Рішення

від 27.09.2024 по справі 914/1860/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2024 Справа № 914/1860/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «ТерполімерГаз», м.Тернопіль,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м.Львів,

про: стягнення 94 911,48 грн.

Суддя І. КОЗАК

При секретарі Г.Гелеш

Представники сторін не викликалися.

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «ТерполімерГаз» до Приватного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» про стягнення 94 911,48 грн заборгованості.

Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення усної домовленості не оплатив повністю вартість одержаного товару на суму 129221,04 грн на підставі трьох видаткових накладних. Неоплаченою залишається сума 69221,04 грн вартості поставки. Крім того, позивач нарахував відповідачу 20429,22 грн інфляційних втрат, 5261,22 грн 3 % річних.

Попередній розрахунок судових витрат позивача:

·2422,40 грн сплачений судовий збір.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подавав.

Обставини справи.

Між позивачем та відповідачем досягнуто усної домовленості про поставку товару на підставі трьох видаткових накладних:

(1) видатковою накладною № 398 вiд 23.03.2022 на суму 98 359,06 грн;

(2) видатковою накладною № 604 вiд 05.05.2022 на суму 18 462,00 грн;

(3) видатковою накладною № 755 вiд 25.05.2022 на суму 12 399,98 грн,

на загальну суму 129221,04 грн.

Відповідачем прийнято і частково оплачено товар на суму 60000,01 грн.

05.03.2024 ТОВ «ПГ «ТерПолімерГаз» звернулось до ПрАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» із претензією про сплату заборгованості № 01-05/03/2024. ПрАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» залишило цю претензію без належного реагування.

23.05.2024 в інтересах ТОВ «ПГ «ТерПолімерГаз» адвокат Музика М.П. звернувся до ПрАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» із претензією про сплату заборгованості № 01-23/05/2024.

ПрАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» отримало претензію № 01-23/05/2024, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною АТ «Укрпошта» від 23.05.2024 та трекінгом відправлень АТ «Укрпошта» за номером 7900073815807, однак заборгованість сплачена не була.

Станом на момент звернення до суду з цим позовом у ПрАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» виникла заборгованість на суму 69 221,03 грн.

Гарантійним листом № 07/01 від 11.01.2024 ПрАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» підтверджує та визнає факт наявності заборгованості.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів оплати суми боргу в розмірі 69 221,03 грн.

Оцінка суду.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Між сторонами у справі виникли права і обов`язки на підставі усної домовленості про поставку товару, що підтверджується трьома видатковими накладними.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується факт одержання відповідачем товару від позивача на суму 129221,04 грн, часткову оплату товару на суму 60000,01 грн, неоплаченою залишається 69 221,03 грн отриманого і неоплаченого товару, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивач нарахував відповідачу 20429,22 грн інфляційних втрат, 5261,22 грн 3 % річних.

Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат, суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 20421,12 грн інфляційних втрат, 5260,10 грн 3 % річних.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати.

Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 219-221, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» (адреса:вул.Конюшинна, б.14, м.Львів, 79040, ідентифікаційний код 03335511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна група «ТерполімерГаз» (адреса: вул.Микулинецька, 31, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 37306731) 69 221,03 грн основного боргу, 20421,12 грн інфляційних втрат, 5260,10 грн 3 % річних, 2422,16 грн судового збору.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5.Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6.Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2024.

СуддяКозак І.Б.