено та погоджено з ДП "Рітейл Іст" актів виконаних робіт від 31.01.2016 № 12, № 13, № 11, № 14, від 28.2.2018 № 7 ві 31.3.2018 № 3 та від 30.04.2018 № 3 в кількості 7 штук на загальну суму 309 614,40 грн в т.ч. ПДВ 51 602,40 грн (а.с. 56 акта перевірки)

З врахуванням приписів податкового законодавства, контрагентами позивача виписано та надано ДП "Рітейл Іст" належним чином оформлені податкові накладні ( Том 4 а. с. 143- а. с. 250, том 5 а. с. 1-а.с 250, том 6 а. с 1- а. с 159), копії яких містяться в матеріалах справи, і які містять у своєму складі всі передбачені обов`язкові реквізити для надання права позивачу на включення до складу податкового кредиту відповідного періоду податкових декларацій з ПДВ.

Виписані (оформлені) податкові накладні своєчасно та у повному обсязі зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідним витягом.

Оплата за виконані роботи здійснена ДП "Рітейл Іст" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок вищезазначених підприємств.

Станом на 30.09.2018 заборгованість за надані охоронні послуги у ДП "Рітейл Іст" відсутня, що не заперечується відповідачем.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами включено до складу податкового кредиту ДП "Рітейл Іст" та відображено в додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.012016 по 30.06.2018.

Однак за результатами аналізу електронних баз даних ІС "Податковий блок" та Єдиний реєстр податкових накладних ГУ ДФС у Київській області дійшло до висновку, про нереальність здійснення господарських операцій з надання послуг по ланцюгу постачання, оскільки реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у постачальників відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, у ДП "Рітейл Іст" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Суд дійшов висновку про необґрунтоване твердження відповідача з приводу нереальності здійснення господарських операцій позивача з TOB "СЕІС ГРУП", ТОВ "СЕІС РЕГІОН", ТОВ "СЕІС ЦЕНТР", ТОВ "ЛАЛІПАП", ТОВ "КОРФОСТ" (попередня назва ТОВ "КАСТОР СЕКЬЮРІТІ"), ТОВ "ФРАНФУРТ" (попередня назва ТОВ "СЕІС СБ"), а також щодо висновку про документально непідтверджене формування податкового кредиту, оскільки з матеріалів справи слідує, що відповідач не вчиняв фактичних дій по дослідженню реальності господарських операцій, а свої висновки обґрунтовує формальним посиланням на податкову інформацію.

Формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Відповідачем не враховано реальність господарських операцій між ТОВ "Франфурт", ТОВ "Корфост", ТОВ "Лаліпап", ТОВ "Сеіс Груп", ТОВ "Сеіс Регіон" та ТОВ "Сеіс Центр" (безпосередні постачальники І ланцюга), що підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку; на час виникнення господарських операцій, контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державну реєстрі, взяті на облік відповідними управліннями статистики та ДФС України, про що розміщено відкриту інформацію на офіційних порталах; відсутня доказова база щодо аналізу господарських відносин позивача та ТОВ "Франфурт", ТОВ "Корфост", ТОВ "Лаліпап", ТОВ "Сеіс Груп", ТОВ "Сеіс Регіон" та ТОВ "Сеіс Центр".

Недобросовісність учасників господарських відносин в ланцюгу постачання товарів до виробника не може бути підставою для притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання, який виконав свої зобов`язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару, що підтверджується сталою практикою Європейського суду з прав людини - "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії" (заява № 6689/03); "Інтерсплав проти України" (заява № 803/02); "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03).

Отже, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми "Р" від 16.04.2019 № 0011361413 підлягає задоволенню.

Щодо податкового повідомлення - рішення форми "С" від та 11.07.2019 № 0020491406 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 83 492,60 грн, суд зазначає таке.

Як випливає з акта перевірки, перевіркою книг обліку розрахункових операцій (далі -КОРО), які були зареєстровані до реєстраторів розрахункових операцій встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівки, а саме : - незважаючи на те, що Z-звіт № 1889 (РРО ф.н 3000049848) сформовано 30.06.2017, облік надходжень готівки у розділі 2 Обліку руху готівки та сум розрахунків КОРО № 3000049848/6 від 15.08.2016 за вказаним Z-звітом здійснено 29.06.2017. Сума розрахункових операцій згідно Z-звіту № 1889 становила 21 683,20 грн, в тому числі -16 698,52 грн готівкою. Сума несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в КОРО № 3000049848/6 склала 16 698,52 грн

Суд зазначає, що до 05.01.2018 ведення касових операцій у національній валюті в Україні регламентовано постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в України" (далі Постанова № 637).

ГУ ДФС у Київській області встановлено порушення п. 2.6 Постанови № 637, в частині несвоєчасного оприбутковування готівки в книзі обліку розрахункових операцій № 3000049848/6 за 29.06.2017 на загальну суму 21 683,20 грн в т.ч. готівка 16 698,52 грн за відсутності сформованого Z- звіту за відповідну дату.

Пунктом 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 265/95-ВР) встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6. Постанови № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК)".

Відсутність у книзі обліку розрахункових операцій (далі КОРО) роздрукованого фіскального звітного чека за 29.06.2017 рік спростовується тим фактом, що дана сума відображена в розділі 2 КОРО саме 29.06.2017, а також фактично оприбуткована в касу господарської одиниці ДП "Рітейл Іст" в день її надходження, саме 29.06.2017.

Таким чином, суб`єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі по тексту - РРО) повинні оприбутковувати готівку в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

З 01.07.2015 вступив у дію Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій" № 569-УІІІ від 01.07.2015, згідно якого виключено п. 4 ст. 17 Закону № 265, зокрема відмінено штраф суб`єкта господарювання за несвоєчасне роздрукування Z-звітів у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн).

Таким чином, станом на момент встановлення несвоєчасного роздрукування Z -звіту за 29.06.2017 штрафні санкції не застосовуються.

Крім того, Указом Президента України від 20.06.2019 № 418/2019 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України" скасовано Указ Президента країни від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (Указ набрав чинності 23.06.2019 року).

Згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника додатків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника датків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за рушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкове повідомлення - рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника датків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Таким чином, за результатами розгляду скарги у відповідача не було підстав для прийняття податкового повідомлення рішення від 11.07.2019 № 0020491406, оскільки порушуються вимоги п.11 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.07.2019 форми "С" № 0020491406 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 19 210,00 грн згідно платіжного доручення № 101357715 від 01.08.2018 (том 1 а.с. 3).

Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати у розмірі 19 210,00 грн підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області форми "П" від 16.04.2019 № 0011371413, яким зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7 134 489 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області форми "Р" від 16.04.2019 № 0011361413 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 783 618,75 грн, у тому числі за основним платежем - 1 426 895 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 356 723,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області податкове повідомлення-рішення форми "С" від та 11.07.2019 № 0020491406 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 83 492,60 грн.

Стягнути судовий збір у розмірі 19 210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) на користь Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" (код ЄДРПОУ: 38903507, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. № 6-Г), за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ: 44096797, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. № 5, корпус А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.