Рішення

від 30.09.2024 по справі 905/746/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.2024р. Справа №905/746/24

за позовом: Акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)

до відповідача-1: Приватного підприємства «ТОНУС-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33503458, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Чайковського, 21, кв. 22),

до відповідача-2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ),

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерства фінансів України (ЄДРПОУ 00013480, місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), -

про стягнення солідарно 169698,48 грн., -

суддя Величко Н.В.

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ПРИВАТБАНК" звернулось через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 16.05.2024 про стягнення солідарно з Приватного підприємства "ТОНУС-ПЛЮС" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) заборгованості, яка виникла з кредитного договору № 33503458-КД-1 від 30.03.2021, а саме: 77306,13 основного боргу за тілом кредиту, 15086,22 грн. - заборгованість за процентами, 77306,13 грн. - заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією, що разом становить 169698,48 грн., крім того відшкодування судового збору за розгляд справи у сумі 2422,40 грн.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано: копію кредитного договору № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 з доказами його підписання ЕЦП; копія додаткової угоди № 1 від 30.03.2021 з доказом її підписання ЕЦП; копію договору поруки № 33503458-ДП-1/1 від 30.03.2021 з доказом його підписання ЕЦП; копію договору 13010-05/269 від 31.12.2020 про надання державної гарантії на портфельній основі; копію повідомлення № 10330KT2MS0O2 від 04.12.2023 про розірвання договору з доказами направлення відповідачу-1; копія вимоги № 10330KT2MS0O2 від 05.01.2024 на сплату за гарантією № 204 від 05.01.2024 за договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 від 31.12.2020 з доказами надсилання третій особі та АТ «Укрексімбанк»; копія повідомлення № 10330KT2MS0O2 від 08.01.2024 про надсилання вимоги гаранту; виписки по рахункам відповідача-1; розрахунок заборгованості; копію витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача та відповідача-1; копію паспорту відповідача-2; копію титульної та другої сторінок статут позивача; копію витягу з Державного реєстру банків.

Відповідачі своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористались.

Третьою особою подано пояснення щодо позову, згідно яких останній вважає, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

ХІД СПРАВИ:

Матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/746/24 та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Величко Н.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2024).

На виконання частини 6 статті 176 ГПК України суд відповідно до ухвали від 20.05.2024 витребував від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Бахмутської міської ради Донецької області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 у паперовій формі.

Листом від 13.06.2024 № 270вих Бахмутська міська рада повідомила суд про те, що за даними Бахмутської міської територіальної громади місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 по теперішній час.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/746/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін; вирішені інші процедурні питання.

Зазначена ухвала суду доставлена 25.06.2024 до електронного кабінету позивача в підсистемі "Електронний суд".

У зв?язку з тим, що місцезнаходженням відповідачів є місто Бахмут, яке згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, знаходиться в тимчасовій окупації від 13.12.2023, для них було оприлюднено відповідне оголошення на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі інтернет, що знаходиться за посиланням: https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/1630296/.

Третій особі ухвала про відкриття провадження направлена засобами поштового зв?язку та вручена відповідальній особі 09.07.2024, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того процесуальні документи у цій справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Господарський суд вважає, що ним, в межах наданих повноважень вжиті всі можливі заходи для повідомлення учасників судового процесу про хід справи та створені належні умови в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Станом на дату ухвалення цього рішення відповідачі відзив на позовну заяву не подавали, заяв проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження не заявляли.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України).

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.03.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (надалі - банк, позивач) та Приватним підприємством «ТОНУС-ПЛЮС» (надалі - позичальник, відповідач-1) підписаний кредитний договір № 33503458-КД-1, відповідно до умов якого відповідачу-1 було надано кредит у розмірі 1000000,00 грн. (п. А.2 кредитного договору) із терміном повернення кредиту 01.03.2024 (пп. А.3, 1.2, 2.2.3 кредитного договору).

За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,3 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. А.6 кредитного договору).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов?язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 19,3 % річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов?язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов?язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п. А.6 цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього договору та дати початку хх нарахування (п. А.6.1 кредитного договору).

Проценти, встановлені п.п. А.6, А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору. (п. А.8 кредитного договору)

Відповідно до пп. «г» п. 2.3.2 кредитного договору при настанні будь-яких наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору, не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами (п. 6.1 кредитного договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов?язання (п. 6.2 кредитного договору).

Згідно графіку зменшення поточного ліміту, що є додатком № 1 до кредитного договору № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 сторонами погоджено, що відповідач-1 в період 01.05.2021-01.02.2024 вносить кожного місяця по 28571,43 грн. та 01.03.2024 у сумі 28571,38 грн. на погашення кредиту, що в загальному розмірі складає 1000000,00 грн.

