Ухвала

від 26.09.2024 по справі 751/8555/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа№751/8555/24

Провадження №1-кс/751/2225/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

заявника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в режимі відеоконференції скаргу представника Фермерського господарства «Плисківське» адвоката ОСОБА_4 , на постанову прокурора Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Фермерського господарства «Плисківське» адвокат ОСОБА_4 , звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 04.09.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12021275390000271 від 11.08.2021; просив скасувати оскаржувану постанову.

В обґрунтування скарги зазначає, що СУ ГУНП в Чернігівській області за процесуального керівництва Чернігівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12021275390000271 від 11.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття працівниками ТОВ «Плиски-Агро» земельних ділянок, власником яких є ОСОБА_6 . Останній передав земельні ділянки в оренду ФГ «Плисківське». Проте дані земельні ділянки огороджені парканом, на них розміщені споруди ТОВ «Плиски-Агро», знаходиться техніка та автомобілі працівників, а ТОВ «Плиски-Агро» не бажає звільняти земельні ділянки. У зв`язку з цим ФГ «Плисківське» не має можливості використовувати земельні ділянки за призначенням. Вказує, що голова ФГ «Плисківське» ОСОБА_7 звертався із заявою про залучення до кримінального провадження як потерпілого, однак 16.09.2024 отримав постанову прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 04.09.2024 про відмову у визнанні потерпілим. Вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник заявника підтримав скаргу, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги та долучити додаткові документи. Вказав, що ФГ «Плисківське» не завдано шкоди кримінальним правопорушенням, оскільки посадові особи ФГ « ОСОБА_8 » були освідомлені про перебування майна третіх осіб на території даних земельних ділянок ще до моменту укладення договорів оренди, а умови договорів оренди звільняються орендаря від сплати орендної плати орендодавцю у випадку неможливості використання земельної ділянки.

Суд без виходу до нарадчої кімнати задовольнив клопотання прокурора про долучення додаткових доказів.

Заслухавши заявника, прокурора, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

14 січня 2021 року між власником земельних ділянок з кадастровими номерами 7420886000:01:001:0918 та 7420886000:01:001:0922 ОСОБА_6 та ФГ «Плисківське» укладені договори оренди вказаних земельних ділянок №1/2021 та №2/2021, про що внесені відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

У провадженні СУ ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження №12021275390000271 від 11.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного будівництва споруд працівниками ТОВ «Плиски-Агро» на самовільно зайнятих земельних ділянках, які належать на праві приватної власності ОСОБА_6 .

З матеріалів кадастрової зйомки та фотографій вбачається розміщення техніки на земельних ділянках 7420886000:01:001:0918 та 7420886000:01:001:0922.

Голова ФГ «Плисківське» ОСОБА_7 звертався із заявою від 06.11.2023 про визнання потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Також в липні 2024 року голова ФГ «Плисківське» ОСОБА_7 звертався до Чернігівської обласної прокуратури із заявою про вручення йому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні №12021275390000271 від 11.08.2021 та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

04 вересня 2024 року прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 виніс постанову, якою відмовив у визнанні ФГ «Плисківське» потерпілим у кримінальному провадженні №12021275390000271 від 11.08.2021.

Дана постанова направлена на адресу ОСОБА_7 06.09.2024.

Постановою прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 09.09.2024 об`єднані в одне провадження №12020270090000399 матеріали досудових розслідувань №12021275390000271 від 11.08.2021, №12023270310000582 від 20.10.2023 та №12020270090000399 від 25.11.2020.

Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України.

Пунктом 5 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

За змістом частин 1, 3 та 5 статті 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим згідно зі ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.

Отже, системний аналіз наведених норм процесуального закону свідчить про те, що мотивувальна частина постанови прокурора про відмову у визнанні особи потерпілою повинна містити відомості про обставини та мотиви, із яких прокурор дійшов висновку про наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.

Крім того, слідчий суддя при вирішенні даної справи бере до уваги положення частини 2 статті 9 КПК України, згідно якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Разом із тим, мотивувальна частина оскаржуваної постанови наведеним вимогам не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Загальні положення про відшкодування шкоди, що напрацьовані судовою практикою, визначають, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Попри цитовані вище вимоги до вмотивованості постанови про відмову у визнанні особи потерпілою, вказана постанова не містить вичерпно встановлених у ході досудового розслідування обставин щодо того, чи було завдано скаржнику ФГ « ОСОБА_8 » матеріальної шкоди: якими саме діяннями чи обставинами було завдано шкоду; у чому саме на переконання скаржника така шкода виразилася (завдання шкоди майну, прямі збитки або упущена вигода тощо); якою саме є сума шкоди, яка затвердженням заявника йому була завдана; які саме письмові, речові або інші докази було досліджено слідчим або прокурором у кримінальному провадженні при вирішенні питання про наявність або відсутність завданої шкоди, її характер та суму.

Слідчий суддя звертає окрему увагу на те, що за змістом оскаржуваної постанови про відмову у визнанні потерпілим, прокурор послався на те, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що приводом до подання заяви про вчинення кримінального правопорушення слугувало те, що під час проведення землевпорядних робіт щодо встановлення меж земельної ділянки виявлено факт побудови бетонної огорожі, яка унеможливлює доступ власника до належних йому на праві власності земельних ділянок (абзац 9 сторінки 2 оскаржуваної постанови). За змістом постанови про відмову у визнанні потерпілим, вказана огорожа входить до складу майнового комплексу «Майстерня». Також у постанові зазначаються обставини, які свідчать про обізнаність, як на думку прокурора, із фактом розміщення майнового комплексу «Майстерня» (включно з відповідною огорожею) на даних земельних ділянках станом на 2001 рік (абзац 1 сторінки 3 постанови).

При цьому, за змістом заяви про визнання особи потерпілою, ФГ « ОСОБА_8 » посилається на відмінні від зазначених у постанові прокурора обставини та діяння, які на їх думку, носять протиправний характер та призвели до завдання шкоди: розміщення на земельних ділянках техніки іншого суб`єкта господарювання; автомобілів даного суб`єкта господарювання; некапітального металевого навісу; ями огородженої металевим парканом; цегляної будівлі; некапітальної металевої споруди (ангару); вигрібної ями та колодязя, що самовільно збудовані даним суб`єктом господарювання (абзац 6 сторінки 1 заяви про визнання особи потерпілою).

До завдань судового контролю, який здійснюється слідчим суддею, не входить встановлення або відсутності події чи складу злочину.

Однак аналіз постанови про відмову у визнанні потерпілим та тих матеріалів, що надані в розпорядження слідчого судді учасниками провадження за скаргою, свідчить що обставини, на які посилається заявник у своїй заяві про визнання особи потерпілою як на об`єктивну складову події, яку заявник скарги трактує як кримінальне правопорушення передбачене ст. 197-1 КК України, суттєво відрізняються від тих обставин, на які посилається в своїй постанові прокурор.

При цьому прокурор не наводить у постанові обґрунтування причини виникнення таких розбіжностей, а так само і результатів перевірки на досудовому розслідуванні саме тих обставин, на які заявник посилається як на такі, що завдали йому шкоди.

За наведених обставин суд доходить висновку, що постанова про відмову у визнанні особи потерпілою не може бути визнана вмотивованою без чіткого зазначення в такій постанові тих фактичних обставин, які можуть утворювати склад злочину та перебувати у причинному зв`язку із завданням шкоди.

До предмету судового контролю на досудовому розслідуванні не входить самостійне встановлення слідчим суддею наявності чи відсутності тих обставин, на які потерпілий посилаються як на елементи складу злочину, та які на його думку перебувають у причинному зв`язку із завданням шкоди. Однак встановлення цих обставин є завданням слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя констатує той факт, що оскаржуване процесуальне рішення прокурора не містить чіткого визначення тих обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні (фабули кримінального правопорушення). Наявне лише узагальнене посилання на досудове розслідування за фактом самовільного будівництва споруд ТОВ «Плиски-Агро» на самовільно зайнятих земельних ділянках, однак у чому конкретно виразилися такі діяння, яким є спосіб зайняття та площа самовільно зайнятих земельних ділянок, у який час та за яких обставин вчинено відповідні діяння у оскаржуваному процесуальному рішенні не зазначено.

Таким чином, оскаржуване процесуальне рішення прокурора не містить достатніх обставин та висновків на предмет того, чиї саме дії перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із завданням шкоди (у разі її завдання), у чому саме такі дії фактично виразилися, у який час та за яких обставин ці дії мали місце, тощо.

Оскільки органом досудового розслідування не було встановлено фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, очевидно передчасними є й висновки оскаржуваного рішення прокурора про те, що особі, яка звернулася щодо визнання її потерпілою, ще до укладення договорів оренди було відомо про факт самовільного захоплення земельних ділянок.

Також, як вбачається зі змісту заяви про визнання особи потерпілою, скаржник посилався зокрема на наявність збитків у формі сплаченої ним за договором орендної плати. Однак оскаржуване процесуальне рішення прокурора не містить встановлених обставин на предмет того, чи дійсно було здійснено за даним договором орендну плату, її суму, змісту досліджених первинних документів за договором, приписів чинного законодавства, що регулюють відповідні правовідносини.

Посилання прокурора про те, що до заяви про визнання особи потерпілою первинні документи на підтвердження внесення орендної плати не було долучено слідчий суддя сприймає критично, оскільки сторона обвинувачення не позбавлена права збирання доказів шляхом вчинення відповідних процесуальних дій, зокрема витребування документів в порядку статті 93 КПК України.

Крім того, окремі первинні документи щодо виконання договору оренди долучено безпосередньо до скарги на постанову про відмову у визнанні особи потерпілою, що ставить під обґрунтований сумнів неможливість їх витребування стороною обвинувачення в кримінальному провадженні, та неможливість їх об`єктивного дослідження.

Також слідчий суддя вважає за необхідне окремо акцентувати увагу на такому.

Оскаржуване процесуальне рішення прокурора містить посилання на подібність почерку особи, яка представляє ФГ « ОСОБА_8 », із почерком на документах фізичних осіб, що звернулися до органу місцевого самоврядування за виділенням їм земельних ділянок. Іншими словами, у наведених обставинах потенційно вбачаються ознаки протиправних дій, пов`язаних із виділенням земельних ділянок та обігом офіційних документів.

Як було установлено в судовому засіданні, кримінальне провадження за фактом вчинення протиправних дій при виділенні даних земельних ділянок органом місцевого самоврядування в провадженні органів досудового розслідування відсутнє, про підозру у таких незаконних діях жодній особі не повідомлялося.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Принцип презумпції невинуватості серед іншого означає, що навіть опосередковане твердження сторони обвинувачення про причетність певної особи до кримінально караних дій за відсутності прийнятих у встановленому законом порядку процесуальних рішень є неприпустимим.

Навіть викладене в опосередкованій формі посилання в оскаржуваному процесуальному рішенні на те, що окремі особи є причетними до протиправних дій щодо незаконного заволодіння земельними ділянками або щодо підроблення офіційних документів (за відсутності для цього законних підстав у межах відповідних кримінальних проваджень), слідчий суддя вважає самостійною підставою скасування відповідного процесуального рішення, у якому такі твердження містяться.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 без з`ясування повно і всебічно всіх обставин досудового розслідування кримінального провадження було прийнято оскаржувану постанову, якою відмовлено ФГ «Плисківське» у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12021275390000271 від 11.08.2021, а тому скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 55, 56, 303-308, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу представника Фермерського господарства «Плисківське» адвоката ОСОБА_4 , на постанову прокурора Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим задовольнити.

Скасувати постанову прокурора Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 04.09.2024 про відмову у визнанні ФГ «Плисківське» потерпілим у кримінальному провадженні №12021275390000271 від 11.08.2021.

Ухвала не підлягає оскарженню, заперечення можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий cуддя ОСОБА_1