Ухвала

від 30.09.2024 по справі 756/11561/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30.09.2024 Справа № 756/11561/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/11561/24

1-кс/756/2120/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2024 слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100050002932 від 14.09.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

До провадження слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий зазначає, що як встановлено досудовим розслідуванням

14.09.2024 в період часу з 01:20 по 03:20 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи таємно в умовах воєнного стану шляхом віджиму вікна проник до приміщення магазину « BeerMarket », звідки викрав товар, чим спричинив ТОВ «Сміливість 2022» (код ЄДРПОУ 44845443) майнову шкоду на загальну суму 22 735,78 грн (ЖЄО № 41170 від 14.09.2024).

Крім того, слідчий вказує, що 14.09.2024 здійснення особистого обшуку у затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено, серед іншого: два кросівки чорного кольору з підошвою білого кольору з надписами на підошві «New Balance» та фірмовими маркуваннями у вигляді латинської букви «N» збоку; пару кросівок (2 кросівка) сірого кольору з підошвою білого кольору без маркувань; штани чорного кольору без маркувань та надписів з біркою з надписом «Next»; светр чорного кольору без маркувань з наявною на комірці біркою з надписом «Hector»; штани чорного кольору на лівій кишені яких присутній надпис барвником білого кольору «Workout», з двома кишенями з боків на рівні колін, які було поміщено до спеціального пакету № PSP 4193958.

Враховуючи, що вказане майно органом досудового розслідування визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 98 КПК України, а тому з метою недопущення їх втрати, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду, на переконання слідчого, відповідно до вимог статей 167, 170 КПК України існують достатні підстави для накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення слідчої (розшукової) дії, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

В судове засідання прокурор не з`явився. До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_4 , в якій остання просить розглядати клопотання за її відсутності, клопотання підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання власник майна не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. На адресу суду надійшло клопотання власника майна ОСОБА_5 та представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , кожного окремо, в яких останні просять розглянути клопотання про арешт майна за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття учасників судового розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи у суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки прокурора та власника майна обов`язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з`явились.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100050002932 від 14.09.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

15.09.2024 вилучене в ході здійснення 14.09.2024 особистого обшуку у затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме: два кросівки чорного кольору з підошвою білого кольору з надписами на підошві «New Balance» та фірмовими маркуваннями у вигляді латинської букви «N» збоку; пару кросівок (2 кросівка) сірого кольору з підошвою білого кольору без маркувань; штани чорного кольору без маркувань та надписів з біркою з надписом «Next»; светр чорного кольору без маркувань з наявною на комірці біркою з надписом «Hector»; штани чорного кольору на лівій кишені яких присутній надпис барвником білого кольору «Workout», з двома кишенями з боків на рівні колін, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Оболонського районного суду міста Києва 16.09.2024 слідчий Оболонського УП ГУНП у м.Києві звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а тому слідчий суддя вважає, що слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням у межах строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами. Зокрема частинами 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Такий арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, визначальною юридичною ознакою речового доказу є можливість використання його як матеріального носія інформації щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, оскільки має відношення до кримінального провадження, і таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому, внаслідок доведеності існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на вказане майно з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном будь-кому і будь-яким чином з метою забезпечення збереження речових доказів задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Втручання держави в право на мирне володіння майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а також враховуючи, що обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 100, 107, 131, 132, 171-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12024100050002932 від 14.09.2024, а саме:

- вилучені в ході здійснення 14.09.2024 особистого обшуку у затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , два кросівки чорного кольору з підошвою білого кольору з надписами на підошві «New Balance» та фірмовими маркуваннями у вигляді латинської букви «N» збоку; пару кросівок (2 кросівка) сірого кольору з підошвою білого кольору без маркувань; штани чорного кольору без маркувань та надписів з біркою з надписом «Next»; светр чорного кольору без маркувань з наявною на комірці біркою з надписом «Hector»; штани чорного кольору на лівій кишені яких присутній надпис барвником білого кольору «Workout», з двома кишенями з боків на рівні колін, які на праві власності належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заборонити відчуження, розпоряджання та користування будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1