Постанова

від 27.09.2024 по справі 420/4054/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4054/24

Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,

повний текст судового рішення

складено 18.06.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,-

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд 07.02.2024 року») до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іскри Станіслава Ігоровича про відкриття виконавчого провадження №74001296 від 29.01.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іскри Станіслава Ігоровича про відкриття виконавчого провадження №74011989 від 30.01.2024 року;

- розгляд справи проводити за відсутності позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 лютого 2024 року після повернення з бойових позицій Херсонщини Лівого берегу р. Дніпро мені надійшло повідомлення із застосунку «Дія», з якого йому стало відомо про відкриття виконавчих проваджень №74001296 від 29.01.2024 року та №74011989 від 30.01.2024 року Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо примусового виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси (справа №521/9597/16-п). Ознайомившись із інформацією в автоматизованій системі виконавчого провадження по вказаним виконавчим провадженням, вважає, що наявні правові підстави для визнання постанов про відкриття виконавчого провадження протиправними та їх скасування, з огляду на наступне:

- 04 листопада 2022 року заступником начальника відділу Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за результатами розгляду заяви стягувача щодо примусового виконання постанови №521/9597/16-п було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання. Як на підставу для прийняття такого рішення зазначено те, що стягувачем пропущено строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання. При цьому, вказане рішення суб`єкта владних повноважень, стягувачем не оскаржувалося, хоча таке право йому було роз`яснено. За діючого рішення виконавця про пропуск стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, жодного іншого законного варіанту дій будь- якого іншого виконавця у разі повторного надходження виконавчого документа від стягувача не може бути. Тобто, в усіх подальших діях при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження слід враховувати наявність попереднього рішення виконавця про пропуск строку пред`явлення документа до виконання, оскільки таке рішення чинне й не скасоване;

- протиправність дій виконавців щодо примусового виконання вказаного виконавчого документа, встановлена і в судовому рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року по справі №420/2475/21; відкриття виконавчих провадження на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеса по справі №521/9597/16-п є протиправним зокрема і тому, що строк пред`явлення виконавчого документа пропущено та вказана обставина достовірно вже встановлена виконавчою службою;

- при прийнятті оскаржуваних постанов, виконавець всупереч вимогам статті 16 Закону України «Про виконавче провадження», не переконався у повноваженнях представника стягувача, оскільки із відомостей з АСВП чітко вбачається те, що окрім заяви про примусове виконання рішення та самого виконавчого документа стягувачем нічого більше не пред`являлося. З огляду на це, повноваження представника стягувача не є підтвердженими, а зворотні відомості з наявних в електронній справі виконавчого провадження не простежуються;

- із оскаржуваних постанов виконавця вбачається суттєва невідповідність у датах набрання законної сили виконавчим документом. Так, у постанові від 29.01.2024 року №74001296 датою набрання законної сили вказано « 20.03.2022 року», у той же час в другій постанові від 30.01.2024 року зазначено « 29.03.2024 року»;

- за обставинами даної справи спірний виконавчий документ не видавався в електронній формі, а виданий у письмовій формі. З цього логічно слідує, що такий документ до виконавчої служби стягувачем направлявся або поштою, або відданий нарочно, що згідно із вищенаведеним нормативним регулюванням обов`язково вимагає проставлення реєстраційного штампу у нижньому правому вільному від тексту куті першої сторінки документа. Натомість, як вбачається із першої сторінки заяви про примусове виконання, такий штамп відсутній та враховуючи, що окрім першої сторінки такий штамп ніде більше не проставляється, то слід констатувати невідповідність дій відповідача у даному випадку нормативним положенням;

- відповідачем порушено процедуру визначення державного виконавця, що суперечить вимогам ст.8 ЗУ «Про виконавче провадження» та доводить про те, що виконавець не може діяти у відповідності до ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто є заангажованим, що суперечить принципам виконавчого провадження та у такий прояв відбувається порушення прав позивача.

21.02.2024 року відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, та, зокрема, зазначив, що:

- боржник (позивач) зловживає своїми процесуальними правими, через вищевказаний позов до відділу намагається уникнути виконання своїх зобов`язань визначених та покладених на нього відповідним виконавчим документом перед стягувачем, уникнути сплати виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження;

- на підставі змін внесених до Закону України «Про виконавче провадження» Законом №2129-ІХ від 15.03.2022 року (набрав чинності 26.03.2022 року) строки, визначені, в тому числі і щодо пред`явлення виконавчих документів до виконання, перериваються до закінчення військового стану. У період з 15.03.2022 року по 29.01.2024 року та 30.01.2024 року (дати відкриття ВП №7401296, 74011989) військовий стан в Україні не припинявся;

- так, дійсно у виконавчому провадженні №74001296 в частині «дата набрання рішенням чинності» зазначено дату набранням рішення чинності 20.03.2022 року, дана дата зазначена помилково та неумисно, що не є суттєвою помилкою чи опискою для вчинення та проведення виконавчих дій та винесення відповідних процесуальних документів. У виконавчому провадженні №74011989 в частині «дата набрання рішенням чинності» зазначено дату набранням рішення чинності, тобто 29.03.2022 року;

- заява про відкриття виконавчого провадження №7.10-1/7.10-20-06/8.19/607 від 10.01.2024 року, та заява щодо відкриття виконавчого провадження №7.10-1/7.10-20- 06/8.19/609 від 10.01.2024 року підписана В.о. начальника Одеської митниці Сергієм Гринчишиним;

- виконавчий документ поданий за заявою про відкриття виконавчого провадження №7.10-1/7.10-20-06/8.19/607 від 10.01.2024 зареєстрований 29.01.2024 року вх. №1160, де у подальшому АСВП визначений автоматично державний виконавець відділу, тобто ОСОБА_2 , де у подальшому АСВП присвоїв номер виконавчому провадженню 74001296. Виконавчий документ поданий за заявою про відкриття виконавчого провадження №7.10-1/7.10-20-06/8.19/609 від 10.01.2024 зареєстрований 30.01.2024 року вх.№1209, де у подальшому АСВП визначений автоматично державний виконавець відділу, тобто ОСОБА_2 , де у подальшому АСВП присвоїв номер виконавчому провадженню 74011989. Ніяких самостійних розподілів вищевказаних заяв, виконавчих документів (проваджень) відділом та відповідними особами не здійснено;

- виконавчі документи не є електронними, подані до відділу за заявою стягувача, що підтверджується заявами від 10.01.2024 року вих. №7.10-1/7.10-20- 06/8.19/607; вих. №7.10-1/7.10-20-06/8.19/609. Дата підписання вищевказаних заяв 10.01.2024 року та вихідні номери проставлені відповідною електронною системою, доступ до якої є лише у відповідної особи (працівника) Одеської митниці;

- позивачем надано до суду постанови про відкриття виконавчих проваджень (без підпису виконавця) по виконавчим провадженням №№74001296, 74011989, де вбачається, що у постановах №№74001296, 74011989 про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2024 року та від 30.01.2024 року є ідентифікатори доступу сторін: ідентифікатор доступу у ВП №74001296 - ВГ24Е73А9403. ідентифікатор доступу у ВП №74011989 - 3225264Б55ЕД. При цьому, позивач (боржник по виконавчому провадженню №74011989) за період з 30.01.2024 року по 20.02.2024 року не звертався до відділу з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження;

- позивач у своєму позові самостійно підтверджує, що 05.02.2024 року, боржнику у мобільний додаток «ДІЯ» надійшло повідомлення у якому міститься інформація про відкриті виконавчі провадження за №№74001296, 74011989 від 29.01.2024 року та від 30.01.2024 року відносно нього. У інформації яка міститься в мобільному додатку «ДІЯ», вкладка «послуги» в переліку послуг є перехід у вкладку «Виконавчі провадження» у якій відображається уся наявна інформація по виконавчому провадженню: постанови, суми до стягнення, інше.

В додатки до відзиву надано копії матеріалів виконавчих проваджень ВП№74011989 та ВП №74001296.

26.04.2024 року до суду засобами поштового зв`язку надійшли письмові пояснення позивача, у яких, зокрема, крім аргументів, наведених у позовній заяві, зазначено, що відповідач в переважній більшості зміщує правовий акцент розгляду даної адміністративної справи та при цьому не враховує того, що спірним питанням є безпосередньо правомірність відкриття виконавчих проваджень, а не судові баталії зі стягувачем чи подальші дії виконавчої служби після відкриття проваджень. Наголошує, що у період дії воєнного стану виконавчий документ не приймався відповідачем двічі, що чітко вбачається з наданих відповідачем матеріалів виконавчих проваджень. Такі рішення не були оскаржені стягувачем у жоден із передбачених законодавством способів. Крім того, повноваження представника стягувача на момент відкриття виконавчих проваджень не були належним чином підтверджені.

У судове засідання, призначене на 28.02.2024 року учасники справи не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені засобами електронного зв`язку.

26.04.2024 року відповідач подав суду заперечення, у яких наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог та клопотання про залучення доказів до матеріалів справи; клопотання задоволене судом.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 35067404; адреса: вул.Київська, буд.86, смт.Доброслав, Одеська область, 67500) про визнання протиправними та скасування постанов відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.06.2016 року у справі №521/9597/16-п (а.с.68-74), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29.03.2022 року (номер провадження 33/813/81/22) (а.с.75-80) ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, безпосереднього предмету правопорушення, а саме: 962 697 грн. 09 коп., з конфіскацією товару зазначеного у протоколах про порушення митних правил;- стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 275 гривень 60 копійки (Отримувач коштів: УК у місті Одесі/Малиновський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923; банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО): 828011; рахунок отримувача: 31216206700007; код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу судовий збір за постановою про накладення адміністративного стягнення, Малиновський районний суд м. Одеси, код ЄДРПОУ 05383419, пункт 5).

10.01.2024 року Одеська митниця подала Доброславському відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса):

- заяву про примусове виконання рішення суду вих. №7.10-1.7.10-20-06/8.19/609 від 10.01.2024 року, у якій просила прийняти до виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 15.06.2016 року у справі №521/9597/16-П та Одеського апеляційного суду №33/813/81/22 від 29.03.2022 року у справі про порушення митних правил №0564/50000/16 від 22.04.2016 року; просила відкрити виконавче провадження щодо стягнення штрафу в розмірі 962697,09грн. (а.с.66-67);

- заяву про примусове виконання рішення суду вих. №7.10-1.7.10-20-06/8.19/607 від 10.01.2024 року, у якій просила прийняти до виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 15.06.2016 року у справі №521/9597/16-П та Одеського апеляційного суду №33/813/81/22 від 29.03.2022 року у справі про порушення митних правил №0564/50000/16 від 22.04.2016 року; просила відкрити виконавче провадження щодо стягнення судового збору в розмірі 275,60 грн (а.с.146-147).

Постановами Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса):

- ВП №74001296 від 29.01.2024 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання постанови №521/9597/16-п, виданої 15.06.2016 року Малиновським районним судом м.Одеси про стягнення судового збору у розмірі 275,60грн. (а.с.161-162)- ВП №74011989 від 30.01.2024 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання постанови №521/9597/16-п, виданої 15.06.2016 року Малиновським районним судом м.Одеси про стягнення грошових коштів у розмірі 962697,09грн. (а.с.81-82);

- ВП №74011989 від 30.01.2024 року об`єднано виконавчі провадження №74001296 та №74011989 у зведене виконавче провадження №740/12660 (а.с.94).

Вважаючи постанови про відкриття виконавчого провадження протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно з вимогами ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені вимоги до виконавчого документа, а також підстави його повернення. Відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону №1404-VІІІу виконавчому документі зазначаються, крім іншого, назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб); дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно з вимогами ч.4 ст.4 «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: - рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (п.1); - пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (п.2).

Відповідно до вимог ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців

Колегією суддів враховано, що позивачем оскаржена постанова Малиновського районного суду від 15.06.2016 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29.03.2022 року. Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, 29.06.2022 року є останнім днем для пред`явлення вищезазначеної постанови до примусового виконання.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан з 24.02.2022 року, який наразі продовжений до 09.11.2024 року.

Законом України від 15.03.2022 року №2129-ІХ внесені зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, пунктом 10-2 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що постанови про відкриття виконавчого провадження №74001296 від 29.01.2024 року та №74011989 від 30.01.2024 року прийняті відповідачем з урахуванням Закону України від 15.03.2022 року №2129-ІХ, та підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, як на тому наполягає апелянт, були відсутні.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 року у справі №420/10415/22.

Отже, колегія суддів вважає в цій частині доводи апеляційної скарги неспроможними.

Колегія суддів зазначає, що протягом дії воєнного стану постанова Малиновського районного суду у справі №521/9597/16-п не приймалася відповідачем двічі до виконання та Митниця такі дії не оскаржувала (на чому наполягає апелянт) не свідчить про відсутність підстав для відкриття виконавчих проваджень за заявами Одеської митниці від 10.01.2024 року з урахуванням приписів Закону України від 15.03.2022 року №2129-ІХ.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що державним виконавцем було порушено процедуру відкриття виконавчого провадження.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.8, п.1 ч.2 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» - реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП), порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями.

Відповідачем в додатки до відзиву на позов надані докази того, що постанова Малиновського районного суду у справі №521/9597/16-п від 15.06.2016 року за заявою про відкриття виконавчого провадження №7.10-1/7.10-20-06/8.19/607 від 10.01.2024 року зареєстрована 29.01.2024 року о 13 год. 25 хв. за вх. №1160, де у подальшому АСВП визначений автоматично державний виконавець відділу - Іскра Станіслав Ігорович, де у подальшому АСВП присвоїв номер виконавчому провадженню 74001296; постанова Малиновського районного суду у справі №521/9597/16-п від 15.06.2016 року подана за заявою про відкриття виконавчого провадження №7.10-1/7.10-20-06/8.19/609 від 10.01.2024 року зареєстрована 30.01.2024 року о 13 год. 59 хв. вх. №1209, де у подальшому АСВП визначений автоматично державний виконавець відділу - Іскра Станіслав Ігорович, де у подальшому АСВП присвоїв номер виконавчому провадженню 74011989.

Вищезазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем процедури визначення особи державного виконавця.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що попереднє повернення постанови суду як виконавчого документа 04.11.2022 року повідомленням (а.с.10-11) мало обов`язковий характер для подальших дій органу ДВС при вирішенні питання можливості відкриття виконавчих проваджень, колегія суддів їх відхиляє. Як вірно зауважив відповідач у відзиві, станом на дату подання 10.01.2024 року заяв Митниці до органу ДВС воєнний стан тривав і триває наразі, строки пред`явлення постанови суду до виконання починаючи з 15.03.2022 року та станом на 04.11.2022 року за законом переривалися.

Крім вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, із заяви про примусове виконання рішення суду від 10.01.2024 року (повторно!) вбачається, що підписантом цієї заяви є в.о. начальника Одеської митниці Сергій Гринчишин (а.с.66-67). При цьому в матеріалах, які митний орган надав до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції, відсутні документи, що посвідчують особу, яка подала разом із заявою постанову Малиновського районного суду у справі №521/9597/16-п від 15.06.2016 року на примусове виконання, а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або довіреності, виданою і оформленою відповідно до закону.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що станом на 10.01.2024 року держвиконавцем не було перевірено наявне право на вчинення таких дій (подання заяви про примусове виконання рішення суду)від імені Одеської митниці,

Відповідно до вимог ч.4 ст.16 Закону України «Про виконавче провадження» представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що якщо стягувач є юридичною особою, яка подає заяву виконавцю, вона має пред`явити або витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або довіреність.

Згідно п.10 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами:

- довіреністю фізичної особи;

- довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо);

- рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна;

- довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Оригінали документів, зазначених у цьому пункті, або належним чином засвідчені їх копії долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленого документа, що посвідчує повноваження представника, його оригінал у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження.

Виходячи з цього, при отриманні документів від стягувача виконавець повинен переконатися у повноваженнях особи, яка підписала та подала заяву про примусове стягнення і такі документи мають бути саме на момент ухвалення рішення про відкриття виконавчого провадження.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Таким чином, повноваження посадових осіб діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2023 року справа №320/508/23, від 06 листопада 2023 року справа №149/289/21, ухвалах Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року справа №440/8807/22, від 19 жовтня 2023 року справа №160/16682/22, від 10 серпня 2023 року справа №380/3108/23, від 31 жовтня 2023 року справа №140/6449/23, від 08 листопада 2023 року справа №120/9393/22, від 16 жовтня 2023 року справа №320/9856/22, від 08 листопада 2023 року справа №560/10254/22.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що державний виконавець Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Іскра С.І., на момент відкриття виконавчих проваджень №74001296 від 29.01.2024 року та №74011989 від 30.01.2024 року не переконався у повноваженнях особи, яка подала заяву про примусове виконання рішення суду, хоча доступ до такої інформації державний виконавець мав.

Встановлене судом апеляційної інстанції вказане процедурне порушення є суттєвим, оскільки виконавець не упевнився у повноваженнях заявника, хоча діюче законодавство зобов`язує це робити.

Колегія суддів вважає, що таке процедурне порушення є підставою для скасування оскаржуваних постанов державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іскри Станіслава Ігоровича про відкриття виконавчого провадження №74001296 від 29.01.2024 року та №74011989 від 30.01.2024 року;

Разом з цим колегія суддів наголошує, що стягувач не позбавлений можливості за дотримання всіх вимог законодавства повторно звернутися до органу виконавчої служби з приводу примусового виконання рішення. В свою чергу, орган виконавчої служби під час вирішення питання про прийняття документа(заяви про примусове виконання рішення суду) має засвідчитися не лише стосовно виконавчого документа вимогам законодавства, а й визначити строк пред`явлення та повноваження заявника.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржувані постанови державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іскри Станіслава Ігоровича про відкриття виконавчого провадження №74001296 від 29.01.2024 року та №74011989 від 30.01.2024 року є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з вимогами ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до приписів ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року - скасувати.

Прийняти по справі №420/4054/24 нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іскри Станіслава Ігоровича про відкриття виконавчого провадження №74001296 від 29.01.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іскри Станіслава Ігоровича про відкриття виконавчого провадження №74011989 від 30.01.2024 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька