Ухвала

від 30.09.2024 по справі 915/1153/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 вересня 2024 року Справа № 915/1153/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Імені Воловікова», вул.Шкільна, буд.15-Б, с.Горбаків, Рівненська область, 35433

електронна пошта: court@aspikgroup.com.ua

представник позивача: Оніщук Євген Олександрович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіград-Н», пр.Богоявленський, буд.285, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54050

про: відшкодування збитків у розмірі 202 291,98 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Імені Воловікова» 23.09.2024 звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 20.09.2024 (вх.№11305/24 від 23.09.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіград-Н» завданих збитків у розмірі 202 291,98 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем не було виконано свого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, що зумовило втрату позивачем як покупцем права на податковий кредит на загальну суму 202 291,98 грн. чим йому завдано збитки у відповідному розмірі.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява від 20.09.2024 (вх.№11305/24 від 23.09.2024) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Відповідно до ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надіслання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно п.36 та п.78 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 , підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв`язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об`єкта поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є - оригінали опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік (поіменний) найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням. Також, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, належним надісланням сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи буде надсилання електронних документів до їх електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача позовної заяви від 20.09.2024 (вх.№11305/24 від 23.09.2024) з додатками.

В обґрунтування не надсилання позовної заяви від 20.09.2024 з додатками відповідачу, позивач посилається на абз.2 ч.7 ст.42 ГПК України, яким визначено, що якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Судом враховано вимоги ч.7 ст. 42 ГПК України, якою унормовано, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятись з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи, відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу, зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Суд, звертає увагу позивача, на те що абзац 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України, за наявності абз.1 ч.7 ст. 42 ГПК України, не звільняє вказане товариство від обов`язку виконання вимог ст.ст. 164, 172 ГПК України.

Статті 13, 14 ГПК України гарантують те, що господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У справі Лазаренко та інші проти України (№70329/12, п. 37) Європейський суд зазначав, що принцип змагальності та принцип РІВНОСТІ сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява № 10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява № 24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття право на справедливий суд, що гарантоване Конвенцією.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Так, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України (заява № 7460/03) та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 (заява № 38789/04) наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом; у розумінні справедливого балансу кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38).

Враховуючи викладене, задля належного захисту своїх прав, відповідач має бути обізнаним про наявність відповідної справи у суді (подання позовної заяви позивачем).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимоги п.1 ч.1 ст.164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме не надано доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву від 20.09.2024 (вх.№11305/24 від 23.09.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Імені Воловікова» - залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «Імені Воловікова» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «Імені Воловікова», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 30.09.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Семенчук