Ухвала

від 30.09.2024 по справі 635/11060/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/11060/24

Провадження № 2/635/4671/2024

УХВАЛА

про забезпечення позову

30 вересня 2024 року с-ще Покотилівка Харківського району Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М., розглянувши заяву керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області Ільєнкова О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області на стороні позивача про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області Ільєнков О. звернувся до суду із заявою в інтересах держави в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації до ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області на стороні позивача про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Одночасно із позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову.

В обгрунтування заяви прокурором зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 площею 1,5 га на підставі державного акту на право приватної власності на землю IV-XP № 086476, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 03.06.2003 за № 204, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Відомості в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно про власника даної земельної ділянки відсутні. Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 для ведення особистого селянського господарства, категорія земель землі сільськогосподарського призначення. Земельна ділянка сформована, має свою конфігурацію, координати поворотних точок, її межі були погоджені з усіма суміжними землекористувачами. Проте під час досудового розслідування кримінального провадження 05.04.2023 за участі інженера землевпорядника, спеціаліста ГУ Держгеокадастру у Харківській області, представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, ОСОБА_2 проведений огляд місця події, під час якого зафіксований факт самовільного зайняття частини земельної ділянки, яка згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХР № 000895 від 17.08.2001 надана в постійне користування Адміністрації автомобільних доріг у Харківській області (на теперішній час Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області) шляхом встановлення паркану та розміщення ФО-П ОСОБА_2 деревообробної продукції, обладнання та устаткування. Під час проведення 05.04.2023 оглядів місця події зафіксований факт самовільного зайняття частини земельної ділянки, яка надана в постійне користування Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, власниками та користувачами суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002, а саме: ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 .

Внаслідок внесених 11.07.2023 виправлень відомостей про координати поворотних точок меж зазначеної земельної ділянки земельна ділянка з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 має накладення із земельною ділянкою, яка згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХР № 000895 від 17.08.2001 надана в постійне користування Адміністрації автомобільних доріг у Харківській області (на теперішній час Служба

відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області) для автомобільної дороги М-26 км 14+430 км 18+970, площею 0,1517 га, що підтверджується висновком судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою (висновок судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 24.01.2024 № 24003).

На теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 має накладення із земельною ділянкою, яка перебуває в постійному користуванні Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області за координатами:

У системі координат СК 63 Номер кутової точки ХY149,91186874 36,20894132249,9118471936,20901184349,9117715136,20899321449,9117281836,20892727549,9116938736,20891687649,9116644236,20892342749,9116472236,20895517849,9117714736,20792899949,9117905636,207776961049,9119849336,207840901149,9119431036,20822629149,91186874 36,20894132

Після внесених 11.07.2023 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Височанської селищної ради (за межами н.п.) Харківського району Харківської області, кадастровий номер 6325155300:02:002:0002, розробленої сертифікованим інженером - землевпорядником ФО-П ОСОБА_3 , до Поземельної книги змін, земельна ділянка з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 перестала існувати як об?єкт в тому вигляді, в якому існувала в період з 28.02.2018 по 11.07.2023.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 неправомірно набув право користування на земельну ділянку, достовірно знаючи, що ця земельна ділянка перебуває в постійному користуванні Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, включив її до складу земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002, фактично змінивши її цільове призначення на землі для ведення особистого селянського господарства, продовжує її використання для ведення підприємницької діяльності, встановивши там паркан та розмістивши будівлі, споруди, устаткування та інше обладнання, і подальше використання вказаної земельної ділянки може істотно ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду в частині приведення її в первісний стан.

За таких обставин прокурор просить застосувати заходи забезпечення позову, передбаченіст. 150 ЦПК України,а саме накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 шляхом накладення заборони на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 та укладати інші правочини стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002;накласти заборону державним кадастровим реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 та накласти заборону використання земельної ділянки за визначеними координатами.

Враховуючи норму ч.1ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по сутіце обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози невиконання рішення суду.

Як роз`яснено в п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст.150ЦПКУкраїни, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

За таких обставин, враховуючи обставини справи, та те, що спірна земельна ділянка, на яку позивач просить накласти арешт є предметом цього позову, а також враховуючи, що вказаний заявником вид забезпечення позову необхідний для подальшого уникнення можливості відчуження вищевказаної земельної ділянки, та вчинення інших реєстраційних дій, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане спірне майно шляхом заборони відчуженняземельної ділянкита укладати інші правочини стосовно земельної ділянки, який є співмірним із заявленими позовними вимогами та незастосування цього заходу може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

В контексті оцінки балансу інтересів сторін у питанні забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, шляхом заборони відчуженняземельної ділянкита укладати інші правочини стосовно земельної ділянки, дають суду підстави дійти висновку про перевагу інтересів саме позивача, адже саме його інтереси у разі невжиття відповідних заходів та задоволення позову потерпатимуть більше, оскільки їх відновлення буде більш ускладненим ніж відновлення інтересів відповідача, у разі вжиття таких заходів та відмови у задоволенні позову.

Суд вважає, що застосування заявлених прокурором заходів забезпечення позовув частині накладення арешту на спірну земельну ділянку, шляхом заборони відчуженняземельної ділянкита укладати інші правочини стосовно земельної ділянки,спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист його прав.

При цьому, обранийпрокуроромвид забезпечення позову в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку, шляхом заборони відчуженняземельної ділянкита укладати інші правочини стосовно земельної ділянки, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися цим спірним майном та вчиняти щодо нього будь-які реєстраційні дії. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

Відповідно до п.п. 5,6 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, реєстрації земельних ділянок, присвоєння кадастрових номерів, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, формування поземельних книг на земельні ділянки,

внесення записів до них тощо, належить до повноважень державних кадастрових реєстраторів, які входять до складу Держгеокадастру та його територіальних органів.

Тому, для забезпечення ефективного поновлення порушених прав держави виникає необхідність також у застосуванні забезпечення позову у виді заборони державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються спірної земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимогипрокурорав частині накладення арешту шляхом накладення заборони на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 та укладати інші правочини стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 та заборони державним кадастровим реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про заборону використання земельної ділянки за координатами

У системі координат СК 63 Номер кутової точки ХY149,91186874 36,20894132249,9118471936,20901184349,9117715136,20899321449,9117281836,20892727549,9116938736,20891687649,9116644236,20892342749,9116472236,20895517849,9117714736,20792899949,9117905636,207776961049,9119849336,207840901149,9119431036,20822629149,91186874 36,20894132

слід відмовити, оскільки забезпечення позову в такий спосіб призведе до надмірного та невиправданого втручання у права відповідачів, та невизначеного кола інших фізичних і юридичних осіб. Окрім того, заява прокурора про забезпечення доказів не містить посилань кому саме необхідно заборонити використання земельної ділянки та доцільність вжиття вказаного заходу забезпечення позову.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладені арешт та заборона може завдати збитків відповідачам, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбаченихст.154ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст.157ЦПКУкраїни, примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

заяву керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області Ільєнкова О. про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 шляхом накладення заборони на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002 та укладати інші правочини стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002;

- заборони державним кадастровим реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0002.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Копію ухвали направити заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

СТЯГУВАЧ Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації (вул. Сумська, будинок 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23912956)

БОРЖНИК ОСОБА_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

БОРЖНИК Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя М.М.Омельник