Рішення

від 27.09.2024 по справі 522/11792/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2024

Справа № 522/11792/24

Провадження № 2/522/6092/24

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - суддя Ярема Х.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Одеської гімназії №107 Одеської міської ради, 2) Департаменту освіти та науки Одеської міської ради

про визнання протиправним наказу та стягнення середнього заробітку.

ВСТАНОВИВ:

1.17.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської гімназії №107 Одеської міської ради, Департаменту освіти та науки Одеської міської ради.

2.Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської загальноосвітньої школи №107 І-ІІІ Одеської міської ради від 20.07.2022 № 154-к «Про продовження увільнення від виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 на час проходження служби за призовом під час мобілізації;

- стягнути з відповідачів середній заробіток за період з 20.07.2022 по 24.12.2023 в сумі 157 014,35 грн.

3.26.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

4.26.08.2024 відповідач Одеська загальноосвітня школа №107 І-ІІІ Одеської міської ради подала відзив на позов.

5.26.08.2024 відповідач Департамент освіти та науки Одеської міської ради подав відзив на позов.

6. ОСОБА_1 мотивує звернення до суду з цим позовом тим, що у зв`язку з мобілізацією на військову службу, його, як вчителя фізичної культури, наказом директора школи від 03.03.2022 було увільнено від виконання трудових обов`язків із збереженням місця роботи (посади) та середнього заробітку. Пізніше, наказом директора від 20.07.2022 увільнення було продовжено із збереженням місця роботи, але без збереження та виплати середнього заробітку, у зв`язку зі змінами, внесеними до ч.3 ст. 119 КЗпПУ з 19.07.2022 Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ. Позивач вважає наказ від 20.07.2022 протиправним, оскільки ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту» станом на 20.07.2022 та до 24.12.2023 зберігала право педагогічних працівників на період проходження військової служби під час мобілізації на особливий період на збереження за ними середнього заробітку. Враховуючи доходи ОСОБА_1 в 2022 році, сума його середньомісячного заробітку за період з 20.07.2022 по 24.12.2023 складає 157 014,35 грн., які позивач просить стягнути. Відповідачі проти позову заперечують. Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ за працівниками, призваними на військову службу, зберігається право на отримання середнього заробітку включно до дня, що передує дню набрання чинності цього Закону, тобто до 19.07.2022. Збереження цього права за педагогічними працівниками в ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту» немає значення, оскільки до даних правовідносин має застосовуватися Закон, який прийнятий пізніше Закону від 01.07.2022 № 2352-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, а не Закону України «Про освіту». До того ж, Законом України від 22.11.2023 № 3494-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань, який набрав чинності 24.12.2023, право педагогічних робітників на період проходження військової служби під час мобілізації на особливий період на збереження за ними середнього заробітку, яке передбачала ч.2 ст. 57 Закону «Про освіту», було скасовано.

Судом встановлені такі обставини справи.

7.Наказом №140-к від 23.08.2017 директора Одеської ЗОСШ №107 І-ІІІ ОСОБА_1 було прийнято на роботу вчителем фізичної культури з 01.09.2017.

8.Наказом директора школи №53-к від 03.03.2022 ОСОБА_1 - вчителя фізичної культури, увільнено від виконання обов`язків з 03.03.2022, у зв`язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації, збережено місце роботи (посаду) на особливий період та середній заробіток.

9.Наказом директора школи №154-к від 20.07.2022 продовжено увільнення ОСОБА_1 - вчителя фізичної культури від виконання обов`язків, у зв`язку з проходженням військової служби до закінчення військового стану або до дня його звільнення з військової служби, зі збереженням за ним місця роботи (посаду) без збереження/виплати середнього заробітку на період проходження військової служби. Підставами зазначено ч.3 ст.119 КЗпПУ, пп.17 п.1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ХІ.

10.Наказом директора школи № 81-к від 03.06.2024 ОСОБА_1 - вчителя фізичної культури звільнено з роботи 05.06.2024 за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпПУ.

11.Згідно з довідкою про заробітну плату від 13.06.2024 заробітна плата в травні, червні 2022 року склала 18 521,80 грн.

Висновки суду.

12.Предметом спору є стягнення на користь працівника з школи та місцевого департаменту освіти і науки середнього заробітку за період з 20.07.2022 по 24.12.2023, підставами позову є - мобілізований на військову службу педагогічний працівник, мав право на отримання середнього заробітку до 24.12.2023 згідно з ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту».

13.Відповідачі заперечують з тих підстав, що відповідно до змін, що були внесені до ч.3 ст. 119 КЗпПУ Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», право на збереження середнього заробітку за мобілізованими працівниками з 19.07.2022 скасовано, а у зв`язку з більш пізнім прийняттям останнього Закону, його норми мають пріоритет перед раніше прийнятим Законом України «Про освіту».

14.Перевіривши доводи обох сторін, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

15.Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

16.Згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП України (в редакції, яка діяла до 19.07.2022) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

17.19.07.2022 набрав чинності Закон №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким внесено зміни до КЗпП України, зокрема у частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

18.За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України «Про освіту» № 2145-VІІІ законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

19.В силу частини 2 статті 57 Закону 2145-VІІІ (в редакції на час вступу ОСОБА_1 на військову службу), у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

20.24.12.2023 набрав чинності Закон України від 22.11.2023 №3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», яким внесено зміни у частину другу статті 57 Закону 2145-VІІІ. Зокрема, із цієї норми виключені слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період».

21.Із Переліку посад педагогічних та науково-педагогічний працівників, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2000 №963 слідує, що вчитель фізичної культури належить до педагогічних працівників.

22.Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими ч. 3 ст. 119 КЗпПП України, а також ч. 1 ст. 53 і ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту», ч. 2 ст. 44, ч.1 ст. 54 і ч. 3 ст. 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», ч. 2 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту».

23.Верховний Суд у постанові від 16.10.2023 (справа №718/209/23) зауважив, що на рівні КЗпП України не передбачено правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. Правила в статті 4 ЦК України, про пріоритетність його норм над приватно-правовими нормами інших законів, до вирішення колізій між КЗпП України та іншими законами не застосовується.

24.В ч. 2 ст. 39 «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачені гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, шляхом відсилання як до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, так і до норм інших законів (зокрема, ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту»).

25.Законом №2352-ІХ не внесено зміни до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації і встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто, для окремих категорій суб`єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників) призваних на військову службу за призовом під час мобілізації збережено таку гарантію як попередній середній заробіток.

26.В ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» міститься спеціальна норма щодо положень ч. 3 ст. 119 КЗпП України, оскільки поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників.

27.Спеціальна норма (ч. 2 т. 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (ч. 3 ст. 119 КЗпП України) нормою. Прийнята пізніше в часі загальна норма (ч. 3 ст. 119 КЗпП України) не скасовує спеціальної норми. Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток.

28.Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 є педагогічним працівником.

29.З 19.07.2022 Законом №2352-ІХ змінено регулювання трудових відносин осіб, які призвані на військову службу. Зокрема, за такими особами до дня фактичного звільнення з військової служби зберігається місце роботи і посада, у той час, як до внесення цих змін за особами, призваними на військову службу, зберігався ще і середній заробіток.

30.Водночас Законом №2352-ІХ не внесено змін до Закону №2145-VІІІ, який є спеціальним законом і визначає гарантії для педагогічних працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, у тому числі на збереження заробітної плати на час проходження військової служби (частини друга статті 57, яка діяла до 24.12.2023 року).

31.Зазначені положення закону не були враховані Одеською гімназією №107 Одеської міської ради при винесенні наказу про зупинення нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку з 20.07.2022.

32.Отже, цей наказ є незаконним і підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 має відповідно право на нарахування та виплату середнього заробітку за період з 20.07.2022 по 24.12.2023.

33.Загальний період не виплаченого середнього заробітку ОСОБА_1 складає з 20.07.2022 по 24.12.2023.

34.Згідно з ст. 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

35.Згідно з п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, у випадках вимушеного прогулу.

36.Згідно з п. 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

37.Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

38.У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата (абзац третій пункту 2).

39.Верховний Суд України в постанові від 14.09.2016 у справі № 6-419цс16 сформував чинну правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

40.Так, з урахуванням норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку № 100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якого пов`язана виплата, тобто до звільнення працівника з роботи.

41.Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плата за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

42.Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

43.Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

44.Крім того, положеннями р. ІІІ Порядку № 100 передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу. Зокрема не піддягають урахуванню відпускні та лікарняні.

45.Також в Постанові зазначено, що не враховується при обчисленні середньої заробітної плати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

46.Згідно з довідкою заробітна плата в травні, червні 2022 року становила 18 521,80 грн. Кількість відпрацьованих днів 44. Таким чином, середньоденний заробіток за 44 робочих дні складає 420,95 грн. (18 521,80: 44).

47.Оскільки період не виплати середнього заробітку складає 373 дні, з 20.07.2022 по 24.12.2023, за виключенням святкових та вихідного дня, виходячи із п`ятиденного робочого тижня, тому сума середнього заробітку за цей період складає 157 014,35 грн. (420,95 * 373), які підлягають стягненню на користь позивача.

48.Щодо солідарної відповідальності Одеської гімназії №107 Одеської міської ради та Департаменту освіти та науки Одеської міської ради.

49.Згідно з ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

50. ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із Одеською загальноосвітньою школою №107 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради (наразі Одеська гімназія №107 Одеської міської ради), яка й прийняла оскаржуваний наказ. Отже, саме на Одеську гімназію №107 Одеської міської ради, як роботодавця. покладено передбачений статтею 21 КЗпП України обов`язок виплачувати працівникові заробітну плату.

51.Схожий за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 755/713/2223.

52.У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про те, що належним відповідачем за вимогою про стягнення середнього заробітку є лише Одеська гімназія №107 Одеської міської ради, з якої слід стягнути середній заробіток.

53.Водночас чим відповідач Департамент освіти та науки Одеської міської ради порушив права та інтереси позивача, він не довів. Належність Одеської гімназії №107 до Департаменту освіти та науки Одеської міської ради автоматично не свідчить, що права позивача порушені Департаментом. Тим більше, оскаржуваний наказ Департамент не приймав. Також немає значення в даному разі, що кошти виплачуються через Департамент освіти та науки Одеської міської ради.

54.Тому в частині вимог позивача до відповідача Департаменту освіти та науки Одеської міської ради слід відмовити.

55.Щодо строку позовної давності. Позивач просить поновити йому строк звернення до суду з цим позовом.

56.Верховний Суду у постанові від 06.09.023 у справі № 158/2439/22 зазначив, що відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі необґрунтованості позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити необґрунтованості позовних вимог; строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються.

57.Отже, дійшовши висновку про обгрунтованість вимог суд оцінює доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.

58.Оскаржуваний наказ видано 20.07.2022, до суду ОСОБА_1 звернувся лише 17.07.2024, тобто майже через два роки після видачі його прийняття наказу.

59.Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.202 № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, в Кодекс законів про працю України внесено зміни і, зокрема, передбачено, що

- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (стаття 233 КЗпП);

- у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року (стаття 234 КЗпП).

60.Згідно з п.1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпПУ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

61.Отже, запровадження на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) є безумовною підставою для продовження строків, визначених ст. 233 КЗпПУ, на строк дії такого карантину (постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22).

62.Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин.

63.Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 № 65 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено.

64.У зв`язку з цим, останнім днем строку звернення до суду з цим позовом мало бути 30.09.2023.

65.Проте суд бере до уваги, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та продовжує проходити військову службу з 03.03.2022 по теперішній час. Згідно з довідоками про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населенні та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 04.06.2023 №2401 та від 05.07.2024 №1725/УБД молодший лейтенант ОСОБА_1 дійсно в період з 23.01.2023 по 23.03.2023, з 26.03.2023 по 06.07.2023, з 24.07.2023 по 14.10.2023, з 19.12.2023 по 24.01.2024, з 11.02.2024 по 21.06.2024, з 27.06.2024 по 05.07.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Харківській областях.

66.Перебування позивача на військовій службі, яке супроводжується безпосередньою участю у заходах необхідних для забезпечення оборони України, створює для останнього ситуації, які можуть призвести до загибелі, що позбавляє можливості ОСОБА_1 вести звичайний спосіб життя, зокрема, звернутися до суду у визначені законом процесуальні строки.

67.Таким чином, підстави для поновлення позивачеві строку, визначеного ст. 233 КЗпПУ є поважними та підлягають поновленню.

68.Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської загальноосвітньої школи №107 І-ІІІ Одеської міської ради від 20.07.2022 №154-к «Про продовження увільнення від виконання посадових обов`язків ОСОБА_2 на час проходження служби за призовом під час мобілізації».

Стягнути з Одеської гімназії №107 Одеської міської ради (ЄДРПОУ 25428963) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток в сумі 157 014,35 гривень.

У задоволенні позовних вимог до Департаменту освіти та науки Одеської міської ради - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи), зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ярема Х.С.