Постанова

від 30.09.2024 по справі 904/2652/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2652/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. (головуючого), Бенедисюка І. М., Жайворонок Т. Є.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 (суддя Назаренко Н. Г.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 (колегія суддів: Дарміна М. О. (головуюча), Чус О. В., Кощеєва І. М.)

у справі № 904/2652/23

за позовом Приватного підприємства Фірми "ОРІОН" (далі - ПП Фірми "ОРІОН", позивач)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" (далі - ТОВ "О.С.П.АГРО", скаржник, відповідач)

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 528 809, 40 грн.

ВСТУП

Причиною звернення до Верховного Суду у цій справі постало питання наявності / відсутності обов`язку учасника справи, який подає документи через електронний кабінет, надсилати копії документів іншому учаснику, який теж зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зробив цього.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ПП Фірма "ОРІОН" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П. АГРО" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Короткий зміст судових рішень та рух справи в суді апеляційної інстанції

2. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 07.08.2023 у цій справі в позові відмовив повністю.

3. ТОВ "О.С.П.АГРО" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою № 443-215-904/2652/23-7 від 25.12.2023 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ПП Фірма "ОРІОН" на користь відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 3 000 грн у цій справі.

4. Господарський суду Дніпропетровської області ухвалою від 08.01.2024 у справі № 904/2652/23 повернув відповідачу заяву про винесення додаткового рішення без розгляду.

4.1. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що не направлення відповідачем копії заяви позивачу позбавляє останніх можливості за відсутності тексту надати свої заперечення та відзив на позов. Враховуючи ненадання відповідачем доказів направлення позивачу копії заяви з додатками, місцевий господарський суд дійшов висновку, що він позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про належну обізнаність позивача з вимогами, викладеними в заяві, що, крім того, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє позивача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення. Встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, суд повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

4.2. Крім того, Суд першої інстанції обґрунтовує рішення тим, що відповідач не направив копії заяви з доданими до неї документами позивачу, хоча, на думку суду першої інстанції, він це зобов`язаний був зробити в паперовій формі відповідно до положень абзацу 1 частини другої статті 42 ГПК України, бо інакше буде порушено принцип "процесуальної рівності сторін", що і стало підставою для повернення заяви відповідачу.

5. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 18.04.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 у справі № 904/2652/23 залишив без змін.

5.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована посиланням на положення ст. 58 Конституції України та правовий висновок, який зроблений Верховним Судом в його постанові від 23.01.2024 у справі № 922/2081/22, а саме те що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили і позивач, який не мав електронного кабінету в системі ЄСІТС, до винесення рішення у цій справі 22.08.2023, та після нього фактично міг його не мати саме у цій справі, а відповідач, відповідно, зобов`язаний був направляти йому копії процесуальних документів в паперовій формі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. ТОВ "О.С.П.АГРО", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 904/2652/23 та направити справу № 904/2652/23 в частині розгляду заяви ТОВ "О.С.П.АГРО" від 25.12.2023 про ухвалення додаткової ухвали у справі № 904/2652/23 до Господарського суду Дніпропетровської області для її подальшого розгляду по суті.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. У касаційній скарзі скаржник із посиланням на абзац другий частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що господарські суди порушили норми процесуального права, зокрема, щодо частини шостої статті 6 ГПК України, якою передбачено звільнення від обов`язку іншого учасника справи направляти такому учаснику справи, який не зареєстрував електронного кабінету в системі ЄСІТС, але зобов`язаний був зареєструвати, копії процесуальних документів, що прямо передбачено в абзаці 2 частини сьомої статті 42 ГПК України.

8. Скаржник зауважив, що для здійснення судочинства у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС), реєстрація в якій з 19.10.2023 року є обов`язковою, в тому числі для всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України.

9. Крім того, скаржник зазначає, що позивач, відповідач і заявник є юридичними особами, зареєстрованими за законодавством України, а отже, всі вони зобов`язані до 19.10.2023 зареєструвати електронні кабінети в системі ЄСІТС і обмінюватися з господарським судом і між собою процесуальними документами виключно в електронній формі.

Позиція інших учасників справи

10. Позивач правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 ГПК України, не скористався.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Порядок і межі розгляду справи судом касаційної інстанції

11. Ухвалою від 23.05.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 904/2652/23 за касаційною скаргою ТОВ "О.С.П.АГРО" на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України в порядку письмового провадження без повідомлення / виклику учасників справи.

12. Згідно з розпорядженням керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.06.2024 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т. М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 904/2652/23, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Ємець А. А. (головуючий), Бенедисюк І. М., Жайворонок Т. Є.

13. Ухвалою від 21.06.2024 Верховний Суд зупинив касаційне провадження у справі № 904/2652/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у касаційному порядку судового рішення у справі № 908/3731/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

14. 30.08.2024 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 908/3731/23, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.09.2024.

15. Ухвалою від 23.09.2024 Верховний Суд поновив касаційне провадження у справі № 904/2652/23 за касаційною скаргою ТОВ "О.С.П.АГРО".

16. З метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

17. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

19. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, враховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

20. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

21. Предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 904/2652/23, згідно з якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 р.

22. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані посиланням на відсутність доказів спрямування процесуальних документів у справі на адресу саме позивача, що порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє саме позивача, а не адвоката, можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення. Оскільки положеннями абзацу 1 частини сьомої статті 42 ГПК України закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності у такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету.

23. 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

24. Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до ГПК України (в тому числі до частин 6- 8 статті 6, статті 42, пункту 3 частини 3 статті 258, статей 259, 260 ГПК України).

25. Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

26. Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 29.06.2023 № 3200-IX справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

27. З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі № 904/2652/23 відкрите до набрання чинності Закону від 29.06.2023 № 3200-IX. ТОВ "О.С.П.АГРО" звернулося до суду із заявою про винесення додаткової ухвали про стягнення з ПП Фірми "ОРІОН" витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3 000,00 грн 25.12.2023, тобто уже після введення в дію вказаного Закону.

28. Відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України (тут і далі - в редакції Закону від 19.10.2023 № 3424-IX) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

29. У пункті 7 частини другої статті 42 ГПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

30. Відповідно до частини сьомої статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абз.1); якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи (абз. 2); суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІКС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абз. 3).

31. Отже, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

32. Відповідно до частини другої статті 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

33. ТОВ "О.С.П.АГРО" 25.12.2023 подало заяву про винесення додаткової ухвали про стягнення з ПП Фірми "ОРІОН" витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3 000,00 грн в електронній формі з використанням електронного кабінету. В поданій заяві відповідач зазначив про відсутність у позивача зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі "Електронний Суд".

34. Отже, ПП Фірми "ОРІОН як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, всупереч наведеним вище положенням частини шостої статті 6 ГПК України, не зареєструвала свій електронний кабінет в ЄСІКС або в її окремій підсистемі (модулі).

35. Оскільки ТОВ "О.С.П.АГРО" подало заяву про винесення додаткового рішення в електронній формі з використанням електронного кабінету, а тому у нього відсутній обов`язок із надсилання копії цієї скарги, зокрема, у паперовій формі листом з описом вкладення, позивачу, який є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України та відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет.

36. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, не звернув уваги на положення частини шостої статті 6, абзацу 2 частини сьомої статті 42 ГПК України та дійшов помилкового висновку про обов`язок відповідача надіслати позивачу копію заяви про винесення додаткового рішення листом з описом вкладення, а отже, і про недотримання відповідачем при оформленні заяви про винесення додаткового рішення приписів частини другої статті 170 ГПК України.

37. Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23, зазначив, що з 04.11.2023 (дата набуття змін до абз.1 ч.6 ст.6 ГПК України, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи" від 19.10.2023 № 3424-IX (далі - Закон №3424)) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов`язок зареєструвати електронний кабінет. Більшість своїх прав, передбачених ГПК, сторона (відповідач) реалізує вже після відкриття провадження у справі, про що сторона належним чином повідомляється судом. А покладення на позивача, який виконав належним чином вимоги закону про реєстрацію електронного кабінету, подав позов та апеляційну скаргу з використанням ЄСІКС, додаткового тягаря з направлення паперових копій процесуальних документів цінним листом з описом вкладення на адресу особи, яка такий обов`язок не виконала, є невиправданим. У такому разі обов`язок інформування особи про справу, передбачений частини першої статті 9 ГПК України, покладається на суд.

38. У статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

39. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про покладення на відповідача обов`язку надати докази надіслання іншим учасникам справи (позивачу) копії заяви, зокрема, у паперовій формі листом з описом вкладення з огляду на відсутність у останнього електронного кабінету чи відсутність відомостей про наявність електронного кабінету, оскільки не врахували, що він є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому мав зареєструвати з 04.11.2023 свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

40. За невиконання обов`язку з реєстрації електронного кабінету для позивача настають процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

41. З огляду на викладене повернення письмової заяви (клопотання, заперечення) з підстав її невідповідності вимогам частини четвертої статті 170 ГПК України - поданої без додержання вимог частини першої або другої цієї статті 170 ГПК України, від виконання вимог якої щодо надання доказів надсилання копій документів іншому учаснику справи відповідач звільнений згідно з частиною сьомою статті 42 ГПК України, ставить учасника спору у становище правової невизначеності.

42. Верховний Суд також звертає увагу на те, що, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для розгляду заяв у справі, суди мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням виконання процесуальних прав учасників справи.

43. Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України), а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

44. Тобто скаржник, звернувшись із заявою в електронній формі з використанням електронного кабінету у справі, де іншим учасником справи є юридична особа, зареєстрована за законодавством України, яка відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язана була зареєструвати електронний кабінет, обґрунтовано покладався на те, що у нього відсутній обов`язок із надсилання їй копії цієї заяви та очікував на розгляд цієї заяви.

45. З огляду на зазначене, враховуючи аналіз наведених норм та обставин справи, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про повернення ТОВ "О.С.П.АГРО" заяви про винесення додаткового рішення без розгляду з підстав ненадання доказів надсилання копій документів іншим учасникам справи (позивачу), на які суд вказав скаржнику в ухвалі про повернення заяви без розгляду, однак від обов`язку виконання яких відповідач звільнений за законом, наслідком чого стало фактичне обмеження процесуальних права скаржника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно до частини третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

47. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

48. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

49. Отже, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала першої та постанова апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи до Господарського суду Дніпропетровської області для її подальшого розгляду по суті в частині розгляду заяви ТОВ "О.С.П.АГРО" від 25.12.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2652/23.

Судові витрати

50. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 904/2652/23 скасувати.

3. Справу № 904/2652/23 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" від 25.12.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2652/23 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Жайворонок