Ухвала

від 26.09.2024 по справі 920/458/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.09.2024м. СумиСправа № 920/458/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/458/24

за позовом Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Рятувальників, буд. 64, м. Ромни, Сумська область, 42001)

до відповідача Приватного підприємства Рубін (вул. Дудіна, буд. 18 Б, м. Ромни, Сумська область, 42009)

про стягнення 3 527 692 грн 95 коп.,

представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд 1) визнати недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 183 від 28.05.2019, укладеного між Міжрегіональним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Приватним підприємством Рубін, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 2 838 287 грн 48 коп.; 2) визнати недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 273 від 23.09.2019, укладеного між Міжрегіональним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Приватним підприємством Рубін, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 689 405 грн 47 коп.; 3) стягнути з відповідача 3 527 692 грн 95 коп. зайво сплаченого податку на додану вартість.

Ухвалою від 24.04.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/458/24; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 29.05.2024, 12:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 24.04.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача 24.04.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

27.05.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1585, 2567 від 27.05.2024), в якому просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву по справі № 920/458/24 та поновити пропущений строк, оскільки ПП Рубін не має адвокатів у своєму штаті та вимушено було звертатись до фахівців у галузі права. Також відповідач просить врахувати складність справи та великий обсяг документів, які потрібно було віднайти, опрацювати, своєчасно подати суду. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначає, що в тендерній документації щодо проведення відкритих торгів на закупівлю робіт замовника позивача не зазначалось про те, що будівництво буде відбуватись повністю за рахунок державних коштів. В додатку 3 до тендерної документації містився проєкт договору, в п. 2.1. якого передбачалась ціна договору з урахуванням ПДВ. В тексті проєкту договору також не містилось інформації про будівництво за рахунок державних коштів, так само як і в плані фінансування, що визначався як додаток № 2 до договору. Позивачем у складі тендерної документації, в оголошенні та в інших документах не повідомлялось про наявність підстав для застосування пільгової ставки ПДВ в розмірі 0% та не надавалось жодного документа на підтвердження можливості застосування вказаної пільги. Приймаючи участь у закупівлі та надаючи тендерну пропозицію відповідач розраховував, що ціна договору буде саме така, яка ним запропонована та до цієї ціни буде включено податок на додану вартість. Ціну договору запропонував позивач і сам вказав на необхідність включення до ціни договору ПДВ в розмірі 20%. Відповідач зазначає, що додаткових угод про зменшення ціни договору без 20% ПДВ між сторонами не укладалось і позивач ніколи цього не ініціював і не повідомляв, що з`явилась підстава для застосування пільги. На виконання договорів № 183 від 28.05.2019 та № 273 від 23.09.2019 відповідачем були проведені роботи з будівництва, складені акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в, позивачем була проведена оплата, а відповідачем, в свою чергу, складені та зареєстровані податкові накладні з ПДВ 20%. Тобто, позивачем приймались роботи з ПДВ 20%, підписувались акти прийнятих послуг з ПДВ 20% без будь-яких зауважень та змін, по факту прийнятих робіт відбувався безготівковий розрахунок з ПДВ 20%, що зазначалось в платіжному дорученні в графі призначення платежу, та на вказані кошти позивач отримував податковий кредит по зареєстрованій податковій накладній. При цьому, приймаючи на реєстрацію ПН в реєстрі, не виникало жодних запитань та податкові накладні реєструвались без зупинки та без відмови в реєстрації, що говорить про те, що сторони правочину визнавали правильність розрахунків та оплати, а держава визнавала правильність оподаткування. Відповідач зазначає, що позивач є платником податку на додану вартість (ІПН 332194118219), що підтверджується витягом № 1618214500047 з реєстру платників податку на додану вартість від 25.05.2016. Режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до операцій платника податку, а не до суб`єкта господарювання. Тобто, позивач у складі тендерної документації повинен був повідомити учасників закупівлі на початку проведення закупівлі про наявність пільг при застосування оподаткування ПДВ в частині звільнення операції з будівництва нового житла. Також замовник мав повідомити учасників, що фінансування будівництва здійснюється виключно за кошти державного бюджету. Позивачем вказаного обов`язку не дотримано та не було повідомлено відповідача про те, що будівництво відбувалось виключно за державні кошти і що генпідрядник не повинен включати до вартості будівництва 20% ПДВ. Відповідач зазначає, що позивачем було підписано договори за результатом проведеного відкритого аукціону, без будь-яких зауважень та протоколів розбіжностей, що вказує на обізнаність позивача про договірну ціну, яка включала в себе і податки, зокрема ПДВ в розмірі 20%. Якби ціна договору, не включала податок на додану вартість, то ціна з самого початку була б нижча на 20% і відповідач, укладаючи договір, врахував би цю обставину як істотну, що однозначно вплинуло б на участь в публічних закупівлях та на укладання договору за результатами перемоги в такій закупівлі. В даному випадку повернення сплачених податкових зобов`язань на користь позивача призведе до значних мінусових річних фінансових показників, штрафних санкцій з боку податкового органу та можливого припинення діяльності виконавця через його збитковий стан, що суперечить основній меті господарської діяльності - отримання прибутку. Отже, за такою нерентабельною ціною відповідач ніколи б не укладав договір на виконання будівельних робіт. Зміст договорів № 273 від 23.09.2019 та № 183 від 28.05.2019 по суті не суперечать цивільному законодавству, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, отже відповідно до ст. 203, 217 ЦК України п. 2.1 договорів в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла не можуть бути визнані недійсними. Позовні вимоги про стягнення сплаченого ПДВ є похідними від визнання недійсними вказаних пунктів договорів і також є безпідставними. Відповідач зазначає, що по обом договорам відповідачем включено ПДВ в розмірі 12 606 510,47 грн, проте позивач зазначає суму 10388772,63 грн. Суми податку на додану вартість по податкових накладних включено до податкових зобов`язань з ПДВ та враховано при визначенні сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету в періодах, в яких виписано податкові накладні. Натомість, позивач просить стягнути з відповідача 3 527 692 грн 95 коп., тобто виділяючи із загальної суми коштів частину, і при цьому не обґрунтовуючи яким чином ця цифра обрахована. Із наданого розрахунку зайво нарахованого податку на додану вартість, яка включення до вартості будівництва за 2019-2022 рік не зрозуміло за які послуги по будівництву позивач просить повернення коштів та чому саме так обраховано. Щодо посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, як на правову підставу для повернення коштів, відповідач зазначає, що в даному випадку грошові кошти в сумі ПДВ не набувались відповідачем безпідставно, вони були включені до ціни договору і в подальшому перераховані до бюджету відповідачем на виконання свого обов`язку зі сплати ПДВ. Протягом дії та виконання договору вимог про внесення змін до договору в частині зменшення ціни на розмір ПДВ 20% не висувались. Договір виконаний сторонами та припинився своїм виконанням. Щодо негативних наслідків для обох сторін у випадку задоволення позову, відповідач зазначає, що відповідно до податкового законодавства повернути кошти можливо тільки шляхом подання розрахунку коригування, який має подати не тільки відповідач, але і позивач, і таке коригування може бути зроблене тільки по податкових накладних, складених не пізніше 1095 днів. Відповідно складені та зареєстровані податкові накладні за 2019, 2020 та до травня 2021 року відкориговані бути не можуть. Відповідач вважає, що позивач пропустив строк позовної давності при зверненні до суду із позовом про визнання недійсною частини правочину. Договір будівельного підряду № 183 укладений 28.05.2019, а договір № 273 - 23.09.2019. Відповідно строк звернення до суду сплив по договору № 183 - 29.05.2022, по договору № 273 24.09.2022. Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на індивідуальну податкову консультацію не є належним обґрунтуванням позову та не свідчить про правильність позиції позивача по справі. Достовірність нарахування податкових зобов`язань з ПДВ та/або правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ. Результатів таких перевірок позивач до позову не додає та не посилається взагалі чи була проведена податкова перевірка та які її наслідки. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ). Відповідач повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які відповідач поніс або планує понести, складається із витрат на професійну правничу допомогу адвоката та становить орієнтовно 20 000,00 грн.

27.05.2024 позивач подав клопотання (вх. № 1604 від 27.05.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату для надання позивачу розумного строку на ознайомлення з відзивом на позовну заяву від 27.05.2024 та надання можливості підготувати свої обґрунтовані міркування, аргументи, докази.

29.05.2024 відповідач подав клопотання про витребування доказів (вх. № 2607 від 29.05.2024), в якому просить суд: поновити строк на подання клопотання про витребування доказів, оскільки для підготовки відзиву знадобилось немало часу, а також враховуючи складність справи та обсяг документів, які потрібно було опрацювати та подати суду; витребувати у позивача копію свідоцтва/витягу про реєстрацію платником ПДВ позивача, оскільки в позовній заяві позивач посилається на відповідний доказ; податкові декларації позивача з податку на додану вартість з додатком 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за відповідні місяці (травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2019 року; травень-грудень 2020 року; липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року; листопад, грудень 2022 року) для встановлення чи включив позивач у податкову декларацію як податковий кредит 20% ціни договору; експертизу проектно-кошторисної документації в частині кошторис (ціна договору) проведену у цінах станом на 2022 рік де буде вказана вартість виконання робіт, податок на додану вартість по об`єкту будівництва, а також можливо буде встановити правильність обрахування позивачем ціни позову.

У судовому засіданні 29.05.2024, за участю представника відповідача, суд, враховуючи приписи ст. 119, 165 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву, прийняття відзиву на позовну заяву разом з доданими доказами до розгляду; протокольну ухвалу про витребування у позивача відповідно до ст. 74 ГПК України завірених належним чином копій доказів, на які позивач посилається у позовній заяві, а саме витягу № 1618214500047 з реєстру платників податку на додану вартість від 25.05.2016, акту (витягу з акту) аудиту МВС, в якому викладені висновки щодо завищення договірної ціни на суму ПДВ за договорами будівельного підряду за державні кошти від 28.05.2019 за № 183 та від 23.09.2019 за № 273; протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.06.2024, 11-00. У судовому засіданні 29.05.2024 суд роз`яснив відповідачу положення ст. 81 ГПК України та відклав питання щодо витребування у позивача податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком 5 та експертизи проектно-кошторисної документації.

30.05.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 1646 від 30.05.2024), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що розділ 3 проекту договорів містив інформацію про фінансування робіт коштом державного бюджету. Також, сама назва договорів містить інформацію про здійснення фінансування за рахунок державних коштів договір будівельного підряду за рахунок державних коштів. Відповідачу було відомо, що позивач є юридичною особою публічного права організаційно правової форми державна організація (установа, заклад) та фінансується з державного бюджету. Інформація про фінансування з державного бюджету містилася в банківських реквізитах проектів договорів. Щодо наявності підстав для застосування пільгової ставки ПДВ в розмірі 0 %, позивач зазначає, що у складі тендерних цінових пропозицій саме відповідач поряд з основною ціною договору вказував суму ПДВ, при тому що у нього була можливість зазначити суму тендерної пропозиції з 0 ставкою ПДВ. З витягу ЄДР щодо ПП Рубін вбачається, що до його видів економічної діяльності належить - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (43.99). Тобто, відповідачу добре відоме законодавство, яке регулює режим звільнення від оподаткування ПДВ в сфері будівництва. Позивач зазначає, що відповідач з вимогою щодо усунення порушень в тендерній документації відповідно до ст. 24 Закону України Про публічні закупівлі через електронну систему закупівель до позивача не звертався. В тендерних пропозиціях відповідача, як учасника тендерних процедур, була зазначена ціна разом з ПДВ. Позивач не включав до ціни договору суму ПДВ, оскільки згідно із законодавством про публічні закупівлі замовник не має на це права, так як ціну договору пропонує саме учасник-переможець. Під час дії договорів відбувався безготівковий розрахунок з урахуванням ПДВ та держава визнавала правильність оподаткування. Але, перевірки правильності оподаткування договорів будівельного підряду в розумінні глави 8 Податкового кодексу України не здійснювалися. Замовник, в розумінні законодавства про публічні закупівлі, не зобов`язаний доводити до відома учасників загальнодоступні норми чинного законодавства. Інформацію про те, що фінансування будівництва буде здійснюватися за державні кошти позивач чітко передбачив в умовах проекту договору, який був частиною тендерної документації. Також позивач зазначає, що хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну (істотною умовою) в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися за погодженням сторін. Тому, оскільки розмір ПДВ не встановлюється сторонами по договору в добровільному порядку, а встановлюється законодавцем, сума ПДВ в договорах не є істотною умовою договору. Щодо посилання відповідача на необґрунтованість суми коштів, які підлягають стягненню, позивач зазначає, що до позовної заяви доданий розрахунок зайво сплаченого ПДВ та реєстр платіжних доручень, де зазначено місяць здійснення розрахунку, різниця вартості матеріалів з ПДВ та без ПДВ, дата, сума, призначення платежу та інше, тому у відповідача є можливість ідентифікувати платіж та перевірити правильність обрахування суми зайво перерахованого ПДВ. Відповідно до індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України № 301/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 18.01.2024 режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до операцій, а не до суб`єктів. Таким чином, якщо оплата за виконання робіт (постачання послуг) з будівництва житла (житлового будинку) у межах договору здійснюється за рахунок державних коштів, то операції генерального підрядника з постачання позивачу будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (житлового будинку) або послуг із спорудження житла (житлового будинку) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, і, відповідно, вартість вказаних робіт або послуг повинна формуватися без урахування ПДВ. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У договорах підряду були чітко визначені строки їх дії. Строк дії правовідносин та зобов`язань по договорах між ПП Рубін та МЦШР закінчився 30.06.2023 та 31.12.2022, а тому трирічний строк позовної давності ще не закінчився.

10.06.2024 позивач подав клопотання (вх. № 1722 від 10.06.2024), згідно з яким , на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2024, надає копію витягу № 1618214500047 з реєстру платників податку на додану вартість від 25.05.2016, копію витягу з акту перевірки, де викладені висновки щодо завищення договірної ціни на суму ПДВ за договором будівельного підряду.

20.06.2024 відповідач подав письмові пояснення (вх. № 1838 від 20.06.2024), в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що відповідно до розміщеного оголошення предметом закупівлі визначалось Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою), за адресою: АДРЕСА_1 . Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі визначена в розмірі 58 877 317,00 грн. Враховуючи, що замовник мав намір побудувати новий будинок за кошти державного бюджету, до ціни договору ще при оголошенні він включив податок на додану вартість і не вказав, що в ціну договору не включається ПДВ, у зв`язку із звільненням від сплати такого. Позивачем надано витяг з акту про результати проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.06.2023, в якому зазначено, що перевіркою встановлено факти порушення вимог Податкового законодавства України в частині оподаткування ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти, які відповідно до п. 197.15 ст. 197 розділу 5 звільняються від оподаткування ПДВ. Тобто, порушення встановлено саме в діях позивача, який включив до ціни договору ПДВ, а не в діях відповідача. Відповідач зазначає, що визначення режиму оподаткування операції звільнені від оподаткування податком на додану вартість є істотною умовою, оскільки впливає на формування цінової пропозиції. Позивач не подав заяву про застосування режиму на операції з постачання послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ та не надав підтверджуючого документу про походження грошей. Походження грошей не може підтверджуватися фактом перерахування з казначейського рахунку на розрахунковий рахунок позивача. Факт перерахунку і джерело походження грошей є різними поняттями. Застосування режиму звільнено від сплати ПДВ - Без ПДВ мало підтверджуватися відповідними супровідними документами позивача та складеними сторонами первинними документами. Складання первинних документів (актів виконаних робіт) відбувалося по факту виконання робіт, податкові накладні реєструвалися по факту першої події дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. ПП Рубін звернулось до Міністерства фінансів України з питанням визначення документів, які підтверджують джерела фінансування будівництва житлових будинків - оплату за державні кошти, та первинних документів, що підтверджують обґрунтованість застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ. Відповідь на даний час не отримана. Також відповідач, з метою врегулювання спору, направив позивачу лист з проханням розглянути можливість і провести коригування ПДВ. Відповідь на даний час не отримана, коригування ПДВ не проведено.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 11 год. 01 хв. до 11 год. 38 хв. 20.06.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 20.06.2024 не відбулось.

Ухвалою від 21.06.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 04.07.2024, 14:00.

02.07.2024 позивач подав клопотання (вх. № 3023 від 02.07.2024), в якому просить суд підготовче засідання по справі провести за відсутності представника позивача, у зв`язку з відсутністю в МЦШР ДСНС України додаткових клопотань чи доказів по справі.

Ухвалою від 04.07.2024 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; відклав підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 18.07.2024, 11:10.

Судове засідання 18.07.2024 по справі № 920/458/24 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Вдовенко Д.В. на лікарняному.

Ухвалою від 19.07.2024 господарський суд призначив підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 14.08.2024, 10:40.

Ухвалою від 13.08.2024 господарський суд задовольнив клопотання представника позивача (вх. № 3633 від 12.08.2024) про участь у судовому засіданні у справі № 920/458/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 10 год. 26 хв. до 12 год. 43 хв. 14.08.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 14.08.2024 не відбулось.

Ухвалою від 14.08.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 03.09.2024, 10:30; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 03.09.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 08 год. 56 хв. до 13 год. 20 хв. 03.09.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 03.09.2024 не відбулось.

Ухвалою від 03.09.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 26.09.2024, 14:30; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 26.09.2024 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

09.09.2024 позивач подав клопотання (вх. № 2671 від 09.09.2024), в якому просить суд проводити підготовче засідання по справі № 920/458/24 за відсутності представника позивача, у зв`язку з відрядженням представника.

Ухвалою від 25.09.2024 господарський суд задовольнив клопотання представника відповідача (вх. № 4278 від 25.09.2024) про участь у судовому засіданні у справі № 920/458/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 26.09.2024 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

25.09.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 2893 від 25.09.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи, призначений на 26.09.2024 на 14 год. 30 хв., у зв`язку з неможливістю з`явитися у судове засідання (в режимі відеоконференції) та необхідністю взяти участь у судовому засіданні особисто, як керівника підприємства.

26.09.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 2906 від 26.09.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з метою завершення процедури мирного врегулювання спору.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно зі ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, для надання учасникам справи можливості мирно врегулювати спір, суд відкладає підготовче засідання з повідомленням сторін на 14.10.2024, 10:00; відповідно до ст. 197 ГПК України забезпечує участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні 14.10.2024 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Керуючись ст. 2, 177, 182, 183, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відкласти підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 14.10.2024, 10:00. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Т., 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 1.

2.Забезпечити участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні 14.10.2024 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала підписана суддею 30.09.2024.

СуддяД.В. Вдовенко