30.03.2021 між позивачем та відповідачем-1 підписано додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до підпункту «а» пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень порядку, програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 додаткової угоди позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151. При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Згідно з п. 2.1 додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 14,30 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

Індекс UIRD (3 місяці) + 7%, але не більше Індекс UIRD (12 міс) + 6 % (обмеження встановлюються на дату укладання цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до п. 2.1 цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди або остання, що опублікована на офіційному сайті НБУ.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2 додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї додаткової угоди + 5 % річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7 додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди.

Згідно із п. 2.10 додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3 кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які з відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни, згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5 % річних.

Відповідно до п. 2.13 додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11 цієї Додаткової угоди).

За змістом п. 2.14 додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом коштів та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11 цієї додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) Гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Ця додаткова угода є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених в п. 4 цієї додаткової угоди (п. 5 додаткової угоди).

Згідно графіку платежів, що є додатком № 1 до додаткової угоди № 1 кредитного договору № 33503458-КД-1 від 30.03.2021, сторонами погоджено, що відповідач-1 в період 01.05.2021-01.02.2024 мав вносити кожного місяця по 28571,43 грн. та 01.03.2024 - 28571,38 грн. на погашення кредиту, що в загальному розмірі складає 1000000,00 грн.

Кредитний договір № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 та додаткова угода №1 від 30.03.2021 до кредитного договору № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 підписані кваліфікованим електронним підписом директора відділення Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Філімоновою Катериною Євгенівною та директором Приватного підприємства «Тонус-Плюс» ОСОБА_1, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 15.05.2024 наявними в матеріалах справи.

Крім того, 30.03.2021 між ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2) та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) укладено договір поруки № 33503458-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ПП ТОНУС-ПЛЮС зобов`язань за кредитним договором № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 (кредитний договір), невідновлювальної кредитної лінії на суму 1000000 грн. з терміном дії до 01.03.2024, в тому числі на наступні цілі: вид кредиту - не відновлювальна кредитна лінія (п. А.1); ліміт цього договору: 1000000 грн., у тому числі на наступні цілі: у розмірі 1000000 грн. на поповнення обігових коштів, у розмірі 0 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору (п. А.2). Термін повернення кредиту 01.03.2024 (п. А.3).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих з користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки).

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).

Договір поруки № 33503458-ДП-1 від 30.03.2021 підписаний кваліфікованим електронним підписом директора відділення Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Філімоновою Катериною Євгенівною та фізичною особою ОСОБА_1 , що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 15.05.2024 наявними в матеріалах справи.

31.03.2021 на поточний рахунок відповідача-1 банком було перераховано кошти згідно з кредитним договором № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 у розмірі 1000000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача-1 № 20637053624989 за період 30.03.2021-12.03.2024.

Також з вищевказаної банківської виписки суд встановив, що відповідач-1 частково здійснив погашення кредиту в загальному розмірі 845387,74 грн., останній платіж в розмірі 75,21 грн. надійшов на рахунок 01.10.2023.

Отже, залишок неповернутої суми кредиту становить 154612,26 грн.

04.12.2023 позивачем було направлено на електронну пошту відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення № 10330KT2MS0O2 від 04.12.2023 про розірвання договору № 33503458-КД-1, в якому останній був проінформований, що станом на 04.12.2023 у нього наявна наступна прострочена заборгованість: 40326,59 грн. - за наданим кредитом, 1213,07 грн. - за відсотками та вимагав невідкладно у строк до 04.01.2024 здійснити погашення заборгованості, яка станом на 04.12.2023 складала 166295,85 грн.

З матеріалів справи відомо, що 31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем, що діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (далі - гарант) та Акціонерним товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - бенефіціар) підписаний договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/269.

Відповідно до п. 2.1 договору гарантії гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов?язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Згідно з 5.1 договору гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту (АТ «Укрексімбанк», якому гарант відповідно до Порядку доручив надавати послуги, визначені цим Договором та Агентською Угодою) - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Пунктом 5.5 договору гарантії визначено, що гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму ССГ згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог, зокрема: гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору.

У п. 6.1 договору гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати ССГ за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Пунктом 6.2 договору гарантії встановлено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8 цього договору за таким проблемним кредитом;

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Згідно з п. 6.3 договору гарантії кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8 цього договору), та зараховуються гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.

Договір про надання державної гарантії на портфельній основі діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 13.14 договору гарантії).

Договір підписаний усіма сторонами цього договору та скріплений печатками без зауважень та виправлень.

08.01.2024 позивач надіслав Міністерству фінансів України вимогу від 05.01.2024 № 10330KT2MS0O2 про сплату за гарантією № 204 від 05.01.2024 за договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 від 31.12.2020 з проханням перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 77306,13 грн. з додатками згідно переліку.

Матеріали справи містять повідомлення від 05.01.2024 № 10330KT2MS0O2, яким позивач повідомляв відповідача-1 про надсилання гаранту - Міністерству фінансів України, як гаранту за кредитним договором № 33503458-КД-1 від 30.03.2021, вимоги на сплату за гарантією № 204 від 05.01.2024 відповідно договору про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 від 31.12.2020.

05.02.2024 Міністерство фінансів України перерахувало позивачу кошти в розмірі 77306,13 грн. за рахунок коштів державної гарантії, що підтверджується відповідною випискою банку по рахунку відповідача-1.

Як зазначає позивач у позові, станом на 11.03.2024 залишок неповернутих відповідачем-1 кредитних коштів на користь банку складає 77306,13 грн., а сума сплаченого кредиту в розмірі 77306,13 грн., яка була перерахована в оплату кредиту за рахунок коштів державної гарантії, пред`явлена банком до стягнення в порядку регресу на умовах договору про надання державної гарантії.

За користування кредитом в період з 01.04.2021 по 04.01.2024 банком нараховано проценти в загальному розмірі 229692,50 грн., які були частково сплачені відповідачем-1 в загальному розмірі 214606,28 грн. Зазначене підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку відповідача-1 № 20684053653840 за період 30.03.2021-12.03.2024.

Несвоєчасне та неповне виконання відповідачем-1 зобов`язань з повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням с правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати маймо, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з договору № 33503458-КД-1 від 30.03.2021, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є кредитним договором.

За змістом частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 598 Цивільного кодексу України припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд зазначає, що у договорі кредиту № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 сторони (позивач та відповідач-1) погодили право банку здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. при цьому в останній день дії договору позичальник зобов"язався повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором (пп "г" п.2.3.2. договору № 33503458-КД-1 від 30.03.2021)

З матеріалів справи вбачається і встановлено судом, що відповідач-1 порушив своє зобов`язання з повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом у встановлений договором строк. Позивач скористався своїм правом та відповідно до положень ст. 1050 Цивільного кодексу України розірвав договір кредиту в односторонньому порядку, здійснивши нарахування відсотків за користування кредитними коштами станом на 04.12.2023. Залишок неповернутої суми кредиту (тіло) становив 154612,26 грн.

Суд враховує, що у повідомленні про розірвання договору позивач повідомив відповідача-1 про розірвання кредитного договору № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 з 04.01.2024, отже вказаний кредитний договір є розірваним з 04.01.2024, відповідно, позивач вже не мав права нараховувати відсотки за користування кредитними коштами за 04.01.2024 у сумі 32,78 грн., в іншій частині нарахування відповідає положенням діючого законодавства та умовам договору кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як встановлено судом вище, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих з користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки). У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачем-2 своїх зобов`язань перед банком з повної оплати кредиту, процентів, нарахованих з користування кредитом по договору № 33503458-КД-1 від 30.03.2021, як то визначено договором поруки, відповідач-2 відповідає перед банком (кредитором) як солідарний боржник з ПП "Тонус плюс".

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Відповідно до частини 1 статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Враховуючи те, що зобов`язання відповідача-1 було забезпечено гарантією Міністерства фінансів України (договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 від 31.12.2020), частина заборгованості позичальника була погашена гарантом у сумі 77306,13 грн.

Своє право на регресну вимогу до боржника (ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України) гарант реалізує шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з відповідача сплаченої відповідно до гарантії суми, а також нарахованої пені (п. 6.1, 6.2, 6.8. 6.9 договору гарантії, п. 2.11, 2.13, 2.14 Додаткової угоди).

Як зазначає позивач і підтверджується матеріалами справи, з урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором станом на 11.03.2024 становить 92392,35 грн., з них: 77306,13 грн. - за тілом кредиту та 15086,22 грн - за процентами, крім того перед бюджетом заборгованість становить 77306,13 грн., всього 169698,48 грн.

З огляду на встановлені обставини, матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, частково доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню, зокрема: підлягають стягненню з відповідачів залишок заборгованості за кредитним договором № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 за тілом кредиту в розмірі 77306,13 грн., заборгованість за процентами в розмірі 15053,44 грн., а також заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією в сумі 77306,13 грн.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідачами в повному обсязі сплачено заборгованість за кредитним договором, рівно як і обґрунтованих заперечень проти позову та розрахунку заборгованості не надано.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам та покладаються на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства «ТОНУС-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33503458, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Чайковського, 21, кв. 22) та з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість, яка виникла з кредитного договору № 33503458-КД-1 від 30.03.2021 за тілом кредиту в розмірі 77306,13 грн., за процентами в розмірі 15053,44 грн., заборгованість за зворотною вимогою за сплаченою гарантією в розмірі 77306,13 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «ТОНУС-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33503458, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Чайковського, 21, кв. 22) на користь Акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) судовий збір в розмірі 1210,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) судовий збір в розмірі 1210,97 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 30.09.2024.

Суддя Н.В. Величко