Рішення

від 18.09.2023 по справі 442/5150/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5150/24

Провадження №2/442/1291/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді - Коваль Р.Г.,

секретар судового засідання - Чолавін Н.П.,

з участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Зварич Н.Т.,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дрогобичі цивільну справу за позовом адвоката Зварич Надії Тарасівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - орган опіки та піклування - відділ-служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Позивач адвокат Зварич Н.Т., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , звернулась до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьої особи - орган опіки та піклування - відділ-служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову покликається на те, що згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2023 року було визнано ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесено відомості до актового запису про народження № 06, складеного 12.10.2020 виконавчим комітетом Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, про що видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , про те, що він є батьком останньої.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №75 від 25.04.2023 «Про відчислення з КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Любисток» малолітньої дитини» відчислено малолітню дитину ОСОБА_3 у зв`язку із поверненням дитину у сім`ю її батька, ОСОБА_1 .

Рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 200 від 15.08.2023 «Про вирішення питань, пов`язаних із захистом прав дітей» визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 за адресою їхнього фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 90 від 26.04.2024, виданої Дрогобицьким міським центром соціальних служб, встановлено що сім`я ОСОБА_5 перебувала під соціальним супроводом Центру. Старші діти ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 перебувають з батьком за кордоном. ОСОБА_4 впродовж року проживає із своїм біологічним батьком за адресою: АДРЕСА_1 . За цей час ОСОБА_2 участі у вихованні, розвитку та утриманні дитини не брала, не цікавилась її життям і здоров`ям, не допомагала матеріально. Зі слів близького оточення відомо, що ОСОБА_10 веде аморальний спосіб життя, пиячить. На даний час проживає з черговим співмешканцем і щодо позбавлення її батьківських прав відносно дочки ОСОБА_11 не заперечує.

З часу проживання ОСОБА_4 зі своїм батьком ОСОБА_1 , відповідачка жодного разу не поцікавилася її життям та здоров`ям, не намагалася з нею зв`язатися та поспілкуватися. Не зверталася мати також ні до садка, ні до сімейного лікаря щоб поцікавитися дитиною, при тому що проживає в одному селі. Софія дуже прихильно ставиться до батька, який забрав її з дитячого будинку «Любисток», так як відчуває батьківську любов та турботу.

У зв`язку із наведеним, він 19 квітня 2024 року звернувся до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради щодо видачі висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки стосовно малолітньої дочки ОСОБА_4 , так як мати не займається вихованням та утриманням дитини та повністю самоусунулась від виконанням свої обов`язків як матері.

Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21.05.2024 № 128 затверджено даний висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_4 .

Поведінка відповідачки відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав.

28.06.2024 суддею скеровано запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2024, після одержання судом інформації відповідного органу про місце реєстрації відповідача, провадження в зазначеній справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 18.09.2024 о 09.30 год.

Дана ухвала надсилалась учасникам справи.

У підготовчому судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили такі задоволити та постановити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Відповідач у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, просила їх задоволити, подала заяву в якій вона не заперечила щодо позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник відділу-служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради в судове засідання не з`явилася, надавши листа, в якому повідомила, що просить суд врахувати висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_4 . Просить проводити дане судове засідання без участі уповноваженого представника відділу-служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та задоволити позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України. за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено.

Вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Судом під час розгляду справи встановлено, що згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2023 року (справа №442/322/23), було визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесено відомості про ОСОБА_1 , як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до актового запису про народження №06, складеного 12.10.2020 виконавчим комітетом Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, про що видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №75 від 25.04.2023 «Про відчислення з КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Любисток» малолітньої дитини» відчислено малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із поверненням дитину у сім`ю її батька, ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 200 від 15.08.2023 «Про вирішення питань, пов`язаних із захистом прав дітей» визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 за адресою їхнього фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 90 від 26.04.2024, виданої Дрогобицьким міським центром соціальних служб, встановлено що сім`я ОСОБА_5 перебувала під соціальним супроводом Центру. Старші діти ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 перебувають з батьком за кордоном. ОСОБА_4 впродовж року проживає із своїм біологічним батьком за адресою: АДРЕСА_1 . За цей час ОСОБА_2 участі у вихованні, розвитку та утриманні дитини не брала, не цікавилась її життям і здоров`ям, не допомагала матеріально. Зі слів близького оточення відомо, що ОСОБА_10 веде аморальний спосіб життя, пиячить. На даний час проживає з черговим співмешканцем і щодо позбавлення її батьківських прав відносно дочки ОСОБА_11 не заперечує.

Згідно Акту обстеження умов проживання дитини, який складений працівниками служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради 23.04.2024, ОСОБА_4 проживає разом із батьком ОСОБА_1 . Вона проживає у належних умовах - відведена окрема кімната з окремим ліжечком та іншими необхідними меблями, яка знаходиться у приватному одноповерховому будинку з добрими санітарно-гігієнічними умовами - електро-водо-, газопостачанням і автономним опаленням.

Довідкою № 01-25/4 від 14.02.2024, виданою директором дошкільної освіти АДРЕСА_2 , Зубрицькою С.С. стверджується, що ОСОБА_4 відвідує вказаний заклад, приводить її до закладу і забирає тільки батько, а мати дитину у садочку не відвідує.

Відповідно до заяви від 19.09.2023, яка засвідчена приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Легеда М.М. та зареєстрована в реєстрі за № 1178, ОСОБА_2 , заявила що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на повному утриманні її батька ОСОБА_1 .

Згідно характеристики № 94 від 04.06.2024, виданої старостою сіл Раневичі, Почаєвичі, Михайлевичі, Дрогобицької міської ради, ОСОБА_1 самостійно займається вихованням своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 , яка перебуває на повному утриманні батька та проживає з ним за однією адресою.

Під час розгляду справи встановлено, що з часу проживання ОСОБА_4 зі своїм батьком ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_2 жодного разу не поцікавилася її життям та здоров`ям, не намагалася з нею зв`язатися та поспілкуватися. Не зверталася мати також ні до садка, ні до сімейного лікаря щоб поцікавитися дитиною, при тому що проживає в одному селі. Софія дуже прихильно ставиться до батька, який забрав її з дитячого будинку «Любисток», так як відчуває батьківську любов та турботу.

19 квітня 2024 року позивач звернувся до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради щодо видачі висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як мати не займається вихованням та утриманням дитини та повністю самоусунулась від виконанням свої обов`язків як матері.

Дана обставина, а саме те, що ОСОБА_1 повністю займається вихованням та утриманням дочки ОСОБА_4 , а мати ОСОБА_13 життям дитини не цікавиться і зловживає алкоголем, підтверджена письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_14 , яка проживає в АДРЕСА_1 , ОСОБА_15 , який проживає в АДРЕСА_4 , ОСОБА_16 , який проживає в м АДРЕСА_1 , ОСОБА_17 , який проживає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_18 , який проживає в АДРЕСА_5 .

21 травня 2024 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, детально вивчивши подані документи, враховуючи пояснення позивача, поданий пакет документів, який підтверджує факт невиконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків стосовно малолітньої дочки ОСОБА_4 , діючи в її інтересах, прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21.05.2024 № 128 затверджено даний висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ., стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Беручи до уваги ставлення відповідачки до дітей, зокрема до наймолодшої дочки, через яке було поміщено ОСОБА_4 до КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Любисток», звідки її забрав батько ОСОБА_1 , після чого рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 200 від 15.08.2023 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 , прихильність дочки до батька, її проживання у належних побутових умовах, в оточені турботи та любові, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відповідає насамперед інтересам її малолітньої дочки.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 12 Закону України „Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: „Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками".

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу (СК) України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні.

Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві», слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Судом встановлено, що відповідачка відмовилася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своєї дочки, що підтверджується висновком № 3-37/3092 від 21.05.2024 органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зважаючи на те, що вона протягом тривалого часу жодних спроб на відновлення відносин з дочкою не робить, це свідчить про те, що ОСОБА_2 не тільки ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, але й свідомо не бажає їх виконувати. Такі її дії є навмисними і свідомо направлені на звільнення від утримання, догляду і будь-якого піклування, пов`язаного з вихованням дитини. Таке ставлення матері об`єктивно не може сприяти нормальному вихованню дитини, якій потрібно постійно відчувати на собі любов матері, піклування, увагу та турботу. Відтак позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав - це, насамперед, спосіб захисту прав і інтересів її малолітньої дочки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направлений на позитивний результат у її долі, адже мати веде аморальний спосіб життя, зловживаючи алкоголем та приводячи в дім різних чоловіків, що стверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

ВС в постанові від 24.10.2018 року по справі № 761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Під час розгляду даної справи встановлено, що відповідачка жодних спроб на відновлення відносин з дитиною не робила, тобто, не тільки ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а свідомо не бажає їх виконувати, тому суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у його долі.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останній положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4,7,10,81, 263-266 ЦПК України, 109, 110, 112, 115, 155, 156, 164, 165, 166, 181, 192 СК України, суд

у х в а л и в :

Позов - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_6 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;

Третя особа - орган опіки та піклування - відділ-служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, місцезнаходження юридичної особи: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, площа Ринок, буд. 1; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37564509.

Повний текс рішення складено 23.09.2024.

Суддя Роман КОВАЛЬ