Постанова

від 26.09.2024 по справі 910/6295/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6295/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Колос І. Б.,

за участі: секретаря судового засідання Іщука В. В.,

представників учасників справи:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Цілісний майновий комплекс 103» - Дроботько О. В.,

відповідача Акціонерного товариства «Київгаз» - Мельника О. В.,

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром Альянс» - Чехович Л. А.,

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Боголей І. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Київгаз»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (головуючий - суддя Михальська Ю. Б., Тищенко А. І., Іоннікова І. А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 (суддя - Ковтун С. А.),

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цілісний майновий комплекс 103»

до Акціонерного товариства «Київгаз»

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Цілісний майновий комплекс 103» (далі - ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103», позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства «Київгаз» (далі - АТ «Київгаз, відповідач) з урахуванням заяви про зміну предмета позову про:

- визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої комісії з питань розгляду актів про порушення АТ «Київгаз» № 19/29-12/1218 від 29.12.2022;

- визнання незаконними дій АТ «Київгаз» щодо нарахування ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» фактичного об`єму спожитого газу за грудень 2022 року у період з 01.12.2022 до 11.12.2022 в обсязі 496044,16 куб.м;

- зобов`язання АТ «Київгаз» скоригувати на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України» інформацію про обсяги спожитого (розподіленого) природного газу позивачем шляхом направлення уточненої інформації оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг фактично спожитого (розподіленого) природного газу (остаточну алокацію) за період з 01.12.2022 по 11.12.2022 в об`ємі 0,00 куб.м.

- визнання протиправними та скасування рішення постійно діючої комісії з питань розгляду актів про порушення АТ «Київгаз» № 19/29-12/1218 від 29.12.2022.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» вказувало, що прийняте відповідачем рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки складенню Акта про порушення № 1218 від 12.12.2022 передувало повідомлення позивача про необхідність перевірки засобу обліку з огляду на виявлені ним недоліки лічильника (волога на табло лічильника, що утруднює зняття його показників), який обліковує газ, про що позивачем своєчасно (03.12.2022) повідомлено відповідача. Відповідач не виявив жодних механічних пошкоджень лічильника чи його елементів, пошкодження пломб або втручань у роботу лічильника, а тому, з огляду на приписи абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС), відсутні підстави для нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Господарський суд міста Києва рішенням від 18.12.2023, яке залишене без змін ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, позовні вимоги ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував рішення постійно діючої комісії з питань розгляду актів про порушення АТ «Київгаз» № 19/29-12/1218 від 29.12.2022. В іншій частині позову відмовив. Стягнув з АТ «Київгаз» на користь ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» 2 684,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями АТ «Київгаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати ухвалені у справі судові рішення. У справі ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову та здійснити перерозподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2022 у справі № 914/993/21.

Підставами касаційного оскарження скаржник визначив також пункти 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи що:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - пункту 8 глави 4 розділу ХІ та пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС у тому випадку, коли споживач своєчасно (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмово не повідомляв Оператору ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби, а при проведенні контрольного огляду вузла обліку газу до демонтажу лічильника газу на періодичну повірку не було виявлено представниками Оператора ГРМ та представником споживача пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби;

- судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено зібрані у справі докази та встановлено обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частин другої статті 287 та частини третьої статті 310 ГПК України).

10.09.2024 третьою особою-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопром Альянс» (далі - ТОВ «Енергопром Альянс», третя особа-1) подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому третя особа-1 заперечує доводи касаційної скарги, просить касаційну скаргу АТ «Київгаз» залишити без задоволення, а ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

10.09.2024 від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України», третя особа-2) до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа-2 вважає за необхідне надати письмові пояснення з приводу того, що пунктом 1 глави 2 розділу IV Кодексу Газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG). Для кодування використовується ЕІС-код. Відповідно до абзацу 3 пункту 4 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС в інформаційній платформі відсутні назви споживачів, ідентифікація здійснюється виключно по ЕІС-коду. Оскільки у матеріалах цієї справи не зазначено ЕІС-коду споживача, у ТОВ «Оператор ГТС України» відсутня можливість надати інформацію щодо відбору обсягів природнього газу у грудні 2022 року.

26.09.2024 відповідач АТ «Київгаз» подав до Верховного Суду письмові пояснення, у яких заперечує надану у відзиві ТОВ «Оператор ГТС України» інформацію щодо неможливості ідентифікації споживача у зв`язку з відсутністю інформації щодо присвоєння йому ЕІС-коду, оскільки згідно заяви-приєднання ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» було укладено договір розподілу природного газу № 24516 відповідно до форми типового договору, умови якого однакові для всіх споживачів України та який є договором-приєднання, та присвоєно ЕІС-код « 56ХО00012ЕМJ600Е» як суб`єкту ринку природного газу. Зазначає, що усі персоніфіковані дані споживача відповідач повідомив суду у відзиві на позовну заяву. Окрім наведеного, відповідач у додаткових поясненнях зазначає постанови Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 914/2287/21, від 16.04.2024 № 922/2835/23 щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, висновки, викладені у яких, просить врахувати при розгляді його касаційної скарги.

Суд протокольною ухвалою від 26.09.2024 долучив вказані пояснення, з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.01.2017 ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» шляхом підписання заяви - приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) було укладено з АТ «Київгаз» Договір розподілу природного газу № 24516. Відповідно до вказаної заяви позивач приєднався до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2598, умови якого розміщені на сайтах НКРЕКП, Оператора ГРМ в мережі інтернет та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності.

Постачання природного газу здійснювалось ТОВ «Енергопром Альянс» (далі - постачальник) на підставі укладеного 20.02.2019 між ним та позивачем Договору поставки природного газу № 1119.

Пунктами 1.1., 1.2. вказаного Договору встановлено, що постачальник передавав, а позивач приймав та оплачував природний газ в межах узгоджених місячних/добових обсягах.

Постачання природного газу ТОВ «Енергопром Альянс» здійснювалось з березня 2019 року по грудень 2022 року на підставі укладеного Договору.

На виконання вказаних вимог Договору позивачем було узгоджено з постачальником обсяг природного газу, що постачається в грудні місяці 2022 року в обсязі 1500 куб.м. Такий обсяг обґрунтовувався тим, що ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» з початку запровадження воєнного стану в Україні (лютий 2022 року) не проводило господарської діяльності з виробництва бетонних виробів та не здійснювало обігрів приміщень, що знаходяться за адресою: проспект Відрадний, 103 у місті Києві.

Згідно з пунктом 3.6. Договору кількість газу, яка передається споживачу, визначається за показниками комерційних вузлів обліку газу у відповідності до вимог, встановлених Кодексом ГРС, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 та Кодексом Газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.

На об`єкті позивача за адресою: проспект Відрадний, 103, м. Київ встановлений комерційний ВОГ, що складається з вимірювальної системи - вимірювального комплексу ОЕ-22ДМ?? виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізодром» в складі якої встановлено лічильник «Зонд 2» G160, які розташовано на одній вимірювальній ділянці, послідовно, по ходу газу. Вузол обліку газу змонтований ТОВ «Ізодром» у 2014 році згідно проекту № АЄФА.411734.875-ПЗ та погоджено АТ «Київгаз» 11.12.2014, номер погодження № 40842.

Облік газу, що споживається позивачем, здійснюється вимірювальним комплексом на базі обчислювача ОЕ-22ДМ, що йому належить. Обчислювач обробляє вхідну інформацію від первинних перетворювачів та ультразвукового лічильника газу «Зонд-2» G160. Зазначені засоби вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) є складовими комерційного вузла обліку газу (далі - ВОГ), який 08.06.2021 відповідачем був перевірений та підключений для споживання природного газу, що підтверджується актом № І-08-06/2 від 08.06.2021.

За даними відомостей обліку споживання природного газу, облікованих обчислювачем ОЕ-22ДМ, у жовтні 2022 року споживання позивачем газу склало 1,1 куб.м (початкові показники лічильника 685283,6 куб.м, кінцеві показники лічильника 685284,7 куб.м), у листопаді 2022 року споживання газу було відсутнє, що відповідачем не заперечувалось.

З 01.12.2022 обчислювачем ОЕ-22ДМ, згідно з таблицею аварійних ситуацій, було зафіксовано аварійні ситуації, характер яких стосувався переходу на резервне електроживлення.

03.12.2022 позивач звернувся до AT «Київгаз» з листом № 03/12, у якому просив направити представника для проведення держповірки та опломбування вузла обліку природного газу (лічильника). Вказаний лист відповідач отримав 06.12.2022, вх. № 5179.

На підставі зверненням ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» відповідач провів перевірку комерційного вузла обліку газу (далі - ВОГ) позивача за адресою: проспект Відрадний, 103 в м. Києві у присутності представника позивача. Станом на час перевірки показники лічильника становили 685284 куб.м. У ході перевірки було виявлено, що табло лічильника, який є елементом ВОГ, не світиться, у зв`язку з чим неможливо зняти його показники. Таку обставину кваліфіковано відповідачем як порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, у зв`язку з чим складено Акт про порушення № 1218.

За результатами перевірки лічильник газу «Зонд-2» G160 розпломбовано для проведення позачергової повірки.

Крім Акта про порушення № 1218 відповідач також склав: Акт обстеження вузла обліку газу № 1212/1; Протокол направлення ВОГ чи його складових на позачергову повірку, які були підписані представниками AT «Київгаз», які проводили перевірки та представником позивача, за участю якого проводилась перевірка.

Позачергова повірка лічильника газу «Зонд-2» G160 здійснена державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»).

Згідно з довідкою № 39-1-5/9063, виданою 12.12.2022 (фактична дата встановлена судами попередніх інстанцій, оскільки при її виготовленні була допущена технічна помилка у зазначенні року видачі « 2021», що підтверджує ДП «Укрметртестстандарт» у листі від 20.12.202 за №39021/142) ЗВТ лічильник газу ультразвуковий «Зонд-2» G160 не відповідає вимогам АЧЦА 407251.008 МП «Лічильники газу ультразвукові. Методика повірки» - відсутня індикація на рідиннокристалічному дисплеї відлікового пристрою.

29.12.2022 рішенням постійно діючої комісії AT «Київгаз» з розгляду актів про порушення № 19/29-12/12218 (далі - Рішення) було задоволено Акт про порушення № 1218 від 12.12.2022.

На підставі зазначеного Рішення відповідачем було здійснено розрахунок необлікованого об`єму та обсягу природного газу за період та донараховано позивачу 496030,16 куб.м за період з 01.12.2022 до 12.12.2022 на підставі підпункту 1 пункту 4 розділу ХІ Кодексу ГРС (непридатність лічильника газу до застосування за результатами позачергової повірки).

05.01.2023 АТ «Київгаз» надіслав позивачу для підписання Акт приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою за грудень 2022 року, датований 31.12.2022 року, який складається з двох частин. У верхній частині акта відображені показники розподіленого газу у грудні 2022 року, що становили 11337 куб.м, у нижній частині показники спожитого газу у грудні 2022 року, які сформовані на підставі Рішення про донарахування і складають 496030,16 куб.м. Зазначений акт був підписаний позивачем.

Вважаючи рішення постійно діючої комісії з питань розгляду актів про порушення АТ «Київгаз» № 19/29-12/1218 від 29.12.2022 неправомірним, протиправним та таким, що прийняте з порушенням пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, оскільки позивачем своєчасно було повідомлено відповідача про вихід з ладу лічильника, до виявлення порушення представником Оператора ГРМ, та за результатами повірки лічильника не встановлено ознак його пошкодження чи несанкціонованого втручання в роботу, ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» звернулося до суду з цим позовом та просило:

- визнати незаконними дії АТ «Київгаз» щодо нарахування позивачу фактичного об`єму спожитого газу за грудень 2022 року за період з 01.12.2022 до 11.12.2022 в обсязі 496044,16 куб.м;

- зобов`язати АТ «Київгаз» скоригувати на інформаційній платформі оператора ГТС - ТОВ «Оператор ГТС України» інформацію про обсяги спожитого (розподіленого) природного газу ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» шляхом направлення уточненої інформації оператору ГТС, у якій відобразити обсяг фактично спожитого (розподіленого) природного газу (остаточну алокацію) за період з 01.12.2022 по 11.12.2022 в об`ємі 0,00 куб.м.

Відповідач проти вказаного позову заперечував. Вказував, що від ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103» заяв в порядку пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС не надходило, а зазначений позивачем лист від 03.12.2022 стосувався направлення представників відповідача для розпломбування ВОГ для проведення держповірки. Акт про порушення № 1218 від 12.12.2022 складено за формою, передбаченою Кодексом ГРС. Крім того, документи, складені на місці виявлення порушення (Акт обстеження вузла обліку № Т1212/1, Акт про порушення № 1218 від 12.12.2022, протокол направлення ВОГ чи його складових на позачергову перевірку) було підписано представником позивача без зауважень. Непридатність лічильника встановлена ДП «Укрметртестстандарт», що підтверджується довідкою від 12.12.2021, оскільки відсутня індикація на рідкокристалічному дисплеї відлікового пристрою. Вказував, що пошкоджень або несанкціонованого втручання в роботу лічильника не виявлено, а робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі не підпадає під дію пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС. Визначення обсягу донарахованого об`єму газу здійснено відповідно до Кодексу ГРС, оскільки позивач підписав акт приймання-передачі газу за грудень 2022 року, яким визначено об`єм донарахованого газу.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що акт приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою за грудень 2022 року та датований 31.12.2022, не свідчить про необлікованість чи часткову облікованість об`єму розподіленого природного газу ГРС, оскільки нижня частина зазначеного акта, у якій відображено показники спожитого газу за грудень 2022 року, сформована на підставі Рішення про донарахування, правомірність якого оскаржується позивачем. А отже, суд дійшов висновку про відсутність умов, які є підставою для перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу у випадку роботи комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі у разі відсутності несанкціонованого втручання в Газорозподільну мережу (далі - ГРМ) або роботу ЗВТ, а виявлена під час перевірки та зафіксована у Акті про порушення № 1218 від 12.12.2022 робота лічильника у позаштатному режимі не є порушенням підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність, та як наслідок, скасування оскаржуваного Рішення про донарахування відповідача й задоволення вимог позивача в цій частині.

В іншій частині позовних вимог місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки, на думку суду, вимога про визнання незаконними дій щодо нарахування фактичного об`єму спожитого газу за грудень 2022 року в обсязі 496044.16 куб.м в контексті ефективного захисту, не носить такого характеру, оскільки не пов`язана з практичним результатом, що фіксуватиме матеріалізовний інтерес позивача, наявний у останнього у разі відсутності таких дій.

Апеляційний господарський суд з такими висновками суду першої інстанції погодився, та зазначив, що, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про своєчасне (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) повідомлення позивачем відповідача про позаштатний режим роботи лічильника.

Ураховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, а тому й відсутні підстави для нарахування позивачеві необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

АТ «Київгаз» з такими висновками судів попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалені у цій справі судові рішення.

Відповідно до вимог частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Згідно пункту 1.3. розділу 1 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі - Договір розподілу), цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Договір розподілу регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єкта споживача, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (пункт 1.1. розділу І Договору розподілу).

За вказаним Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначених цим Договором.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені положеннями Кодексу ГРС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу І Кодексу ГРС цей Кодекс визначає взаємовідносини Оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що вузол обліку природного газу /вузол обліку/ ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.

У підпункті 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать, зокрема, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

За змістом пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. До відновлення роботи комерційного ВОГ або його складових в нормальному режимі за бажанням споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути припинено газопостачання на його об`єкт.

Главою 4 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено порядок визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим у разі виявлення Оператором ГРМ порушень.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки. Перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Згідно з пунктом 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі своєчасного (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).

Таким чином, у випадку повідомлення про позаштатний режим роботи лічильника газу до виявлення цих обставин оператором ГРМ, процедура перерахунку необлікованого споживання природного газу може застосовуватися лише щодо періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку, до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. Водночас, у випадку встановлення позаштатного режиму роботи лічильника газу Оператором ГРМ самостійно, якщо не було виявлено несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, як це передбачено підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, процедура перерахунку необлікованого споживання природного газу може застосовуватися за період з дати виходу з ладу ЗВТ, або (1) з початку розрахункового періоду, якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно встановити, (2) з дати прострочення періодичної повірки, якщо таке порушення є доведеним, до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Судами попередніх інстанцій у цій справі було встановлено, що робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі у разі відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ є підставою для перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу (за виключенням періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку, до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ) за одночасної наявності таких умов:

- невиконання власником комерційного ВОГ обов`язку, передбаченого пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС - термінове інформування Оператора ГРМ про виявлення позаштатного режиму роботи;

- підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено заохочувальну норму, яка виключає застосування вимог розділу ХІ цього Кодексу при здійсненні розрахунків безоблікового споживання газу у випадку повідомлення споживачем про пошкодження лічильника до виявлення порушення оператором ГРМ, тобто у випадку вжиття споживачем всіх належних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання згідно з договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.12.2022 позивач самостійно звернувся до AT «Київгаз» з листом № 03/12, у якому просив направити представника для проведення держповірки та опломбування вузла обліку природного газу лічильника.

Згідно з вимогами глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, якою врегульовано порядок перевірки вузлів обліку та їх складових, якою встановлено право ініціювати проведення перевірки Оператора ГРМ та споживача. Перевірка проводиться під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу щодо питань, наведених у пункті 1 цієї глави. Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд ВОГ у строки, визначені цим Кодексом ГРС - за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.

Положеннями пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору. Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.

Отже, відповідачем було проведено перевірку комерційного ВОГ позивача за адресою: проспект Відрадний, 103 в м. Києві 12.12.2022 на підставі звернення ТОВ «ЦМК-103», що свідчить про те, що ініціатором перевірки був позивач, а проведена відповідачем перевірка не пов`язана з контрольним оглядом ВОГ.

ТОВ «Цілісний майновий комплекс 103», звертаючись з листом до відповідача, вказав на необхідність проведення держповірки вузла обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України (далі - ЗУ) «Про метрологію та метрологічну діяльність» повірка засобів вимірювальної техніки,- це сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам. А позачерговою повіркою ЗВТ є повірка ЗВТ, що проводиться у таких випадках:

- за потреби заявника пересвідчитися у придатності засобів вимірювальної техніки до застосування;

- у разі пошкодження відбитка повірочного тавра, а якщо таке тавро не передбачено - у разі втрати свідоцтва про повірку.

Суди попередніх інстанцій встановили, що повірка лічильника, яка проводилась на підставі заяви позивача, була позачерговою. Оскільки дані про пошкодження відбитка повірочного тавра або втрату позивачем свідоцтва про повірку відсутні, тому звернення позивача до АТ «Київгаз» було пов`язане з необхідністю встановити придатність/непридатність до застосування ЗВТ внаслідок виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ.

У пункті 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС визначено обов`язки власника (користувача) комерційного ВОГ у випадку виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, до яких належить також лічильник, та перелік ситуацій, які кваліфікуються як позаштатний режим роботи, маючи ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

12.12.2022 за результатами позачергової повірки ДП «Укрметртестстандарт» складено Довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-5/9063. Встановлено, що ЗВТ - лічильник газу ультразвуковий «Зонд-2» G160), встановлений на об`єкті позивача, не відповідає вимогам АЧЦА 407251.008 МП «Лічильника газу ультразвукові. Методика повірки» - відсутня індикація на рідиннокристалічному дисплеї відлікового пристрою.

