Рішення

від 30.09.2024 по справі 908/2197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/148/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024 Справа № 908/2197/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2197/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)

до відповідача: Комунального підприємства "БІЛЕНЬКЕ" Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 20, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441)

про стягнення 18 734,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

19.08.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява (вих. № 125/3/2-7137 від 19.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ до відповідача: Комунального підприємства "БІЛЕНЬКЕ" Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення 14717,88 грн. інфляційних втрат та 4016,55 грн. 3% річних.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором № 2652-НГТ-13 від 06.12.2021 постачання природного газу.

20.09.2024 через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив. Відхилено заперечення відповідача. Лист ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини і, як наслідок, не є доказом дії обставин непереборної сили. Відповідач на виконання умов договору не надав позивачу жодної інформації та документів про початок дії для нього форс-мажорних обставин. Договір про договірне списання був укладений з метою забезпечення належного здійснення відповідачем розрахунків за спірним договором постачання природного газу. Цей договір є тільки видом забезпечення основного зобов`язання за спірним договором; не припиняє основного зобов`язання за спірним договором; не є новацією. Щодо листа відповідача від 31.01.2022, то позивач не здійснював жодних нарахувань (заборгованість за цей період погашена відповідачем у строки, визначені п. 5.1 договору).

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

19.09.2024 через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву. Визнано укладення договору № 2652-НГТ-13 від 06.12.2021 постачання природного газу. Згідно п. 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків внаслідок настання форс-мажорних обставин. Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено форс-мажорні обставини: військова агресія Російської Федерації проти України. У зв`язку з цим почали масово звільнятися працівники, у тому числі головний бухгалтер, внаслідок чого робота в повному обсязі не могла виконуватися. 31.01.2022 відповідач направив позивачу лист про тимчасове блокування розрахункового рахунку в зв`язку з переоформленням ключів банку на нове керівництво. Тому сплатити заборгованість за грудень 2021 своєчасно не було можливості. 20.12.2021 між відповідачем (далі Клієнт) та між Філією Запорізьке обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» (далі Банк) було укладено договір про договірне списання, де третьою стороною є позивач (далі Сторона 3). Банк та Клієнт домовилися з 01.12.2021 і до повного виконання грошових зобов`язань Клієнта, що виникли на підставі укладеного між Клієнтом та Стороною 3 договору постачання природного газу № 2652-НГТ-13 від 06.12.2021, що Клієнт доручає Банку та надає йому право здійснювати договірне списання коштів з рахунку Клієнта на поточний рахунок Сторони 3, відкритий в АТ «Ощадбанк» у м. Києві. Перша сплата по договірному списанню була 19.04.2022 у сумі 9659,49 грн., а остання сплата у 2022 (28.12.2022) у сумі 323 грн. За цей період з рахунку було здійснено 77 списань. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2197/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.08.2024 суддею Ярешко О.В. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2197/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія цієї ухвали доставлена до зареєстрованого електронного кабінету позивача 27.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача отримав копію ухвали 04.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Таким чином, розгляд справи по суті в цій справі розпочинається з 26.09.2024.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Дотримуючись розумності строку розгляду справи, рішення по суті ухвалено судом 30.09.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

06.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "БІЛЕНЬКЕ" Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 2652-НГТ-13.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в період з червня 2021 до червня 2024 (п. 2.1).

Пунктом 3.5 договору закріплено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пп. 3.5.1).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (пп. 3.5.2).

Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп. 3.5.3).

Згідно з п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 06.01.2022), оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу Обсягу І (фіксованого) здійснюється споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу Обсягу І (фіксованого). У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

За умовами п. 5.2.б), для цілей виконання п. 5.1 цього договору, споживач зобов`язується для проведення розрахунків за цим договором укласти договори або додаткові угоди до договорів банківського рахунку щодо здійснення договірного списання з рахунків споживача, на який надходять кошти в оплату за послуги, для надання яких використано поставлений природний газ. Договір про договірне списання укладається між споживачем, постачальником та банком, в якому обслуговується відповідний рахунок споживача.

Відповідно п. 7.2, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За умовами п.п. 10.1, 10.3, 10.4 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх. Сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно з п. 13.1 договору, він набирає чинності з дати його укладання і діє до 30.06.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Додатковою угодою № 3 від 21.10.2022 сторони дійшли взаємної згоди призупинити постачання природного газу за договором через 6 календарних днів (на сьомий день) з дня підписання даної додаткової угоди. Зобов`язання споживача щодо оплати переданого за договором природного газу залишаються незмінними та обов`язковими для виконання відповідно до умов договору.

Між позивачем та відповідачем підписані акти приймання-передачі природного газу:

- від 31.12.2021 за період: грудень 2021 на суму 340197,35 грн. (обсяг споживання 20,55077 тис.куб.м);

- від 31.01.2022 за період: січень 2022 на суму 431657,35 грн. (обсяг споживання 26,07572 тис.куб.м);

- від 28.02.2022 за період: лютий 2022 на суму 298579,44 грн. (обсяг споживання 18,03670 тис.куб.м);

- від 31.03.2022 за період: березень 2022 на суму 98426,58 грн. (обсяг споживання 5,94579 тис.куб.м); коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 за період: березень 2022, згідно якого сума з урахуванням коригування становить 98338,00 грн.;

- від 30.04.2022 за період: квітень 2022 на суму 70,30 грн. (обсяг споживання 0,00425 тис.куб.м);

- від 31.05.2022 за період: травень 2022 на суму 353,76 грн. (обсяг споживання 0,01235 тис.куб.м);

- від 30.06.2022 за період: червень 2022 на суму 131,21 грн. (обсяг споживання 0,00445 тис.куб.м);

- від 31.07.2022 за період: липень 2022 на суму 406,13 грн. (обсяг споживання 0,01376 тис.куб.м);

- від 31.08.2022 за період: серпень 2022 на суму 63,23 грн. (обсяг споживання 0,00218 тис.куб.м);

- від 30.09.2022 за період: вересень 2022 на суму 97,56 грн. (обсяг споживання 0,00226 тис.куб.м);

- від 31.10.2022 за період: жовтень 2022 на суму 84,66 грн. (обсяг споживання 0,00175 тис.куб.м).

Відповідач звернувся до позивача з листом від 31.01.2022 вих. № 31./01/01/01, яким повідомив, що в зв`язку з переоформленням ключів банку на нове керівництво, розрахунковий рахунок тимчасово заблокований; роботу по рахунку можливо буде розпочати після 06.02.2022. Зобов`язався погасити заборгованість у сумі 340197,35 грн. після 06.02.2022.

Згідно листа АТ ОЩАДБАНК» від 23.07.2024 № 16/2-09/83791/2024, у період з 10.02.2022 по 11.07.2024 відповідачем здійснювалися перерахування (оплата та договірне списання) за договором № 2652-НГТ-13.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно пункту 2 розділу VI Правил постачання природного газу, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем надано до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу, які підписані відповідачем без заперечень.

Згідно матеріалів справи, відповідач здійснював оплату поставленого газу, однак оплата здійснювалася з порушенням строку, встановленого договором № 2652-НГТ-13.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Позивач нарахував 3% річних за загальний період з 28.12.2023 по 11.02.2024 та інфляційні втрати за загальний період з червня 2022 по січень 2024.

3% річних та інфляційні втрати нараховані за зобов`язаннями, що виникли, починаючи з березня 2022.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та визнав їх арифметично правильними. 3% річних у межах заявленого позивачем періоду складають загальну суму 4016,55 грн., інфляційні втрати - 14717,88 грн.

Щодо посилання відповідача на неможливість виконання зобов`язання в зв`язку з дією форс-мажорних обставин суд зазначає таке.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований Всім кого це стосується, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку військова агресія проти України) повинен бути в причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати.

Суд зазначає, що лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1, на який міститься посилання у відзиві, не є сертифікатом про форс-мажорні обставини у контексті викладених вище положень законодавства.

Посилання на вказаний лист ТПП не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та для доведення їх наявності, в якості доказу, необхідно надавати сертифікат ТПП щодо неможливості виконання зобов`язання саме за договором № 2652-НГТ-13 від 06.12.2021.

Відповідачем при розгляді цієї справи не доведено, що дія вказаних обставин (військова агресія Російської Федерації проти України та введення на території України воєнного стану) унеможливила виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Сторонами в договорі від 06.12.2021 № 2652-НГТ-13 постачання природного газу визначено порядок повідомлення сторони про настання форс-мажорних обставин. Доказів дотримання цього порядку відповідачем не надано, зокрема, в матеріалах справи відсутнє повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту ст. 233 ГК України вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Частина друга статті 233 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Згідно зі ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, залежить від розсуду суду, котрий при цьому користується доволі широкою дискрецією. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного критерію для зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 висловив правову позицію такого змісту: «У зв`язку з викладеним, враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), до якого суд має право її зменшити, Суд не вбачає підстав для відступу від аналогічної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22 щодо застосування, зокрема, положень частини третьої статті 551 ЦК України із висновком, що можливість зменшення заявленої до стягнення пені на 99% залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін».

Як вбачається з обставин справи, позивач і відповідач у спірних правовідносинах беруть участь як господарюючі суб`єкти (постачальник та споживач природного газу) та, відповідно, несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Разом з тим, відповідач є комунальним підприємством.

Відповідно ст. 63 ГК України, комунальне підприємство діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Як встановлено судом, відповідачем було допущено прострочення строків виконання зобов`язання з оплати природного газу, однак заборгованість з оплати відсутня, відповідач повністю розрахувався з позивачем. Розрахунки проводилися у тому числі й після введення на території України воєнного стану, що не могло не відобразитися на майновому стані, у тому числі й відповідача.

Суд враховує, що відповідач є комунальним підприємством, засновником якого є орган місцевого самоврядування - Біленьківська сільська рада Запорізького району Запорізької області; позивачем отримано компенсацію внаслідок знецінення його грошових коштів у вигляді нарахованих інфляційних втрат. В матеріалах справи відсутні докази того, що для позивача мали місце будь-які негативні наслідки (збитки, тощо) через прострочення відповідачем оплати природного газу.

Користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, суд вважає за можливе зменшити розмір присуджених до стягнення з відповідача 3% річних до суми 1000,00 грн.

Суд вважає, що зменшення 3% річних не матиме негативних наслідків для позивача, оскільки зворотного суду не доведено.

На підставі викладеного вище, позов у цілому задовольняється судом частково, з відповідача на користь позивача стягується 1000,00 грн. 3% річних та 14717,88 грн. інфляційних втрат.

6. Судові витрати

Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2422,40 грн. стягується з відповідача на користь позивача. Суд зазначає, що часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення розміру процентів річних.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "БІЛЕНЬКЕ" Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 20, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441, код ЄДРПОУ 32407360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. 3% річних, 14717 (чотирнадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 30 вересня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко