Постанова

від 03.09.2024 по справі 910/1284/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Справа№ 910/1284/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 03.09.2024,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024

у справі №910/1284/24 (суддя Сергій Балац)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Лекхім»

до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»

про зобов`язання перерахувати кошти в сумі 31 775,50 доларів США, що еквівалентно 1 193 573,57 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Лекхім» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі, відповідач або Банк) про зобов`язання перерахувати кошти в сумі 31 775,50 доларів США, що еквівалентно 1 193 573,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Банк безпідставно та всупереч положень пункту 17-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» відмовив у проведенні валютної операції - зарахуванні грошових коштів в сумі 31,775,50 дол. США, отриманих від УП «Капсіфарм» на виконання контракту №Е-03/22 від 04.01.2022, на банківський валютний рахунок позивача, відкритий у відповідача на підставі Договору про надання банківських послуг №427506/3119587 від 12.06.2017.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/1284/24 позов задоволено повністю.

Зобов`язано Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» перерахувати на користь Приватного акціонерного товариства «Лекхім» грошові кошти в сумі 31 775 доларів США 50 центів, що еквівалентно 1 193 573,57 грн.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на користь Приватного акціонерного товариства «Лекхім» витрати по сплаті судового збору в сумі 17 903,60 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позовна вимога про зобов`язання відповідача перерахувати грошові кошти в сумі 31,775,50 дол. США, що еквівалентно 1 193 573,57 грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки спірна операція з перерахування контрагентом позивача за Контрактом (УП «Капсіфарм») суми грошових коштів в розмірі 31 775,50 дол. США в якості розрахунку за отриманий товар є виключенням, яке передбачене підпунктом 2 пункту 17-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Також суд зазначив, що відповідачем не надано належних доказів спорідненості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 31.05.2024 через систему «Електронний суд» Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/1284/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному акціонерному товариству «Лекхім» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки суперечать вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Положенню про здійснення банками фінансового моніторингу, що затверджене постановою НБУ від 19.05.2020 №65, Закону України «Про валюту і валютні операції», постанові НБУ від 02.01.2019 №8 «Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції» та Правилам комплексного банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є невід`ємною частиною договору про надання банківських послуг.

За доводами скаржника у нього були наявні всі підстави для відмови у проведенні фінансової операції, оскільки така відноситься до операцій під наглядом згідно Правил банківського обслуговування та могла призвести до порушення вимог Міжнародних санкцій, оскільки була пов`язана із залученням Республіки Білорусь - країни під міжнародними санкціями; кінцевим бенефіціарним власником контрагента УП «Капсіфарм» є ОСОБА_1, який є братом та бізнес-партнером ОСОБА_2 - особи, внесеної до списків міжнародних санкцій США.

Водночас, скаржник наголошує, що положення постанови НБУ №18 від 24.02.2022 не регулюють відносини, пов`язані із проведенням фінансового моніторингу, а тому її застосування судом є помилковим.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

26.06.2024 від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача з проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві позивач наголосив на наступному:

- посилання відповідача на положення частини 1 статті 21 та статтю 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» є безпідставними, оскільки жодних доказів щодо підтвердження належності результатів фінансової операції позивача до злочинної діяльності чи фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення відповідачем не надано;

- ні позивач, ні його контрагент УП «Капсіфарм» не є особами, з якими згідно частини 4 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкту первинного фінансового моніторингу забороняється встановлювати ділові відносини та проводити видаткові фінансові операції, надавати фінансові та інші пов`язані послуги;

- відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують перебування під санкціями контрагента позивача та його кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 ;

- відповідачем не надано суду доказів сумнівності валютної операції у відповідності до постанови НБУ від 02.01.2019 №8 «Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції»;

- відповідачем в якості доказів до відзиву на позовну заяву надані інформаційні листи №112772 від 12.05.2024 та №3089531 від 20.06.2023, які викладені іноземними мовами без перекладу на українську мову;

- постанова НБУ №18 від 24.02.2022 безумовно підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки сам відповідач посилається на її положення у своєму листі від 20.12.2023 №87.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/1284/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1284/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

13.06.2024 матеріали справи №910/1284/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/1284/24, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 03.09.2024.

У судовому засіданні 03.09.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання, призначене на 03.09.2024, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

12.06.2017 між позивачем, як клієнтом, та відповідачем, як банком, укладено Договір про надання банківських послуг №427506/3119587 (далі - Договір банківських послуг), відповідно до умов якого банк надає на вимогу позивача банківську послугу, а позивач приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в такому договорі та Правилах відносно такої банківської послуги, в томі числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отримані банківські послуги (пункт 3.1. Договору банківських послуг).

Відповідно до довідки відповідача від 11.01.2024 №KV-23-1837 позивачу 12.06.2017 відкрито, зокрема, валютний рахунок №UA143006140000026006500294813.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем, як продавцем, та торгівельним приватним унітарним підприємством «Капсіфарм», як покупцем, укладено Контракт від 04.01.2022 №Е-03/22 (далі - Контракт), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується поставити та передати у власність відповідача лікарські засоби в асортименті, кількості та за ціною згідно зі специфікаціями, які складають невід`ємну частину цього Контракту, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Пунктом 2.1. Контракту визначено, що валюта Контракту - долар США.

Положеннями пункту 3.2. Контракту передбачено, що оплата кожної партії провадиться покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 70 календарних днів з дати відвантаження товару за допомогою банківського переказу на розрахунковий рахунок позивача, зазначений у цьому Контракті.

Позивачем здійснено відвантаження товару на користь покупця за Контрактом, що підтверджується вантажною митною декларацією від 10.02.2022 № 10 UA 100320/2022/500776 та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 10.02.2022 № 100222-1BY.

Тобто, Контракт був укладений та товар поставлений УП «Капсіфарм» до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Покупцем за Контрактом 13.06.2022 здійснено перерахування на валютний рахунок позивача (№ UA143006140000026006500294813) 31 775,50 дол. США, що підтверджується інформаційним повідомленням (SWIFT) про надходження коштів.

Проте, відповідач повідомив позивача про відмову у здійсненні зазначеної операції, як підозрілої.

Листом від 21.09.2022 № 25-0005/66024 (у відповідь на лист позивача від 16.08.2022 № 01/209) НБУ повідомив, що до повноваження останнього не входить розгляд спорів між банками та клієнтами.

Водночас, у вказаному листі зазначено, що підпунктом 2 пункту 17-2 постанови НБУ №18 передбачено можливість здійснення валютних операцій з переказу коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів.

Позивач звернувся до відповідача з листами від 16.08.2022 №01/209 та від 08.11.2023 №01/434 із обґрунтуванням неправомірної відмови відповідача у здійсненні валютної операції за Контрактом.

Проте, відповідачем надано лист-відмову від 11.12.2023 вих.№12410/1816 (вх.№87 від 20.12.2023), який обґрунтований наступним: операція пов`язана із залученням республіки білорусь - країни під міжнародними санкціями; кінцевим бенефіціарним власником контрагента УП «Капсіфарм» є ОСОБА_1, який є братом та бізнес-партнером ОСОБА_2 - особи, внесеної до списків міжнародних санкцій США; відповідач виконує вимоги норм та правил, які стосуються міжнародних санкцій; у зв`язку із запровадженням воєнного стану відповідач здійснює свою роботу з урахуванням обмежень, визначених постановою НБУ від 24.02.2022 №18.

Також у вказаній відмові акцентовано, що згідно пункту 17 Постанови №18 здійснення банком будь-яких валютних операцій за участі осіб-резидентів Республіки Білорусь заборонено. Тобто, ця вимога забороняє банку здійснювати операцію з повернення коштів у сумі 31,775,50 дол. США, які надійшли на користь позивача від УП «Капсіфарм». Банк обліковує дані кошти на внутрішньому балансовому рахунку для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку на період дії постанови №18 або до отримання додаткових інструкцій від НБУ.

Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду з вимогою про зобов`язання відповідача перерахувати грошові кошти в сумі 31,775,50 дол. США, що еквівалентно 1 193 573,57 грн, на його валютний рахунок, відкритий у Банку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Приписами статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, між позивачем, як клієнтом, та відповідачем, як банком, укладено Договір про надання банківських послуг №427506/3119587.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Частинами 1, 3 статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі змістом статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства в Україні визначає Закон України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону під термінами: валютна операція визначається операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей (пункт 1); валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами (пункт 2); уповноважені установи - банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом (пункт 14).

Як зазначено у частині 7 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції», уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюються Національним банком України.

Відповідно до пункту 14 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» до функції Національного банку України відноситься здійснення валютного регулювання, визначення порядку виконання операції в іноземній валюті, організація і здійснення валютного нагляду за уповноваженими установами.

На виконання вищезазначених Законів, іншого законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України розроблено Положення про валютний нагляд, затверджене постановою Правління Національного банку України №13 від 03.01.2019 (зі змінами), яке визначає основні засади здійснення Національним банком України та уповноваженими установами валютного нагляду в Україні, підстави та порядок застосування Національним банком України до уповноважених установ заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства.

За змістом пункту 7 Постанови про валютний нагляд уповноважена установа як агент валютного нагляду здійснює нагляд за дотриманням валютного законодавства резидентами та нерезидентами під час проведення операцій через цю установу. Цей нагляд полягає в установленні уповноваженою установою відповідності валютних операцій її клієнтів (резидентів і нерезидентів) вимогам валютного законодавства України, запобіганні уповноваженою установою проведенню її клієнтами через цю установу валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства, та/або своєчасному інформуванні уповноваженою установою Національного банку у випадках і в порядку, установлених законодавством України, уключаючи нормативно-правові акти Національного банку, про валютні операції, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Згідно з пунктом 8 Положення про валютний нагляд уповноважені установи під час проведення валютних операцій зобов`язані враховувати вимоги нормативно-правового акта Національного банку з питань здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції.

За порушення вимог валютного законодавства, за приписами пункту 9 Положення про валютний нагляд, статті 14 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України вправі застосувати до банків заходи впливу згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення, у випадках, на підставах і в порядку, визначеному цим Положенням та нормативно-правовими актами Національного банку з питань ліцензування валютних операцій.

З наведеного слідує, що при виконанні своїх зобов`язань за укладеним з позивачем Договором банківського рахунку, відповідач як агент валютного нагляду зобов`язаний здійснювати нагляд за дотриманням валютного законодавства його клієнтами.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (частина 4 статті 5 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб (частина друга статті 56 Закону України «Про Національний банк України»).

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом`якшують або скасовують відповідальність (частина друга статті 56 Закону України «Про Національний банк України»).

Валютні операції за рахунками користувачів здійснюються відповідно до валютного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку з питань здійснення операцій з валютними цінностями (абзац дев`ятий пункту 24 розділу I Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №162).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом №2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово в установленому чинним законодавством порядку продовжувався, діяв на момент виникнення спірних правовідносин та продовжує діяти на час розгляду даної справи.

У період запровадження воєнного стану порядок проведення розрахунків за валютними операціями регулює постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - постанова НБУ №18).

Ця постанова є нормативно-правовим актом, який впроваджує обмеження, яких банки та їх клієнти мають дотримуватися під час проведення відповідних операцій.

Пунктом 2 постанови НБУ №18 передбачено, що банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.

Пунктом 17 Постанови НБУ №18 встановлено, що уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

1) з використанням російських рублів та білоруських рублів;

2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в республіці білорусь;

3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в республіці білорусь.

При цьому, за змістом пункту 17-2 постанови НБУ №18 заборони, визначені в пункті 17 цієї постанови, не поширюються, зокрема на переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях/білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів/білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

Так, матеріалами справи підтверджується, що перерахування 13.06.2022 на валютний рахунок позивача (№UA143006140000026006500294813), відкритий у Банку, 31,775,50 дол. США здійснено торгівельним приватним унітарним підприємством «Капсіфарм» (республіка білорусь) як покупцем згідно Контракту від 04.01.2022 №Е-03/22 за поставлений йому позивачем 10.02.2022 (до початку військової агресії та введення на території України воєнного стану) товар.

Стаття 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає експорт товарів як продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

При цьому під терміном «товар» розуміється будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Тобто, переказ УП «Капсіфарм» коштів на рахунок позивача здійснено за операцією з експорту товарів, а тому встановлені пунктом 17 постанови НБУ №18 заборони до даної валютної операції, з огляду на зміст пункту 17-2 названої постанови, не мають застосовуватися Банком, про що вірно вказав суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

На вказане виключення також звертав увагу НБУ у листі від 21.09.2022 №25-0005/66024, адресованому позивачу, про що вказувалось вище.

Скаржник, у свою чергу, помилково посилається на те, що положення даної постанови НБУ №18 не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки по-перше, регламентація здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій (резидентами та нерезидентами) і уповноваженими установами є компетенцією НБУ, постанови якого є обов`язковими до застосування відповідними суб`єктами, по-друге сам відповідач у листі відмові позивачу про зарахування коштів від 11.12.2023 вих.№12410/1816 посилається на положення вказаної постанови НБУ №18, зокрема пункт 17 останньої.

Стосовно посилань скаржника на те, що вимога позивача про зобов`язання перерахувати спірні кошти на його валютний рахунок, відкритий у Банку, суперечить вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Положенню про здійснення банками фінансового моніторингу, що затверджене постановою НБУ від 19.05.2020 №65, Закону України «Про валюту і валютні операції», постанові НБУ від 02.01.2019 №8 «Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції» та Правилам комплексного банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є невід`ємною частиною договору про надання банківських послуг, колегія суддів встановила наступне.

У даному випадку Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» є суб`єктом первинного фінансового моніторингу у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

У пунктах 65-67 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» містяться наступні визначення понять:

фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб`єкта первинного фінансового моніторингу або про які стало відомо суб`єктам первинного фінансового моніторингу, зазначеним у підпунктах «а» - «д» пункту 7 частини другої статті 6 цього Закону, у рамках ділових відносин з клієнтом, суб`єктам державного фінансового моніторингу, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державним органам, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії, правоохоронним та розвідувальним органам України в рамках виконання цього Закону;

фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що вживаються суб`єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу;

фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, - порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).

Згідно з пунктом 41 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» об`єкт фінансового моніторингу - дії з активами, пов`язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників.

Неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу (пункту 39 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Частина 3 статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачає, що критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно:

Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду;

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно абз. 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

Так, відповідач зазначає, що ним на виконання зазначених положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» розроблено Програму здійснення належної перевірки клієнтів АТ «Креді Агріколь Банк» (крім тих, з якими встановлюються кореспондентські відносини) (том 1, а.с. 103-106 (витяг з програми у редакції від 30.09.2022); том 1, а.с. 107-110 (витяг з програми у редакції від 21.08.2020)).

Згідно з пунктом 6.1. названої Програми у редакції від 21.08.2020 (чинної станом на 13.06.2022 - дату здійснення спірної валютної операції) порядок відмови Банку від встановлення (підтримання) ділових відносин/проведення фінансової операції викладено в додатку 6.

У пунктах 2, 3, 3.1. додатку 6 до Програми у редакції від 21.08.2020 Банком визначено, що він має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції. В Банку заборонено (за винятком випадків, передбачених резолюціями Ради Безпеки ООН) встановлювати ділові відносини, надавати фінансові та інші пов`язані послуги прямо або опосередковано з клієнтами, які є:

- особами та/або організаціями, яких включено до переліку осіб;

- особами та/або організаціями, які діють від імені та за дорученням осіб та/або організацій, яких включено до переліку осіб;

- особами та/або організаціями, якими прямо або опосередковано володіють чи кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи та/або організації, яких включено до переліку осіб.

Ці заборони застосовуються також у разі, якщо Банку відомо, що контрагентом фінансової операції або фінансовою установою, яка забезпечує здійснення фінансової операції, є вказані особи. Про спроби встановлення ділових відносин, отримання фінансових та інших пов`язаних послуг прямо або опосередковано такими особами, Уповноважені особи Банку зобов`язані негайно повідомити ДФМ відповідно до діючого в Банку порядку.

Згідно підпункту 5 пункту 2 постанови НБУ від 02.01.2019 №8 «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції» сумнівна валютна операція - валютна операція, характер або наслідки проведення якої дають підстави вважати, що вона може бути пов`язана з уникненням та/або невиконанням вимог та обмежень, передбачених законодавством України.

У Договорі про надання банківських послуг №427506/3119587, укладеному позивачем із Банком, вказано, зокрема, що позивач зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в такому договорі та Правилах.

Правила у розумінні пункту 1 Договору - це Правила комплексного банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є невід`ємною частиною договору, визначають умови, порядок надання банком банківських послуг та відмови від них. Правила знаходяться на офіційному сайті www.credit-agricole.ua.

Додатком 1 до Правил комплексного банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є Умови проведення операцій під наглядом клієнтів АТ «Креді Агріколь Банк», які застосовуються банком з метою виконання ним норм та правил, що стосуються міжнародних санкцій, та/або з метою зменшення ризиків використання Банка для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення і дотримання Банком вимог Групи Креді Агріколь з відповідних питань.

Як зазначає відповідач у відмові позивачу в зарахуванні спірних коштів, названі Правила розміщені за посиланням https://credit-agricole.ua/biznesu/informaciya-dlya-kliyentiv.

Суд дослідив зміст названих Правил та Додатку 1 до них, розміщені за вказаним посиланням, у редакції від 21.01.2022, тобто чинній станом на 13.06.2022 (дата ініціювання проведення спірної валютної операції).

За змістом Умов проведення операцій під наглядом клієнтів АТ «Креді Агріколь Банк», які є Додатком 1 до Правил у названій редакції, операція під наглядом - це фінансова операцію Клієнта, щодо якої у Банка виникає припущення, що така операція: (і) пов`язана будь-яким чином із Особою під санкціями або (іі) пов`язана будь-яким чином з Країною під наглядом, перелік яких визначається Банком на власний розсуд, або (ііі) здійснюється за контрактом, предметом якого є товар/послуга ембарго та/або товар/послуга подвійного призначення, а також, фінансову операцію (переказ коштів), яка не супроводжується повною інформацією щодо ініціатора переказу, як це вимагається Спеціальною рекомендацією VII ФАТФ.

Особа під санкціями - будь-яка Особа, яка є суб`єктом Міжнародних санкцій або щодо якої такі санкції застосовуються.

Країна під наглядом - будь-яка країна або територія або уряд: (і) до якої чи щодо якого застосовуються Міжнародні санкції, якими запроваджено заборону або обмеження щодо взаємодії із такими країною або територією або урядом (надалі - «Країна під санкціями»); та/або (іі) на роботу з якою Банком накладено загальну заборону (прямі та непрямі відносини).

У розділі ІІІ Умов наведено перелік ознак операцій під наглядом.

Згідно пункту 3.1. розділу ІІІ Умов Банк на власний розсуд визначає, що фінансова операція клієнта належить до Операцій під наглядом, керуючись наступними критеріями:

3.1.1. Операція може бути пов`язана із Особою під санкціями за наявності принаймні однієї з ознак, зазначених нижче: Операція може розглядатися як така, що пов`язана із Особою під санкціями за наявності принаймні однієї з ознак, зазначених нижче:

- контрагент Клієнта за операцією чи банківська установа, яка бере участь в проведенні операції, є Особою під санкціями;

- Клієнт чи його контрагент за операцією пов`язані відносинами контролю з Особою під санкціями;

- Особа під санкціями може здійснювати опосередкований вплив (зокрема, завдяки опосередкованому володінню) на діяльність Клієнта чи контрагента Клієнта за операцією;

- якщо кінцевим отримувачем/кінцевим споживачем/виробником/вантажовідправником товару/послуги/роботи за контрактом (надалі - «предмет контракту») є Особа під санкціями;

- щодо транспортного засобу, яким здійснюється транспортування предмета контракту, застосовано Міжнародні санкції;

- контракт, на підставі якого проводиться операція, підписаний Особою під санкціями від імені Клієнта або його контрагента.

3.1.2. Операція може бути пов`язана із Країною під наглядом за наявності принаймні однієї з ознак, зазначених нижче:

- контрагент Клієнта за операцією або банківська установа, яка бере участь у проведенні фінансової операції, зареєстровані/мають місцезнаходження в Країні під наглядом; або - Клієнт чи його контрагент за операцією пов`язані Відносинами контролю з Країною під наглядом;

- предметом контракту, на підставі якого проводиться операція, є товар/послуга/робота, виробником, вантажовідправником, кінцевим отримувачем, кінцевим споживачем якого є особа, яка зареєстрована/має місцезнаходження в Країні під наглядом; або - транспортний засіб, яким здійснюється транспортування такого предмета контракту, зареєстрований в Країні під наглядом; або маршрут транспортування такого предмета контракту проходить територією Країни під наглядом.

3.1.3. Банк має право вимагати, а Клієнт зобов`язаний надати на запит Банка в строк до 3 Робочих днів, інформацію щодо обставин проведення та змісту будь-якої операції Клієнта, зокрема щодо характеру (виду) коштів, їх призначення та джерел походження, а також будь-які документи на підтвердження наданої інформації, особливо щодо Операції під наглядом або операції, яка є незвичайною у відношенні до інших операцій, які провадяться Клієнтом за рахунком.

Згідно пункту 4.2. Умов проведення операцій під наглядом клієнтів АТ «Креді Агріколь Банк» незважаючи на будь-які інші положення вище, Банк має право відмовити у проведенні або зупинити проведення будь-якого переказу або фінансової операції (як щодо прибуткових так і щодо видаткових операцій) та здійснити блокування відповідних коштів або банківського рахунку Клієнта, якщо за висновком Банка, проведення відповідної операції призведе або може призвести до порушення вимог Міжнародних санкцій.

Аналогічні за змістом умови викладені й у Додатку №1 у редакції від 21.11.2023 (введені в дію з 22.11.2023), роздруківка яких долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву в даній справі (том 1, а.с. 111-114).

Так, відповідач як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в апеляційній скарзі стверджує, що виходячи з вимог вищезазначених норм законодавства, умов Правил банківського обслуговування, Правил перевірки клієнтів, ним було виявлено, що контрагент позивача (УП «Капсіфарм»), від якого надійшли валютні кошти, не тільки є резидентом республіки білорусь, але також є особою, яка безпосередньо пов`язана із особами, які знаходяться під санкціями як РНБО, так і США, ЄС, Франції (кінцевим бенефіціарним власником УП «Капсіфарм» є ОСОБА_1, який є братом та бізнес-партнером ОСОБА_2 - особи, внесеної до списків міжнародних санкцій ЄС та Франції, США (OFAC SDN з 05.12.2023), санкцій РНБО України, давній соратник Лукашенка Олександра Григоровича - особи, внесеної до списків міжнародних санкцій США (OFAC SDN), ЄС та Франції).

З огляду на зазначене, відповідачем було визначено спірну фінансову операцію (операцію під наглядом) підозрілою згідно частини 1 статті 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та сумнівною у відповідності до підпункту 5 пункту 2 постанови НБУ від 02.01.2019 №8, у зв`язку з чим і відмовлено позивачу у її проведенні.

Колегія суддів, оцінюючи наведені відповідачем підстави для відмови у проведенні спірної валютної операції, встановила наступне.

Дійсно, спірна операція є такою, що відноситься до операцій під наглядом згідно пункту 3.1.2. Умов проведення операцій під наглядом клієнтів АТ «Креді Агріколь Банк», оскільки контрагентом клієнта (позивача) за операцією є юридична особа (УП «Капсіфарм»), яка зареєстрована та має місцезнаходження в Країні під наглядом - республіці білорусь.

Однак, факт реєстрації контрагента позивача УП «Капсіфарм» в республіці білорусь сам по собі не надає відповідачу (Банку) права безумовно відмовляти у проведенні фінансових операцій та здійснювати блокування відповідних коштів для цього, з огляду на положення пункту 4.2. Умов має бути доведено обставину, що проведення відповідної операції призведе або може призвести до порушення вимог Міжнародних санкцій.

Як уже зазначалося, Особа під санкціями - будь-яка Особа, яка є суб`єктом Міжнародних санкцій або щодо якої такі санкції застосовуються.

Спірна валютна операція не є такою, що у розумінні пункту 3.1.1. Умов пов`язана із Особою під санкціями, оскільки витягами з державного реєстру санкцій, які були подані до суду першої інстанції позивачем разом із відповіддю на відзив, підтверджується, що до УП «Капсіфарм» (ОКПО 37587543) (УНП 190414443) та до її власника ОСОБА_1 (громадянин білорусі) не застосовано жодних санкцій.

Належних, допустимих та достовірних доказів того, що УП «Капсіфарм» пов`язане відносинами контролю з Особою під санкціями - ОСОБА_2 або що останній може здійснювати опосередкований вплив (зокрема, завдяки опосередкованому володінню) на діяльність УП «Капсіфарм», того, що ОСОБА_2 є бізнес-партнером ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Більш того, як вірно наголосив суд першої інстанції, належних доказів ступеню спорідненості ОСОБА_1 з ОСОБА_2 (особою, яка перебуває під санкціями) відповідачем до суду не подано, позивач, у свою чергу, вказує на те, що останні є зведеними братами, а отже не є пов`язаними особами у розумінні українського законодавства, зокрема, статті 14.1.159. Податкового кодексу України, де наведено визначення «пов`язаної особи».

Отже, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про те, що спірна операція могла призвести до порушення вимог Міжнародних санкцій і, як наслідок, Банк мав право відмовитися від її проведення як підозрілої фінансової операції у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Програми здійснення належної перевірки клієнтів АТ «Креді Агріколь Банк».

Вірогідних доказів на підтвердження того, що спірна валютна операція є результатом злочинної діяльності або пов`язана чи стосується фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення матеріали справи не містять.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що Банк згідно пункту 5.5. Умов зобов`язується належним чином проводити операції клієнта за рахунком, надавати клієнту послуги, передбачені Договором, в порядку та строки, передбачені Договором з дотриманням обов`язкових до застосування норм чинного законодавства.

Тобто, будь-які дії повинні вчинятись Банком у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Як уже встановлено судом, заборони, встановлені пунктом 17 постанови НБУ №18, яка є обов`язковою до виконання банками України, не застосовуються до спірної валютної операції, оскільки переказ коштів на рахунок позивача, відкритий у відповідача, здійснено УП «Капсіфарм» за операцією з експорту товарів.

Враховуючи це, валютна операція також не може вважатися сумнівною у розумінні підпункту 5 пункту 2 постанови НБУ від 02.01.2019 №8 «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції».

Отже, з огляду на наведені вище обставини суд дійшов висновку, що у Банку були відсутні законодавчо визначені підстави для відмови у проведенні операції з зарахування коштів у сумі 31 775 дол.США 50 центів на валютний рахунок позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню, висновки місцевого господарського суду з приводу чого є обґрунтованими.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість заявлених позивачем вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/1284/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/1284/24 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк».

Матеріали справи №910/1284/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.09.2024 після виходу з відпустки судді Іоннікової І.А.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко