Ухвала

від 30.09.2024 по справі 752/4553/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4553/20

Провадження № 2-ві/752/37/24

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ольшевської І.О. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відновлення становища, яке існувало до порушення, повернення будинку в попередній стан та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевської І.О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відновлення становища, яке існувало до порушення, повернення будинку в попередній стан та зобов`язання вчинити певні дії.

27 вересня 2024 року надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у даній справі.

У своїй заяві позивач ставить під сумнів неупередженість судді Ольшевської І.О. при розгляді даної справи, з тих підстав, що суддею безпідставно відкладено розгляд справи на тривалий період (5 місяців), внаслідок чого позивач звернулась до Вищої ради правосуддя із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді внаслідок безпідставного затягування розгляду справи, що, у свою чергу, призведе до упередженого та необ`єктивного ставлення судді до сторони позивача в ході розгляду справи. Крім того, у провадження судді Ольшевського І.О. також перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до того ж відповідача про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, а тому розгляд іншої справи з однаковим складом учасників одним і тим же суддею викликає у позивача сумніви у неупередженості та необ`єктивності судді при розгляді даної справи.

27 вересня 2024 року ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевською І.О. заяву позивача ОСОБА_1 визнано необґрунтованою, питання про відвід головуючого передано для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст. ст. 33, 40 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана заява про відвід розподілена судді Слободянюк А.В.

Суд розглядає заяву позивача про відвід головуючого судді у відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного.

Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Разом з тим, статтею 36 ЦПК України встановлено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, положеннями вказаної статті визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

В той же час, пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Як вбачається із поданої заяви, підставою для відводу судді у даній справі, на думку заявника, стала особиста зацікавленість та упередженість головуючого при розгляді наведеної справи, через необґрунтоване затягування розгляду справи та розгляд суддею іншої справи між позивачем та тим же самим відповідачем.

Так, положеннями ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За нормами вказаної статті обов`язок доказування покладається на сторін.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).

Так, з огляду на підстави заявленого відводу, вбачається, що в даному випадку, позивач в обґрунтування своїх вимог, зазначених в заяві про відвід, не надає жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених обставин заяви, зокрема, щодо того, що дії судді у даній справі, спрямовані на її затягування, саме через особисту зацікавленість та упередженість.

В той же час, суд не може прийняти до уваги доводи позивача про те, що перенесення судового засідання на тривалий період у справі, свідчить про упередженість головуючого при розгляді даної справи, оскільки зазначені обставини також не підтверджуються жодними доказами, крім того факт перебування у провадженні судді справи між тими ж самими сторонами з іншим предметом позову, не може бути беззаперечним доказом того, що суддя є заінтересованою та необ`єктивною у розгляді даної справи.

З огляду на викладені обставини та наведені положення закону, суд вважає, що заява позивача про відвід головуючого є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що можуть свідчити про її упередженість у даній справі, які є підставами для відводу, визначеними ст. 36 ЦПК України, а викладені позивача обставини, не можуть розцінюватись як прояв упередженості головуючого під час розгляду справи, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відмову в задоволені заяви позивача про відвід головуючого судді Ольшевської І.О. у даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-41 ЦПК України, суддя,-

постановив:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ольшевської І.О. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відновлення становища, яке існувало до порушення, повернення будинку в попередній стан та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відновлення становища, яке існувало до порушення, повернення будинку в попередній стан та зобов`язання вчинити певні дії, проводити в тому ж складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Суддя А.В. Слободянюк