Рішення

від 25.09.2024 по справі 921/390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/390/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

Розглянув справу

за позовом: Комунального підприємства "Тернопільводоканал", 46008, м.Тернопіль, вул. Старий Поділ, 7

до відповідача: Товариства індивідуальних забудовників "Наука", 46015, м.Тернопіль, вул. Винниченка, 4, кв. 67

про стягнення 72 777,45 грн заборгованості

За участі представників сторін:

Позивача: Пошва В.М., представник

Відповідача: Редько О.Р., керівник

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства індивідуальних забудовників "Наука" про стягнення 72 777,45 грн заборгованості, з яких: 69 901,41 грн заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 338,83 грн заборгованості за послуги аварійного обслуговування, 793,18 грн за послуги з обслуговування, заміни вузла комерційного обліку та абонентського обслуговування, 893,81 грн інфляційних нарахувань, 814, 55 грн 3% річних, 62,67 гр. пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 19.06.2024 головуючим суддею для розгляду справи №921/390/24 визначено суддю Чопка Ю.О.

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві на позов (вх.№6637 від 21.08.2024) та його представниця в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, та зазначили, що позивачем в порушення ст.164 ГПК України не було направлено на адресу товариства позовної заяви із додатками. Також, звертає увагу на те, що позивачем завідомо було вказано невірну адресу товариства, через що відповідач був позбавлений можливості в належні строки ознайомитись із позовом та належним чином заручитись правовою допомогою.

Також представниця відповідача зазначила, що позивач заявляє позовні вимоги з порушенням строків позовної давності. Вважає, що даному випадку повинно бути застосовано загальний строк позовної давності у 3 роки. Просить суд визнати пропущеним строк позовної давності про стягнення заборгованості за період серпень 2016 - вересень 2020 та відмовити в позові в цій частині.

Звертає увагу суду також на те, що для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема щодо стягнення неустойки встановлено позовну давність в один рік.

Просить суд також врахувати, що твердження позивача про укладення публічного договору між сторонами не відповідають дійсності, адже комунальним підприємством не надано суду жодного договору, який би свідчив про договірні відносини між сторонами. Нарахування наданих послуг позивачем здійснюється, згідно долучених до матеріалів справи доказів, з липня 2016 тоді як право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване відповідачем лише у 16.12.2016. Таким чином жодних заяв чи договорів на утримання зазначеного майна раніше грудня 2016 року не могли вчинятися. Крім того, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є підписання заяви-приєднання, отримання послуг, сплата рахунку за надані послуги. Водночас жодних дій відповідачем не вчинялася. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Позивач у відповіді на відзив (вх.№7038 від 10.09.2024) доводи відповідача заперечив та зазначив, що позивачем 17.07.2024 надіслано позовну заяву з додатками на належну адресу відповідача тому вважає, що у відповідача було досить часу для того щоб заручитися правовою допомогою.

Комунальне підприємство надає послуги на підставі публічного договору, текст якого опубліковано на офіційному сайті підприємства.

Звертає увагу суду на те, що згідно ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , за якою позивачем надаються послуги з водопостачання та водовідведення. У зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок оплачувати надані послуги.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності зазначив, що позивач довідався про особу яка порушує його права з моменту отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто 24.12.2023. У зв`язку з чим вважає, що доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності не відповідають дійсності. Також звертає увагу суду, що інфляційні нарахування та 3% річних нараховані відповідачу за період січень травень 2024, а пеня за період квітень травень 2024. Крім того, відповідно до прикінцевих положень Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється на строк дії воєнного стану.

Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/390/24 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання у даній справі призначено на 17.07.2024; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Ухвалою від 17.07.2024 відкладено судове засідання на 05.08.2024 з підстав викладених у ній.

Ухвалою суду від 05.08.2024 відкладено судове засідання на 25.09.2024.

У судовому засіданні 25.09.2024, суд після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

19.07.2016 Товариство індивідуальних забудовників "Наука" звернулося до Комунального підприємства "Тернопільводоканал" з листом про розірвання двостороннього договору по водопостачанню та водовідведенню будинку №4 по вул. В.Винниченка.

Також Товариство звернулося до КП "Тернопільводоканал" з заявою про взяття на абонентське обслуговування кв. АДРЕСА_3 згідно засобу обліку води №6239866 з показником 0 м3 та кв. АДРЕСА_1 . Власником даних квартир являється ТІЗ "Наука". Також в поданій заяві відповідач зазначив, що розрахунки за надані послуги буде проводити ТІЗ "Наука".

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №367036677 підтверджується реєстрація права власності квартиру за адресою АДРЕСА_4 за Товариством індивідуальних забудовників "Наука".

На підставі вказаної заяви Комунальним підприємством 19.07.2016 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Як стверджує позивач, з моменту відкриття абонентського рахунку за вищевказаною адресою підприємством проводились нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, нарахування за послуги з аварійного обслуговування, послуг на заміну вузла комерційного обліку та абонентського обслуговування.

Враховуючи не проведення Товариством оплати наданих послуг, позивачем 01.12.2023 направлено на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити наявну заборгованість протягом семи днів з моменту отримання претензії.

Товариство індивідуальних забудовників "Наука" у відповіді на претензію Вих.№01/12/23 від 12.12.2023 повідомило підприємство що жодних заяв щодо підключення квартири за адресою АДРЕСА_4 до мережі водопостачання та водовідведення не направляли і відповідно жодних договорів не укладали. Також Товариство повідомило, що квартира за вказаною адресою самовільно захоплена Шпокайло Б.І., з яким у Товариства конфлікт і відповідач фактично не володіє вказаним майном.

08.02.2024 підприємством направлено на адресу вул. В.Винниченка, 4/67 м. Тернопіль попередження, яким позивач просив погасити наявну заборгованість за надані послуги.

Відповідач залишив вказане попередження без відповіді та реагування.

Несплата відповідачем заборгованості за надані послуги, а також не надання ним будь-яких доказів на підтвердження наведених у відповіді на претензію доводів і стала причиною для звернення позивача з позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

Правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до п.5 ч.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із ч.7 ст.14 Закону до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

31.03.2022 на виконання вимог Закону Позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори про надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

ТІЗ "Наука" є власником квартири АДРЕСА_2 , на яку надається послуга з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

За твердженнями Позивача ним та Відповідачем укладено індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання (надалі Договір).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг (п.5. Договору).

Пунктом 6. Договору передбачено, що Виконавець (позивач) зобов`язується надавати споживачу (відповідачу) послуги відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, в строки і на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.13. Договору обсяг спожитої у будинку послуги з централізованого водопостачання визначається як обсяг питної води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018р. № 315 (далі - Методика розподілу). Обсяг наданих споживачеві послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послуги нараховується щомісяця (п.31. Договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги (п.33. Договору).

Відповідно до п.37. Договору споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення цього Договору.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору Позивач надавав Відповідачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, послуги з аварійного обслуговування, послуг на заміну вузла комерційного обліку та абонентського обслуговування за період за період з серпня 2016 року по травень 2024 року.

Відповідач свої зобов`язання по оплаті даних послуг не виконав і за ним станом на момент звернення з позовом рахується заборгованість: 69 901,41 грн за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 338,83 грн за послуги аварійного обслуговування, 793,18 грн за послуги з обслуговування, заміни вузла комерційного обліку та абонентського обслуговування.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.13. Закону).

Відповідно до ч.2 ст.7. Закону Індивідуальний споживач зобов`язаний, серед іншого, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч.1. ст.9 Закону)

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст.611 ЦК України).

В частині стягнення за період до 19.06.2021, три роки до дня звернення з позовними вимогами, в позові відмовляється, оскільки:

- відповідач у відзиві на позов та його представниця в судовому засіданні просили визнати пропущеним строк позовної давності та відмовити в позові в цій частині.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За приписами ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропущення позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16 зазначено, що і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц (провадження № 14-101цс18).

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.02.2017 у справі №6-17цс17.

В процесі розгляду справи позивач доводив, що строки позовної давності не пропущено. При цьому посилався на те, що довідався про особу яка порушує його права з моменту отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто 24.12.2023.

Суд критично оцінює ці доводи, оскільки позивачем долучено до матеріалів справи заяву керівника відповідача, якою останній просив взяти на абонентське обслуговування кв. №75 згідно засобу обліку води №6239866 з показником 0 м3 та кв. АДРЕСА_1 . Цією ж заявою відповідач повідомив позивача, що власником даних квартир являється ТІЗ "Наука". Як стверджує позивач у позовній заяві, саме на підставі вищенаведеної заяви позивачем 19.07.2016 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ТІЗ "Наука".

Таким чином позивачу було відомо, що власником квартири АДРЕСА_2 є Товариства індивідуальних забудовників "Наука" ще з липня 2016 року.

Позивач не обґрунтував причин пропуску строку позовної давності.

Щодо пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно п.44. Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частинами 1, 2 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 20, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 130, 191, 233, 236-240, 247-252 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства індивідуальних забудовників "Наука", м.Тернопіль, вул.Винниченка 4, кв. 67 (код 25694179) на користь Комунального підприємства "Тернопільводоканал", м.Тернопіль, вул. Старий Поділ, 7 (код 03353845) заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що виникла за три роки до дня звернення до господарського суду, а також інфляційні нарахування і пеню у відповідних частинах.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити за пропуском позовної давності.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2024 року.

Суддя Ю.О. Чопко