ЄУН: 336/8986/24
Провадження №: 3/336/5718/2024
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли зі Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Біленченківка Гадяцького району Полтавської області, яка займає посаду головного бухгалтера КНП «Пологовий будинок №3» ЗМР (код ЄДРПОУ 19282283, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул.. Бочарова, буд.11), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст.163-1 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
09.09.2024 в провадження Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Так,згідно протоколу №1214 від 28.08.2024 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Комунального некомерційного підприємства «пологовий будинок №3» Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 19282283, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд.11), посадова особа ОСОБА_1 , яка займає посаду головного бухгалтера КНП «Пологовий будинок №3» ЗМР, занизила до сплати податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 45998,00 грн. за період з 2022-2023 роки, за рахунок не включення до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість послуги за проведені клінічні дослідження, надання дієтичного армування неплатнику податку, чим порушила п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 198.5-198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП».
ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, з заявою про відкладення розгляду справи та/або запереченнями на протокол до суду не зверталася. Викликалася до суду, шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення (конверт повернувся з відмуткою Адресат відсутній за вказаною адресою»). З огляду на вказане, судом були використані можливості для належного сповіщення останньої щодо розгляду справи.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» (заява № 8371/02, п.27, та «Трух проти України» заява № 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом при розгляді даної справи також враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти росії» від 05.02.2004 року).
Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 достовірно була обізнана про наявність протоколу, складеного у відношенні неї, а також про розгляд справи в суді, а також те, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.163-1КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушниці, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Частиною першою статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З наданих суду матеріалів вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 19282283, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд.11) була здійснена з 01.08.2024 по 21.08.2024, в той час, як Акт вказаної документальної позапланової виїзної перевірки № 13445/08-01-07-01/19282283 було складено лише 28.08.2024.
З огляду на вказане, протокол про адміністративне правопорушення було складено на підставі вищевказаного Акту з перевищенням встановленого ч.2 ст.254 КУпАП строку, а саме тільки 28.08.2024.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Положеннями ст. ст.202, 203 ПК України передбачено, що податкові зобов`язання з податку на додану вартість подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З протоколу вбачається, що правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_1 (заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся) фактично було вчинено: за серпень 2020 року 21.09.2020, за листопад 2020 року 21.12.2020, за березень 2021 року 21.04.2021, за грудень 2021 року 21.012022, за березень 2022 року 21.04.2022, за травень 2023 року 21.06.2023, за вересень 2023 року 21.10.2023, за жовтень 2023 року 21.11.2023, за грудень 2023 року 21.01.2024.
Тобто, фактично ОСОБА_1 вчинила правопорушення подаючи звіт до податкового органу за серпень 2020 року 21.09.2020, за листопад 2020 року 21.12.2020, за березень 2021 року 21.04.2021, за грудень 2021 року 21.01.2022, за березень 2022 року 21.04.2022, за травень 2023 року 21.06.2023, за вересень 2023 року 21.10.2023, за жовтень 2023 року 21.11.2023, за грудень 2023 року 21.01.2024.
З огляду на вказане, починаючи з 21.09.2020, 21.12.2020, 21.04.2021, 21.01.2022, 21.04.2022, 21.06.2023, 21.10.2023, 21.11.2023 та 21.01.2021 для ОСОБА_1 , як для посадової особи (головний бухгалтер) настала адміністративна відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Правопорушення, інкриміноване ОСОБА_1 не є триваючим, не тягне за собою тривалої, довгострокової або безперервної дії, а є вчинене у момент подачі до контролюючого органу відповідного звіту, а саме: 21.09.2020, 21.12.2020, 21.04.2021, 21.01.2022, 21.04.2022, 21.06.2023, 21.10.2023, 21.11.2023 та 21.01.2021.
З огляду на вказане, на момент розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення передбачені ст.38 ч.2 КУпАП.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
З урахуванням викладеного, враховуючи вимоги ст.247 п.7 КУпАП провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, оскільки як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №1214 від 28.08.2024, фактично з 21.09.2020, 21.12.2020, 21.04.2021, 21.01.2022, 21.04.2022, 21.06.2023, 21.10.2023, 21.11.2023 та 21.01.2021 (крайня дата подання звіту до податкового органу) розпочинався строк притягнення останньої до адміністративної відповідальності, а до суду матеріали у відношенні ОСОБА_1 надійшли лише 09.09.2024. До того ж, правопорушення, яке інкриміновано останній не є триваючим, оскільки фактично останньою було подано звіт з заниженими сумами податкових зобов`язань з податку на додану вартість за серпень 2020 року 21.09.2020, за листопад 2020 року 21.12.2020, за березень 2021 року 21.04.2021, за грудень 2021 року 21.01.2022, за березень 2022 року 21.04.2022, за травень 2023 року 21.06.2023, за вересень 2023 року 21.10.2023, за жовтень 2023 року 21.11.2023, за грудень 2023 року 21.01.2024
На підставі вищевикладеного, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП слід закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення тримісячного строку, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП, відповідно до п.7 ст.247КУпАП.
Крім того, тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не встановлюється, оскільки провадження по вказаній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.38, 163-1, 247,284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП України, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: Н.С. Звєздова
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2024 |
Оприлюднено | 02.10.2024 |
Номер документу | 121958403 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків |
Адмінправопорушення
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Звєздова Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні