Рішення

від 19.09.2024 по справі 922/2436/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024м. ХарківСправа № 922/2436/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: Новохацька Н.Є., адвокат.

відповідача: не з`явився.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний лан», село Капитолівка,

до Держави російської федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації, місто москва,

про відшкодування шкоди (збитків), завданих внаслідок збройної агресії російської федерації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Чарівний лан, звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, держави РФ в особі генеральної прокуратури РФ, про стягнення збитків у розмірі 14 773 786,72 доларів США, що складає еквівалент 540 256 697,05 грн. та судові витрати (оплату послуг експертів) у розмірі 1 191 050,00 грн.

РУХ СПРАВИ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ:

17.07.2024 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний лан» до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/2436/24. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/2436/24 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 15.08.2024 року. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Рух справи № 922/2436/24 висвітлено у відповідних ухвалах суду, які сформовані в процесці розгляду даної справи.

В судовому засіданні при розгляді справи по суті в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, позовні вимоги підтримав, надав пояснення з приводу заявлених позовних вимог, позов просив задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, було розміщено оголошення на офіційному порталі «Судової влади».

Суд зазначає, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 року, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992 року, шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації. Україна вийшла з даної угоди відповідно до Закону України «Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 12.01.2023 року за № 2855-IX.

Згідно з листом Міністерства юстиції України від 21.03.2022 року за №25814/12.1.1/32-22 щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ «Укрпошта» з 24.02.2022 року припинило обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Відповідно до заяви МЗС України щодо розриву дипломатичних відносин з Російською Федерацією від 24.02.2022 року, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з Росією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.

Також згідно з листом МЗС від 13.10.2022 року за №72/11-612/1-81401 повідомлено, що після письмового повідомлення російській стороні про рішення української сторони розірвати дипломатичні відносини, встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, здійсненим у м. Мінську 14.02.1992 року, зазначений міжнародний договір припинив свою дію 24.02.2022 року.

Однак, суд зазначає, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частин 1, 2 статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/2436/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Згідно частини 4 статті 13 ГПК України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 19.09.2024, відповідно до статті 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

ОПИС ПОЗИЦІЙ СТОРІН:

Як зазначено у позовній заяві, позивач був створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю є підприємницьким товариством, яке діє з метою одержання прибутку та здійснював господарську діяльність, спрямовану на реалізацію товарів, майно, яке знаходилось на балансі підприємства- позивача використовувалось за цільовим призначенням та було майновою базою для здійснення господарської діяльності.

З 24.02.2022 року, внаслідок зброрйної агресії РФ , було знищено, пошкоджено та викрадено майно, що належить на праві власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН», що унеможливило реалізацію господарської діяльності позивача на основі власного майна та відповідно виконання господарських функції, як-то виконання укладених договірів із різними контрагентами, а отже, є порушенням прав позивача на здійснення господарської діяльності, що зумовило звернення із цим позовом до суду.

Як вказано вище, відповідач своїм правом на формування заперечення з приводу доводів викладених у позовній заяві, не скористався.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

ВІДНОСНО ВИРІШЕННЯ СПОРУ ПО СУТІ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Чарівний лан є сільськогосподарським товаровиробником, займається вирощуванням продукції рослинництва та оптовою торгівлею зерном.

Виробничі потужності позивача, зокрема, об`єкти нерухомості, земельні ділянки, на яких здійснювалось вирощування сільськогосподарських культур, транспортні засоби, обладнання, устаткування тощо, були розташовані на території Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області (с. Оскіл; Капитолівський старостинський округ, с. Капитолівка, с. Комарівка), Малокомишуваський старостинський округ (с. Бражківка).

02.03.2022 року збройну агресію Російської Федерації проти України у резолюції ES-11/1 "Агресія проти України" визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від Російської Федерації негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.

16.03.2022 року Міжнародний суд ООН у міждержавній справі України проти Росії ухвалив рішення про вжиття тимчасових заходів, згідно з яким визначив, що РФ має негайно зупинити воєнні дії, які вона розпочала на території України 24.02.2022 року.

14.04.2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені Збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 року, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", схваленої постановою Верховної Ради України № 2188-IX від 14.04.2022 року).

27.04.2022 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію "Наслідки продовження агресії Російської Федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи" № 2433. Визнала, що агресія РФ проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 14 від 13.01.2023 року, № 41 від 09.02.2023 року, № 56 від 20.02.2023 року, № 80 від 06.03.2023 року, № 84 від 09.03.2023 року, № 125 від 25.04.2023 року, № 143 від 15.05.2023 року, № 164 від 31.05.2023 року, № 197 від 11.07.2023 року, № 199 від 13.07.2023 року, № 224 від 17.08.2023 року, № 254 від 22.09.2023 року, № 318 від 21.11.2023 року, № 363 від 20.12.2023 року, № 19 від 25.01.2024 року, № 30 від 05.02.2024 року, № 54 від 28.02.2024 року, № 65 від 08.03.2024 року) території Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, в межах якої розташовані орендовані позивачем земельні ділянки, згідно з частиною 2 розділу І наказу віднесені до переліку Територій активних бойових дій, згідно з розділом ІІ наказу - до переліку Тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України:

с. Бражківка (з урахуванням територій поза межами населеного пункту) Оскільської ОТГ активні бойові дії: 24.02.2022 року 22.03.2022 року, 11.09.2022 року 24.09.2022 року; тимчасова окупація: 22.03.2022 року - 11.09.2022 року;

с. Оскіл (з урахуванням територій поза межами населеного пункту) Оскільської ОТГ активні бойові дії: 24.02.2022 року 06.03.2022 року, 12.09.2022 року 24.09.2022 року; тимчасова окупація: 06.03.2022 року - 12.09.2022 року;

с. Капитолівка (з урахуванням територій поза межами населеного пункту) Оскільської ОТГ активні бойові дії: 24.02.2022 року 06.03.2022 року, 11.09.2022 року 24.09.2022 року; тимчасова окупація: 06.03.2022 року - 11.09.2022 року.

с. Комарівка (з урахуванням територій поза межами населеного пункту) Оскільської ОТГ активні бойові дії: 24.02.2022 року 06.03.2022 року, 11.09.2022 року 24.09.2022 року; тимчасова окупація: 06.03.2022 року - 11.09.2022 року;

На момент початку повномасштабного вторгнення російських військ ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» мало незавершене виробництво рослинництва врожаю 2022 року (озима пшениця та соняшник) на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 4222,53 га (998,61 га пшениці та 3223,92 га соняшнику відповідно).

Крім того, матеріалами справи встановлено, що до 24.02.2022 року позивач здійснював необхідні приготування для посіву соняшника під врожай 2022 року (придбав насіння, добрива, гербіциди, засоби захисту рослин, пальне для виробництва соняшника на площі 3223,92 га), проте, не зміг засіяти посівні площі через захоплення та окупацію територій Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Згідно з практикою ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі «С.G. та інші проти Болгарії» («С.G. аnd Оthеrs v. ВULGARIA»), заява № 1365/07; пункт 170 рішення у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

Відповідно до частини 1, частини 2, частини 6 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України).

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Господарська діяльність позивача здійснювалась у наступних власних виробничих приміщеннях із залученням сільськогосподарської техніки, зокрема:

1. адміністративна будівля за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Леніна, 39б, право власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на об`єкт нерухомості підтверджене договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. 17.04.2012 року, зареєстровано в Реєстрі за № 646, Витягом про державну реєстрацію прав № 33890341, виданим Комунальним підприємством Архітектурним бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 20.04.2012 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6881097 від 25.07.2013 року;

2.амбулаторія за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Леніна, 39в, право власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на об`єкт нерухомості підтверджене договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. 17.04.2012 року, зареєстровано в Реєстрі за № 654, Витягом про державну реєстрацію прав № 33890421, виданим Комунальним підприємством Архітектурним бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 20.04.2012 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6620901 від 22.07.2013 року;

3. гараж за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Леніна, 39г, право власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на об`єкт нерухомості підтверджене договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. 17.04.2012 року, зареєстровано в Реєстрі за № 642, Витягом про державну реєстрацію прав № 33890678, виданим Комунальним підприємством Архітектурним бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 20.04.2012 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6951361 від 26.07.2013 року;

4.зважувальна за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Леніна, 39г, право власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на об`єкт нерухомості підтверджене договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. 10.09.2010 року, зареєстровано в Реєстрі за № 2471, Витягом про державну реєстрацію прав № 27397624, виданим Комунальним підприємством Архітектурним бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 22.09.2010 року;

5. комплекс нежитлових будівель корпусів № 1, 2, 3, 4 за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Леніна, 39, право власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на об`єкт нерухомості підтверджене договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. 24.03.2009 року, зареєстровано в Реєстрі за № 724; Витягом про державну реєстрацію прав № 22320774, виданим Комунальним підприємством Архітектурним бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 30.03.2009 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6615717 від 22.07.2013 року;

6. будівля котельні - складу за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Леніна, 39д, право власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на об`єкт нерухомості підтверджене договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. 17.04.2012 року, зареєстровано в Реєстрі за № 638, Витягом про державну реєстрацію прав № 33890761, виданим Комунальним підприємством Архітектурним бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 20.04.2012 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6510007 від 19.07.2013 року;

7. прохідна з навісом за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Леніна, 39а, право власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на об`єкт нерухомості підтверджене договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. 17.04.2012 року, зареєстровано в Реєстрі за № 634; Витягом про державну реєстрацію прав № 33890728, виданим Комунальним підприємством Архітектурним бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 20.04.2012 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6512669 від 19.07.2013 року;

8. склад № 5 за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Леніна, 39є, право власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на об`єкт нерухомості підтверджене договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. 17.04.2012 року, зареєстровано в Реєстрі за № 629, Витягом про державну реєстрацію прав № 33890470, виданим Комунальним підприємством Архітектурним бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 20.04.2012 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6522944 від 19.07.2013 року;

9. склад № 7 за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Леніна, 39з, право власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на об`єкт нерухомості підтверджене договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. 17.04.2012 року, зареєстровано в Реєстрі за № 650, Витягом про державну реєстрацію прав № 33890524, виданим Комунальним підприємством Архітектурним бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району 20.04.2012 року;

10.їдальня за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Леніна, 39г, право власності ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на об`єкт нерухомості підтверджене договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. 10.09.2010 року, зареєстровано в Реєстрі за № 2462; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 7606913 від 06.08.2013 року;

11. покриття, огорожу, ворота за адресою: Харківська область, Ізюмський район, зелі Капитолівської сільської ради, за межами населеного пункту згідно з технічним паспортом на об`єкт благоустрою від 10.11.2021 року.

12. сільськогосподарська техніка, що використовувалась у господарській діяльності:

- трактори: Case Magnum, державний номер НОМЕР_1 , John Deere 8295R, державний номер НОМЕР_2 , John Deere 8295R, державний номер НОМЕР_3 , Беларус-892, державний номер НОМЕР_4 , МТЗ-1025, державний номер НОМЕР_5 , МТЗ-920, державний номер НОМЕР_6 ; навантажувач JCB 531-70 FGRI SUPER 23754 АХ, що підтверджується Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 19.09.2022 року за № 1-190922;

- автомобілі: КАМАЗ 45143, державний номер НОМЕР_7 , КАМАЗ 55111 (цистерна), державний номер НОМЕР_8 , Chevrolet Lacetti NF19B, державний номер НОМЕР_9 , Hyundai Santa Fe 2,2 CRDI, державний номер НОМЕР_10 , ВАЗ 21214, державний номер НОМЕР_11 , ВАЗ 21214, державний номер НОМЕР_12 , ВАЗ-21214, державний номер НОМЕР_13 , ГАЗ-330232, державний номер НОМЕР_14 , НеФАЗ 8560-02, державний номер НОМЕР_15 , що підтверджується листом Територіального сервісного центру № 6349 (ТСЦ МВС № 6349) від 24.09.2022 року за № 31/20/9-620;

- МТЗ-1025, державний номер НОМЕР_16 , МТЗ-1221, державний номер НОМЕР_17 , МТЗ-1221, державний номер НОМЕР_18 , причепи ПГА-1, державний номер НОМЕР_19 , ПГА-1, державний номер НОМЕР_20 , обприскувачі, причепи Amazone UX 3200, сівалки, дискові борони, розкидачі мінеральних добрив та ін.

Встановлено матеріалами справи, що за час бойових дій та тимчасової окупації, майно ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» було втрачене, шляхом його викрадення окупаційними військами; знищено чи пошкоджено, внаслідок влучання боєприпасів, що зумовлювало пожежі та руйнування (нерухомості, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, обладнання, інструментів, готової продукції, паливно-мастильних матеріалів, запчастин для техніки та транспорту, добрив, засобів захисту рослин та інші ТМЦ), а також не було вирощено (соняшник врожаю 2022 року) та загинуло (згнило) у полях (врожай озимої пшениці 2022 року) через об`єктивну неможливість проведення агротехнічних робіт, у зв`язку з тимчасовою окупацією громад військовими формуваннями державою агресором рф. Це підтверджується наступними доказами: - актом про пожежу від 06.02.2023 року, заява ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на ім`я Начальника Ізюмського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області за вих. № 7 від 01.02.2023 р, зареєстрованій Ізюмським районним управлінням ГУ ДСНС України у Харківській області за вх. № 210 від 06.02.2023 року, - актами комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації, власником яких є ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН», - журналом-ордером по рахунку бухгалтерського обліку 271 «Продукція рослинництва» станом на 23.02.2022 року, журнал-ордери по рахунку бухгалтерського обліку № 2081 «Матеріали сільськогосподарського призначення» станом на 23.02.2022 року, - журнал-ордери по рахунку бухгалтерського обліку № 203 «Паливо» станом на 23.02.2022 року, - заява свідка Бєлкіна А.О., викладена в порядку статті 88 ГПК України (справжність підпису свідка засвідчено приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Чистовим С.Ю. 18.06.2024 року, зареєстровано у реєстрі за № 4269), - заява свідка Пікунова В.І., викладена в порядку статті 88 ГПК України (справжність підпису свідка засвідчено приватним нотаріусом приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Чистовим С.Ю. 18.06.2024 року, зареєстровано у реєстрі за № 4268),- Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 30.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку 103 «Будинки та споруди», - Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів від 30.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 30.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 104 "Машини та обладнання", Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів від 30.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 30.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 105 «Транспортні засоби», Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів від 30.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 29.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 106 «Інструменти, прилади та інвентар», Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів від 29.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 29.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 109 «Інші основні засоби», Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів від 29.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 29.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів від 29.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 28.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів від 28.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 28.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 209 «Інші матеріали», Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів від 28.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 28.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 203 «Паливо», Звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів від 28.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 28.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 205 «Будівельні матеріали», Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів від 28.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 28.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 207 «Запасні частини», Звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів від 28.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 30.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю», Звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів від 30.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 28.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 271 «Продукція рослинництва», Звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів від 28.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 28.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 2081 «Матеріали сільськогосподарського призначення», Звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів від 28.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року, Інвентаризаційний опис ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від 28.11.2022 року по рахунку бухгалтерського обліку № 2083 «Матеріали сільськогосподарського призначення», Звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів від 28.11.2022 року та Протокол інвентаризаційної комісії від 02.12.2022 року.

Витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» зареєстроване кримінальне провадження №1202222070001752 від 31.12.2022 року, наявний в матеріалах справи.

В матеріалах справи також наявні висновки експертів, складені на підставі Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, яка затверджена спільним Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18.10.2022 № 3904/1223 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 року за № 1522/38858, положення якої є обов`язковими для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності:

1. висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 23.03.2023 року № 23-12/04/СЕТ, виконаним судовим експертом ТОВ «БМВС-ЕКСПЕРТ», у відповідності до якої:

розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (запасів), зазначених у журналах-ордерах по бухгалтерських рахунках №№ 203, 205, 207, 2081, 2083, 209, 211, 22) станом на дату оцінки (складання висновку) становить 1 596 747,87 доларів США, що еквівалентно 58 390 834,33 (п`ятдесят вісім мільйонів триста дев`яносто тисяч вісімсот тридцять чотири грн 33 коп.) гривень;

розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (основних засобів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 109) станом на дату оцінки (складання висновку) становить 13 619,41 доларів США, що еквівалентно 498 042,88 (чотириста дев`яносто вісім тисяч сорок дві грн 88 коп.) гривень;

розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (основних засобів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 106) станом на дату оцінки (складання висновку) становить 302 006,23 доларів США, що еквівалентно 11 043 945,14 (одинадцять мільйонів сорок три тисячі дев`ятсот сорок п`ять грн 14 коп.) гривень;

розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (основних засобів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 104), станом на дату оцінки (складання висновку) становить 43 142,82 доларів США, що еквівалентно 1 577 672,51 (один мільйон п`ятсот сімдесят сім тисяч шістсот сімдесят дві грн 51 коп.) гривень;

розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (запасів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 271), станом на дату оцінки (складання висновку) становить 1 460 695,60 доларів США, що еквівалентно 53 415 592,99 (п`ятдесят три мільйона чотириста п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві грн 99 коп.) гривень.

2. висновок експерта за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 07.08.2023 року № 23-26/04/КСОСЕ, виконаним судовими експертами та фахівцем ТОВ «БМВС-ЕКСПЕРТ», у відповідності до якої:

розмір матерiальної шкоди (реальних збитків), заподіяних ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» в ході збройної агресії Російської Федерації, внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення наступних об`єктів нерухомого майна у с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області: ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Адміністративна будівля, вул. Леніна 39-б, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Амбулаторія, вул. Леніна 39-в, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Зважувальна (вагова), вул. Леніна, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Гараж, вул. Леніна 39-г, вул. Леніна, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Будівля котельні складу, вул. Леніна, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Прохідна, вул. Леніна, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Склад № 5, вул. Леніна, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Корпус-склад №7, вул. Леніна, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Їдальня, вул. Леніна, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Комплекс нежитлових будівель Корпус 1 літ."А-1" с. Капитолівка, вул. Леніна 39 ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Комплекс нежитлових будівель Корпус 2 літ."Б-1" с. Капитолівка, вул. Леніна 39 ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Комплекс нежитлових будівель Корпус 3 літ."В-1" с. Капитолівка, вул. Леніна 39 ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Комплекс нежитлових будівель Корпус 4 літ."Г-1" с. Капитолівка, вул. Леніна 39; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Огорожа, за межами населеного пункту, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Опори ЛЕП, с. Капитолівка; ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» мережа дротів електропостачання, с. Капитолівка станом на дату оцінки (складання висновку) становить 4 254 856,74 доларів США (чотири мільйони двісті п`ятдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят шість доларів США 74 цента), що еквівалентно 155 594 154,18 грн. (сто п`ятдесят п`ять мільйонів п`ятсот дев`яносто чотири тисячі сто п`ятдесят чотири грн. 18 коп).

3. висновок експерта за результатами проведення судової комплексної транспортно-товарознавчої та товарознавчої експертизи від 23.03.2023 року №23-15/04/КТТТЕ, виконаним судовим експертом ТОВ «БМВС-ЕКСПЕРТ», у відповідності до якої:

розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), завданих ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» в ході збройної агресії Російської Федерації внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення майна (колісних транспортних засобів), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 105) та майна (машин та обладнання), зазначених у журналі-ордері по бухгалтерському рахунку № 104) станом на дату оцінки (складання висновку) становить 968 856,10 доларів США, що еквівалентно 35 429 711,06 (тридцять п`ять мільйонів чотириста двадцять дев`ять тисяч сімсот одинадцять гривень 06 коп.) гривень.

4. висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 08.08.2023 року № 23-46/04/СЕЕ, виконаним судовими експертами ТОВ «БМВС-ЕКСПЕРТ», у відповідності до якого:

- обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, а саме - неможливості поставки соняшника врожаю 2021 року за контрактом № CHL18012022SF від 18.01.2022 року з «TON OP DOO EOOD» (STR.BORBA 8 FL.2 AP.10, 4000, PLOVDIV, BULGARIA), в сумі 1 127 039,64 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно 41 214 261,78 гривень, підтверджується документально та арифметично;

- обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, а саме - неможливості поставки пшениці врожаю 2021 року за контрактом за контрактом № CHL18012022W від 18.01.2022 року з CBKI Trade s.r.o. (м. Прага, Чеська Республіка) в сумі 1 176 501,82 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно 43 023 024,45 гривень, підтверджується документально та арифметично;

- обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, а саме - неможливості поставки пшениці врожаю 2022 року за форвардним контрактом № CHL20122021W від 20.12.2021 року з CBKI Trade s.r.o. (м. Прага, Чеська Республіка) в сумі 868 358,35 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно 31 754 649,16 гривень, підтверджується документально та арифметично;

- обґрунтованість розрахунку втраченої вигоди (неодержаного прибутку) ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» від неможливості (перешкод) у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, а саме - неможливості поставки соняшника врожаю 2022 року за форвардним контрактом № CHL04022022SF від 04.02.2022р. з «TON OP DOO EOOD» (STR.BORBA 8 FL.2 AP.10, 4000, PLOVDIV, BULGARIA), в сумі 2 961 962,14 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно 108 314 808,71 гривень, підтверджується документально та арифметично.

Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що позивачу завдані збитки, розмір яких встановлений висновками експертів за результатами проведення 1) судової товарознавчої експертизи від 23.03.2023 року № 23-15/04/КТТТЕ; 2) судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 07.08.2023 року № 23-26/04/КСОСЕ; 3) судової комплексної транспортно-товарознавчої та товарознавчої експертизи від 23.03.2023 року №23-12/04/СЕТ; 4) судової економічної експертизи від 08.08.2023 року № 23-46/04/СЕЕ із застосуванням Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України. Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України. Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року до них. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 року про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 року у справі 287/167/18-ц, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує. Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України, в розумінні частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

За умовами алгоритму доведення збитків, суд зазначає, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою (реальними збитками), є протиправна поведінка відповідача, яка є загальновідомою та не потребує доказуванню в силу статті 85 ГПК України, і є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, саме внаслідок бойових дій та окупації, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачу було завдано збитків. Факт нанесення майнової шкоди позивачу саме відповідачем підтверджується: актом про пожежу від 06.02.2023 року, заява ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» на ім`я Начальника Ізюмського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області за вих. № 7 від 01.02.2023 р, зареєстрованій Ізюмським районним управлінням ГУ ДСНС України у Харківській області за вх. № 210 від 06.02.2023 року, - актами комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації, власником яких є ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» - заява свідка Бєлкіна А.О., викладена в порядку статті 88 ГПК України (справжність підпису свідка засвідчено приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Чистовим С.Ю. 18.06.2024 року, зареєстровано у реєстрі за № 4269), - заява свідка Пікунова В.І., викладена в порядку статті 88 ГПК України (справжність підпису свідка засвідчено приватним нотаріусом приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Чистовим С.Ю. 18.06.2024 року, зареєстровано у реєстрі за № 4268); витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» зареєстроване кримінальне провадження № 1202222070001752 від 31.12.2022 року.

Таким чином, наявними у матеріалах справи документах зафіксовано, що збитки були завдані позивачу саме внаслідок протиправної поведінки відповідача, зокрема, на території Оскільської територіальної громади Харківської області, позивач зазнав збитків внаслідок знищення, пошкодження його майна від влучання боєприпасів, викликаних цим пожеж та руйнувань, загибелі врожаю пшениці у зв`язку з активними бойовими діями та окупацією, а також викрадення готової продукції, чим зазнав упущеної вигоди від неможливості провадити звичайну господарську діяльність внаслідок збройної агресії рф позивач міг і повинен був отримати доходи від продажу зокрема, соняшнику врожаю 2021 року, 2022 року на адресу TON OP DOO EOOD (п. Пловдив, Болгарія), озимої пшениці врожаю 2021 року, 2022 року на адресу CBKI Trade s.r.o. (м. Прага, Чеська Республіка), і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримати прибуток.

У пункті 4 статті 2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Відповідно до статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 14.12.1974 року як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.

Меморандумом про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, відповідно до пункту 2 якого Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки держави учасниці, у тому числі відповідач, підтвердили зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і гарантували, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо зазначеної вище міжнародної угоди, в рамках якої він, зокрема, зобов`язався поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України і утримуватися від загрози силою та від її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України.

За загально відомим фактом, який не потребує доказуванню в порядку статті 75 ГПК України, з 2014 року Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 14.12.1974 року, як акт збройної агресії.

Згідно з заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 року за № 337-VІІІ, збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014 з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).

24.02.2022 року розпочалася та триває фаза збройної агресії Російської Федерації проти України - повномасштабне вторгнення збройних сил Російської Федерації на суверенну територію України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 за № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24.02.2022.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 01.03.2022 року за № A/ES-11/L.1 визнано акт агресії Російської Федерації проти України в порушення статуту ООН та звернено до Російської Федерації вимогу негайно припинити застосування сили по відношенню до України та вивести збройні формування Російської Федерації з України.

Наказом Міжнародного суду справедливості ООН від 16.03.2022 року за №182 зобов`язано Російську Федерацію негайно припинити військові дії, які вона розпочала 24.02.2022 року на території України.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 року "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Російської Федерації під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 року .

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії відповідача за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними. Також при визначенні протиправпості дій відповідача підлягають врахуванню загальновизнаний і засадничий загальний принцип права, який полягає в тому, що будь-яке порушення зобов`язання тягне за собою обов`язок надати відшкодування (відображений Постійною палатою міжнародного правосуддя у справі Про фабрику в Хожуві (Саsе еоnсеrning thе fасtогу аt Сhorzow), рішення № 13 від 13.09.1928, а також одна із засад сучасного правового порядку "ех іnjuria nоn оrіtur jus" (із беззаконня не виникає право), який відображений у Консультативному висновку Міжнародного суду справедливості «Правові наслідки для держав подальшої присутності Південної Африки в Намібії незважаючи на Резолюцію Ради Безпеки 276 (1970)».

Відповідно до статті 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Додаток до Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі) забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

За змістом пункту 1 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року (далі Гаазька Конвенція), яка є досі чинною та обов`язковою для України та РФ, договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі, яка є додатком до IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року.

Згідно з пунктом 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Зважаючи на викладене, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду (аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2022 року у справі № 635/6172/17).

Матеріалами справи доведено, що дії відповідача внаслідок яких унеможливлено володіння, користування та розпоряджання позивачем майном, були вчинені всупереч норм міжнародного права та норм національного законодавства, а отже, відповідач несе повну відповідальність за здійснення збройної агресії, у тому числі і за шкоду, заподіяну позивачу.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки у формі упущеної вигоди.

Суд зазначає, що упущена вигода це втрати очікуваного приросту в майні, на підставі беззастережних доказів реальної можливості їх отримання, у разі недопущення правопорушення. При зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків. Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 року у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 року у справі № 910/14341/18, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №127/16524/16-ц).

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним). Тобто така міра відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, перше за все є спрямованою на захист (відновлення) порушеного права потерпілого, що цілком узгоджується із приписами частини 2 статті 216 ГК України, якою з-поміж іншого визначено, що застосування господарських санкцій, якими у розумінні частини 2 статті 217 ГК України є відшкодування збитків, повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 30.09.2021 року по справі № 922/3928/20 зазначив, що неодержаний доход (упущена вигода) це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Захист права власності гарантується першою статтею Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а відповідальність за порушення вказаного права покладається безпосередньо на державу і настає у тому випадку, коли будь-яке діяння держави має своїм прямим наслідком застосування до особи забороненого поводження.

Суд зазначає, що ознаками наявності упущеної вигоди у позивача з лютого 2022 року є відсутність доступу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Лан» до його активів та, відповідно, їх втрата через тимчасову окупацію, встановлення відповідачем контролю над частиною територією Харківської області до вересня 2022 року (до деокупації Харківської області) та проведення активних бойових дій на території Харківської області збройними силами Російської Федерації; руйнування/пошкодження активів позивача, зростання витрат та зменшення рентабельності бізнесу (збитковість); збільшення ризиків та зменшення вартості капіталу.

При цьому, за системним тлумаченням статті 623 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Наявність шкоди (упущеної вигоди) доведена позивачем долученими до позову документами:

- контрактом № CHL18012022SF від 18.01.2022 року та Специфікацією № 1 від 18.01.2022 року між ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» і TON OP DOO EOOD (п. Пловдив, Болгарія), на поставку готової сільськогосподарської продукції, за яким позивач взяв на себе зобов`язання поставити покупцю сільськогосподарську продукцію - соняшник врожаю 2021 року у кількості 2500 тон +/- 10% за ціною 762,00 долари США за 1 тону;

- контрактом № CHL18012022W від 18.01.2022 року та Специфікацією № 1 від 18.01.2022 року між ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» і CBKI Trade s.r.o. (м. Прага, Чеська Республіка), на поставку готової сільськогосподарської продукції, за яким позивач взяв на себе зобов`язання поставити покупцю сільськогосподарську продукцію пшеницю врожаю 2021 року у кількості 6100 тон +/- 10% за ціною 316,00 долари США за 1 тону;

- форвардним контрактом № CHL20122021W від 20.12.2021 року, Додатком № 1 від 20.12.2021 року до контракту, Специфікацією № 1 від 20.12.2021р. між ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» і CBKI Trade s.r.o. (м. Прага, Чеська Республіка) на поставку майбутньої сільськогосподарської продукції, за яким позивач взяв на себе зобов`язання поставити покупцю сільськогосподарську продукцію озиму пшеницю врожаю 2022 року у кількості 4700 тон +/- 10% за ціною 288,00 доларів США за 1 тону;

- форвардним контрактом № CHL04022022SF від 04.02.2022 року, Додатком № 1 від 04.02.2022 року до контракту, Специфікацією № 1 від 04.02.2022 року між ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» (Продавець) і TON OP DOO EOOD (Покупець) на поставку майбутньої сільськогосподарської продукції, за яким позивач взяв на себе зобов`язання поставити покупцю сільськогосподарську продукцію соняшник врожаю 2022 року у кількості 8700 тон +/- 10% за ціною 652,00 долари США за 1 тону, а також іншими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні.

Згідно з наявними у матеріалах справи документах, судом встановлено, що у вищезазначених контрактах сторонами було узгоджено, що місцем виробництва товару є орендовані ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» земельні ділянки площею 998,61 га (для пшениці) та 3223,92 га (для соняшника), із зазначенням їх кадастрових номерів, розташовані на території Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області; готова сільськогосподарська продукція (врожай) підлягала збиранню силами та за рахунок Продавця у строки, достатні для своєчасного виконання поставок згідно з умовами контрактів, а також, що майбутній врожай озимої пшениці 2022 року підлягав поставці покупцю на наступних умовах: кількість - 4700 тон +/- 10%; вартість 288,00 доларів США за 1 тону; загальна сума контракту 1 353 600,00 доларів США +/- 10%; базис поставки - CPT (перевезення оплачено до), місце поставки (Пункт призначення): Залізнична станція Ізюм, Укрзалізниця, Україна, згідно з ІНКОТЕРМС-2010; строк поставки - з 01 вересня 2022р. по 31 жовтня 2022р.; строк оплати протягом 10 календарних днів з дати поставки, а майбутній врожай соняшника 2022 року підлягав поставці покупцю на наступних умовах: кількість - 8700 тон +/- 10%; вартість 652,00 долари США за 1 тону; загальна сума контракту 5 672 400,00 доларів США +/- 10%; базис поставки - CPT (перевезення оплачено до), місце поставки (Пункт призначення): Залізнична станція Ізюм, Укрзалізниця, Україна, згідно з ІНКОТЕРМС-2010; строк поставки - з 01 вересня 2022р. по 31 жовтня 2022р.; строк оплати протягом 10 календарних днів з дати поставки.

На підтвердження заходів, вжитих щодо одержання упущеної вигоди, до позову долучені документи з яких можна встановити факт придбання та використання для виробництва сільськогосподарської продукції насіннєвий матеріал, добрива, гербіциди, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, запасні частини для сільськогосподарської техніки та автомобілів та т.і., а також мали бути понесені відповідні витрати (в тому числі, на транспортування продукції до місця поставки) (а.с. 1-243, том 2, 1-122, 189-235 том 3).

Згідно з пункту 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, які є додатком до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 року за № 326 - оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи. Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 23.03.2023 року № 23-12/04/СЕТ, висновку експерта за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 07.08.2023 року № 23-26/04/КСОСЕ, висновку експерта за результатами проведення судової комплексної транспортно-товарознавчої та товарознавчої експертизи від 23.03.2023 року № 23-15/04/КТТТЕ, висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 08.08.2023 року № 23-46/04/СЕЕ, виконаних судовими експертами ТОВ «БМВС-ЕКСПЕРТ», розмір збитків позивача розраховано згідно з положеннями Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації складає в еквіваленті доларів США у сумі 8 639 924,77 доларів США.

Щодо заявлення позивачем стягнення матеріальної шкоди та збитків у формі упущеної вигоди з зазначенням еквіваленту у іноземній валюті, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Одночасно, в Україні діє спеціальний нормативно-правовий акт, який регламентує валютний обіг. Відповідно до преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції», цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Відповідно до частин 2, 3 статті 3 наведеного Закону питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Згідно із частинами 1, 2 статті 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні.

Таким чином, Закон України «Про валюту і валютні операції», як спеціальний нормативно-правовий акт у сфері регулювання валютних операцій, визначає гривню як єдиний законний платіжний засіб в межах території України, однак не встановлює обов`язку здійснення платежів з території інших країн на територію України в національній валюті. Більше того, така вимога суперечила б критеріям суверенітету держав, оскільки поширювала б дію нормативно-правових актів України на чужу суверенну територію, що суперечить і доктрині національного права України, і положенням міжнародного права.

Згідно із пунктом 1 статті 1 вказаного Закону валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Отже, операція щодо сплати нерезидентом суми заподіяної шкоди на підставі такого, що набуло законної сили, рішення суду, підпадає під наведені вище ознаки валютної операції. При цьому, відповідно до підпункта «ґ» пункту 8 статті 1 вказаного Закону іноземні держави (у тому числі і відповідач) підпадають під ознаки нерезидента.

Відповідно до частини 5 статті 3 вказаного Закону у разі, якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Згідно із частиною 1 статті 6 наведеного Закону, валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 14-134цс18 зроблено висновок, що правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, але не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Згідно з постановою Верховного Суду у справі справа N 662/928/15-ц від 08.02.2018 року, реальна вартість грошей може визначатись їх купівельною спроможністю у певний час.

Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. В свою чергу вчасне неповернення майна у вигляді грошових коштів відповідачем (заподіювачем шкоди) є тією обставиною, що призводить до втрати купівельної спроможності грошей реальних збитків позивача, та позивачу необхідно буде нести додаткові витрати, щоб відновити своє порушене право (купівельну спроможність).

Також Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012).

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги повний розрив дипломатичних відносин між Україною та країною-агресором, очевидним є те, що стягнення с російської федерації грошових коштів в гривні є неможливим, а при існуванні іноземного елемента у відносинах суд вправі ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, оскільки рішення суду буде виконуватись із застосуванням норм міжнародного права та залученням міжнародних інституцій, у зв`язку з чим, з метою забезпечення реального відновлення порушеного права позивача, доцільним є стягнення коштів у функціональній валюті, зокрема, такій, що є в обігу в більшості країн світу - доларі США.

Також слід звернути увагу, що застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

Європейський суд з прав людини неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» («Kudla v. Poland», заява № 30210/96, § 158), 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України» («Garnaga v. Ukraine», заява № 20390/07, § 29).

Відтак, у кінцевому результаті, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав.

Враховуючи вище викладене, оскільки національне законодавство чітко підтверджує право позивача на відшкодування вартості майна, втраченого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та позивачем доведено наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, є всі підстави для задоволення позову та притягнення російської федерації до цивільної відповідальності за майнову шкоду у розмірі 14 773 786,72 доларів США, що складає еквівалент 540 256 697,05 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

При цьому, суд враховує, що при зверненні з позовом позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від його сплати в силу приписів пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3 028,00 грн.

В даному випадку 1,5% від суми позову перевищує суму 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому судовий збір за розгляд даної справи складає максимальну суму: 3028,00 грн * 350 = 1 059 800,00 грн.

Відтак, беручи до уваги, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, з огляду на висновок суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягненню з відповідача до Державного бюджету України підлягає судовий збір у сумі 1 059 800,00 грн.

Крім того, за приписами пункту 2 частини 3 статті 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно частинами 4 - 7 статті 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи надані позивачем докази, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 191 050,00 грн. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи для складання висновків, що суми збитків (реальних та упущеної вигоди) внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна позивача.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з держави російська федерація (компетентний (представницький) орган) в особі генеральної прокуратури російської федерації (125993, російська федерація, місто москва, вулиця велика дмитрівка, будинок 15а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний лан» (64319, Харківська область, Ізюмський район, село Капитолівка, будинок 39, ідентифікаційний код юридичної особи 34793771) збитки у розмірі 14 773 786,72 доларів США, що складає еквівалент 540 256 697,05 грн, та судові витрати (витрати для проведення експертизи) у розмірі 1 191 050,00 гривень.

Видати наказ.

Стягнути з держави російська федерація (компетентний (представницький) орган) в особі генеральної прокуратури російської федерації (125993, російська федерація, місто москва, вулиця велика дмитрівка, будинок 15а) на користь Державного бюджету України - 1 059 800,00 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" вересня 2024 р.

СуддяВ.С. Юрченко

справа № 922/2436/24