Ухвала

від 30.09.2024 по справі 308/11115/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11115/24

1-кп/308/783/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030000967 від 23.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України

в с т а н о в и в:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030000967 від 23.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України.

Під час судового засідання вказаного кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що на даний час є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також відсутність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, зокрема те, що останній не одружений, майновий стан залишається незадовільним, оскільки він ніде не працює, та враховуючи, що підстав для застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу немає та менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, існує необхідність продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник обвинуваченогоадвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинуваченняпро продовженнязапобіжного заходуу вигляді тримання підвартою,вказав,що доказівіснування ризиків,зазначених вклопотанні прокурора,суду не надано. Вказав, що обвинувачений має постійне місце проживання, соціально адаптований, має близьких родичів. Просив врахувати наявність хвороби в ОСОБА_4 та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю. Зазначив, що вказаний запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку. В разі неможливості обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, просив суд визначити мінімальний розмір застави, оскільки майновий стан обвинуваченого незадовільний, в нього відсутні кошти для внесення такого розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Так, запобіжні заходи загалом, в тому числі тримання під вартою як один з їх видів, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка , іншого підозрюваного, обвинуваченого тощо, знищити , сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Оцінюючи аргументацію сторін щодо наявності чи відсутності ризиків, які є підставою тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст.177КПК України, які були в основі обрання даного виду запобіжного заходу, не відпали. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено:«Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховуючи тяжкість злочину, те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, вважає доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зважаючи на викладене, враховуючи стадію судового провадження, обсяг не досліджених доказів, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам визначених ст. 177 КПК України. З урахуванням вищенаведеного та того, що судове провадження не завершено, суд дійшов висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких випливає з наведеного обґрунтування. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого, інших даних про його особу, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд приходить до переконання, що розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим своїх обов`язків, передбачених КПК України, слід встановити в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн.

Керуючись ст.ст. 176-178,183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів до 28 листопада 2024 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків передбачених Кримінальним процесуальнимкодексомУкраїни - в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок гривень).

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до суду на його першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків визначити до 28 листопада 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».

Головуючий суддя ОСОБА_1