Рішення

від 12.08.2024 по справі 188/122/24

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/122/24

Провадження № 2/188/624/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

1. ОСОБА_1 (далі позивач) обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що шлюб із ОСОБА_2 (далі відповідач), зареєстрований 05 вересня 2015 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського міського управління юстиції за актовим записом № 687 не склався через відсутність взаєморозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленості. Подружні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, сторони проживають окремо.

2. Посилаючись на ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу (далі СК) України, позивач просить суд розірвати зазначений шлюб між нею та відповідачем.

Стислий виклад позиції відповідача.

3. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Рух справи в суді.

4. Позов подано до суду 16 січня 2024 року.

5. Провадження у справі відкрито 17 травня 2024 року.

6. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 20 червня 2024 року.

Заяви, клопотання.

7. Позивач 18 червня 2024 року подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити, строк на примирення не давати.

8. 18 червня 2024 року відповідачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі, теж просить не застосовувати заходи щодо примирення сторін.

Інші процесуальні дії у справі.

9. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання відповідачем позову, суд відповідно до цих норм процесуального права у судовому засіданні ухвалив рішення.

10. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

11. 05 вересня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, дружина взяла собі прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 05 вересня 2015 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського міського управління юстиції.

12. Сторони від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.02.2016.

13. Подружнє життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленості. Сторони спільне господарство не ведуть, проживають окремо.

14. Сторони не підтримують шлюбних відносин.

15. Донька сторін проживає із позивачем.

16. Відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову відповідач не подав.

17. Заяв щодо застосування заходів для примирення сторін до суду не надходило.

Мотивована оцінка доводів учасників справи.

18. Отже, подружнє життя у сторін не склалося по причині відсутності взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Сторони однією родиною не проживають з березня 2023 року, шлюб існує лише формально.

19. Позивач та відповідач не мають змоги добровільно через органи РАЦС розірвати шлюб, бо вони мають неповнолітню дитину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

20. Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України та СК України.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду (далі ЄСПЛ) з прав людини як джерело прав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11 вересня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

За правилами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно зі ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

22. Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «приватного та сімейного життя» у практиці ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява №44647/98).

Окрім цього, у пункті 126 рішення ЄСПЛ у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року (заява 56030/07) вказано: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

У пункті 84 рішення ЄСПЛ у справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 (заяви №№29381/09 та 32684/09) зазначено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

23. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в пункті «с» частини першої статті 16 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, де передбачено «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

24. Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечитиме інтересам одного з них.

25. У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Висновок суду по суті позову.

26. При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач тривалий час не проживають сім`єю, у них різні погляди на життя та сімейні цінності, між сторонами спору припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство, примирення вважають неможливим, подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини, що має істотне значення. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги є обґрунтованими, і відповідно до норм ч. 2 ст.104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України шлюб слід розірвати.

Розподіл судових витрат.

27. Враховуючи, що позов задоволено повністю, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп., підтверджені квитанцією банку (а.с.1), згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Направлення сторонам копії рішення.

28. Копії рішення протягом двох днів з дня його складання слід направити сторонам.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Отже, копію рішення після набрання ним законної сили слід направити до Петропавлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).

Резолютивна частина рішення.

29. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

30. Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу, задовольнити.

31. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 вересня 2015 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського міського управління юстиції за актовим записом № 687, розірвати.

32. Залишити позивачу після розірвання шлюбу шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

33. Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

34. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

35. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда