Рішення

від 18.09.2024 по справі 910/3375/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024Справа № 910/3375/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бучинській М.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ БАРБАКАН»

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 454 933,76 грн,

Представники сторін:

від позивача: Козлюк М.М.,

від відповідача: Габрук Ю.С. (в режимі відеоконференції)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ БАРБАКАН» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 139 483,52 грн, з яких: 688 840,32 грн пені та 450 643,20 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором про виконання робіт № 20-124-01-23-21005 від 20.09.2023 в частині дотримання строків виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3375/24, підготовче засідання призначено на 24.04.2024. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

09.04.2024 до суду через систему Електронний Суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому було поставлено позивачу шість запитань про обставини, що мають значення для справи, в порядку ст. 90 ГПК України.

12.04.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь в підготовчому засіданні, призначеному на 24.04.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

16.04.2024 до суду через систему Електронний Суд представником позивача подано заяву про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 24.04.2024 та всіх наступних судових засіданнях у справі № 910/3375/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 вказані вище заяви представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

23.04.2024 до суду через систему Електронний Суд від відповідача надійшло клопотання про зобов`язання позивача надати відповідь на письмове опитування, викладене у відзиві на позовну заяву.

24.04.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшла відповідь на відзив, до якої, зокрема, долучено нотаріально посвідчену заяву свідка - начальника управління капітального будівництва філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» Савоченка Андрія Олександровича, якою надано відповіді на запитання відповідача в порядку ст. 90 ГПК України.

Також 24.04.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої заявлено до стягнення з відповідача 1 004 290,56 грн пені та штрафу у розмірі 450 643,20 грн.

В підготовче засідання 24.04.2024 в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін.

Представник відповідача в підготовчому засіданні 24.04.2024 заявила усно клопотання про відкладення підготовчого засідання для можливості підготовки заперечень на відповідь на відзив.

Водночас, представник позивача підтримав подану заяву про збільшення позовних вимог, просив прийняти її до розгляду та вирішити спір із урахуванням вимог зазначеної заяви. Представник відповідача не заперечувала проти прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, заслухавши представників сторін щодо поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог, перевіривши відповідність цієї заяви вимогам ст. 46 ГПК України, ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням нової (збільшеної) ціни позову, а саме: 1 454 933,76 грн.

Водночас, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання задовольнити, відкласти підготовче засідання на 15.05.2024 та встановити відповідачу строк - десять днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень.

24.04.2024 до суду за допомогою системи «Електронний Суд» представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якій останній просить провести підготовче засідання, призначене на 15.05.2024 та всі наступні підготовчі засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 вказану заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

02.05.2024 до суду через систему Електронний Суд від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

14.05.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшли письмові пояснення щодо заперечень на відповідь на відзив.

В підготовче засідання 15.05.2024 з`явилися представники сторін в режимі відеоконференції.

З огляду на заявлене представником відповідача в підготовчому засіданні 15.05.2024 усно клопотання про оголошення перерви для подання пояснень по справі та відсутністю заперечень представника позивача щодо зазначеного клопотання, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив усне клопотання представника відповідача про оголошення в підготовчому засіданні перерви задовольнити, оголосити перерву в підготовчому засіданні до 10.06.2024, продовживши відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України строк підготовчого провадження на 30 днів.

06.06.2024 до суду через систему Електронний Суд від відповідача надійшли додаткові пояснення.

10.06.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшли додаткові пояснення.

В підготовче засідання 10.06.2024 з`явилися представники сторін в режимі відеоконференції.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 10.06.2024 заперечувала щодо прийняття до розгляду поданих позивачем до суду 10.06.2024 додаткових пояснень з долученими до них доказами з підстав порушення позивачем встановленого ст. 80 ГПК України порядку подання доказів. Представник позивача зазначив, що частина долучених до додаткових пояснень від 10.06.2024 листів вже наявні у матеріалах справи, а інша частина є новими доказами, що не були наявні станом на момент подання даного позову до суду, у зв`язку з чим просив суд долучити їх до матеріалів справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача щодо нових доказів та думку представника відповідача, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання позивача про долучення поданих із додатковими поясненнями від 10.06.2024 доказів задовольнити частково, долучити до матеріалів справи: листи філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС» від 06.06.2024 № 62-11/2-2959/11931 та від 24.05.2024 № 62-11/2-2731/11040 та лист ТОВ «КОМПАНІЯ БАРБАКАН» від 17.05.2024 № 01/17/05-2024; в іншій частині клопотання позивача про долучення доказів - відмовити у зв`язку з пропуском встановленого ст. 80 ГПК України строку для подання доказів та недоцільністю долучення до матеріалів справи доказів, які подано раніше.

Не виходячи до нарадчої кімнати, суд ухвалив задовольнити усне клопотання представника відповідача про оголошення перерви у підготовчому засіданні та оголосити перерву до 03.07.2024.

21.06.2024 до суду через систему Електронний Суд від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у підготовчому засіданні 03.07.2024 без його участі.

03.07.2024 до суду через систему Електронний Суд від відповідача надійшли додаткові пояснення, які містили вимогу про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи (знімків екрану комп`ютера).

В підготовче засідання 03.07.2024 з`явився представник відповідача в режимі відеоконференції. Представник позивача не з`явився.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача щодо поданих до суду 03.07.2024 додаткових пояснень з клопотанням про поновлення строку для подання доказів, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив зазначене клопотання задовольнити, поновити відповідачу пропущений процесуальний строк для подання доказів до суду та долучити подані із додатковими поясненнями від 03.07.2024 докази до матеріалів справи.

Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд в підготовчому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 14.08.2024.

07.08.2024 до суду через систему Електронний Суд від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 14.08.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 задоволено вказану вище заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 14.08.2024 з`явився представник позивача та представник відповідача в режимі відеоконференції.

Представники сторін надали суду свої пояснення/заперечення щодо позовних вимог, відповіли на поставлені запитання.

Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача щодо позову, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 18.09.2024.

09.09.2024 до суду через систему Електронний Суд від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 18.09.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 задоволено вказану вище заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 18.09.2024 з`явився представник позивача та представник відповідача в режимі відеоконференції.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Представник відповідача заперечувала проти заявлених позовних вимог, просила в позові відмовити.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 18.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.09.2023 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», правонаступником якого відповідно до Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 06.02.2023 № 2896-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ БАРБАКАН» (підрядник) укладено договір № 20-124-01-23-21005 про виконання робіт (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконати в захищеній зоні ВП ХАЕС роботи: Реконструкція. Робота за темою: «Монтаж системи відеоспостереження та системи контролю доступу на території ВРУ-750/330 кВ ВП ХАЕС. ПВР. ТМЦ. БМР. ПНР», код робіт згідно ДК 021:2015 - 45312000-7 (встановлення систем аварійної сигналізації та антен) (надалі - роботи).

Замовник доручає підряднику провести експертизу проекту будівництва відповідно до положень ст. 31 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - експертиза), результатом проведення якої є експертний звіт в електронній формі (п. 1.2. Договору).

Обсяг та склад будівельних робіт, що виконуються підрядником за цим договором, визначаються кошторисною документацією (Об`єктний кошторис № 3.2.3.123/ ПВР. ТМЦ. БМР. ПНР - Додаток № 4). Обсяг та зміст проектних робіт, що виконуються за цим договором, визначаються Завданням на проектування (Додаток № 6 до Договору) (п. 1.6. Договору).

Згідно з умовами п. 1.7. Договору підрядник, укладаючи Договір, гарантує протягом дії Договору наявність в нього всіх передбачених законодавством дозволів, погоджень, ліцензій, сертифікатів тощо, необхідних для виконання робіт за цим Договором.

Відповідно до п. 1.8. Договору обсяг та склад робіт, що визначені проектно-кошторисною документацією, можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, в межах суми Договору.

Роботи за Договором виконуються з використанням матеріалів підрядника. Підрядник гарантує відповідність якості матеріалів, що поставляються ним, вимогам щодо якості визначеним умовами договору та додатками до нього, а також забезпечує наявність необхідних сертифікатів якості, паспортів, висновків санітарно-епідеміологічної експертизи або інших документів, що засвідчують їхню якість (п. 1.12. Договору). Обладнання для виконання роботи за цим Договором постачає підрядник (п. 1.13. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено строки виконання робіт: початок - з дати укладання договору, закінчення - 15 листопада 2023 року.

Підрядник зобов`язується виконати проектні роботи та провести експертизу проекту будівництва в строки, передбачені календарним планом, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 5). Підставою для оформлення актів приймання результатів виконаних проектних робіт за етапами Календарного плану є звітні документи, які можуть бути самостійно використані в господарській діяльності ВП ХАЕС (пп. 2.1.1., 2.1.2. п. 2.1. Договору).

Роботи проводяться згідно графіка виконання робіт, розробленого відповідно до п. 5.1.1. даного договору (п. 2.3. Договору).

Так, відповідно до пп. 5.1.1. п. 5.1. Договору підрядник зобов`язується до початку виконання будівельних робіт розробити та погодити із замовником Графік виконання робіт.

Відповідно до підпунктів 5.1.4., 5.1.12. п. 5.1. Договору на підрядника покладено також обов`язок із своєчасного виконання робіт за Договором у обсязі, визначеному Договором; здачі виконаних робіт замовнику з оформленням виконавчої документації, акту приймання-передачі виконаних робіт на виконання експертизи, акту виконаних проектних робіт, акту виконаних робіт форми КБ-2в. Підставою для оформлення актів приймання результатів виконаних проектних робіт за Календарним планом є звітні документи.

Водночас, у разі неможливості в передбачений цим Договором строк виконати роботи, підрядник зобов`язаний негайно повідомити про це замовника (пп. 5.1.21. п. 5.1. Договору).

Замовник має право приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення, за погодженням із підрядником, з внесенням відповідних змін у Договір (п. 2.4. Договору).

Згідно з підпунктів 5.4.2, 5.4.3., 5.4.4. п. 5.4. Договору замовник зобов`язаний забезпечити підрядника інформацією та документацією, необхідними для виконання проектних робіт; до початку виконання підрядником експертизи подати підряднику лист-замовлення та всі необхідні для виконання експертизи матеріали; надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), забезпечувати підрядника інформацією, проектною та іншою документацією, необхідною для виконання робіт.

Відповідно до п. 7.1. Договору підрядник після закінчення виконання проектних робіт протягом 5 робочих днів направляє замовнику Акт виконаних робіт в 2-х примірниках. Після закінчення виконання експертизи підрядник протягом 10 робочих днів після створення Звіту в Реєстрі будівельної діяльності направляє (передає власноруч під розписку або засобами поштового зв`язку) замовнику два примірники Акта приймання-передачі виконаних робіт на виконання експертизи, підписаних зі своєї сторони, та роздрукований з електронної системи експертний звіт та обов`язковий додаток до нього (п. 7.2. Договору). Підрядник щомісячно до 25 числа надсилає замовнику Акт виконаних будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3) в двох примірниках та виконавчу документацію.

За умовами п. 9.8. Договору за порушення строків виконання будівельно-монтажних робіт та/або пусконалагоджувальних робіт, та/або робіт з проведення експертизи по договору підрядник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості відповідних робіт, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф в розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки), і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 12.1. Договору).

Додатком № 5 до Договору є Календарний план по об`єкту, у якому сторони погодили такі строки виконання робіт:

збір вихідних даних (з моменту підписання договору, до 02.10.2023);

розробка проектно-кошторисної документації (надалі також - ПКД) (з моменту підписання договору, до 03.10.2023);

проведення експертизи (з 25.09.2023 до 05.10.2023);

поставка обладнання (з 09.10.2023 до 20.10.2023);

будівельно-монтажні роботи (з 20.10.2023 до 10.11.2023);

пусконалагоджувальні роботи (з 10.11.2023 до 15.11.2023).

Термін виконання робіт - до 15 листопада 2023 року.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем порушено свої зобов`язання за Договором, не виконано у передбачені сторонами строки роботи, у зв`язку з чим останній зобов`язаний сплатити позивачу передбачені п. 9.8. Договору штрафні санкції за прострочення виконання робіт у загальному розмірі 1 454 933,76 грн, з яких: 1 004 290,56 грн пені за прострочення виконання робіт з 16.11.2023 по 19.04.2024 та штраф у розмірі 450 643,20 грн.

Відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог, зазначаючи, що у формальному порушенні строків виконання робіт за Договором вина відповідача відсутня, оскільки такому порушенню сприяло прострочення позивача у наданні інформації, вихідних даних, документів, необхідних для виконання робіт, а також надання ним некоректної інформації.

