Ухвала

від 30.09.2024 по справі 915/1169/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=================================================================

УХВАЛА

30 вересня 2024 року Справа № 915/1169/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» (75400, Херсонська область, Іванівський район, смт Іванівка, вул. Українська, буд. 15, кв. 4; ідентифікаційний код 33582550)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 1; ідентифікаційний код 14291113)

про: стягнення 2 303 000,52 грн,

В С Т А Н О В И В:

25.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 25.09.2024 (вх. № 11512/24) (з додатками), в якій просить суд:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» (код ЄДРПОУ 14291113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» (код ЄДРПОУ 33582550) борг у сумі 2 303 000,52 (два мільйони триста три тисячі грн., 52коп.) гривень, який складається з: 2 201 847,35 (два мільйони двісті одну тисячі вісімсот сорок сім грн. 35 копійок) основного боргу, 75 525,11 грн. інфляційні та 25 628,06 грн. 3% річних.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» (код ЄДРПОУ 14291113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» (код ЄДРПОУ 33582550) судовий збір у сумі 27 636,00грн.

26.09.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» надійшло клопотання б/н від 26.09.2024 (вх. № 11557/24), в якому заявник просить суд відмовити у відкритті провадження у справі №915/1169/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарського підприємства «АФІНИ» до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» про стягнення основного боргу у сумі 2201847,35 грн. за договором поставки від 13.07.2021р. №2714/2021, а також 75525,11 грн. інфляційних та 25628,06 грн. -3% річних, посилаючись, зокрема, на те, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2023р. по справі №915/1073/23 вже було в повному обсязі відмовлено ТОВ «СП «АФІНИ» в задоволенні позову щодо стягнення з ТОВ СП «НІБУЛОН» основного боргу в сумі 2201847,35 грн. Рішення суду першої інстанції по справі №915/1073/23 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

27.09.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» надійшла заява (заперечення на клопотання про відмову позивачу у відкритті провадження у справі №915/1169/24) б/н від 27.09.2024 (вх. № 11622/24), в якому позивач просить відхилити клопотання ТОВ СП «НІБУЛОН» та постановити ухвалу про відкриття провадження у справі №915/1169/24, так як порушені права та законні інтереси позивача підлягають судовому захисту.

Дослідивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» б/н від 25.09.2024 (вх. № 11512/24) (з додатками) з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про повернення її позивачу, з огляду на таке.

Судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

При цьому, юридична особа не залежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору(контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Як вбачається з матеріалів справи позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» підписано представником позивача, адвокатом Кононович Оленою Миколаївною.

До позовної заяви надано копію довіреності від 25.03.2024, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» уповноважило адвоката Кононович О.М. бути представником товариства, зокрема, у суді, з усіма правами, які надані законом позивачу.

Водночас, суд зауважує, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» на дату подання позову зареєстровано за адресою 75400, Херсонська обл., Іванівський р-н, селище міського типу Іванівка, вул. Українська, будинок 15, квартира 4.

За визначенням ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Суд також зауважує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває станом на момент постановлення даної ухвали.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1364 від 06.12.2022 року «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» право затвердження переліку тимчасово окупованих територій було делеговане Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до якого, зокрема, включено всю територію Генічеського району Херсонської області (дата початку тимчасової окупації 24.02.2022).

Згідно цього наказу затверджений (та регулярно оновлюється) оновлений перелік тимчасово окупованих Російською Федерацією території України (пункт II цього наказу).

Отже, згідно даного наказу вся територія Генічеського району Херсонської області UA65040000000088940 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Суд також звертає увагу, що Генічеський район Херсонської області (з адміністративним центром у місті Генічеськ) утворено у складі територій Генічеської міської, Іванівської селищної, Нижньосірогозької селищної, Новотроїцької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України (постанова Верховної ради України № 807-IX від 17.07.2020)

Отже, з наведеного вбачається, що місце реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» є селище Іванівка Генічеського району Херсонської області, тобто тимчасово окупована російською федерацією територія України.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 13 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.

Як вже було вказано вище, долучена до позовної заяви довіреність від 25.03.2024 вчинена від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ», зареєстрованим місцезнаходженням якого є селище Іванівка Генічеського району Херсонської області, тобто територія, яка тимчасово окупована російською федерацією.

Разом із тим, відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Отже, за своїм змістом довіреність позивача від 25.03.2024 на ім`я адвоката Кононович О.М. є одностороннім правочином.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті). У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (абзац другий частини другої статті).

Враховуючи наведене вище, а також зважаючи на застереження щодо застосування абз. 2 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, викладене в статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», слідує, що довіреність позивача від 25.03.2024 на ім`я адвоката Кононович О.М. як правочин є нікчемним в силу закону, а саме статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №913/527/21.

З огляду на встановлений судом факт нікчемності довіреності позивача від 25.03.2024 на ім`я адвоката Кононович О.М. як одностороннього правочину, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» б/н від 25.09.2024 (вх. № 11512/24) підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Кононович О.М., у суду відсутні підстави вважати, що вказана особа була наділена достатнім обсягом повноважень для того, щоб підписувати позовну заяву від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ».

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

При цьому, слід зауважити, що у зв`язку із поданням позивачем позовної заяви б/н від 25.09.2024 (вх. № 11512/24) через систему «Електронний суд», суд не здійснює фактичне повернення заявнику відповідної заяви.

Суд також роз`яснює Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ», що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 232, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» б/н від 25.09.2024 (вх. № 11512/24) з доданими до неї документами у справі № 915/1169/24 повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.Г. Смородінова