Рішення

від 24.09.2024 по справі 916/3365/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3365/24Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Карачковський П.П.,

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оліотакс про стягнення 1547,61 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3365/24; призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 03.09.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 24.09.2024 р.

Представник відповідача у засідання суду, в т.ч. те, в якому ухвалено рішення, не з`явився. Про дати, час і місце їх проведення повідомлявся шляхом надсилання ухвал на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте останні повернулись до суду не врученими з відмітками поштової установи про відсутність адресата.

З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Оліотакс вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд, тому неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 24.09.2024 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оліотакс (далі ТОВ ,,Оліотакс) про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 1547,61 грн, нарахованої за період з 31.07.2021 р. по 31.08.2021 р.

Відповідач відзив на позов не подав, з огляду на що розгляд справи здійснено за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

30.08.2018 р. між Департаментом (Орендодавець) та ТОВ ,,Оліотакс (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення № 494/2 (Договір), в п.1.1 якого визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення загальною площею 29,7 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 19 (Об`єкт оренди).

Термін дії Договору оренди: з 30.08.2018 р. до 30.07.2021 р. (п.1.3 Договору).

За орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 515,12 грн (без урахування податку на додану вартість) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, до друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства (п.2.2 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами… (п.7.17 Договору).

Орендодавець передав Орендарю майно, обумовлене в Договорі, що підтверджується актом прийому-передачі нежилих приміщень від 30.08.2018 р.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 31.08.2021 р. вбачається, що Орендар повернув Об`єкт оренди Орендодавцю на підставі відмовного листа від 18.08.2021 р. № 01-14/3983 за згодою сторін.

Вказуючи на те, що термін дії Договору закінчився 30.07.2021 р., а орендоване нерухоме майно повернуто тільки 31.08.2021 р., Департамент звернувся до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 6 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Правові, економічні та організаційні відносини, що виникають у зв`язку з орендою державного та комунального майна, врегульовано Законом України ,,Про оренду державного та комунального майна.

В ч.1 ст.24 цього Закону України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено…

Згідно ч.1 ст.25 цього Закону України у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

В п.4.7 Договору передбачено, що після закінчення строку дії Договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

У випадку припинення дії цього Договору у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання Договору Орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акту приймання-передачі приміщення (п.4.10 Договору).

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами існували господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір оренди комунального майна.

При цьому, оскільки в матеріалах справи відсутні докази продовження дії Договору після кінцевої дати (30.07.2021 р.), зазначеної в п.1.3 Договору, слід погодитись з доводами Департаменту про те, що у ТОВ ,,Оліотакс виник обов`язок повернути об`єкт оренди, який ним виконано лише 31.08.2021 р., тобто всупереч правилам ч.1 ст.25 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна, ч.1 ст.785 ЦК України та п.4.7 Договору.

Таким чином, Департамент має право на нарахування неустойки на підставі ч.2 ст.785 ЦК України, позовну вимогу про стягнення якої з ТОВ ,,Оліотакс слід задовольнити в сумі 1238,09 грн, тобто частково, з огляду на наступне.

ПК України як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов`язань юридичною особою, а, навпаки, в ПК України прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої ч.2 ст.785 ЦК України.

Виходячи з аналізу ч.2 ст.785 ЦК України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.

Неустойка, нарахована на підставі ч.2 ст.785 ЦК України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.

Аналогічний правовий висновок зроблено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 р. у справі № 916/1319/19. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, Господарський суд Одеської області доходить висновку, що при розрахунку розміру неустойки згідно з ч.2 ст.785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися Орендарем Орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Відтак, позовна вимога про стягнення неустойки підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 1238,09 грн, приймаючи до уваги те, що, як арифметично правильно зазначено в розрахунку заборгованості, подвійна орендна ставка з ПДВ за 1 день липня та 31 день серпня 2021 р. за мінусом оплати в розмірі 24,55 грн становить 1547,61 грн, проте правові передумови для нарахування ПДВ у Департаменту відсутні, тому від 1547,61 грн слід відняти 20%.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оліотакс (65026, місто Одеса, вулиця Приморська, будинок 25, квартира 5, код 42090306) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, місто Одеса, вулиця Артилерійська, будинок 1, код 26302595) 1238/одну тисячу двісті тридцять вісім/грн 09 коп. неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди, 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 вересня 2024 р.

Суддя Л.В. Лічман