Ухвала

від 26.09.2024 по справі 910/11677/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.09.2024Справа № 910/11677/24

Суддя Сівакова В.В. розглянувши матеріали заяви Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Преса» 17.064,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Преса» 17.064,61 грн, з яких 15.000,00 грн основного боргу, 1.391,10 грн пені, 514,51 грн інфляційних втрат та 159,00 грн - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов`язань згідно договору про надання послуг з передплати та доставки періодичних видань загальнодержавної сфери розповсюдження № 637 від 10.10.2019.

26.09.2024 за вказаною заявою Господарським судом міста Києва був виданий судовий наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Преса» на користь Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» 15.000,00 грн основного боргу, 514,51 грн інфляційних втрат та 159,00 грн 3% річних.

Дослідивши подану заяву в іншій частині - щодо вимог про стягнення з боржника 1.391,10 грн пені, суд приходить до висновку, що у цій частині заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає.

Положеннями ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм закону слідує, що пеня за своєю правовою природою є не грошовою заборгованістю за договором, а видом штрафних санкцій, яку сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Розглянувши подані заявником матеріали, суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги про стягнення пені та штрафних санкцій, які за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення 1.391,10 грн пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.ст. 147 - 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Преса» 1.391,10 грн пені.

Ухвала набрала чинності 26.09.2024 Ухвала підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя В.В. Сівакова