Рішення

від 24.09.2024 по справі 915/768/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року Справа № 915/768/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191000)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Металлург-Ресурс» (54017, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 59-А; ідентифікаційний код 43188572)

про: стягнення 402 957,76 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Чобанюк Т.М., адвокат за довіреністю,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

26.06.2024 Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 26.06.2024 (вх. № 7625/24) (з додатками), в якому просить суд:

1. Прийняти дану позовну заяву до свого провадження.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВОСТОК МЕТАЛЛУРГ-РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 41188572) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» збитки у сумі 402 957,76 грн. грн. (чотириста дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім гривень 76 копійок).

3. Судові витрати покласти на Відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору поставки № 2020/п/ОО/366 від 02.04.2020, з додатками та додатковими угодами до нього; видаткових накладних (5 шт.); рахунків (5 шт.); платіжних доручень (6 шт.); витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 694891 від 10.06.2024; роздруківки даних з Реєстру платників ПДВ щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Металлург-Ресурс»; претензії № 52-16/265 від 03.03.2023; застосування положень п. 14.1.181 ст. 14, п. 184.5 ст. 184, п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2 ст. 198, п.п. 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, статей 22, 611 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України; та мотивовані, зокрема, тим, що відповідач не виконав вимог ст. 201 Податкового кодексу України та не здійснив реєстрацію податкових накладних на суму 2 417 746, 56 грн. (в т.ч. ПДВ 402 957,76 грн.) в ЄРПН, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 402 957,76 грн. З огляду на вказане, позивач зазначає, що має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю ТОВ «ВОСТОК-МЕТАЛЛУРГ-РЕСУРС» щодо невиконання визначеного чинним законодавством України та Договором обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю АТ «ПІВДГЗК» включати суму ПДВ у розмірі 402 957,76 грн до податкового кредиту, та відповідно, зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, на переконання позивача, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Ухвалою суду від 01.07.2024 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/768/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначено на 30 липня 2024 року об 11:10; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

02.07.2024 та 09.07.2024 до суду від позивача надійшли заяви б/н від 02.07.2024 (вх. № 7923/24), б/н від 09.07.2024 (вх. № 8253/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на які суд відреагував відповідною ухвалою від 15.07.2024.

Ухвалою суду від 30.07.2024 було відкладено розгляд справи № 915/768/24 по суті на 24 вересня 2024 року о 12:40.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 01.07.2024 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була 13.07.2024 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0600275025175).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що відповідний процесуальний документ направлено вказаній особі у встановленому процесуальним законом порядку.

Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 у справі № 915/768/24 відповідач отримав 13.07.2024.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 29.07.2024 включно.

Разом із тим, ані протягом встановленого строку, ані станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань щодо спірних правовідносин суду не надав.

24.09.2024 в судове засідання з`явилася представник позивача, яку суд заслухав. Відповідач свого представника в засідання не направив, про час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення засідання за відсутності представника відповідача.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 24.09.2024 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В

02 квітня 2020 року між Акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток Металлург-Ресурс», як постачальником, було укладено Договір поставки № 2020/п/ОО/366 від 02.04.2020 (далі Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцю товар відповідно до Додатків-Специфікацій за цінами, що є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар і сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором (п. 1.1).

За умовами наведеного Договору:

- поставка товару здійснюється транспортом, у строк та на умовах, вказаних в Додатках-Специфікаціях до Договору, які з моменту підписання сторонами складають невід`ємну частину Договору. Постачальник зобов`язується поставити Товар на умовах поставки, вказаних в Додатках Специфікаціях у відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інтеркомс» в редакції 2010 року (п. 3.1);

- оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів та поточний рахунок постачальника, на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником на умовах та в строки, вказані в Додатках-Специфікаціях до Договору. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.2);

- постачальник надає покупцю (його представнику) на товар поставлений відповідно до Договору, наступні документи: рахунки-фактури на товар; сертифікат якості підприємства-виробника/копія засвідчена постачальником; податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадку передоплати, податкові накладні надаються в 3-и денний строк з моменту здійснення передоплати; копія витягу з реєстру платника податку на додану вартість/копія свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку; видаткові накладні (п. 6.1);

- зобов`язання постачальника з поставки товару вважаються виконаними після надання постачальником документів, зазначених в п. 6.1. Договору (п. 6.3);

- постачальник зобов`язується відшкодовувати в повному обсязі всі збитки покупця, які можуть виникнути у зв`язку з невизнанням податковими органами проведених операцій поставки належними (законними) у зв`язку з наявністю в ланцюгу контрагентів постачальника підприємств , що допускали здійснення податкових правопорушень, або вчинення податкового правопорушення самим постачальником, а також у випадку неналежного оформлення постачальником первинних документів. Також постачальник зобов`язується відшкодовувати збитки в частині невизнаного ПДВ у зв`язку з порушенням порядку виписки (реєстрації) податкової накладної, у випадку якщо це призвело до позбавлення покупця права на податковий кредит (п. 8.6.1);

- закінчення строку дії Договору не звільняє постачальника від обов`язку відшкодування в повному обсязі збитків в порядку, передбаченому даним Договором (п. 8.6.4);

- всі спори та розбіжності, які можуть виникнути з Договору або у зв`язку з його виконанням, будуть по можливості вирішуються шляхом переговорів уповноважених представників сторін. Досудовий порядок врегулювання спорів, що виникають при проведенні розрахунків за цим Договором або що стосуються умов оплати за даним договором, є обов`язковим (п. 9.1);

- будь-який спір, неврегульований сторонами, підлягає передачі на розгляд та вирішення до господарського суду у відповідності до чинного законодавства України (п. 9.2);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до « 31» грудня 2022 р. У разі якщо у Сторін на момент закінчення строку дії Договору залишились невиконаними договірні зобов`язання і не задоволені законні вимоги, дія Договору продовжується щодо таких зобов`язань до задоволення законних вимог (п. 13.3).

Вказаний Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

На виконання умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток Металлург-Ресурс» у період з лютого по березень 2022 року поставило Акціонерному товариству «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», а останнє прийняло у власність товар на загальну суму 2 417 746,56 грн (в т.ч. ПДВ 402 957,76 грн), що підтверджується підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видатковими накладними:

- № 1 від 02.02.2022 на суму 5 506,56 грн, в т.ч. ПДВ 917,76 грн;

- № 2 від 02.02.2022 на суму 19 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 3 200,00грн;

- № 4 від 08.02.2022 на суму 119 520,00 грн, в т.ч. ПДВ 19 920,00 грн;

- № 5 від 01.03.2022 на суму 2 217 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 369 600,00 грн;

- № 6 від 03.03.2022 на суму 55 920,00 грн, в т.ч. ПДВ 9 320,00 грн.

Для оплати за поставлений товар постачальником було виставлено покупцю рахунки на загальну суму 2 417 746,56 грн (в т.ч. ПДВ 402 957,76 грн), зокрема:

- № 2 від 02.02.2022 на суму 5 506,56 грн, в т.ч. ПДВ 917,76 грн;

- № 3 від 02.02.2022 на суму 19 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 3 200,00 грн;

- № 4 від 08.02.2022 на суму 119 520,00 грн, в т.ч. ПДВ 19 920,00 грн;

- № 5 від 01.03.2022 на суму 2 217 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 369 600,00 грн;

- № 6 від 03.03.2022 на суму 55 920,00 грн, в т.ч. ПДВ 9 320,00 грн.

Позивач здійснив оплату за поставлений товар у повному обсязі на загальну суму 2 417 746,56 грн, на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи копії платіжних доручень:

- № 9408838 від 22.04.2022 на суму 5 506,56 грн, в т.ч. ПДВ 917,76 грн;

- № 9408837 від 22.04.2022 на суму 19 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 3 200,00 грн;

- № 9408836 від 22.04.2022 на суму 119 520,00 грн, в т.ч. ПДВ 19 920,00 грн;

- № 9411672 від 29.06.2022 на суму 2 217 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 369 600,00 грн;

- № 9407486 від 14.03.2022 на суму 46 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 7 766,67 грн;

- № 9407485 від 14.03.2022 на суму 9 320,00 грн, в т.ч. ПДВ 1 553,33 грн.

Отже, покупець виконав зобов`язання за Договором, прийняв товар та оплатив його вартість.

Однак, за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, всупереч умовам Договору та нормам Податкового кодексу України, останнім податкові накладні на загальну суму поставленого товару 2 417 746,56 грн (в т.ч. ПДВ 402 957,76 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних не складені та незареєстровані, що підтверджується Витягом з ЄРПН №694891 від 10.06.2024.

Крім того, з наданих позивачем відомостей з Електронного кабінету платника податків вбачається, що 28.07.2023 за рішенням контролюючого органу, реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Металлург-Ресурс», як платника податку на додану вартість анульовано, з причини ненадання декларацій протягом року.

Відповідно до приписів п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Тобто, з дати анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Металлург-Ресурс», як платника ПДВ, відповідач позбавлений права на складання податкових накладних за період його попередньої реєстрації платником податку.

За такого, позивач зазначає, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН призвела до позбавлення Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» права на податковий кредит у сумі 402 957,76 грн.

З метою досудового урегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією №52-16/265 від 03.03.2023, у якій вимагав від відповідача відшкодувати збитки позивачу у зв`язку із порушенням відповідачем обов`язку щодо дотримання порядку складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призвело до позбавлення Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» права на податковий кредит, відповідь на яку в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як покупця, про стягнення з відповідача, як постачальника, збитків, завданих у результаті неналежного виконання умов договору, що полягає у нездійсненні відповідачем дій щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, що призвело до позбавлення позивача права на податковий кредит.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин щодо наявності підстав для стягнення з відповідача збитків у спірних правовідносинах.

Позивач на підтвердження власної правової позиції по суті спору надав суду такі докази:

- Договір поставки № 2020/п/ОО/366 від 02.04.2020, з додатками та додатковими угодами до нього;

- видаткові накладні (5 шт.);

- рахунки (5 шт.);

- платіжні доручення (6 шт.);

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 694891 від 10.06.2024;

- роздруківка даних з Реєстру платників ПДВ щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Металлург-Ресурс»;

- претензія № 52-16/265 від 03.03.2023.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача як продавця послуг за договором.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Як вже зазначалось, згідно з п.201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Позивач у даній справі зазначає, що нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних в ЄРПН призвела до позбавлення Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» права на податковий кредит у сумі 402 957,76 грн, що завдало останньому збитків на вказану суму.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами дослідження доказів та з`ясування обставин справи суд зауважує, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки з заподіяними збитками.

В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.

Отже, щодо заявлених позовних вимог суд зазначає таке.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз.19 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. З огляду на положення ст.201 Податкового кодексу України, саме на відповідача покладений обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

З матеріалів справи убачається, що, в порушення ст. 201 Податкового кодексу України, відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені за наслідками господарських операцій з позивачем, що призвело до позбавлення позивача можливості віднесення сплаченої у складі вартості товару суми ПДВ до податкового кредиту в розмірі 402 957,76 грн, тобто позивач поніс збитки.

Отже, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Відповідно, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Згідно з ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності міг довести відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №914/2524/21.

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22.

З урахуванням встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав для стягнення збитків у розмірі 402 957,76 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Металлург-Ресурс» (54017, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 59-А; ідентифікаційний код 43188572) на користь Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191000) збитки в сумі 402 957,76 грн, а також 6 044,37 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191000).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток Металлург-Ресурс» (54017, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 59-А; ідентифікаційний код 43188572).

Повне рішення складено та підписано судом 30.09.2024.

Суддя О.Г. Смородінова