Рішення

від 30.09.2024 по справі 903/359/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2024 р. Справа № 903/359/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу

за позовом: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, буд.14Г; код ЄДРПОУ 08494013),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення" (65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 7; код ЄДРПОУ 21748702),

про стягнення 46849,86 грн.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи.

11 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглеторфзбагачення» про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 46849,86 грн.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.04.2024 у справі № 903/359/24 (суддя Якушева І.О.) передано матеріали позовної заяви за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 справу № 903/359/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 903/359/24 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Ухвала про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою Укрпошти щодо причини повернення (досилання) - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Станом на 30.09.2024 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Від сторін у справі жодних заяв про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання розумних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 22 червня 2018 року між Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) (надалі - позивач або замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення" (надалі - відповідач або постачальник) був укладений Договір купівлі-продажу товару № 119 (надалі Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити товар згідно коду ДК 021:2015-09110000-3 Тверде паливо (вугілля кам`яне марки ГКОМ (13-100) (далі - Товар), найменування, марка, кількість та показники якості якого вказуються у Специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною Договору, а замовник зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору постачальник гарантує якість Товару, що постачається, на протязі 12 місяців, який передбачено нормативними документами на даний Товар.

Ціна на Товар, який продається за цим Договором встановлюється в національний валюті України (гривнях) і вказується у Специфікації № 1 (Додаток № 1) до цього Договору (п. 3.1. Договору).

Згідно умов п. 4.1 Договору розрахунки за фактично поставлений Товар проводяться протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок замовника за відповідним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури та видаткової накладної на відвантажений Товар, яка підписана обома сторонами.

Товар постачається на умовах DDP відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термін «Інкотермс» у редакції 2010 року, згідно з положенням Договору встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів установлених діючими стандартами тощо. Строк поставки Товару визначено в специфікації до Договору. Поставка Товару здійснюється за графіком згідно Додатку 3 до Договору (п. 5.1 Договору).

Відповідно до умов п. 6.3.1 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Згідно умов п. 7.3.2 Договору за порушення строків та графіку поставки Товару, виконання умов Договору з вини постачальника, він сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості недопоставленого Товару, за кожну добу затримки а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вартості недопоставленого товару.

Сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків завданих неналежним виконанням обов`язків, не звільняють Сторони від виконання зобов`язань за Договором, крім випадків, передбачених законодавством України та Договором (п. 7.3.4 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання йога Сторонами і діє до 01.12.2018 року, а в частин розрахунки - до повного їх виконання (п. 10.1 Договору).

Відповідно до Специфікації, що є додатком № 1 до договору, сторони погодили найменування, строки, кількість та ціну товару, що постачається, а саме: Вугілля кам`яне марки ГКОМ (13-100), за кодом ДК 021:2015:09110000-3 Тверде паливо, 700 тон, на загальну суму 2121000,00 грн, у строк до 01.10.2018.

Відповідно до додатку № 2 до Договору сторони погодили місце та кількість поставки товару, 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Макухи, 3 (гарнізонний паливний склад КЕЧ).

Відповідно до додатку № 3 до Договору сторони погодили графік поставки та кількість товару, а саме: червень - 38,57% - 270 тон; липень - 38,57% - 270 тон; серпень - 22,86% - 160 тон.

02 серпня 2018 року між Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення" була підписана Додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди внести зміни у Додаток № 3 до Договору, відповідно до якого змінено графік поставки товару, зокрема, погоджено поставку товару протягом липня-серпня 2018 року по 270 тон та вересень 60 тон, разом 700 тон.

15 серпня 2018 року між Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення" була підписана Додаткова угода № 2 до Договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди внести зміни у Додаток № 1 до Договору, за умовами якого, зокрема, загальна сума Договору складає 2120996,40 грн.

На виконання умов Договору відповідачем було поставлено 649 тон на суму 2120996,40 грн, що підтверджується залізничними та товаро-транспортними накладними (т. 1, а.с. 18-25).

Як вказує позивач, відповідачем були порушені строки поставки товару, у зв`язку з чим за порушення строків поставки товару позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у загальному розмірі 46849,86 грн. Розрахунок позивача щодо пені та штрафу має наступний вигляд:

- на 03.07. недопоставлено за червень 270 т ((270 т * 3030 грн) * 0,1% ) * 3 = 2454,30 грн (пеня) (з 01.07.2018 по 03.07.2018);

- на 01.08 недопоставлено за червень 132 т (270-138) ((132 т * 3030 грн) * 0,1% ) * 28 = 2454,30 грн (пеня) (з 04.07.2018 по 01.08.2018);

- на 14.08 недопоставлено за липень 132 т (270-138) ((132 т * 3030 грн) * 0,1% ) * 13 = 5199,48 грн (пеня) (з 02.08.2018 по 14.08.2018);

Станом на 01.08 по 132 т. термін недопоставки товару за червень становить понад 30 днів з 01.07.2018 по 02.08.2018 (132 т * 3030 грн) * 7% = 27997,20 грн (штраф).

04 червня 2021 року та 26 липня 2021 року позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги щодо сплати коштів за порушення строків поставки товару згідно умов Договору. Проте відповідач в добровільному порядку суму штрафних санкцій у розмірі 46849,86 грн не сплатив.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення" про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 46849,86 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення" підлягають задоволенню, з таких підстав.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 ЦК України встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України (надалі - ГК України) та статтею 526 ЦК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як встановлено судом, відносини між Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району), як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення", як постачальником, виникли на підставі укладеного між ними Договору купівлі-продажу товару № 199 від 22.06.2018.

Відповідно до 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Додаткових угод до Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення" було поставлено Івано-Франківській квартирно-експлуатаційній частині (району) 649 тон вугілля на загальну суму 2120996,40 грн.

Проте відповідачем було порушено умови Договору в частині строку постачання товару, що підтверджується відповідними залізничними та товаро-транспортними накладними (т. 1, а.с. 19-25).

Отже, дослідивши матеріали справи, судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за Договором купівлі-продажу товару № 199 від 22.06.2018 щодо своєчасної поставки обумовленого товару позивачу.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Судом встановлено, що визначене у специфікації кам`яне вугілля, поставлене ТОВ "Вуглеторфзбагачення" з порушенням строку, що підтверджується відповідними видатковими накладними (т. 1, а.с. 9-11).

З урахуванням встановлених Договором строків необхідності поставки товару та фактичного виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, судом з`ясовано, що відповідачем було допущено прострочення виконання зобов`язання на 2, 28 та 13 днів відповідно.

Згідно умов п. 7.3.2 Договору за порушення строків та графіку поставки Товару, виконання умов Договору з вини постачальника, він сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості недопоставленого Товару, за кожну добу затримки а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вартості недопоставленого товару.

Позивачем, відповідно до умов п. 7.3.2 Договору було здійснено нарахування пені та штрафу за порушення відповідачем строків поставки товару, загальна сума штрафних санкцій становить 46849,86 грн, з яких: 18852,66 грн - пеня та 27997,20 грн - штраф.

Суд, переривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, вважає його обґрунтованим та правомірним (т. 1, а.с. 4).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Суд також враховує, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач надав докази сплати 3028,00 грн судового збору.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Оскільки позовна заява була подана через підсистему "Електронний суд", тому позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (0,8*3028,00=2422,40 грн).

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеторфзбагачення" (65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 7; код ЄДРПОУ 21748702) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, буд. 14Г; код ЄДРПОУ 08494013) суму штрафних санкцій у розмірі 46849,86 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення підписано 30 вересня 2024 року.

Суддя Нікітенко С.В.