Обставин пошкодження цілісності лічильника, або пошкодження пломб та несанкціонованого втручання в роботу досліджуваного лічильника, порушення строку періодичної повірки лічильника не встановлено.

Факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу також встановлено не було.

Судом першої інстанції за даними відомостей обліку споживання природного газу, облікованих обчислювачем ОЕ-22ДМ, було встановлено, що у жовтні 2022 року споживання позивачем газу склало 1,1 куб.м (початкові показники лічильника 685283,6 куб.м, кінцеві показники лічильника 685284,7 куб.м), у листопаді 2022 року споживання газу було відсутнє, що пов`язано з припиненням господарської діяльності з лютого 2022 року у зв`язку з запровадженням воєнного стану в Україні внаслідок агресії російської федерації. Про таку обставину позивач також повідомляв відповідача листом від 30.12.2022.

Посилання скаржника на підписання позивачем без зауважень акта приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою за грудень 2022 року, датований 31.12.2022, не свідчить про необлікованість чи часткову облікованість об`єму розподіленого природного газу, оскільки показники спожитого за вказаний період газу сформовані на підставі оскаржуваного позивачем Рішення, що спростовує об`єктивність відображення в цьому акті такого споживання (496030,16 куб.м).

Відповідно до вимог статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про своєчасне (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) повідомлення позивачем відповідача про позаштатний режим роботи лічильника.

Внаслідок своєчасного повідомлення позивачем відповідача про вихід з ладу лічильника (оформленню Акта про порушення передувало письмове звернення позивача), до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування позивачеві необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Споживач самостійно виявив порушення, що звільняє його від відповідальності, оскільки матеріалами справи підтверджується відсутність механічних пошкоджень лічильника чи його елементів, а також наявність та цілісність пломб лічильника. Факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу не підтверджений.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у відповідача підстав для здійснення донарахування необлікованого обсягу газу. Відповідно, рішення постійно діючої комісії з питань розгляду актів про порушення АТ «Київгаз» № 19/29-12/1218 від 29.12.2022 прийняте із порушенням вимог Кодексу ГРС, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються виключно в частині задоволених первісних позовних вимог, у зв`язку з чим, з урахуванням вимог статті 300 ГПК, рішення судів попередніх інстанцій переглядаються в касаційному порядку лише у цій частині.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1); якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу (пункт 1, 3, 4).

При цьому частина третя статті 310 ГПК України встановлює, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення судом норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (пункт 1), необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання, заяву учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3), або суд встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4).

На обґрунтування доводів касаційної скарги за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України АТ «Київгаз» посилається на неврахування у подібних правовідносинах висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21. Крім того, скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій листа НКРЕКП від 28.02.2023 № 2327/14.1.2/7-23, у якому Регулятор зазначив: «Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу при визначенні лічильника газу споживача непридатним до застосування за результатами позачергової повірки, Оператор ГРМ має здійснити розрахунок об`єму переданого (прийнятого) газу за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з початку розрахункового періоду (01.12.20220) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ (02.01.2023.)

У наведеній для порівняння постанові Об`єднана палата Касаційного господарського суду висловила наступний висновок. Виходячи з технічного функціоналу коректора об`єму газу, наданого в Кодексі ГРМ (сукупність ЗВТ, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу), а також зі складу комерційного ВОГ, відомості коректора не можуть вважатись достовірними для визначення об`єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об`єм газу.

Об`єднана палата вважала помилковими та відхилила доводи скаржника про те, що некоректна робота лічильника за вказаних обставин не впливає на правильність показань коректора об`єму газу та вбачала підстави для уточнення висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 щодо застосування положень абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, пункту 4 та абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ шляхом доповнення таким висновком:

«За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ».

У справі, що розглядається, питання щодо достовірності відомостей коректора не для визначення об`єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об`єм, не є предметом спору, та в цій частині не оспорюється.

Отже, наведена скаржником для порівняння справа № 914/993/21 не є подібною до спірних правовідносин, висновок Суду ґрунтується на інших обставинах справи та врегульовані іншою нормою Кодексу ГРС, а тому підстава касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України не підтверджена.

Пунктом 5 частиною першою статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження в цій частині.

Щодо посилання скаржника на відсутність правового висновку Верховного Суду у питанні застосування пункту 8 глави 4 розділу ХІ та пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС у подібних правовідносинах.

Верховний Суд зазначає, що приписами абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено заохочувальну норму, яка виключає застосування процедур розділу ХІ цього Кодексу, тобто, здійсненні розрахунків безоблікового споживання газу у випадку повідомлення споживачем про пошкодження лічильника до виявлення порушення оператором ГРМ, тобто у випадку вжиття споживачем всіх належних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання згідно з договором.

Висновок щодо можливості застосування такої норми при виявленні позаштатного режиму роботи викладений у численних постановах Верховного Суду (зокрема і постановах від 30.06.2022 у справі № 911/2791/2020, від 11.02.2021 у справі № 927/770/18, від 16.08.2022 у справі № 910/1873/2020, від 19.09.2019 у справі № 908/2313/18, від 18.11.2022 у справі № 914/993/21), тобто практика застосування абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС є сталою та послідовною.

Посилання ж скаржника на те, що пункт 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС не є застосовним у випадках позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ, а диспозиція цієї норми стосується лише порушень, пов`язаних з пошкодженнями ЗВТ/лічильника чи пломби, а застосуванню підлягає абзац 1 пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ, слід відхилити, оскільки витрата (споживання) природного газу не обліковується або обліковується некоректно у обох випадках, що й зумовлює здійснення перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу або зміну їх режиму нарахування і конкретні причини цього визначаються вже після повідомлення споживачем оператора. Глава ж 4 цього розділу визначає загальний порядок та процедури визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим.

Таким чином, висновки судів попередніх судових інстанцій у справі, що розглядається, не є такими, що суперечать правовим позиціям Верховного Суду, про неврахування яких зазначає скаржник у касаційній скарзі, адже задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного Рішення обґрунтовані встановленим фактом своєчасного повідомлення позивачем відповідача про вихід з ладу лічильника та застосування до спірних правовідносин приписів абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Зазначене, у свою чергу, спростовує як доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків Верховного Суду при прийнятті оскаржуваних рішень, так і доводи скарги про відсутність висновків Верховного Суду, зокрема, щодо застосування пункту 8 глави 4 розділу ХІ та пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, оскільки наразі існує стала судова практика (про що зазначалось вище у цій постанові), які були враховані попередніми судовими інстанціями при вирішенні даного спору.

Звертаючись до Касаційного господарського суду, скаржник, в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, вказує, що: судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України), а тому наявні підстави для скасування ухвалених у цій справі рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Так відповідно до частин першої - п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як убачається з оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду у цій справі в оскаржуваній частині.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме собою порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Ураховуючи положення пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України та те, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачені пунктом 1 та пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилися після відкриття касаційного провадження, доводи АТ «Київгаз» про неповне та неналежне дослідження судами зібраних у справі доказів є недостатніми і відхиляються судом касаційної інстанції.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Інші доводи скаржника, які наведені в касаційній скарзі, зводяться до власного тлумачення норм законодавства та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій чи відхилені ними. Тому по`вязані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом з огляду на статтю 300 ГПК України.

З урахуванням того, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 та пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК не підтвердилися, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК (частина третя статті 310 ГПК України).

Оскільки суди у справі, що розглядається, вирішили спір відповідно до наведених у цій постанові висновків, підстав для скасування оскаржуваних рішень Суд не вбачає.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстави для її задоволення відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (рішення від 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. При цьому частина друга вказаної статті забороняє скасовувати правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу АТ «Київгаз» в частині підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення в цій частині у справі № 910/6295/23 - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити касаційне провадження у справі № 910/6295/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Київгаз» в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Київгаз» в частині підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/6295/23 в оскаржуваній частині - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. В. Булгакова

І. Б. Колос