Ухвала

від 30.09.2024 по справі 697/2083/24

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/2083/24

№ пров. 2-н/697/101/2024

У Х В А Л А

30 вересня 2024 року Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І.І., розглянувши заяву Канівського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнененя заборгованості за надання житлово-комунальних послуги з теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

Канівське комунальне підприємство теплових мереж звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягненняз ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з теплопостачання у сумі 34774,51 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору.

Суддя розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВССУ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У відповідності до ч. 3ст. 19 ЦПК України,наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2011, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

У відповідності до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно боржник ОСОБА_1 є власником 39/100 часткиквартири АДРЕСА_1 . Право власності на 61/100 частину квартири не зареєстровано.

Заявником вимогу про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з теплопостачання пред`явлено лише щодо одного співвласника ОСОБА_1 , при цьому заявником зазначено, що інша частка належить його померлому брату ОСОБА_2 .. При цьому, жодного доказу того, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та є споживачем послуг Канівського комунального підприємства теплових мереж саме за цією адресою, або довідки органу місцевого самоврядування про те, що ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 стягувачем не надано.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Також, суд зазначає, що заявником вказано місце реєстрації ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .

Також, до заяви додано довідку про заборгованість ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідно до повідомлення Ліплявської сільської ради Черкаської області №1-02/3847 від 25.09.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно дост. 322 ЦК України,власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями66,67,162 ЖК України,передбачено, що за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Тобто, саме на власників майна покладено тягар його утримання.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , як співвласник квартири, повинен нести відповідальність по сплаті за житлово-комунальні послугу пропорційно належній йому частці управі власності на житло, а не в одноособовому порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимогст. 163 цього Кодексу.

Таким чином, суддею встановлено відсутність правових підстав у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитетеплопостачання, у зв`язку з тим, що означена заява не відповідає вимогамст. 163 ЦПК України.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою вимогою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першоїстатті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27,165 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Канівського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнененя заборгованості за надання житлово-комунальних послуги з теплопостачання.

Роз`яснити заявникові, що у відповідності до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження:на ухвалисуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом 15днів здня врученняйому відповідноїухвали суду.

Суддя І . І . Деревенський