Оскільки необхідні для виконання Договору вихідні дані відповідач від позивача не отримував, відтак був змушений постійно звертатися до останнього із листами та просити оперативно надавати дані, необхідні для виконання робіт. Також відповідач стверджує, що позивач діяв суперечливо, оскільки вів з відповідачем активну комунікацію щодо виконання робіт за Договором вже після спливу граничного терміну виконання робіт, своїми діями показував зацікавленість у виконанні робіт відповідачем, що викликало в останнього розуміння про взаємне рішення продовжувати строк виконання робіт та про відсутність вини відповідача у порушенні строків виконання робіт. В свою чергу, відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозиціями щодо продовження строків виконання робіт та внесення змін до Календарного плану, однак позивач ігнорував такі пропозиції, а надалі виставив умови про те, що такі строки можуть бути продовжені лише за умови сплати відповідачем штрафних санкцій.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд встановив, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Частиною 1 ст. 850 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

Згідно зі ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд встановив, що відповідно до умов п. 2.1. Договору та Календарного плану (Додатку № 5 до Договору) роботи відповідачем за Договором мали бути виконані до 15.11.2023.

Водночас, доказів, які б свідчили про те, що відповідачем було виконано весь обсяг робіт за Договором або хоча б деякі з них, матеріали справи не містять.

Відповідач підтверджує факт прострочення виконання ним робіт за Договором, однак вважає, що він не має нести відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до п. 9.8. Договору за порушення строків виконання робіт, оскільки таке прострочення зумовлене діями (бездіяльністю) позивача.

Суд встановив, що спірними питаннями, які виникли між сторонами під час розгляду даної справи є, зокрема, несвоєчасне передання позивачем, як замовником, всіх вихідних даних, необхідних відповідачу для виконання робіт, а також неприйняття позивачем пропозицій відповідача щодо продовження строку виконання робіт та подальше очікування позивачем на виконання робіт за Договором, без відмови від Договору та розірвання його в односторонньому порядку, що на переконання відповідача є суперечливою поведінкою позивача.

Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов`язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності (ч. 3 ст. 219 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором.

Так, Календарним планом, який є Додатком № 5 до Договору передбачені етапи та строки виконання підрядником кожного з етапів робіт, першочерговим з яких є збір вихідних даних, який передбачалось завершити до 02.10.2023.

Зі змісту умов пп. 5.4.2., 5.4.3., 5.4.4. п. 5.4. Договору вбачається, що замовник зобов`язується забезпечити підрядника всією необхідною документацією та інформацією, необхідними для виконання робіт.

При цьому, Договором чітко не визначено, які конкретно документи замовник має передати підряднику для виконання робіт та у які строки, в той час як збір необхідних вихідних даних для розроблення проектно-кошторисної документації та проведення експертизи здійснюється саме відповідачем, як підрядником за Договором, для чого останньому пп. 5.3.1. п. 5.3. Договору надано право отримувати від замовника інформацію, необхідну для виконання робіт.

Водночас, суд враховує, що основними складовими вихідних даних відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови та завдання на проектування.

Відповідач підтвердив, що разом з Договором позивач передав йому Завдання на проектування з Технічною специфікацією, однак зазначив, що таке Завдання на проектування не містило Таблиці 1, а Технічна специфікація не передбачала обладнання, необхідного для виконання Договору. З приводу цього позивач у відповіді на відзив зазначив, що наведений відповідачем перелік обладнання, яке не включене у Технічну специфікацію, не є основним обладнанням та відноситься до допоміжних матеріалів, необхідність яких визначається та враховується саме підрядником під час розробки проектно-кошторисної документації внаслідок збору вихідних даних. Позивач зауважив, що на прохання відповідача ним було погоджено відповідне додаткове обладнання, що відповідачем не заперечується. Відповідач підтвердив дані твердження позивача, зазначивши у відзиві на позовну заяву, що сторони дійшли згоди під час спільної комунікації про використання додаткового обладнання, що підтверджується також фактом відображення відповідачем такого обладнання у проектно-кошторисній документації, переданій позивачу на погодження.

Інші заперечення відповідача стосовно наданого позивачем Завдання на проектування із Технічною специфікацією судом не беруться до уваги, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що відповідач висловлював свої заперечення позивачу щодо змісту Технічної специфікації та достатності документів, які у ній зазначені, у надісланих позивачу листах.

Водночас, Завдання на проектування, додатком до якого є Технічна специфікація, підписане відповідачем, а отже вважається ним погоджене.

Суд встановив, що технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок для виконання робіт по Договору були надіслані позивачем відповідачу із листом від 30.11.2023 № 62-11/2-5841/20465 у відповідь на лист відповідача від 22.11.2023 № 01/22/11-2023, тобто, після спливу граничного строку виконання всіх робіт за Договором. В свою чергу, судом враховується, що відповідач лише 22.11.2023 надіслав позивачу відповідні опитувальні листи на підключення до електричних мереж електроустановок по об`єкту, тобто, поза межами встановленого Календарним планом строку для збору вихідних даних. При цьому, жодних претензій щодо ненадання позивачем технічних умов разом із Договором відповідач не заявляв, а із аналізу умов Договору (щодо обов`язку відповідача збирати вихідні дані) та дій відповідача можна зробити висновок, що саме на підставі відповідних запитів останнього позивач має надавати відповідну необхідну документацію.

Вказаний висновок суду підтверджується також листами відповідача від 23.11.2023 № 09/11, від 27.11.2023 № 02/27/11-2023, від 28.11.2023 № 02/28/11-2023, якими він звертався до позивача з метою збору відповідних даних та документації, необхідних для виконання робіт, які були надані позивачем згідно з листами від 29.11.2023 № 62-11/2-5828/20361, від 01.12.2023 № 62-11/2-5920/20558, від 05.12.2023 № 62-11/2-5968/20733 та від 18.12.2023 № 62-11/2-6196/21437.

Водночас, у відповідь на лист відповідача від 28.11.2023 № 02/28/11-2023 позивач листом від 26.12.2023 № 62-11/2-6452/22077 повідомив, що видача містобудівних умов та обмежень для об`єкту будівництва: «Реконструкція. Монтаж системи відеоспостереження та системи контролю доступу на територію ВРУ - 750/330 кВ ВП ХАЕС. ПВР. ТМЦ. БМР. ПНР у м. Нетішин Нетішинської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області» не передбачена.

В свою чергу, в матеріалах справи наявний лист ТОВ «КОМПАНІЯ БАРБАКАН» від 22.12.2023 № 01/22/12-2023, долучений до відзиву на позовну заяву, у якому відповідач підтвердив отримання від позивача остаточних вихідних даних для розроблення проектної документації 18.12.2023 згідно з листом № 62-11/2-6196/21437 та повідомив, що проектно-кошторисна документація по об`єкту будівництва розроблена та передана в експертну організацію для проходження експертизи.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази затвердження позивачем розробленої відповідачем проектно-кошторисної документації, як і відсутні будь-які визначені розділом 7 Договору документи, що підтверджують виконання кожного передбаченого Календарним планом етапу робіт, як-то: акти виконаних проектних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт на виконання експертизи, звіт про виконання експертизи, а також акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість будівельних робіт та витрати форми КБ-3.

Водночас, суд встановив, що відповідачем надсилалась позивачу проектно-кошторисна документація, до якої з боку позивача неодноразово були надані зауваження, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами відповідача від 20.11.2023 № 01/20/11-2023, від 27.11.2023 № 01/27/11-2023, від 22.12.2023 № 01/22/12-2023, від 12.03.2024 № 01/12/03-2024, від 17.05.2024 № 01/17/05-2024 та листами позивача від 23.11.2023 № 62-11/2-5711/20033, від 08.01.2024 № 62-11/2-143/606, від 05.03.2024 № 62-11/2-1265/5157, від 19.03.2024 № 62-11/2-1432/6178, від 24.05.2024 № 62-11/2-2731/11040, від 06.06.2024 № 62-11/2-2959/11931.

Крім того, сторонами погоджувалось питання щодо заміни обладнання відповідно до листа позивача № 62-11/2-4441/16091 від 25.09.2023, стосовно чого відповідач листом від 05.10.2023 № 01/05/10-2023 запропонував позивачу варіанти аналогічного обладнання, яке позивачем було погоджено листом від 10.10.2023 № 62-11/2-4715/17093, тобто, в межах передбаченого Календарним планом строку для поставки обладнання та у межах розумних строків після надсилання відповідачем варіантів обладнання для заміни. Твердження відповідача щодо прострочення погодження позивачем обладнання суд вважає безпідставним, оскільки самим відповідачем відповідний лист із пропозиціями щодо обладнання було надано позивачу вже після встановлених термінів виконання робіт із розробки проектно-кошторисної документації та проведення експертизи.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд критично ставиться до тверджень відповідача, що саме з вини позивача було порушено строки виконання робіт. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач оперативно надавав відповіді на відповідні звернення та запити відповідача, тоді як останній почав звертатися до позивача з метою збору відповідних даних та документації вже після закінчення передбаченого Календарним планом строку для збору вихідних даних.

У разі неможливості в передбачений цим Договором строк виконати роботи, підрядник зобов`язаний негайно повідомити про це замовника (пп. 5.1.21. п. 5.1. Договору).

Пункт 2.2. Договору передбачає, що строки виконання робіт можуть продовжуватись із внесенням відповідних змін в договір у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричиняють таке продовження, за умови, що такі зміни не призводять до збільшення суми договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неодноразово звертався до позивача із пропозиціями щодо продовження строків виконання робіт, що підтверджується листами ТОВ «КОМПАНІЯ БАРБАКАН» від 20.11.2023 № 01/20/11-2023, від 19.01.2024 № 01/19/01-2024.

У відповідь на лист відповідача від 19.01.2024 № 01/19/01-2024 позивач листом від 14.02.2024 № 62-11/2-803/3686 відмовив у продовженні строку виконання робіт, оскільки вважав наведені відповідачем обставини щодо необхідності укладення відповідної додаткової угоди необґрунтованими та недостатніми.

Листом від 01.03.2024 № 03/01/03-2024 відповідач надав позивачу проєкт додаткової угоди до Договору щодо продовження строку виконання робіт, у відповідь на який позивач листом від 20.03.2024 № 62-11/2-1486-6180 повідомив, що строки виконання робіт будуть продовжені за умови, що ТОВ «КОМПАНІЯ БАРБАКАН» сплатить штрафні санкції за порушення строків виконання робіт до 31.05.2024.

Суд зазначає, що сторонами так і не було досягнуто домовленостей щодо продовження строків виконання відповідачем робіт.

Водночас, суд погоджується із доводами відповідача, що виставлені позивачем умови для продовження строку виконання робіт після сплати штрафних санкцій є недобросовісними, втім, питання продовження такого строку не є предметом даного спору. Відповідач, в свою чергу, не був позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом про визнання укладеною додаткової угоди до Договору, якою б передбачалось продовження строку виконання робіт.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Так, суд зазначає, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи із позивачем Договором та визначаючи певні терміни виконання робіт, відповідач повинен був оцінити можливість виконання своїх зобов`язань у визначені Календарним планом терміни. При цьому, з умов пп. 5.1.1. п. 5.1. Договору вбачається, що графік виконання робіт розроблявся саме підрядником.

Будь-яких доказів наявності обставин непереборної сили, які б звільняли відповідача від відповідальності за порушення строків виконання робіт відповідно до розділу 10 Договору, в матеріали справи не надано.

В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до умов п. 12.1. Договору цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, а тому, уклавши Договір з відповідачем, позивач, відповідно, має правомірні очікування на його виконання. При цьому, відповідно до п. 9.15. Договору сплата штрафу і пені не звільняє сторони від виконання своїх обов`язків за договором.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами реальної неможливості виконання взятих на себе зобов`язань в обумовлені Договором строки.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За висновком Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 необхідною умовою застосування договірної господарсько-правової відповідальності за порушення договірних зобов`язань є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.

В п. 9.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 9.8. Договору за порушення строків виконання будівельно-монтажних робіт та/або пусконалагоджувальних робіт, та/або робіт з проведення експертизи по договору підрядник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості відповідних робіт, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф в розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відтак, суд зазначає, що дії відповідача є порушенням умов Договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України та умов п. 9.8. Договору.

За порушення строків виконання робіт на 156 календарних днів позивач відповідно до п. 9.8. Договору нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1 004 290,56 грн та штраф у розмірі 450 643,20 грн за період прострочення з 16.11.2023 по 19.04.2024.

Перевіривши вказані розрахунки позивача, судом встановлено, що розмір штрафу та пені відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 004 290,56 грн та штрафу у розмірі 450 643,20 грн за порушення строків виконання робіт, визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи принцип змагальності сторін та встановлені судом обставини щодо порушення відповідачем строків виконання робіт за Договором, наявності обов`язку останнього оплатити штрафні санкції за таке порушення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та надані в матеріали справи докази розглянуті та враховані судом, однак на результат вирішення даного спору не вплинули, а з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання даного позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ БАРБАКАН» (вул. Кривоноса Максима, буд. 32, м. Острог, Рівненський район, Рівненська область, 35800; ідентифікаційний код 41159796) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100; ідентифікаційний код ВП 21313677) 1 004 290,56 грн пені, 450 643,20 грн штрафу та 17 459,20 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 30.09.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко