Рішення

від 25.09.2024 по справі 597/1119/24

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 р. Справа № 597/1119/24

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Тренич А.Г.

секретаря судового засідання Богдана В.М.

за участю:

представника позивача (в режимі відеоконференції) Оленяка В.Я.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк»про припинення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом конфіскації,

в с т а н о в и в:

Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області звернулося до Заліщицького районного суду Тернопільської області з вказаним вище позовом. Позовна заява мотивована тим, що спеціалістами Управління з контролю за використанням та охороню земель Головного управління на підставі даних Державного земельного кадастру з`ясовано, що 23.11.2005 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського призначення площею 1,6843 га за кадастровим номером 6122087000:01:001:1084. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 26.07.2019 за ОСОБА_1 , яка є громадянкою республіки білорусь, зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6122087000:01:001:1084, площею 1,6843 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Подільської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області (на даний час Товстенська селищна територіальна громада Чортківського району Тернопільської області). Реєстрацію права власності за ОСОБА_1 проведено на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №883 від 26.07.2019 року, виданого в.о. державного нотаріуса Чортківської державної нотаріальної контори, державним нотаріусом Максимович Л.В. Також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно наявна інформація про реєстрацію 03.12.2014 року права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6122087000:01:001:1084 за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк», строк дії до 05 вересня 2034 року. ОСОБА_1 , будучи громадянкою республіки білорусь, не відчужила вказану вище земельну ділянку сільськогосподарського призначення у продовж строку, встановленого ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, тому така земельна ділянка згідно вимог ст. 145 Земельного кодексу України підлягає конфіскації на користь держави. Дані обставини стали підставою звернення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до суду з даним позовом.

Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась про час та місце розгляду даної цивільної справи.

Третя особа не делегувала свого представника в судове засідання, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень суду із судовими викликами адресату.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_2 , який не заперечував щодо заочного розгляду справи, врахувавши, що відповідача належним чином було повідомлено про час і місце розгляду справи, останній в судове засідання двічі не з`явився та не повідомив поважності причин такого неприбуття, відзиву на позовну заяву не подав, суд протокольною ухвалою від 25.09.2024 року на підставі ст.ст.280-282 ЦПК Українивирішив проводити розгляд справи заочно на підставі наявних у справі письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.07.2019, посвідченого в.о. державного нотаріуса Чортківської районної державної нотаріальної контори, державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №883, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: місто гродно, республіки білорусь, після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , успадкувала право на земельну ділянку кадастровий номер 6122087000:01:001:1084, площею 1,6843 га, цільове призначення котрої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14.07.2014 року приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу Лучків І.В., зареєстрованого в реєстрі за № 611.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100547152024, в Державному земельному кадастрі 23.11.2005 Заліщицьким районним відділом ДЗК зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 6122087000:01:001:1084, площею 1,6843 га, яка розташована на території Подільської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області.

На даний час в результаті адміністративно-територіальної реформи територія Подільської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області відноситься до Товстенської територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

Як видно з Інформації з Державного реєстру та реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 384466252), ОСОБА_1 передала земельну ділянку, кадастровий номер 6122087000:01:001:1084 в оренду Сільськогосподарському ТзОВ «МАЯК» на підставі договору оренди землі б/н від 03.11.2014 року, 04.09.2019 року, строк дії оренди - до 05.09.2034 року, дата державної реєстрації речового права - 03.12.2014 року, обмежень за даною земельною ділянкою не зареєстровано.

Вище встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: м.гродно, республіка білорусь. В інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 384466252 вказано, що власник земельної ділянки, кадастровий номер 6122087000:01:001:1084, ОСОБА_1 являється громадянкою республіки білорусь.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільний», «публічний» інтерес, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Звернення з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормамиКонституції України, Закону України «Про міжнародне приватне право»,Цивільного кодексу України(даліЦК України),Земельного кодексу України(даліЗК України).

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Встатті 26 Конституції Україниунормовано, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 Конституції України).

Згідно з ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316ЦК України).

Відповідно дост.317ЦК Українивласникові належатьправа володіння,користування тарозпоряджання своїммайном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

В статті 318 ЦК України унормовано, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначеністаттею 2цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

В силуположень ст.319ЦК Українивласникволодіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуд. Власникмає правовчиняти щодосвого майнабудь-якідії,які несуперечать закону. Приздійсненні своїхправ тавиконанні обов`язківвласник зобов`язанийдодержуватися моральнихзасад суспільства. Усімвласникам забезпечуютьсярівні умовиздійснення своїхправ. Власністьзобов`язує. Власникне можевикористовувати правовласності нашкоду правам,свободам тагідності громадян,інтересам суспільства,погіршувати екологічнуситуацію таприродні якостіземлі. Державане втручаєтьсяу здійсненнявласником прававласності. Діяльністьвласника можебути обмеженачи припиненаабо власникаможе бутизобов`язанодопустити докористування йогомайном іншихосіб лишеу випадкахі впорядку,встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Згідно зст.321ЦК Україниправо власностіє непорушним.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийцього правачи обмеженийу йогоздійсненні. Особаможе бутипозбавлена прававласності абообмежена уйого здійсненнілише увипадках ів порядку,встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановленихчастиною другою статті 353цього Кодексу.

Право власності припиняється у разі конфіскації (п.10 ч.1 ст.346ЦК України).

Відповідно дост. 348 ЦК України,якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

У відповідностідо ч.ч.1,2ст.38ЗаконуУкраїни «Проміжнародне приватнеправо»,право власностіта іншіречові правана нерухомета рухомемайно визначаютьсяправом держави,у якійце майнознаходиться,якщо іншене передбаченозаконом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно доч.ч.1,2ст.373ЦК Україниземля єосновним національнимбагатством,що перебуваєпід особливоюохороною держави. Право власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначеноЗемельним кодексом України(даліЗК України).

Відповідно до ч. 1, 2ст.1 ЗК України, земля єосновним національнимбагатством,що перебуваєпід особливоюохороною держави. Право власності на землю гарантується.

Згідно зч.ч.1,2,5ст.22ЗК України(вредакції,чинній станомна 26.07.2019року)землями сільськогосподарськогопризначення визнаютьсяземлі,надані длявиробництва сільськогосподарськоїпродукції,здійснення сільськогосподарськоїнауково-дослідноїта навчальноїдіяльності,розміщення відповідноївиробничої інфраструктури,у томучислі інфраструктуриоптових ринківсільськогосподарської продукції,або призначенідля цихцілей.До земельсільськогосподарського призначенняналежать: а)сільськогосподарські угіддя(рілля,багаторічні насадження,сіножаті,пасовища таперелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

За змістомч.ч.2-4ст.81ЗК України,іноземці таособи безгромадянства можутьнабувати прававласності наземельні ділянкинесільськогосподарського призначенняв межахнаселених пунктів,а такожна земельніділянки несільськогосподарськогопризначення замежами населенихпунктів,на якихрозташовані об`єктинерухомого майна,що належатьїм направі приватноївласності.Іноземці таособи безгромадянства можутьнабувати прававласності наземельні ділянкивідповідно дочастини другоїцієї статтіу разі: а)придбання задоговором купівлі-продажу,ренти,дарування,міни,іншими цивільно-правовимиугодами; б)викупу земельнихділянок,на якихрозташовані об`єктинерухомого майна,що належатьїм направі власності; в)прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з п. «е»ст. 140 ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. «в»ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

В силувимог ч.ч.1,2,4ст.145ЗК України,якщо доособи переходитьправо власностіна земельнуділянку,яка зацим Кодексомне моженабуватися неюу власність,ця ділянкапідлягає відчуженнюїї власникомпротягом рокуз моментупереходу такогоправа. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

В статті 148 ЗК Україниунормовано, що земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно доч.ч.1-3ст.14ЦК Україницивільні обов`язкивиконуються умежах,встановлених договоромабо актомцивільного законодавства. Особане можебути примушенадо дій,вчинення якихне єобов`язковимдля неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, підставою виникнення зобов`язання є, зокрема, закон, що встановлює обов`язкові дії для того чи іншого суб`єкта. Невиконання обов`язкових дій цим суб`єктом, забезпечується відповідальністю.

Згідно зст.354ЦК Українидо особиможе бутизастосовано позбавленняправа власностіна майноза рішеннямсуду яксанкція завчинення правопорушення(конфіскація)у випадках,встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вище встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , громадянка республіки білорусь, протягом року з моменту переходу права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужила її, тому позовні вимоги щодо примусового припинення права власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку шляхом конфіскації підлягають до задоволення, з огляду на наявну справедливу рівновагу між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, яка мала достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак у встановлений законом строк земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельною ділянкою сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

При цьому чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

Таким чином в даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваних земельних ділянок, оскільки остання мала достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельні ділянки не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Відповідний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №513/444/15-ц.

Згідно з ч.2ст.4 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно дост.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом. ержгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.п. 42 п. 4, п. 8 Положення).

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності. До повноважень ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області належить подання позовів про конфіскацію земельних ділянок у випадках, визначених законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області слід стягнути судовий збір, сплачений при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст.4,10-13,56,76-81,89,141,258,259,263,265,268,280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Сільськогоподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк»про припинення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом конфіскаціїзадовольнити.

Припинити право власності громадянки республіки білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6122087000:01:001:1084, площею 1,6843 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Подільської сільської ради Заліщицького району (на даний час Товстенська селищна територіальна громада Чортківського району Тернопільської області), шляхом конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки республіки білорусь, зареєстрованої за адресою: м.гродно республіка білорусь, на користь Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (46002, вул.Лисенка, 20а, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 39766192) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місце знаходження: 46002, вул.Лисенка, 20а, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 39766192.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка республіки білорусь, зареєстрована за адресою: м.гродно республіка білорусь.

Третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯК», місце знаходження: 48613, вул.Галицька, 82, корп.Б, с.Поділля, Чортківський р-н, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 30910606.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.09.2024 року.

Суддя Анна Тренич