Постанова

від 15.10.2010 по справі 2-а-6405/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                           УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2010 року

№ 2-а-6405/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Музиченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

до

Приватного підприємства «ТК – Техніка» ,

про

припинення юридичної особи, -

  В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року до Київського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області  з адміністративним позовом до Приватного підприємства «ТК – Техніка» , про припинення юридичної особи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач підприємницької діяльності не здійснює, не виконує передбачені законом обов’язки щодо подання до державного податкового органу, відповідно до законів, податкових декларацій та інших документів і відомостей, що пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), звітність не подає з І кварталу 2008 року, тобто більше одного року, тому до нього слід застосувати адміністративно – господарську санкцію у вигляді припинення юридичної особи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 7 липня 2010 року (суддя Журавель В.О.) відкрито провадження в адміністративній справі. Справу передано до розгляду судді Музиченко А.В. (протокол розподілу справ між суддями від 4 серпня 2010 року).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2010 року справу прийнято до провадження суддею Музиченко А.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15 жовтня 2010 року.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день та час до суду сторони не з’явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Судові повідомлення направлялися відповідачу за адресою його місцезнаходження (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 12/9), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, однак усі повідомлення повернулися до суду з позначкою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV).

Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до

Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

За таких обставин, неприбуття в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Таким чином, у зв’язку з неявкою сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідач, Приватне підприємство «ТК – Техніка» , 19 лютого 2008 року зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 12/9, ідентифікаційний номер 35656791, запис про державну реєстрацію № 13341020000002725.

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 19.05.2010 року № 17, відповідач 20.02.2008 року узятий на облік в органах державної податкової служби за № 818 – ПП, на дату видачі даної довідки перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області.

Відповідно до статті 9 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання  у терміни, встановлені законами; подавати до  державних  податкових органів та інших державних органів, відповідно до законів, декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням  об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення  і  сплати податків і  зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що податкову звітність до податкового органу відповідачем не подавалося з І кварталу 2008 року, тобто більше одного року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 069577 від 19 лютого 2008 року, ідентифікаційний номер 35656791, запис про державну реєстрацію № 13341020000002725 ),   про що свідчить довідка, видана Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області від 16 червня 2010 року № 1812/9/15 – 008/599.

Пунктом 17 статті 11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу» органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону №755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Системний аналіз норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» доводить, що терміни «припинення юридичної особи» і «скасування державної реєстрації» є тотожними поняттями, адже створюють одні й ті ж правові наслідки – ліквідацію юридичної особи.

Судом встановлено, що у відповідача відсутня заборгованість зі сплати податків і обов’язкових платежів перед Державним бюджетом України, відповідно до Довідки від 15 червня 2010 року № 1791/9/24 – 066.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.

Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» встановлено, що суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Юридичну особу – Приватне підприємство «ТК – Техніка»  (місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 12/9, ідентифікаційний номер 35656791, запис про державну реєстрацію № 13341020000002725 ) – припинити .

Копію постанови після набрання нею законної сили надіслати Державному реєстратору Вишгородської районної державної адміністрації Київської області для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про судове рішення та для здійснення заходів з припинення юридичної особи Приватне підприємство «ТК – Техніка»  (місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 12/9, ідентифікаційний номер 35656791, запис про державну реєстрацію № 13341020000002725 ) у встановленому законом порядку.

Судові витрати розподіляються відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подасться до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                     А.В. Музиченко