Рішення

від 17.09.2024 по справі 703/19/22

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/19/22

2/703/28/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Биченка І.Я.,

за участю

секретаря судового засідання Харченко М.О.,

прокурора ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла цивільну справу за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ротмістрівської сільської ради до ОСОБА_4 , державного реєстратора виконавчого комітету Смілянської міської ради Миколенка Тараса Олександровича про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора в частині скасування реєстраційної дії іншого речового права припинення права оренди, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з одночасним припиненням права оренди на неї та усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення,

установив:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури Іванова О. звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Ротмістрівської сільської ради до ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора в частині скасування реєстраційної дії іншого речового права припинення права оренди, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з одночасним припиненням права оренди на неї та усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення.

В обґрунтування свої вимог зазначила, що прокуратурою в ході реалізації повноважень, передбачених ст.23 Закону України «Про прокуратуру», було встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 01.09.2014 на підставі договору оренди землі від 01.09.2014 ОСОБА_4 була передана в оренду для ведення фермерського господарства строком на 10 років земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 108,1905 га, кадастровий номер 7123785500:02:001:0373, яка знаходиться в адміністративних межах Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Проте, ОСОБА_4 після оформлення договору оренди земельної ділянки без створення фермерського господарства 10.03.2015 уклав із ГУ Держземагенства договір про дострокове розірвання вказаного договору, про що 28.05.2015 було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В день підписання договору про дострокове розрівняння договору оренди сторонами договору також було підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.

В подальшому земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 108,1905 га, кадастровий номер 7123785500:02:001:0373, була передана в оренду строком на 49 років ОСОБА_5 на підставі договору оренди від 01.12.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 травня 2015 року. Підставою для укладення вказаного договору був наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 01.12.2014.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2020 року було частково задоволено позов Смілянської місцевої прокуратури, визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 01.12.2014 про передачу в оренду ОСОБА_5 земельної ділянки, а також визнано недійсним договір оренди вказаної земельної ділянки. На виконання рішення суду було також скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 01.12.2014, про що державним реєстратором виконкому Смілянської міської ради Миколенком Т.О. 22.12.2020 було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, прокуратурою було встановлено, що на даний час земельна ділянка загальною площею 108,1905 га, кадастровий номер 7123785500:02:001:0373, знаходиться в користуванні ОСОБА_4 на підставі договору оренди землі, укладеного 01.09.2014 із Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, який сторонами було достроково розірвано на підставі договору від 10.03.2015, оскільки державним реєстратором Миколенком Т.О. було прийнято рішення №55844292 від 22.12.2020 про скасування державної реєстрації договору від 10.03.2015 про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.09.2014.

Таким чином, було відновлено право користування ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 7123785500:02:001:0373. При цьому, договір про дострокове розірвання договору оренди землі від 10.03.2015 не скасований, його дія не припинена, в тому числі в судовому порядку.

За твердженням прокурора, ОСОБА_4 набув права користування спірною земельною ділянкою внаслідок несанкціонованих дій з інформацією, яка обробляється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За вказаним фактом Смілянською окружною прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження № 42021252230000080.

Оскільки договір оренди землі від 2014 року, укладений з ОСОБА_4 розірвано за взаємною згодою сторін, земельна ділянка повернута державі на підставі акту приймання-передачі, в рішенні суду не вирішувалось питання щодо поновлення оренди за ОСОБА_4 , підстави для поновлення права оренди за вказаним відповідачем відсутні. За результатами виконання рішення суду спірна земельна ділянка могла бути йому передана в користування лише за результатами земельних торгів.

Враховуючи наведене прокурор просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Миколенка Т.О. № 55844292 від 22.12.2020 в частині скасування реєстраційної дії іншого речового права припинення права оренди ОСОБА_4 за договором від 10.03.2015 про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.09.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області та ОСОБА_4 , яким останньому надано в користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 108,1905 га, кадастровий номер 7123785500:02:001:0373, яка розташована за межами с. Носачів Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області; скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку з одночасним припиненням права оренди; усунути перешкоди у здійсненні Ротмістрівською сільською радою права користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою шляхом повернення її сільській раді з незаконного користування ОСОБА_4

11 травня 2022 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_4 , у якому він позов не визнав та вказав, що у позові зазначено єдину підставу визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права користування та усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення це наявність підписаного ним договору про дострокове розірвання договору оренди землі від 10.03.2015 та акту приймання-передачі від цієї ж дати. Разом з тим, він дізнався про наявність вказаного договору та акту приймання-передачі лише після отримання позовної заяви. ОСОБА_4 стверджує, що вказаних документів він не підписував, як їх не підписували і посадові особи Головного управління Держземагенства в Черкаській області, а прокурор в порушення вимог ч.5 ст.95 ЦПК України не зазначив де знаходяться їх оригінали.

07 липня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор зазначив, що з 01.01.2013 офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. З оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів, поданих для проведення реєстраційних дій, виготовляються електронні копії шляхом сканування, що долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав, та до реєстраційної справи в електронній формі. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому Законом. Прокурором було надано копії договору та акту-приймання передачі, факт підписання яких заперечує ОСОБА_4 , електронні копії вказаних документів містяться у відповідній реєстраційній справі. Твердження відповідача про те, що про існування вказаних вище документів йому стало відомо із позовної заяви, не відповідає дійсності, оскільки рішення державного реєстратора про скасування державної реєстрації договору оренди землі, укладеного із ОСОБА_5 , було прийнято саме на підставі заяви ОСОБА_4 та рішення суду. Також вказаним рішенням була скасована державна реєстрацію договору про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.09.2014 та відновлено право користування ОСОБА_4 на земельну ділянку. Крім того, рішення про державну реєстрацію договору про дострокове розірвання договору оренди землі було прийняте державним реєстратором саме на підставі заяви ОСОБА_4 , прийнятої державним реєстратором 27.05.2015. За період з 2015 року по 2021 рік ОСОБА_4 орендну плату за користування спірною земельною ділянкою не сплачував, земельну ділянку він фактично не використовував в період часу з 2015 по 2020 рік. Відповідач ОСОБА_4 також не оскаржував наказ ГУ Держземагенства у Черкаській області щодо припинення його права користування земельною ділянкою та надання її в оренду ОСОБА_5 . Таким чином, ОСОБА_4 повинен був бути обізнаним про припинення права оренди на вказану земельну ділянку з дати підписання заяви про дострокове розірвання договору, тобто з 27.05.2015.

Ухвалою від 26 січня 2022 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 28 листопада 2022 року суд закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 17 вересня 2024 року, з`явився прокурор, яка підтримала позов у повному обсязі та просила його задовольнити з наведених в ньому підстав.

Представники відповідача ОСОБА_4 адвокати Шкварко В.В. та ОСОБА_2 в попередніх судових засіданнях просили відмовити у позові в повному обсязі з наведених у відзиві підстав. 17 вересня 2024 року до суду надійшла заява адвоката Шкварко В.В., в якій вона просила розгляд справи проводити без її участі у зв`язку з неможливістю прибуття в судове засідання.

Сільський голова Ротмістрівської сільської ради направив до суд заяву, у якій просив розглянути справу за відсутності представника сільської ради та задоволити позов у повному обсязі.

Відповідач - державний реєстратора виконавчого комітету Смілянської міської ради Миколенка Т.О., про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов до суду не подав, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області №23-3042/14-14-СГ від 01.09.2014 було вирішено надати ОСОБА_4 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 108,1905 га (кадастровим номером 7123785500:02:001:0373) в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства в адмінмежах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області за межами населеного пункту.

01 вересня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області як орендодавцем та ОСОБА_4 як орендарем було укладено договір оренди землі.

