Рішення

від 25.09.2024 по справі 539/3186/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3186/24

Провадження № 2/539/1087/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Бас В.Г.,

позивач, відповідач та/або їх представники у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Юрченко Марина Андріївна про скасування арешту на майно,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

05 серпня 2024 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі- суд) звернулася ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) (далі позивачка) з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) (далі відповідачка), треті особи: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок № 17\1, код ЄДРПОУ 34652445) (далі відділу ДВС), приватний нотаріус Юрченко Марина Андріївна (адреса: 37502, Полтавська область, місто Лубни, площа Вокзальна, будинок №1А) (далі нотаріус) про скасування арешту та майно, в якому просить суд:

скасувати арешт з невизначеного майна, всього нерухомого майна, належного на праві приватної особистої власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасувавши запис про обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 39712608, внесений 15 грудня 2020 року реєстратором Лубенським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми).

Обгрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що після смерті свого батька ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ) як єдина спадкоємиця звернулася до приватного нотаріуса Юрченко Марини Андріївни (нотаріус) із заявою про видачу свідоцтва про право спадщини за законом. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, мотивуючи тим, що постановою Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми) від 15 грудня 2020 року накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 .

Позивачка звернулася до відділу ДВС із заявою про скасування арешту на майно, проте відділ ДВС повідомив, що виконавчий лист, на підставі якого накладено арешт на майно ОСОБА_3 , повернуто стягувачу у зв`язку із відсутністю майна. Таким чином, відділ ДВС повідомив позивачці, що виконавче провадження закінчене, а тому провести відповідні виконавчі дії по зняттю арешту не вбачається за можливе.

У зв`язку із накладеним арештом на майно позивачка не має змоги оформити спадщину після смерті батька, а тому, керуючись статтею 41 Конституції України, статтею 1268 Цивільного кодексу України, а також відповідними нормами Цивільного процесуального кодексу України, змушена звернутися до суду із відповідною позовною заявою.

Відповідачка, треті особи: відділ ДВС та нотаріус до суду відзив на позовну заяву та пояснення відповідно не надіслали.

Заяви, клопотання учасників справи

12 вересня 2024 року від третьої особи нотаріуса надійшла заява про розгляд справи без її участі.

16 вересня 2024 року від позивачки та відповідачки надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. При цьому, відповідачка у своїй заяві зазначила, що позовні вимоги визнає, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 вересня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 25 вересня 2024 року.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 25 вересня 2024 року, не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Частиною другою статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вказані вище вимоги статей 211 та 247 ЦПК України, а також те, що учасники справи (позивачка, відповідачка та треті особи) не з`явилися у судове засідання, а також заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється та суд розглядає справу на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (відповідачка), що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , видане Новооріхівською сільською радою Лубенського району Полтавської області 21 січня 2004 року (а.с.8).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (відповідачка) ІНФОРМАЦІЯ_4 розірвали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с.9).

В подальшому відповідачка ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 у зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 батько позивачки- помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 (а.с.11).

20 червня 2024 року нотаріус (третя особа) винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої 15 листопада 2024 року заведено Спадкову справу № 186/2023 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на підставі заяви його дочки позивачки про прийняття спадщини за законом. Інших заяв у даній справі немає. Свідоцтво про справо спадщини за законом не видавалося (а.с.12).

В постанові нотаріуса також зазначено, що за результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арешту на спадкове майно нотаріусом встановлено, що у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис про арешт всього рухомого та нерухомого майна, належного ОСОБА_3 , накладений 15 грудня 2020 року Лубенським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми).

Враховуючи вищевикладене, нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва на спадщину на її ім`я на земельну ділянку площею 2000,00 га з кадастровим номером 5322881100:03:001:0041 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташований на території Вовчицької сільської ради Лубенського району Полтавської області.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 20 червня 2024 року (інформаційна довідка 383689484) (а.с.13-15) на земельну ділянку, площею 2000,00 га з кадастровим номером 5322881100:03:001:0041 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Вовчицької сільської ради Лубенського району Полтавської області, що належала померлому ОСОБА_3 на праві власності, накладено арешт на підставі постанови про арешт майна (всього нерухомого майна) боржника № 7321435, виданої 15 грудня 2020 року Лубенським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми) (далі постанова про накладення арешту).

Постанова про накладення арешту винесена в межах виконавчого провадження, розпочатого постановою про відкриття виконавчого провадження від 06 травня 2008 року ВП № 7321432 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1638, виданого Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь відповідачки аліментів на утримання позивачки у розмірі 1/4 частини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму починаючи з 07 вересня 2007 року до повноліття дитини (а.с.16).

Листом від 18 липня 2024 року № 24.9/33115 відділ ДВС (третя особа) повідомив позивачку про те, що у зв`язку із відсутністю майна, на яке за законом можна звернути стягнення, виконавчий лист повернуто відповідачці на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Заборгованість за аліментами на момент її повноліття становила 53927,04 грн. Станом на 17 липня 2024 року у відділі ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_3 (а.с.17).

Отже, суд встановив, що між позивачкою та відповідачкою виникли правовідносини, пов`язані із неможливістю оформлення позивачкою спадщини у зв`язку із наявністю арешту на все нерухоме майно ОСОБА_3 (спадкодавця).

Вказані правовідносини регулюються статтями 19 та 41 Конституції України, Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон) станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відмовою нотаріуса та доводами відділу ДВС, позивачка звернулася до суду до відповідачки та третіх осіб щодо скасування накладеного арешту на майно.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

По-перше, вимогами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Пункт 2 частини першої статті 37 Закону передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна(коштів)боржника або його частини є отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

По-друге, згідно з частинами 1, 2, 4 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Положеннями частинами першої статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статею 319 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця.

Положеннями частини п`ятої статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обгрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивачки слід задовольнити з огляду на таке.

По-перше, з аналізу змісту Закону вбачається, що виконавчі дії, в тому числі і зняття арешту з майна боржника, проводяться виключно по відкритому виконавчому провадженню та на підставі статті 59 Закону.

По-друге, ураховуючи вимоги статті 41 Конституції України, статей 319, 321, 1268 1269, 1296 ЦК України, суд дійшов висновку, що право власності є не порушим та охороняється законом. Власник має право вимагати усунення перешкод у реалізації його права власності. Що стосується спадкоємців, зокрема першої черги дітей, то вони мають право подати заяву для отримання свідоцтва про спадщину, а його (свідоцтва) відсутність не позбавляє їх права на спадщину.

При цьому, арешт нерухомого майна, належного ОСОБА_3 , який до цього часу не скасований, перешкоджає позивачці в оформленні спадкового майна та порушує її право на отримання спадщини як спадкоємиці першої черги.

За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилалася позивачка як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам позивачки та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги слід задовольнити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції про переказ готівки № 32 від 03 серпня 2024 року (а.с.1).

Про цьому, в прохальній частині позовної заяви позивачка просить судові витрати покласти на позивачку.

Керуючись статтями 19, 41 Конституції України, статтями 317, 319, 321, 1261, 1268, 1269, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження", статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Юрченко Марина Андріївна про скасування арешту на майно задовольнити.

Скасувати арешт з невизначеного майна, всього нерухомого майна, належного на праві приватної особистої власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасувавши запис про обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 39712608, внесений 15 грудня 2020 року реєстратором Лубенським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ).

Повний текст судового рішення складений та підписаний 30 вересня 2024 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва