Ухвала

від 04.01.2024 по справі 766/12869/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/12869/23

н/п 2-з/766/111/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши заяву представника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69) Михайла Гончарова про забезпечення позову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Білозерська селищна військова адміністрація Херсонського району Херсонської області, товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ГАМАЛІЯ» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулося до суду з позовом до відповідача про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Білозерської селищної територіальної громади Херсонського району Херсонської області земельної ділянки площею 4,7551 га (кадастровий номер 6520387100:03:001:0187) шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,7551 га, кадастровий номер 6520387100:03:001:0187 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 1739946565203, номер відомостей про речове право: 34082254); здійснити розподіл судових витрат.

Позов мотивований тим, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-XC-19-3 від 16.09.1993 року ОСОБА_2 було надано в постійне користування земельну ділянку площею 50,1 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Томинобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.01.1998 року ОСОБА_2 створено фермерське господарство «Світлана», до складу членів якого на момент створення відповідач не входила.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 16.12.2016 року №21-7438/18-16-СГ надано у т.ч. ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із земель, що перебувають у користуванні згідно державного акту серії ІІ-XC-19-3 від 16.09.1993 року, в розмірі земельної частки (паю), із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

03.08.2017 року засновник ФГ «Світлана» ОСОБА_2 оформив заяву про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 50,0999 га, кадастровий номер 6520387100:03:001:0141, використовуваної фермерським господарством, для передачі у власність у т.ч. ОСОБА_1

В подальшому із земельної ділянки площею 50,0999 га, кадастровий номер 6520387100:03:001:0141 шляхом поділу сформовано 6 земельних ділянок, у т.ч. земельну ділянку площею 4,7551 га, кадастровий номер 6520387100:03:001:0187.

03.01.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Білозерською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 4,7551 га, кадастровий номер 6520387100:03:001:0187 для ведення фермерського господарства.

Відповідно до п. 1,2,4 та 5 рішення Білозерської селищної ради Херсонської області від 24.04.2019 року №307/533 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельних ділянок» затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності ОСОБА_1 та передано їй у приватну власність земельну ділянку площею 4,7551 га, кадастровий номер 6520387100:03:001:0187 із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-XC-19-3 від 16.09.1993 року.

11.01.2022 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 4,7551 га, кадастровий номер 6520387100:03:001:0187 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 1739946565203, номер відомостей про речове право: 34082254).

Позивач вважає, що Білозерська селищна рада Херсонської області як орган місцевого самоврядування незаконно передала у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку із земель комунальної власності, землекористувачем якої було фермерське господарство «Світлана», до складу якого на момент створення відповідач не входила, в той час як відповідно до діючого законодавства право на приватизацію земель зазначеної категорії має лише особа, якій земельна ділянка виділялася в користування.

Разом із позовною заявою Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області подало заяву про забезпечення позову у справі, в якій просило накласти арешт на земельну ділянку площею 4,7551 га, кадастровий номер 6520387100:03:001:0187 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 1739946565203, номер відомостей про речове право: 34082254), яка розташована на території БІлозерської селищної ради Бериславського району Херсонської області та заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6520387100:03:001:0187 з іншими земельними ділянками.

Заява мотивована тим, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборону вчиняти певні дії стосовно неї позивач вважає співмірними із заявленою позовною вимогою та стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження відповідачем землі на користь третіх осіб.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 року, заяву про забезпечення позову 04.01.2024 року передано судді Булах Є.М.

Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Обставин для застосування ч. 5 статті 153 ЦПК України не встановлено.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорювань право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є: накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Фундаментними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Верховний Суду у постанові від 13.12.2023 року у справі №522/21977/21 зазначив, що загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Із змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, а також із змісту поданої Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо правомірності проведеної приватизації земельної ділянки площею 4,7551 га, кадастровий номер 6520387100:03:001:0187 на користь ОСОБА_1 .

З огляду на викладені позивачем обставини, якими Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області обґрунтовує свої позовні вимоги, його звернення до суду направлено на відновлення порушеного, на думку позивача, права власності на землю шляхом витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідачки на користь Білозерської територіальної громади Херсонсьокго району шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності відповідачки на неї.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.02.2021року у справі №643/12369/19, арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, а заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.

У вказаній постанові також зауважено, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, з урахуванням підстав та предмета позову, надавши оцінку відповідності обраних позивачем видів забезпечення позову позовним вимогам, можливості забезпечення збалансованості інтересів сторін та спроможності фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд доходить висновку, що арешт спірної земельної ділянки, який передбачає, серед іншого і заборону користування предметом спору, є надмірним обмеженням прав відповідачки, право власності якої на земельну ділянку оспорено позивачем, в той час як заборона розпоряджатися землею, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з іншими ділянками є достатнім забезпеченням належного виконання рішення суду у разі задоволення вимог позивача про витребування земельної ділянки із володіння останньої шляхом скасування державної реєстрації права власності на неї.

Саме такий вид забезпечення позову, на переконання суду, відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та позовним вимогам, не спричинить невідновлюваної шкоди власнику, а буде достатнім та дієвим для захисту прав та інтересів позивача. При цьому, без вжиття судом заходів забезпечення позову, до ухвалення рішення у справі, відповідачка як власник не буде обмежена у реалізації всіх правомочностей власника.

За приписами ч. ч. 7, 11 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. 153, 260-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69) Михайла Гончарова про забезпечення позову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Білозерська селищна військова адміністрація Херсонського району Херсонської області, товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ГАМАЛІЯ» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі №766/12869/23 шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки площею 4,7551 га, кадастровий номер 6520387100:03:001:0187 з іншими земельними ділянками.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити для негайного виконання та вжиття відповідних заходів державному (приватному) виконавцю, до державного реєстратора, до Третьої Херсонської державної нотаріальної контори та сторонам у справі.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення(проголошення) до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвала складена 04.01.2024 року.

СуддяЄ. М. Булах