Постанова від 26.09.2024 по справі 672/333/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 672/333/24

Провадження № 22-ц/4820/1847/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярос Агро» до ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Сам+» про захист переважного права оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярос Агро» на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 10 липня 2024 року та додаткове рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 18 липня 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярос Агро» (далі ТОВ «Ярос Агро») звернулося до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Сам+» (далі ФГ «Сам+») про захист переважного права оренди земельної ділянки.

ТОВ «Ярос Агро» зазначило, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 6821283600:04:003:0004, розташованої на території Городоцької міської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області та призначеної для ведення особистого селянського господарства (далі земельна ділянка).

12 липня 2016 року між ТОВ «Ярос Агро» і ОСОБА_3 укладено договір оренди землі №22/07/16-1, за яким останній передав позивачеві земельну ділянку у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років. Право ТОВ «Ярос Агро» на оренду земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 липня 2016 року.

Позивач належно виконував обов`язки за договором оренди землі, а тому по закінченню строку його дії він мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. З метою реалізації цього права 8червня 2023 року ТОВ «Ярос Агро» направило ОСОБА_3 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект цього договору. У відповідь ОСОБА_3 листом від 23 червня 2023 року повідомив позивача про відмову від укладення договору оренди землі та заявив про намір самостійно розпоряджатися земельною ділянкою.

Як стало відомо згодом, 8 січня 2024 року між ОСОБА_3 і ФГ«Сам+» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 7 років. Того ж дня право ФГ «Сам+» на оренду земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже,відмова ОСОБА_3 укласти договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Ярос Агро» та укладення ним договору оренди земельної ділянки з ФГ«Сам+» є порушенням переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк.

За таких обставин ТОВ «Ярос Агро» просило суд:

1) визнати укладеним між ОСОБА_3 і ним договір оренди земельної ділянки на наступних умовах:

«Договір оренди землі №_____

с. Кузьмин

Городоцька ОТГ,

Хмельницька область 08 січня 2024 року

Орендодавець: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , з однієї сторони, та орендар: ТОВ «Ярос Агро» в особі директора Осадчого Богдана Васильовича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали цей Договір оренди землі про нижченаведене:

1. Предмет договору

1.1 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить Орендодавцю на праві власності, знаходиться на території Городоцької міської ради (Городоцька ОТГ). Хмельницького району, Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки: 6821283600:04:003:0004 (надалі «Земельна ділянка»).

2. Об`єкт оренди

2.1 В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2 га, у тому числі рілля 2 га, сіножаті _____га, пасовища _____га, багаторічні насадження _____га, меліоровані землі _____га.

2.2 Земельна ділянка передається в оренду без будинків та споруд.

2.3 Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

2.4 Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.

3. Строк дії договору

3.1 Договір укладено строком на 7 років, з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору.

3.2 Якщо до закінчення строку дії договору орендар засіє орендовану ним за цим договором земельну ділянку, то термін дії даного договору продовжується на необхідний для збору врожаю термін. Протягом зазначеного періоду орендодавець зобов`язується не передавати об`єкт оренди третім особам, а також зобов`язується надати орендарю можливість зібрати врожай з орендованої за цим договором земельної ділянки.

3.3 Після закінчення строку на який було укладено цей договір оренди землі, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк про що, повідомляє орендодавця про свій намір згідно положень статті 33 Закону України «Про оренду землі».

3.4 Сторони дійшли згоди, про те, що цей договір підлягає поновленню «автоматичному поновленню на такий самий строк і на таких самих умовах» в порядку, передбаченого ст. 126-1 «Земельного кодексу України».

4. Орендна плата

4.1 Орендна плата сплачується орендарем у розмірі 14906,83 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот шість гривень вісімдесят три копійки) за рік, в тому числі податок з доходів фізичних осіб (18%) 2683,23 грн, військовий збір (1,5%) 223,60 грн.

4.2 Виплата орендної плати здійснюється у грошовій формі, один раз на рік, не пізніше 31 грудня поточного року, шляхом видачі готівки через касу орендаря або грошовим переказом на адресу орендодавця, або шляхом перерахуванням грошових коштів за реквізитами рахунку Орендодавця.

4.3 За попередньою згодою сторін орендна плата за землю може здійснюватися в натуральній формі. При цьому, розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату виплати орендної плати згідно цього договору в розмірі, встановленої в п. 4.1 цього договору, після відрахувань податків і зборів. Передача продукції та/або надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами, які підписуються сторонами на виконання договору. Підписанням таких документів, сторони погоджують та підтверджують кількість та ціну продукції, переданої в рахунок орендної плати. Орендна плата у негрошовій формі виплачується один раз на рік, не пізніше 31 грудня поточного року.

4.4 Індексація орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства України.

4.5 При нарахуванні орендної плати за поточний рік орендар зобов`язаний нарахувати та сплатити суми податків та зборів, визначених законодавством. В разі законодавчих змін розміру податків і зборів Орендар має право самостійно їх перерахувати та сплатити.

4.6 Орендар має право збільшувати розмір річної орендної плати за поточний рік в односторонньому порядку, при цьому фактичне отримання орендодавцем орендної плати у збільшеному розмірі буде вважатись достатнім схвалення зміни умов цього договору в частині збільшення розміру річної орендної плати за поточний рік та буде діяти протягом наступних років дії договору.

4.7 Розмір орендної плати може бути змінений за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально, в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

4.8 Фактично виплачена орендарем орендна плата, в тому числі за заявою орендодавця за майбутні періоди, не переглядається та будь-які доплати за вже оплачений період оренди не проводяться.

4.9 У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, на користь Орендодавця справляється пеня у розмірі 0,01% облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення платежу.

4.10 Орендар звільняється від відповідальності, передбаченої в п. 4.9 цього договору, у разі коли порушення термінів сплати орендної плати з боку орендаря сталася внаслідок дій (або бездіяльності) орендодавця, які були спрямовані на ухилення від отримання орендної плати.

5. Умови використання земельної ділянки

5.1 Земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

5.2 Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення.

6. Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

6.1 Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

6.2 Об`єкт договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, згідно чинного законодавства.

7. Умови повернення земельної ділянки

7.1 Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

7.2 Здійснені орендарем без згоди орендодавця виграти на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

7.3 Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань передбачених цим договором. Збитками вважаються:

-фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

-доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

7.4 Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

8. Інші права та обов`язки сторін

8.1 Права орендодавця: вимагати від орендаря:

-використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором;

-дотримуватись екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів;

-своєчасного внесення орендної плати.

8.2 Обов`язки орендодавця:

-передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору;

-не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою;

-попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

8.3 Права орендаря:

-самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього договору;

-отримувати продукцію і доходи;

-зібрати врожай сільськогосподарських культур, які були засіяні (висаджені) під час дії цього договору. У цьому випадку строк дії договору завершується не раніше завершення збору Орендарем врожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні (висаджені) під час дії цього договору;

-передати земельну ділянку в суборенду без окремого дозволу орендодавця;

-без погодження з орендодавцем здійснити обмін земельної ділянки згідно чинного законодавства.

-Орендар має преважне право на придбання земельної ділянки у власність у разі продажу цієї земельної ділянки.

-У випадку закінчення строку дії договору до моменту збору урожаю, Орендар має право зібрати урожай, та лише після цього повернути земельну ділянку орендодавцю.

8.4 Обов`язки орендаря:

-приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені цим договором;

-виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому законом та цим договором;

-дотримуватись режиму природоохоронного використання земель.

9. Зміна умов договору і припинення його дії

9.1 Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

9.2 Дія договору припиняється у разі:

-закінчення строку, на який його було укладено;

-придбання орендарем земельної ділянки у власність;

-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

-ліквідації юридичної особи-орендаря.

9.3 Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

9.4 Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

-взаємною згодою сторін;

-рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

9.5 На вимогу однієї із сторін цей договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

9.6 Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

9.7 У разі смерті орендодавця особа, яка успадкує земельну ділянку, що є об`єктом оренди, зобов`язана повідомити Орендаря про даний факт, протягом трьох місяців з моменту події, а після успадкування та оформлення права власності на неї, надати копії необхідних документів для оформлення діючого договору відповідно до чинного законодавства.

9.8 Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, реорганізація юридичної особи-орендаря, зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

9.9 Приєднання до іншої адміністративно-територіальної одиниці та зміна назви території, на якій розташований об`єкт оренди, не є підставою для переукладання, припинення та розірвання договору оренди.

10. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

10.1 За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

10.2 Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

11. Прикінцеві положення

11.1 Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами.

11.2 Своїм підписом під цим договором орендодавець надає право орендарю однозначну беззастережну згоду (дозвіл) на обробку та передачу третім особам його персональних даних у письмовій та/або електронній формі в обсязі, що міститься у цьому Договорі та інших документах, що стосуються цього договору, з метою належного виконання умов договору, дотримання вимог земельного законодавства, реалізації цивільно-правових, господарсько-правових, адміністративно-правових, податкових відносин та відносин у сфері бухгалтерського обліку, державної реєстрації права оренди земельної ділянки та виготовлення документації із землеустрою, а також виплати орендної плати, обліку орендних відносин орендарем та інших цілей, що пов`язані з використанням земельної ділянки, а також підтверджує, що отримав повідомлення про включення персональних даних до бази персональних даних орендаря, повідомлений про свої права, як суб`єкта персональних даних, які визначені законом України «Про захист персональних даних», а також мету збору цих даних та надав орендарю згоду на передачу цих даних третім особам.

11.3 Сторони домовились, що зі сторони орендаря може були використано факсимільне відтворення підпису.

11.4 ІІереуступлення права вимоги, за цим договором, допускається виключно за письмовою згодою орендаря.

11.5 Орендодавець гарантує, що предмет договору на час укладення договору не перебуває в оренді інших осіб, а також Орендодавець зобов`язується не укладати з моменту підписання цього договору, договори оренди землі з іншими суб`єктами господарювання. Орендодавець несе повну відповідальність за правильність вказаних ним реквізитів та зобов`язується в письмовій формі повідомити іншу Сторону про їх зміну протягом одного місяця з моменту настання.

11.6 Цей договір є укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

11.7 Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря.

12. Реквізити та підписи сторін

Орендодавець: Орендар:

ОСОБА_3 Товариство з обмеженою

Паспорт серія НОМЕР_2 відповідальністю «ЯРОС АГРО»

Виданий: Городоцьким РВ УМВС України вул. Звіринецька, буд. 63, місто Київ.

в Хмельницькій області 08.10.2011 01014 код ЄДРПОУ 37449845

Адреса проживання (поштова адреса): Директор ОСОБА_4 »;

АДРЕСА_1

Ідентифікаційний номер 3281405854

Номер тел..

ОСОБА_3

2) визнати відсутнім право оренди ФГ «Сам+» на земельну ділянку, зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області Гребенюком О.Д. (номер запису про інше речове право 53247759);

3) стягнути з ОСОБА_3 та ФГ «Сам+» на свою користь витрати на правничу допомогу у розмірі 38475 грн 60 коп. і витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 6056 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 10 липня 2024 року відмовлено в позові.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Городоцького районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року у справі №672/333/24, а саме арешт на земельну ділянку (власник ОСОБА_3 ), які зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Додатковим рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 18 липня 2024 року стягнуто з ТОВ «Ярос Агро» на користь ОСОБА_3 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ТОВ «Ярос Агро» на користь ФГ «Сам+» 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд керувався тим, що ОСОБА_3 відмовився поновлювати договір оренди землі на попередніх умовах, а тому переважне право позивача на укладення цього договору припинилося. Оскільки відсутнє порушення переважного права ТОВ«Ярос Агро» на укладення договору оренди землі на новий строк, то ОСОБА_3 як власник земельної ділянки мав право розпоряджатися нею на власний розсуд. До того ж, ОСОБА_3 уклав з ФГ «Сам+» новий договір оренди землі через півроку після закінчення дії попереднього договору.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив з того, що у зв`язку з розглядом справи відповідачі понесли обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу. Оскільки в позові ТОВ «Ярос Агро» відмовлено, то з урахуванням принципів розумності та співмірності з позивача на користь ОСОБА_3 і ФГ «Сам+» слід присудити ці витрати у розмірі по 5000 грн кожному.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Ярос Агро» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відмова ОСОБА_3 укласти договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Ярос Агро» та укладення перед початком наступного посівного сезону між відповідачами договору оренди землі, предметом якого є та сама земельна ділянка, на такий самий строк (7 років) є порушенням переважного права ТОВ «Ярос Агро» на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Одночасно зі скасуванням основного рішення суду має бути скасовано і додаткове рішення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_3 і ФГ «Сам+» не подали відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки.

12 липня 2016 року ОСОБА_3 і ТОВ «Ярос Агро» уклали договір оренди землі №22/07/16-1 (далі договір оренди землі), за умовами якого ОСОБА_3 передав позивачеві земельну ділянку у платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років. 22липня 2016 року Городоцька районна державна адміністрація Хмельницької області зареєструвала право ТОВ «Ярос Агро» на оренду земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 15553872).

Згідно з пунктами 5, 9, 11 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 64639 грн 63 коп., а орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щорічно, з 1 по 31 серпня, остаточний розрахунок проводиться до 15 грудня поточного року, у розмірі 4596 грн 27 коп.

Пунктом 8 договору оренди землі визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

8 червня 2023 року ТОВ «Ярос Агро» направило на адресу ОСОБА_3 лист-повідомлення №02 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. До цього листа-повідомлення ТОВ «Ярос Агро» додало проект договору оренди землі. ОСОБА_3 отримав лист-повідомлення 13 червня 2016 року.

Листом від 23 червня 2016 року ОСОБА_3 повідомив ТОВ «Ярос Агро» про відмову від укладення надісланого договору оренди землі та заявив про намір самостійно розпоряджатися земельною ділянкою.

8 січня 2024 року між ОСОБА_3 і ФГ «Сам+» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 7 років. Того ж дня Виконавчий комітет Городоцької міської ради Хмельницької області зареєстрував право ФГ «Сам+» на оренду земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 53247759).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 317, 319, 321 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

В силу частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Як передбачено частиною другою статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» (далі Закон №161-ХІV) визначено порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону №161-ХІV договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (стаття 15 Закону №161-ХІV).

Із положень частини першої статті 31 Закону №161-ХІV слідує, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Порядок поновлення договору оренди землі регулюється статтею 33 Закону №161-ХІV, згідно якої після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди (частини 1-5).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою статті 777 ЦК України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що право власності це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону та на власний розсуд. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування майном. Відносини, пов`язані з орендою землі, здійснюються на договірних засадах.

За своєю правовою природою договір оренди землі є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої орендодавець зобов`язується передати орендареві земельну ділянку у строкове володіння та користування, а орендар, у свою чергу, зобов`язується використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням для особистої мети та вносити орендодавцеві плату за землю (орендну плату).

При цьому, договір оренди землі укладається на певний строк, який є істотною умовою договору та визначається за згодою сторін.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин.

Водночас законодавець передбачає спосіб продовження дії договору оренди землі на новий строк

Статтею 33 Закону №161-ХІV визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони у цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені договором та/або законом) повідомити про це орендаря та надіслати проект договору. Мета такого повідомлення запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту договору є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний строк таке повідомлення і проект договору, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28 вересня 2020 року (справа №272/440/18) зазначив, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Водночас наявність обґрунтованих заперечень зі сторони орендодавця стосовно поновлення договору з орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке передбачено положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» і може підлягати захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 серпня 2022 року (справа №379/661/21), який вказав на те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону №161-ХІ, можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята статті 33 Закону №161-ХІ процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Зібрані докази вказують на те, що 12 липня 2016 року між ТОВ «Ярос Агро» та ОСОБА_3 укладено договіроренди землі,який набравчинності (набувюридичної сили)з моментудержавної реєстраціїправа ТОВ «Ярос Агро» на оренду земельної ділянки 22 липня 2016 року. Цей договір укладено сторонами на 7 років, а саме до 22 липня 2023 року.

8 червня 2023 року ТОВ «Ярос Агро» повідомило ОСОБА_3 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. До цього листа-повідомлення ТОВ «Ярос Агро» додало проект договору оренди землі.

У відповідь ОСОБА_3 листом від 23 червня 2016 року повідомив ТОВ «Ярос Агро» про своє небажання укласти договір оренди землі на новий строку, оскільки він має намір самостійно розпоряджатися земельною ділянкою.

Лише 8 січня 2024 року між ОСОБА_3 і ФГ «Сам+» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 7 років.

Установивши відсутність волевиявлення ОСОБА_3 на продовження договору оренди землі, у зв`язку з бажанням власника землі самостійно користуватися земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що переважне право ТОВ «Ярос Агро» на укладення з ОСОБА_3 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.

Також є правильним висновок суду першої інстанції про те, що укладення ОСОБА_3 нового договору оренди землі з іншим орендатором не порушує переважне право ТОВ «Ярос Агро», оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася 22 липня 2023 року, а новий договір укладений відповідачами вже після цього 8 січня 2024 року.

Отже, позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі за умови доведення відсутності згоди власника земельної ділянки на продовження орендних відносин.

Посилання ТОВ «Ярос Агро» на порушення свого переважного права на укладення з ОСОБА_3 договору оренди землі на новий строк не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

б) щодо витрат на професійну правничу допомогу

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В силустатті 141ЦПК Українисудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову на відповідача; уразі відмовив позові напозивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує: чипов`язані цівитрати зрозглядом справи; чиє розміртаких витратобґрунтованим тапропорційним допредмета споруз урахуваннямціни позову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; поведінкусторони підчас розглядусправи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Процесуальний закон виключає ініціативу суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, якщо ці витрати не відповідають критерію співмірності.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16листопада 2022року (справа№922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Із матеріалів справи слідує, що за договором про надання правової допомоги від 16 квітня 2024 року, укладеними між ФГ «Сам+»та адвокатом Гризовським І.С. (а.с. 144), останній надавав ФГ «Сам+» професійну правничу допомогу в справі. За умовами цього договору (пункт 5.3) сторони визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 7000 грн.

Згідно квитанції від 18 квітня 2024 року №3 (а.с. 145) ФГ «Сам+» сплатило адвокату Гризовському І.С. ці кошти.

Відповідно до переліку виконаних робіт по наданню юридичної допомоги ФГ«Сам+» від 10 липня 2024 року (а.с. 146) адвокат Гризовський І.С. надав ФГ«Сам+» юридичні послуги у виді роз`яснення законодавства, ознайомлення з матеріалами справи, складення процесуальних документів та участі в судових засіданнях.

Крім того,на підставідовору пронадання правовоїдопомоги від18квітня 2024року,укладеними між ОСОБА_3 та адвокатомГризовським І.С.(а.с.147),останній надавав ОСОБА_3 професійну правничу допомогу в справі. За умовами цього договору (пункт 5.3) сторони визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 5000 грн.

Згідно квитанціївід 18квітня 2024року №3(а.с.148) ОСОБА_3 сплатив адвокату Гризовському І.С. ці кошти.

Відповідно допереліку виконанихробіт понаданню юридичноїдопомоги ОСОБА_3 від 10 липня 2024 року (а.с.149)адвокат ГризовськийІ.С.надав ОСОБА_3 юридичні послуги у виді роз`яснення законодавства, ознайомлення з матеріалами справи, складення процесуальних документів та участі в судових засіданнях.

До закінчення судових дебатів адвокат Гризовський І.С. зробив заяву про подання доказів щодо розміру понесених відповідачами витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

10 липня 2024 року ФГ «Сам+» і ОСОБА_3 звернулися до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на свою користь витрат на правову допомогу (а.с. 143). До цієї заяви відповідачі додали вказані документи.

Подані докази вказують на те, що ФГ «Сам+» і ОСОБА_3 понесли витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

У зв`язку з цим, врахувавши складність справи, розумність, справедливість і співмірність понесених відповідачами судових витрат, суд першої інстанції правомірно поклав ці витрати на ТОВ «Ярос Агро».

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

Рішення суду першої інстанції ґрунтуються на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярос Агро» залишити беззадоволення,а рішенняГородоцького районногосуду Хмельницькоїобласті від10липня 2024року тадодаткове рішенняГородоцького районногосуду Хмельницькоїобласті від18липня 2024року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2024 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Пономаренко Л.Е.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 47