Рішення

від 24.09.2024 по справі 914/1795/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 Справа № 914/1795/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик», м. Яготин, Київська обл

до відповідача: Приватного підприємства «ВР-Розділ», м. Новий Розділ, Львівська область

про стягнення 34 504,13 грн

Суддя Наталія Мороз

за участю секретаря судового засідання

Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: Костич О. І.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровик» до Приватного підприємства «ВР-Розділ» про стягнення 34 504,13 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.08.2024.

29.08.2024 розгляд справи відкладено, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

В судове засідання 24.09.2024 представник позивача з`явився, дав пояснення по суті спору. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив. Участь повноважних представників учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

Суд зазначає, що поштова кореспонденція надсилалася на адресу Приватного підприємства «ВР-Розділ», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 81652, Україна, Львівська область, місто Новий Розділ(пн), вулиця Шептицького,1/9.

Ухвали суду надсилались судом на вказану адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується відповідними списками розсилки поштової кореспонденції та вручено відповідачу особисто, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами інформації відстеження пересилання поштового відправлення з інтернет-порталу АТ «Укрпошта».

Відтак, суд констатує про повідомлення відповідача завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України.

З огляду на викладене, з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

За змістом ст. 2 ЗУ "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд звертає увагу на те, що чинний Господарський процесуальний кодекс України, спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведене, в тому числі неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем, як споживачем, умов договору про постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної оплати за поставлену позивачем електричну енергію.

Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цукровик» звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з Приватного підприємства «ВР-Розділ» 28 775,59 грн заборгованості, 4 090,69 грн пені, 429,28 грн 3% річних та 1 208,57 грн інфляційних нарахувань.

Позиція відповідача.

Відповідач участі у судових засіданнях особисто або через уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 80 ГПК України не скористався.

Обставини справи.

У відповідності до ЗУ "Про ліцензування видів господарської діяльності", ЗУ "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та ЗУ "Про ринок електричної енергії", Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровик" було постачальником електричної енергії споживачам до 06.04.2023, на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП № 1981 від 24.09.2019.

Заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.06.2021, Приватне підприємство «ВР-Розділ» (відповідач, за договором споживач) приєдналося до примірного договору електропостачальника ТзОВ «Цукровик» (позивач, за договором постачальник) про постачання електричної енергії споживачу, який є публічним договором приєднання, на умовах комерційної пропозиції № 4 «Попередня оплата без АСКОЕ» із зазначенням початку постачання 01 червня 2021 року.

Як зазначено у заяві-приєднання, з моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку, споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Згідно реєстру договорів ТзОВ «Цукровик» із споживачами, ПП «ВР-Розділ» встановлено ідентифікатор договору № 124/2021 від 11.06.2021.

У відповідності до положень договору про постачання електричної енергії споживачу, умови цього договору розроблені відповідно до ЗУ "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2). За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1). Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п.2.2). Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п.3.1). Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (п.5.1). Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п.5.2). Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (п.5.3). Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п.5.4). Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5). Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.5.6). Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п.5.7). Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п.5.8). Комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього договору, має містити наступну інформацію: 1) ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи); 2) спосіб оплати (необхідно обрати лише один з варіантів: попередня оплата, по факту, плановий платіж); 3) термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати; 4) визначення способу оплати послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору системи та/або напряму з оператором системи (необхідно обрати лише один з варіантів); 5) розмір пені за порушення строку оплати або штраф; 6) розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником якості надання комерційних послуг; 7) розмір штрафу за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору; 8) термін дії договору та умови пролонгації; 9) дата та підпис споживача; 10) можливість надання пільг, субсидій. Після прийняття споживачем комерційних пропозицій постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством (п.5.13). Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п.6.2). Постачальник зобов`язується: забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору; нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором (п.7.2). Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п.8.2). Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п.13.1).

Як вбачається із заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, оператор, з яким ПП «ВР-Розділ», як споживачем, укладено договір розподілу електричної енергії, є ТОВ «Нафтогаз Тепло».

У відповідності до умов підписаної споживачем комерційної пропозиції № 4 «Попередня оплата без АСКОЕ», що є додатком № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу, оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати 100% вартості електроенергії. Обсяг попередньої оплати визначається споживачем та/або постачальником шляхом множення заявленого обсягу і споживання електричної енергії на прогнозовану ціну, що діє на .початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі обсягу фактично спожитої електричної енергії за фактичною ціною з врахуванням сум попередніх платежів за електричну енергію. Оплата здійснюється на підставі отриманого рахунка на поточний рахунок із, спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у Договорі або розрахункових документах на умовах попередньої оплати. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему; он-лайн переказ; поштовий переказ; в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. 100% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, протягом 5-ти робочих днів від дати його отримання споживачем, але не пізніше 20 числа місяця, що і передує розрахунковому, з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума боргу сплачується з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Пеня сплачується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, який вказаний в рахунках протягом 5-ти робочих днів з дня отримання рахунка. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Договір набирає чинності з дня наступного за днем отримання ТОВ «Цукровик» заяви-приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій вказано про обрання комерційної пропозиції № 4 «Попередня оплата без АСКОЕ», якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції. Договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022. Договір може бути пролонгований на наступний календарний рік за умови відсутності письмового повідомлення від однієї із сторін про розірвання договору.

На виконання взятих на себе за договором зобов`язань, постачальник продавав електричну енергію споживачу.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, за електричну енергію спожиту у 2021-2022 роках відповідач розрахувався в повному обсязі.

За період з 01.01.2023 по 06.04.2023 ТзОВ «Цукровик» поставлено ПП «ВР-Розділ» електричну енергію на загальну суму 38 131,22 грн та пред`явлено рахунки № Е000003140 за січень 2023 року від 31.01.2023 на суму 9355,63 грн; № Е000003268 за лютий 2023 року від 28.02.2023 на суму 14064,46 грн; № Е000003392 за березень 2023 року від 31.03.2023 на суму 11105,11 грн; № Е000003517 за квітень 2023 року від 06.04.2023 на суму 3606,02 грн.

Проте, відповідачем оплачено спожиту електричну енергію лише частково, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в розмірі 28 775,59 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ТзОВ «Цукровик» від 15.07.2024 № 15/07-02 про стан заборгованості ПП «ВР-Розділ».

Як зазначено позивачем у позовній заяві, одночасно з рахунками позивачем щомісячно надавалися відповідачу для підписання акти купівлі-продажу електричної енергії за місяць. Однак споживачем зазначені акти на поштову чи електронну адресу ТзОВ «Цукровик» не повернуто.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 04.12.2023 надіслано на адресу відповідача претензію на суму 28 775,59 грн з вимогою термінового погашення заборгованості.

Як вбачається з інформації про відстеження пересилання поштового відправлення з інтернет-порталу АТ «Укрпошта» (ідентифікатор поштового відправлення 7903407407526), вказана претензія отримана відповідачем 08.12.2023, однак залишена останнім без відповіді та задоволення.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язання, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 28 775,59 грн заборгованості, 4 090,69 грн пені, 429,28 грн 3% річних та 1 208,57 грн інфляційних нарахувань.

Оцінка суду.

Згідно положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

У відповідності до ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ст.57 ЗУ "Про ринок електричної енергії", електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 124/2021 ТзОВ «Цукровик» за період з 01.01.2023 по 06.04.2023 поставлено ПП «ВР-Розділ» електричну енергію в кількості 7446 кВт*год на загальну суму 38131,22 грн, проте споживачем лише частково оплачено вартість використаної електричної енергії, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в розмірі 28 775,59 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ТзОВ «Цукровик» від 15.07.2024 № 15/07-02 про стан заборгованості ПП «ВР-Розділ».

Факт надання послуг відповідачем не спростовано, докази незгоди з вказаними в платіжних документах даними стосовно обсягу розподіленої електроенергії в матеріалах справи відсутні.

Відтак, позовна вимога про стягнення основного боргу в розмірі 28 775,59 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного, позивачем нараховано відповідачу 1 208,57 грн інфляційних втрат та 429,28 грн 3% річних, у відповідності до розрахунку позовних вимог, долученого до позовної заяви та за вказані в ньому періоди.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до чинного законодавства (у межах заявлених позивачем періодів) за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» платформи «LIGA:ZAKON» онлайн ресурсу «ІПС:LIGA360», суд встановив, що розмір 3% річних позивачем нараховано вірно та становить 429,28 грн; а сума інфляційних нарахувань становить 1 225,81 грн, тобто є більшою, ніж нарахував позивач у своєму розрахунку.

Однак, у відповідності до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Відтак, задоволенню підлягає нарахована позивачем сума інфляційних у розмірі 1 208,57 грн.

Крім того, на підставі п.5.8 договору позивачем нараховано відповідачу 4 090,69 грн пені у відповідності до розрахунку позовних вимог, долученого до позовної заяви та за вказані в ньому періоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За наведеними вище положеннями ГК України, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

Суд зазначає, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, а також зазначені в ньому періоди за допомогою системи «Ліга:закон», суд встановив, що така нарахована вірно, відтак, вимога про стягнення з відповідача 4 090,69 грн пені є правомірною та підлягає до задоволення.

Таким чином, станом на день прийняття рішення, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та порушенням строків оплати за спожиту електричну енергію підтверджена матеріалами справи та становить 28 775,59 грн основного боргу, 429,28 грн 3% річних, 1 208,57 грн інфляційних нарахувань та 4 090,69 грн пені. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Суд також звертає увагу позивача, що нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.

Згідно з ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В даному випадку, за подання до господарського суду через систему «Електронний суд» позову майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено 3 028,00 грн судового збору, згідно платіжної інструкції № 1938 від 15.07.2024.

Судом встановлено, що позивач наділений правом на повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 605,60 грн (у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом).

З підстав відсутності клопотання позивача про повернення судового збору, суд зазначає про відсутність правових підстав для такого повернення. Проте, вказане не позбавляє позивача права на звернення до суду із відповідним клопотанням в майбутньому.

Керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ВР-Розділ» (Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Шептицького, 1/9, ідентифікаційний код 35968378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» (Київська область, м. Яготин, вул. Козацька, 126, ідентифікаційний код 13722864) 28 775,59 грн основного боргу, 429,28 грн 3% річних, 1 208,57 грн інфляційних нарахувань, 4 090,69 грн пені та 2 422,40 грн судового збору.

Рішення складено 30.09.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяМороз Н.В.