Ухвала

від 23.09.2024 по справі 757/41572/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41572/24-к

пр. 1-кс-36031/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року у справі № 757/10570/24-к було накладено арешт на нерухоме майно.

Адвокат зазначає, що підстави для накладення арешту на майно, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, відсутні, оскільки право власності на майно було набуто законним шляхом та відношення до кримінального провадження не має.

Відтак, адвокат просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року у справі № 757/10570/24-к.

Адвокат в судове засідання подав заяву про розгляд клопотання, без його участі, вимоги клопотання підтримав.

Прокурор в судове засідання подав заперечення на клопотання в яких просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки нерухоме майно визнано речовими доказами.

Крім того, на цей час вирішується питання щодо призначення оціночно - будівельної експертизи у кримінальному провадженні, з метою встановлення реальної вартості об`єктів нерухомого майна, які є предметом кримінального правопорушення.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом за наданими матеріали встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023000000002248 від 01.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених третьою статті 209, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 190 КК України.

11.03.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі 757/10570/24-к було накладено арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування наступним майном :земельна ділянка, площею 0,0426 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 899789132224, яка належить ОСОБА_4 ;земельна ділянка, площею 0,0214 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5059, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 899826032224, яка належить ОСОБА_4 ;земельна ділянка, площею 0,0213 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5060, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 899859032224, яка належить ОСОБА_4 ;земельна ділянка, площею 0,0222 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5061, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 899900132224, яка належить ОСОБА_4 ;земельна ділянка, площею 0,0214 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5062, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 899927032224, яка належить ОСОБА_4 ;зблокований житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення, загальна площа (кв.м): 591.2, Житлова площа (кв.м):230.3, Опис: Житловий будинок - А, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5056, номер запису про право власності: 45421966, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2522910132080, який належить ОСОБА_4 ;зблокований житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення, загальна площа (кв.м):590 кв.м., житлова площа (кв.м):229.8, Опис: житловий будинок - А, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5052, номер запису про право власності: 45422209, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2522920632080, яка належить ОСОБА_4 ;земельна ділянка, площею 0,0334 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5052, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 899071532224, яка належить ОСОБА_4 ; земельна ділянка, площею 0,0227 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5056, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 899613632224, яка належить ОСОБА_4 ; зблокований житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення, загальною площею 408,8 кв.м., готовністю 70% (сімдесят відсотків), розташований за адресою: адресою: АДРЕСА_3 , який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5067, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2503438932080, який належить ОСОБА_4 ;земельна ділянка, площею 0,044га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5067, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900027832224, яка належить ОСОБА_4 ; земельна ділянка, площею 0,0216 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5068, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900089532224, яка належить ОСОБА_4 .

Так, з даної ухвали вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що організована група осіб, використовуючи грошові кошти отримані з російської федерації, протягом 2020 - 2023 років здійснювали механізм легалізації (відмивання) грошових коштів та майна, одержаних від шахрайських дій, вчинених злочинним шляхом при здійсненні операцій з кредитування, через підконтрольні фінансові компанії та інвестиційні фонди (зокрема ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТСТАНДАРТ»). Одним з встановлених джерел фінансування є громадянин рф - ОСОБА_5 , (ИИН рф НОМЕР_1). (ЄО № 1659)

Так, в ході досудового розлсдівання встановлено, що 13 травня 2021 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено з ОСОБА_4 три договори позики: два на загальну суму 28 240 806 грн. 72 коп.

На забезпечення виконання цих договорів були укладені відповідно іпотечні договори, предметом яких стали земельні ділянки: кадастровий номер 3222485901:01:004:5058, площею 0,0426 га; кадастровий номер 3222485901:01:004:5059, площею 0,0214 га; кадастровий номер 3222485901:01:004:5060, площею 0,0213 га; кадастровий номер 3222485901:01:004:5061, площею 0,0222 га; кадастровий номер 3222485901:01:004:5062, площею 0,0214 га; кадастровий номер 3222485901:01:004:5052, площею 0,0334 га; кадастровий номер 3222485901:01:004:5056, площею 0,0227 га; кадастровий номер 3222485901:01:004:5067, площею 0,044га; кадастровий номер 3222485901:01:004:5068, площею 0,0216 га та нерухоме майно: зблокований житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення, загальна площа (кв.м):591.2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5056; зблокований житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення, загальна площа (кв.м):590 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5052; зблокований житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями громадського призначення, загальна площа 408,8 кв.м., розташований за адресою: адресою: АДРЕСА_4, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5067.

У відповідності до вказаних договорів і до початку військового стану, тобто до лютого 2022 року потерпілими у чіткій відповідності до графіку, визначеному договорами, здійснювалось погашення кредитних зобов`язань і було сплачено 133 558 доларів США.

Після початку військового стану, зв`язок з ОСОБА_4 було втрачено, і потерпілі не мали змоги дальше виконання зобов`язання.

В подальшому ОСОБА_4 вирішила використати ситуацію із військовим станом в країні і заволодіти майном потерпілих за допомогою приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 , зареєстровала перехід права власності на вище вказане нерухоме майно.

04.03.2024 слідчим земельні ділянки та нерухоме майно, яке перелічене вище визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, як предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність у накладенні арешту з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання про скасування арешту майна, що накладений в рамках кримінального провадження також, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається заявник, які на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження.

Окрім цього, прокурором доведено необхідність у подальшому арешті нерухомого майна з метою проведення експертизи та збереження речових доказів.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК УкраїниНа підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_9