Ухвала

від 30.09.2024 по справі 922/3365/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"30" вересня 2024 р. м ХарківСправа № 922/3365/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Новікова Н. А.

розглянувши матеріали позовнї заяви (вх. № 3365/24 від 24.09.2024)

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНС ГРУП» (63404, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Зміївська, 15, код ЄДРПОУ 38128244)

до Головного управління ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ у Харківській області

(61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під`їзд, поверхи 8-9, код ЄДРПОУ 39792822)

про усунення перешкод у користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНС ГРУП» (позивач по справі) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ у Харківській області (відповідач по справі) про усунення перешкод у користуванні майном.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.

По-перше, частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява була подана позивачем через "Електронний суд", в зв`язку з чим він не зобов`язаний зазначати інформацію про наявність у нього електронного кабінету, про що вказано у ч. 8 ст. 6 ГПК України. Проте, зазначене не нівелює обов`язку позивача зазначити відповідну інформацію про наявність у відповідача Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, як це прямо передбачено у ст.162 ГПК України.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом.

В даному випадку інформацію про наявність у відповідачів Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС є процесуальним механізмом щодо формування та подальшого інформування цих учасників справи про хід процесу, а відтак ця інформація є вкрай важливою, відтак суд не вдається до надмірного формалізму, а лише пропонує позивачу виконати процесуальний обов`язок щодо змісту позовної заяви.

Таким чином позивачем не зазначено в поданій позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін даної справи, як і не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, а також не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, відповідно до п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З поданої позивачем позовної заяви вбачається, що останнім заявлено до суду шість окремих вимог немайнового характеру, а саме:

1) припинення права комунальної власності за земельну ділянку із кадастровим номером 6321755600:01:005:0025;

2) скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321755600:01:005:0025 в Державному земельну кадастрі;

3) припинення права комунальної власності за земельну ділянку із кадастровим номером 6321755600:01:005:0026;

4) скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321755600:01:005:0026 в Державному земельну кадастрі;

5) припинення право комунальної власності за земельну ділянку із кадастровим номером 6321755600:01:005:0063;

6) скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321755600:01:005:0063 в Державному земельному кадастрі.

Отже, відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви по даній справі позивач повинен оплатити судовий збір за шість вимог немайнового характеру із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", зокрема: 3028,00х6=18168; 18168х0,8=14534,4 грн.

Проте позивачем при звернення до суду сплачено 3028,00 грн. судового збору, відтак позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 11506,4 грн. (14534,4-3028).

Таким чином подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст. 164 ГПК України.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За вказаних обставин та підстав позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у даній ухвалі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНС ГРУП» (вх. № 3365/24 від 24.09.2024) залишити без руху.

2. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області:

- документальні докази доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

3. Роз`яснити позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 30.09.2024.

СуддяН.А. Новікова