Ухвала

від 30.09.2024 по справі 683/2960/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2960/24

2/683/1261/2024

У Х В А Л А

30 вересня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Старокостянтинів заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Куценко Наталією Володимирівною, про забезпечення позову у цивільній справі №683/2960/24, 2/683/1261/2024 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , Баришівського відділу Державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про припинення стягнення аліментів та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 і просить припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №683/2624/22, виданий 31 березня 2023 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області, про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 .

Обґрунтовуючи заявленіпозовні вимогивказує,що рішеннямСтарокостянтинівського районногосуду Хмельницькоїобласті від23грудня 2022року усправі №683/2624/22,яке набралозаконної сили,його та ОСОБА_3 було позбавленобатьківських праввідносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Цим жерішенням судуз ньогостягнуто аліментина утриманнянеповнолітнього ОСОБА_4 .Вказане рішеннясуду вчастині стягненняаліментів звернутодо примусовоговиконання таперебуває навиконанні у Баришівськомувідділі Державноївиконавчої службиу Броварськомурайоні Київськоїобласті. В подальшому опікуном дитини було призначено ОСОБА_2 , на користь якого стягуються присуджені з нього аліменти.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 квітня 2024 року було виключено відомості про нього ОСОБА_1 , як батька, з актового запису про народження неповнолітнього ОСОБА_4 .

Оскільки він не є біологічним батьком неповнолітнього ОСОБА_1 , тому вважає, що аліменти на утримання дитини з нього стягуються безпідставно, в зв`язку із чим просить припинити стягнення з нього аліментів та визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2024 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення даного позову шляхом зупинення виконавчого провадження №71976597, відкритого державним виконавцем Баришівського відділу Державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беднарською Ю.П. на підставі виконавчого листа №683/2624/22, виданого 31 березня 2023 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області.

Обґрунтовуючи заяву, вказує, що 25 квітня 2024 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області постановлено рішення, яким з актового запису про народження неповнолітнього ОСОБА_4 було виключено відомості про нього ОСОБА_1 , як батька дитини. Вказане рішення суду набрало законної сили. На даний час він звернувся до суду з позовом про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 та відкликання виконавчого листа. Тому, вважає, що дане виконавче провадження №71976597має бути зупинено.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 149ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 150 ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом ч.3 ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Однак, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.10 ст.150 ЦПК України).

Із положень ст.153ЦПК України слідує, що за загальним правилом заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо-обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з ч.4ст.263 ЦПК Українимає враховуватися судами при застосуванні норм права.

Предметом спору у даній справі за позовом ОСОБА_1 є припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 , які стягуються на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2022 року.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 фактично просить зупинити виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2022 року, яким з нього стягуються аліменти. Застосування такого заходу забезпечення позову призведе до припинення стягнення аліментів з позивача.

За таких обставин суд вважає, що заявлений позивачем захід забезпечення позову є тотожним позовним вимогам без вирішення спору по суті, внаслідок чого цей захід не може бути вжитий судом.

Крім того, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 22.12.2006 N9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року в справі № 524/188/18.

Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження»визначено перелік випадків, коли виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню, а також перелік обставин за яких державний виконавець має право зупинити виконавче провадження. При цьому державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених устатті 34 цього Закону.

Виходячи також з аналізу вказаних нормативних документів та правових позицій Верховного Суду, слід прийти до висновку, що зупинення виконання рішення суду, що набрало законної сили, можливе лише в порядку, передбаченомузаконом України «Про виконавче провадження»або в порядку ч.8ст.394 ЦПК України, а не ухвалою суду про забезпечення іншого позову при розгляді іншої цивільної справи.

Отже зупинення виконавчого провадження згідно зіст.36 Закону України «Про виконавче провадження»є виключним повноваженням державного виконавця та не входить до компетенції суду, за винятком випадків, передбачених ч.8ст.394 ЦПК України.

Таким чином, підстави для забезпечення позову ОСОБА_1 у обраний ним спосіб відсутні, в зв`язку із чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149-153,258- 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої його представником адвокатом Куценко Наталією Володимирівною, про забезпечення позову у цивільній справі №683/2960/24, 2/683/1261/2024 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , Баришівського відділу Державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про припинення стягнення аліментів та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Текст ухвали складено 30 вересня 2024 року.

Суддя: