Рішення

від 30.09.2024 по справі 904/3287/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3287/24за позовом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українарент-Дніпро", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українарент-Дніпро" заборгованість з орендної плати за період з 01.05.2019 по 11.08.2021 у розмірі 229893,40 грн та пеню в розмірі 9522,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №177-ДРА/19 від 05.04.2019 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву. Направлена за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ухвала суду повернулася на адресу суду, як не вручена. Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Суд наголошує на тому, що, ухвала суду надсилалася відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Поштове відправлення з копією ухвали суду від 29.07.2024 повернулося на адресу суду. Судом повторно направлено за місцезнаходженням відповідача та за місцезнаходженням об`єкту копію ухвали суду від 29.07.2024. Проте, вказані поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.

Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Додатково суд намагався повідомити відповідача про перебування справи на розгляді телефонограмою, проте за наявними в матеріалах справи та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номером телефону абонент повідомив, що не має відношення до вказаного підприємства.

Крім того, суд звертає увагу, що до позовної заяви додані докази направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви з додатками, що також свідчить про належне повідомлення відповідача (обізнаність відповідача про подання позивачем позову до суду) (правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 у справі №910/1384/21).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору оренди майна, строк дії договору, умови передачі об`єкта в оренду та повернення його з оренди, факт передачі майна в оренду, час користування ним орендарем, настання строку сплати орендної плати та її розмір, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати, правомірність заявленої до стягнення пені.

Так, судом встановлено, що 05.04.2019 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українарент-Дніпро" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 177-ДРА/19, відповідно до пункту 1.1 якого, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно частина підземного переходу (далі-об`єкт оренди) - загальною площею 353,4 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , підземний пішохідний перехід, вартість якого згідно з незалежною оцінкою становить 1518821,00 грн. без ПДВ, що перебуває на балансі КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради, для розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів 140,0 кв.м, для розміщення торговельного об`єкту з продажу ювелірних виробів 151,0 кв.м, для розміщення офісного приміщення 55,2 кв.м, для розміщення ломбарду 2,99 кв.м та для розміщення майстерні з ремонту ювелірних виробів 4,21 кв.м. Використання об`єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

Відповідно до п. 2.2, 2.3 договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі об`єкта оренди. Передача об`єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 18.03.2019, на підставі акту приймання-передачі об`єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що обов`язок щодо складання акту приймання-передачі при передачі об`єкта в оренду покладається на балансоутримувача, а при поверненні об`єкта з оренди на орендаря.

05.04.2019 складено акт приймання-передачі, з якого вбачається, що на виконання умов договору орендодавцем передано, а орендарем прийнято об`єкт оренди частина підземного переходу, за адресою: вул.Старомостова, 2К вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 1518821,00 грн без ПДВ. Вказаний акт складений також за участю балансоутримувача - Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" ДМР. (а.с. 24)

Згідно з п. 3.3 договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 20291,78 грн, до загального фонду міського бюджету,

- 30 % від загальної суми орендної плата у розмірі 8696,47 грн, на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п.3.4 договору).

У пункті 3.5 договору обумовлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди включно.

Цей договір діє з 05.04.2019 до 04.04.2020 включно. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюється за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право відповідача на переукладання договору припиняється (п.10.1, 10.2 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що 11.08.2021 орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем підписаний акт повернення об`єкта з оренди, за яким балансоутримувач - Комунальне підприємство "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" ДМР прийняв, а орендар передав об`єкт оренди - нерухоме майно частину підземного переходу (далі-об`єкт оренди) - загальною площею 353,4 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди від 05.04.2019 №177-ДРА/19.

У пункті 3 вказаного акту зазначено, що орендодавець, балансоутримувач і орендар погодилися, що станом на 11.08.2021 за орендарем існує заборгованість балансоутримувачу по сплаті орендної плати у розмірі 181598,80 грн. та заборгованість до загального фонду міського бюджету по сплаті орендної плати у розмірі 229893,40 грн та пені 9522,98 грн.

23.02.2022 Дніпровською міською радою прийнято рішення №84/16 "Про затвердження Положення про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради", департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виступає стороною по договорах оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста , які були укладені до моменту прийняття цього рішення.

Згідно з п.1.1. Положення про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, департамент є органом приватизації Дніпровської міської ради та орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади.

Отже, на підставі рішення Дніпровської міської ради від 23.02.2022 №84/16 (зі змінами) функція з питань оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, повністю була делегована департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Згідно п.2.2 Положення про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, департамент у межах своїх повноважень має право від імені та в інтересах територіальної громади міста самостійно укладати угоди, договори і контракти з юридичними та фізичними особами, набувати майнові права та немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем і третьою особою у судах усіх інстанцій, укладати мирові угоди.

Тому, департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради вправі бути по даній справі позивачем, зважаючи на положення ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, Рішення Дніпровської міської ради від 23.02.2022 №84/16 та Положення про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов`язання зі сплати орендної плати, у зв`язку з чим за період з 01.05.2019 по 11.08.2021 має непогашену заборгованість перед позивачем у розмірі 229983,40 грн. Із вказаним боргом орендар погодився в акті повернення об`єкту з оренди.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

Пунктом 10 ч.1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що оренда - це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1, 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 229 893,00 грн.

З урахуванням умов договору, строк сплати орендної плати є таким, що настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 229893,40 грн відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 229893,40 грн є більш вірогідними.

Крім основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 9552,98 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 9.2 договору визначено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 9522,98 грн за загальний з 16.07.2020 по 29.06.2021.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено не врахуванням позивачем ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки в деяких періодах строк оплати припадав на вихідний день, а тому переносився на перший робочий день, відповідно прострочка виникає з наступного дня. Крім того, позивачем допущено арифметичні помилки, пов`язані з округленням.

З урахуванням викладено вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 9490,29 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 229893,40 грн основний борг та 9490,29 грн пеня.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3590,76 грн.

Оскільки позивачем при зверненні із позовом до суду надмірно сплачений судовий збір (1,5% від заявленої до стягнення суми становить 3591,25 грн), то надмірно сплачений судовий збір у розмірі 6008,75 грн може бути повернутий з державного бюджету за клопотання позивача. На час прийняття рішення клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило, що не позбавляє останнього права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українарент-Дніпро" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українарент-Дніпро" (49000, м. Дніпро, вул. Магдебурзького права, буд. 1, кв.49, ідентифікаційний код 42611021) на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 40392181) основний борг у розмірі 229 893,40 грн (двісті двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто три грн 40 коп), пеню в розмірі 9 490,29 грн (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто грн 29 коп), та судовий збір у розмірі 3590,76 грн (три тисячі п`ятсот дев`яносто грн 76 коп).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.09.2024

Суддя О.М. Крижний