Рішення

від 30.09.2024 по справі 927/714/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/714/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Чернігівської міської ради, (код ЄДРПОУ 34339125), вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

про стягнення 218378,59 грн

без виклику представників сторін;

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

До Господарського суду Чернігівської області 29.07.2024 надійшла позовна заява Чернігівської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 218 378,59 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 275,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачка користувалася земельною ділянкою площею 0,2131 га (кадастровий номер 7410100000:01:036:0526, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) у період з 26.02.2021 по 26.12.2023 (включно), за винятком 2022 року, за відсутності правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, у зв`язку з чим без достатньої на те правової підстави зберегла у себе кошти, які мала б сплатити за користування нею.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду від 01.08.2024 була доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 01.08.2024 о 17:17, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач також належним чином повідомлений про розгляд справи судом, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0600947989283.

21.08.2024 від відповідачки надійшов відзив на позов, відповідно до якого остання проти позовних вимог заперечила, зазначивши такі обставини: у 2013 році вона купила майно по АДРЕСА_2 , яке знаходилось на земельній ділянці площею 0,2131 га; 11.04.2016 року на підставі договору вказана земельна ділянка була надана їй в оренду для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності; відповідачка підтвердила факт здійснення нею підприємницької діяльності; сума орендної плати за договором нею виплачена у повному обсязі, а з 2021 року спірна земельна ділянка ні у власності, ні в оренді не перебуває.

Крім того, відповідачка зазначила, що відповідно до відмітки у паспорті вона була прописана за адресою АДРЕСА_2 , там і проживала. Проте, з вересня 2020 року і по цей час вона проходить лікування, у зв`язку з чим припинила свою підприємницьку діяльність.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву.

28.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначив, що твердження відповідачки щодо відсутності підстав для нарахування орендної плати за земельну ділянку є помилковими та не ґрунтуються на вимогах закону.

Крім того, позивач зазначив, що об`єкти нерухомості, які перебували у власності ОСОБА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:036:0526 не мають статусу житлових, докази реєстрації житлового будинку відсутні, зміна цільового призначення земельної ділянки як органом Державного земельного кадастру, так і власником комунальної земельної ділянки в особі Чернігівської міської ради не здійснювалася, відповідно, фактичний користувач, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мали бути сплачені за користування земельною ділянкою, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 27.12.2000 зареєстрована як фізична особа підприємець, номер запису 20640170000018473.

У матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 02.07.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль-89» та ОСОБА_1 , відповідно до якого останній передано у власність об`єкти нерухомості: адмінбудівлю літ. «А» загальною площею 78,8 кв.м, склад літ «Б-1» загальною площею 70,5 кв.м, будівлю літ. «Д-1» загальною площею 340,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (п. 1.1. Договору купівлі-продажу).

Об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:036:0526 (п. 1.3. Договору купівлі-продажу).

За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за ОСОБА_1 проведена 02.07.2013.

Згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0001793752024 від 26.07.2024, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:036:0526, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , була здійснена 17.06.2013.

22.01.2016 відповідачка звернулась до Чернігівської міської ради з клопотанням про передачу у власність земельної ділянки площею 0,2131 га в АДРЕСА_2 для обслуговування об`єктів нерухомості.

Рішенням Чернігівської міської ради № 4/VII-22 від 01.03.2016 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам» затверджено технічну документацію та передано ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:036:0526) площею 0,2131 га в оренду строком до 25.02.2021 по АДРЕСА_2 для експлуатації об`єктів нерухомості адмінбудівлі та складу (землі житлової та громадської забудови).

11.04.2016 між ОСОБА_1 та Чернігівською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки № 4250, відповідно до умов якого в оренду передана земельна ділянка (кадастровий номер 7410100000:01:036:0526) площею 0,2131 га в АДРЕСА_2 для експлуатації об`єктів нерухомості адмінбудівлі та складу. Договір укладено терміном до 25.02.2021. Цільове (функціональне) призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови (комерційне використання).

У матеріалах справи наявний лист Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради № 225/ІН/2-08 від 04.03.2021, відповідно до якого відповідачку повідомлено про те, що Чернігівська міська рада заперечує проти поновлення договору оренди на тих самих умовах.

Листом № 1392/ІН/2-08 від 14.12.2021 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулось до відповідачки щодо вжиття заходів, спрямованих на укладення, підписання договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Цей лист отримано відповідачкою, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції №1400053569465.

Листом № 41/ІН/2-08 від 03.02.2022 позивач звернувся до відповідачки з вимогою про повернення коштів за користування земельної ділянки без достатньої правової підстави. Відповідачка отримала цього листа 04.02.2022, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400053693301.

Листом № 101/ІН/2-08 від 21.02.2022 позивач повідомив відповідачку про проведення засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (лист повернутий відправнику з відміткою відділення зв`язку «за закінченням терміну зберігання»).

05.07.2023 позивач звернувся до відповідачки з вимогою про повернення коштів (лист № 433/ІН/2-08 від 05.07.2024). Згідно з повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400057510570 цей лист відповідачка отримала 13.07.2023.

Листами № 22/ІН/2-08 від 05.01.2024, № 96/ІН/2-08.01 від 24.01.2024, № 130/ІН/2-08 від 05.02.2024 позивач повідомляв відповідачку про проведення засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.

Зазначені листи повернуті відправнику з відміткою відділення зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

15.05.2024 позивач направив відповідачці повідомлення № 318/ІН/2-08 про розгляд комісією з визначення розміру збитків матеріалів про розрахунок збитків, заподіяних порушниками земельного законодавства власникам землі та землекористувачам, засідання якої відбулося 27.02.2024. Крім того повідомлено, що акт про визначення збитків власнику землі в особі Чернігівської міської ради на території Чернігівської міської ради від 27.02.2024 № 463, затверджений рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 07.05.2024 № 262 «Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

Позивачем запропоновано у 10-денний термін з дня надходження повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду проінформувати у письмовій формі управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради.

Відповідей відповідачки на повідомлення матеріали справи не містять.

Листом № 1324/ІН від 30.11.2021 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулось до Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо надання інформації про нараховані податкові зобов`язання згідно з податковими деклараціями за період з 2018 по 2021 рік ОСОБА_1 по платі за земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:036:0526), площею 0,2131 га, по АДРЕСА_2 .

Листом № 20670/6/25-01-24-07 від 28.12.2021 Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомило про нараховані ОСОБА_1 податкові зобов`язання по орендній платі відповідно до договору оренди за земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема за 2021 в сумі 9484,79 грн.

Листом № 189/ІН/2-08 від 19.04.2023 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулось до Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо надання інформації про нараховані податкові зобов`язання (основний платіж)/задекларовані суми зобов`язань з урахуванням уточнюючих декларацій за 2022-2023 роки ОСОБА_1 по платі за земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:036:0526), площею 0,2131 га, по АДРЕСА_2 .

Листом № 2292/5/25-01-24-10-12 від 17.05.2023 Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомило, що податкова декларація з плати за землю з фізичних осіб ОСОБА_1 за 2022-2023 роки не подавалась, податкові зобов`язання з плати за землю не нараховувались та не сплачувались.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 717 від 10.01.2022, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:036:0526 станом на 31.12.2021 становить 2611860,15 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-0001793752024 від 26.07.2024, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:036:0526 станом на 19.04.2023 становить 3304264,67 грн.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом № 6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024 повідомила, що витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням ДЗК в період з 01 до 15 січня 2024, не містять коефіцієнтів індексації за 2023 рік, відповідно значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене у витягах потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2023 рік.

Крім того, у листі визначені коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку за період з 26.02.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2023 по 26.12.2023 розмір безпідставно збережених коштів становить 218378,59 грн.

Розрахунок позивачем проведено з урахуванням такого:

Вихідні дані:

1)2611860,15 грн (1225,65 грн/кв.м.) нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2021;

2)3304003,09 грн (1550,45 грн/кв.м.) нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2023 рік (відповідно до листа ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2021 № 6-28-0.222-600/2-24, нормативно грошова оцінка за 2023 рік розраховувалась за формулою; 2611860,15 (НГО2 021)*1,1(НГО 2021)*1,15()НГО 2022);

3)0 грн. визначене зобов`язання з орендної плати за землю у 2021-2023 роках;

4)0,2131 га (або 2131 кв.м.) площа земельної ділянки;

5)4% нормативної грошової оцінки землі розмір орендної плати відповідно до Положення «Про плату за землю», затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами та доповненнями, рішення Чернігівської міської ради від 29.11.2018 № 36/VII-30 «Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» зі змінами і доповненнями; рішення Чернігівської міської ради від 30.06.2022 № 18/VІII-19 «Про місцеві податки»;

6)26.02.2021-31.12.2021 період, за який обраховано кошти у 2021 році;

7)01.01.2023 26.12.2023 період, за який обраховано кошти у 2023.

Розрахунок за 2021 рік

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік, грн.: 2611860,15*4%=104474,41 грн;

Збережені кошти за земельну ділянку за період з 26.02.2021 по 31.12.2021 (10 міс.3 дні): 87994,81 грн.

Розрахунок за 2023 рік

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік, грн.: 3304003,09*4%=132160,12 грн;

Збережені кошти за земельну ділянку за період з 01.01.2023 по 26.12.2023 (11 міс.26 днів): 130383,78 грн.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку загальна сума коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів становить 218378,59 грн. (87994,81 + 130383,78).

У зв`язку з тим, що користувач земельної ділянки не відшкодував кошти у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками, позивач звернувся до суду з вимогами про відшкодування вартості неотриманої орендної плати у сумі 218378,59 грн за період користування земельною ділянкою з 26.02.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2023 по 26.12.2023.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач на період спірних правовідносин не оформив право власності або права постійного землекористування земельною ділянкою, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника, і на якій розташоване це нерухоме майно.

Матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:036:0526 перебувала в оренді ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки № 4250 від 11.04.2016.

Договір припинив свою дію 25.02.2021.

Доказів укладення договору оренди спірної земельної ділянки матеріали справи не містять.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав відповідачка до 26.12.2023 була власницею об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці площею 0,2131 га, з кадастровим номером 7410100000:01:036:0526, що розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідачка у період з 26.02.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2023 по 26.12.2023 не здійснювала повну плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідачка (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшила свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 04.06.2019 у справі 914/1925/18.

Отже, в спірних правовідносинах виникли кондикційні зобов`язання.

Розмір доходу відповідачки у період з 26.02.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2023 по 26.12.2023 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 717 від 10.01.2022, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:036:0526 станом на 31.12.2021 становить 2611860,15 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-0001793752024 від 26.07.2024, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:036:0526 станом на 19.04.2023 становить 3304264,67 грн.

При розрахунку суми збережених коштів у розмірі орендної плати позивачем обґрунтовано враховані: інформація Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2021 рік та дані витягу з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2023 рік, а також положення рішення Чернігівської міської ради щодо визначення ставки орендної плати, зокрема, рішення Чернігівської міської ради Про місцеві податки від 30.01.2015 (47 сесія 6 скликання) зі змінами та доповненнями та рішення Чернігівської міської ради № 18/VIIІ-19 від 30.06.2022 «Про місцеві податки та збори», якими визначено розмір орендної плати земель громадської та житлової забудови (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (крім комерційних кіосків та павільйонів, будівництва та експлуатації автозаправних станцій, будівництва та експлуатації ринкової інфраструктури)) на рівні 4% розміру нормативної грошової оцінки.

Отже, за розрахунком позивача, розмір збережених відповідачкою коштів від безпідставно набутого майна склав 218378,59 грн за період з 26.02.2021 по 31.12.2021, а також з 01.01.2023 по 26.12.2023.

Відповідач не подав будь-якого контррозрахунку розміру безпідставно збережених грошових коштів та не заперечив проти здійсненого позивачем розрахунку неодержаних місцевим бюджетом Чернігівської територіальної громади доходів у вигляді орендної плати за землю за користування відповідачем спірною земельною ділянкою за указаний період.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується з останнім, як таким, що здійснений відповідно до положень Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Положень про плату за землю, затверджених відповідними рішеннями Чернігівської міської ради.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За статтею 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За положеннями статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 ЦК України).

Фізична особа, яка є власником, поміж іншого, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як встановлено судом, об`єкти нерухомості набуті ОСОБА_1 як фізичною особою, договір оренди земельної ділянки укладено також ОСОБА_1 як з фізичною особою, проте, як зазначила сама відповідачка у відзиві на позов, земельна ділянка була надана для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, спір у справі виник саме з господарських відносин, а тому спірні кошти підлягають стягненню з відповідача як з фізичної особи-підприємця.

Щодо заперечень відповідачки, викладених у відзиві на позов, суд зазначає таке.

Відповідачка підтвердила, що земельна ділянка їй була надана для здійснення підприємницької діяльності, при цьому стверджує, що підприємницькою діяльністю на вказаній земельній ділянці вона не займалася, а лише проживала певний час.

В контексті указаного Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат.solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Отже власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

За приписами статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Вирішуючи питання конституційності правових актів, що обмежують право власності, Конституційний Суд України виклав юридичні позиції, за якими, зокрема, - „власність гарантує не лише права власників, а й зобов`язує, покладає на них певні обов`язки. Саме про це йдеться у статтях 13 і 41 Конституції України, відповідно до яких використання власності не може завдавати шкоди людині, правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Викладена позиція кореспондується з ратифікованою Україною у 1997 році Конвенцією про захист прав людини та основних свобод 1950 року, якою державам-учасницям дозволено за допомогою національного закону використовувати певні регулюючі механізми користування об`єктами права власності відповідно до суспільних потреб, внутрішньої соціальної та економічної політики (абзац четвертий, перше речення абзацу п`ятого підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 12 лютого 2002 року № 3-рп/2002).

З огляду на викладене, суд зауважує, що відповідачка, набуваючи право власності на об`єкти нерухомості, мала враховувати визначений законодавством відповідний правовий режим власності. Тобто при укладанні договору купівлі-продажу від 02.07.2013, відповідно до якого відповідачка набула у власність об`єкти нерухомості: адмінбудівлю літ. «А» загальною площею 78,8 кв.м, склад літ «Б-1» загальною площею 70,5 кв.м, будівлю літ. «Д-1» загальною площею 340,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 мала оцінити наявні ризики, пов`язані цим правом власності.

Зважаючи на викладене, враховуючи правовий режим власності, законодавчо закріплені приписи оплатного користування землею, принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, суд дійшов висновку, що особа, яка придбала об`єкт нерухомості стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. А відтак Фізична особа підприємець ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд не приймає доводи відповідачки про те, що нею припинено підприємницьку діяльність, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до норм законодавства фізичні особи підприємці можуть мати найманих працівників і здійснювати свою діяльність через них.

Всі інші заперечення відповідачки не приймаються судом, оскільки не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними доказами. Доказів відшкодування позивачу коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди також не надано.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги позивача про стягнення 218378,59 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір в сумі 3275,68 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Чернігівської міської ради (вул. Магістрацька,7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125 (код платежу 24062200, рах.UA428999980314060611000025739, отримувач - ГУК у Чернігів.обл./тг м. Чернігів, код 37972475, банк Казначейство України (ел.адм.подат)), безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 218378,59 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Чернігівської міської ради (вул. Магістрацька,7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125, рах. UA628201720344270041000023318, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 04062015) судовий збір в сумі 3275,68 грн.

4.Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Кузьменко