Згідно з п.1 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться (розташована) за межами населеного пункту, в адміністративних межах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

В оренду передалась земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7123785500:02:001:0373 площею 108,1905 га, сільськогосподарські угіддя рілля, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (п.2 договору).

Договір оренди укладено терміном на 10 років, та діє до 01 вересня 2024 року (п.8 договору).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.12.2021 вбачається, що 08 вересня 2014 року на підставі вказаного договору оренди землі за ОСОБА_4 було зареєстроване право оренди земельної ділянки.

27 травня 2015 року були внесені зміни іншого речового права та зареєстровано припинення речового права ОСОБА_6 на користування земельною ділянкою. Підставою внесення цих відомостей зазначено договір про дострокове розірвання договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 10.03.2015, видавник: Головне управління Держземагенства у Черкаській області.

Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області №23-5503/14-14-СГ від 01.12.2014 було вирішено надати ОСОБА_5 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 108,1905 га (кадастровим номером 7123785500:02:001:0373) в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства в адмінмежах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області за межами населеного пункту та припинити ОСОБА_4 право користування вказаною земельною ділянкою.

01 грудня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області як орендодавцем та ОСОБА_5 як орендарем було укладено договір оренди землі.

Згідно з п.1 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться (розташована) за межами населеного пункту, в адміністративних межах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

В оренду передалась земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7123785500:02:001:0373 площею 108,1905 га, сільськогосподарські угіддя рілля, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (п.2 договору).

Договір оренди укладено терміном на 49 років, та діє до 01 грудня 2063 року (п.8 договору).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.12.2021 вбачається, що на підставі вказаного договору за ОСОБА_5 28.05.2015 було зареєстровано право оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 9850657.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2020 року по справі №703/1796/17, залишеним в силі постановою Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області №23-5503/14-14-СГ від 01.12.2014 про передачу ОСОБА_5 в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 108,1905 га (кадастровим номером 7123785500:02:001:0373) в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства в адмінмежах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області за межами населеного пункту; визнано недійсним укладений 01 грудня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_5 договір оренди земельної ділянки загальною площею 108,1905 га, кадастровий номер 7123785500:02:001:0373, розташованої за межами населеного пункту в адміністративних межах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

22 грудня 2022 року державним реєстратором виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Миколенком Т.О. було прийнято рішення за індексним номером 55844292 про скасування запису про інше речове право/внести запис про скасування державної реєстрації за номером 9850657 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ОСОБА_5 .

Одночасно державним реєстратором на підставі прийнятого рішення за індексним номером 55844292 було скасовано реєстраційну дію про припинення договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_4 , вчинену на підставі договору про дострокове розірвання договору оренди землі від 10 березня 2015 року.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №44-ОТГ від 08.12.2020 передано Ротмістрівській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 671,4793 га, які розташовані за межами сіл Ковалиха, Макіївка, Мельниківка, Носачів, Ротмістрівка, Самгородок, Санжариха та Ташлик (Смілянського району) Черкаського району Черкаської області.

Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020 та додатком до нього Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передало із державної власності, а Ротмістрівська сільська рада Черкаського району Черкаської області прийняло у комунальну власність, в тому числі, земельну ділянку площею 108.1905 га, кадастровий номер 7123785500:02:001:0373 (п.48 додатку до акту прийманні-передачі).

За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.12.2021, за Ротмістрівською сільською радою 22 лютого 2021 року було зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У частині 1 cт. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі» (надалі по тексту чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 зазначеного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач ОСОБА_4 посилався на те, що він не підписував договір від 10 березня 2015 року про дострокове розірвання договору оренди землі, відомості про що були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28 травня 2015 року, як і не підписував акт приймання-передачі об`єкта оренди від 10 березня 2015 року.

В ході розгляду справи судом було досліджено вказаний договір та акт приймання-передачі та встановлено, що вони приєднані прокурором до позовної заяви у фотокопіях. Прокурор зазначила, що в неї відсутні їх оригінали, оскільки вони були виготовлені з реєстраційної справи, яка велася в електронній формі.

Також судом встановлено, що вжиті прокурором заходи щодо отримання оригіналів договору та акту приймання-передачі були безуспішними, а тому на вимогу суду вони надані прокурором не були.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Шкварко В.В. суд ухвалою від 13 березня 2024 року витребував у Черкаській районній військовій адміністрації Черкаської області оригінали вказаних договору та акту-приймання-передачі, однак оригінали вказаних документів до суду не надійшли.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 6статті 95 ЦПК України встановлено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд вважає, що оскільки прокурор стверджує про укладення договору про дострокове розірвання договору оренди землі та акту приймання-передачі об`єкта оренди, то саме на прокурора покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення цієї угоди та підписання акту приймання-передачі.

Не виконавши вимоги суду про надання оригіналу договору оренди землі та акту приймання-передачі, прокурор не довів факт укладення договору про розірвання договору оренди землі, та того, що підпис у графі договору «орендар» та у графі «передав» в акті приймання-передачі об`єкта оренди виконаний саме ОСОБА_4 .

Факт реєстрації припинення речового права оренди земельної ділянки не може заміняти договір про таке право, так як згідно положення ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. І лише після виникнення чи припинення речового права оренди таке підлягає державній реєстрації.

Враховуючи, що прокурором не надано суду оригіналів про дострокове розірвання договору оренди землі та акту приймання-передачі від 10 березня 2015 року, а відповідач ОСОБА_4 ставить під сумнів відповідність поданих копій оригіналам, такі докази не беруться судом до уваги.

Суд також звертає увагу на те, що прокурором не доведено факт того, що з 2015 по 2021 рік включно діяв та виконувався договір про дострокове розірвання договору оренди землі.

Так, згідно з наявними в матеріалах справи повідомленнями Ротмістрівської сільської ради від 08 липня 2021 року, сільській раді не відомі хто здійснював користування земельною ділянкою, що була об`єктом договору оренди.

Водночас, з наданих прокурором протоколу огляду місця події від 20.07.2021 та фотокарток вбачається, що земельна ділянка оброблена та засіяна сільськогосподарською культурою соняшником.

Отже, прокурором не надало достатніх доказів, що після 2015 року і до 2022 року (на час звернення з позовом), як і станом на день розгляду справи, договір про дострокове розірвання договору оренди фактично виконувався обома сторонами, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Окрім того, суд зазначає, що за умовами договору оренди землі, укладеного 01 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, строк дії договору було обумовлено сторонами до 01 вересня 2024 року.

Щодо повноважень прокурора з наведеним позовом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 3. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Звертаючись з позовом, прокурор зазначив, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що Ротмістрівська сільська рада не може володіти та користуватись земельною ділянкою в інтересах територіальної громади.

Таким чином, прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у збереженні комунального майна, яка є власністю територіальної громади, та яке не можна передавати у користування без згоди власника, і згідно частиною другою статті 56 ЦПК України набув статус позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору необхідно покласти на прокурора.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

У задоволенні позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ротмістрівської сільської ради до ОСОБА_4 , державного реєстратора виконавчого комітету Смілянської міської ради Миколенка Тараса Олександровича про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора в частині скасування реєстраційної дії іншого речового права припинення права оренди, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з одночасним припиненням права оренди на неї та усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 вересня 2024 року.

Учасники справи:

прокурор заступник керівника Смілянської окружної прокуратури, адреса місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Ю.Кондратюка, 25, код ЄДРПОУ 02911119;

позивач Ротмістрівська сільська рада, адреса місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, с. Ротмістрівка Ротмістрівської ОТГ, вул. Михайлівська, буд.18, код ЄДРПОУ 26359075;

відповідач ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач державний реєстратор виконавчого комітету Смілянської міської ради Миколенко Тарас Олександрович, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І.Я. Биченко