Ухвала

від 30.09.2024 по справі 515/1059/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1059/24

Провадження № 1-кс/513/71/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

30 вересня 2024 року Саратський районний суд Одеської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі в режимі відеоконференції представника ФГ «АНАСТА» адвоката ОСОБА_3

розглянувши клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024168240000048 від 29 червня 2024 року за ч.1 ст.197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2024 року до Саратського районного суду Одеської області надійшло клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП №2 Білгород-Дністровського РВП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024168240000048 від 29 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді у справі №515/1059/24 (провадження №1-кс/513/70/24) справу розподілено слідчому судді ОСОБА_1 .

Клопотання призначене до розгляду на 05.08.2024 року о 16-10 год. в межах строку передбаченого ч.1 ст.172 КПК України.

05.08.2024 року до суду надійшло клопотання голови ФГ «АНАСТА» ОСОБА_6 про відкладення розглядом справи для укладення угоди з адвокатом на захист інтересів юридичної особи.

Справу розглядом відкладено на 14.08.2024 року на 15-00 год.

09.08.2024 року до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 як представника ФГ «АНАСТА» про ознайомлення з матеріалами справи, 13.08.2024 року надійшло клопотання про відкладення розглядом справи для підготоввки обгрунтованих заперечень на всі клопотання дізнавача та неможливостю прийняття участі в судовому засіданні у зв`язку з зайнятістю в СВ Печерського УП ГУНП. м.Києві у іншому кримінальному провадженні.

Справу розглядом відкладено на 26.09.2024 року та представником ФГ «АНАСТА» заявлено слідчому судді відвід

Відвід слідчого судді представник ФГ «АНАСТА» адвокат ОСОБА_3 обґрунтував тим, що на його думку, було порушено передбачений ч.3 ст. 35 КПК України порядок автоматизованого розподілу судової справи № 515/1059/24 (провадження № 1-кс/513/71/24), оскільки в Саратському районному суді Одеської області станом на час проведення авторозподілу суддя ОСОБА_1 була одним слідчим суддею та їй розподілялись й інші клопотання в рамках кримінального провадження №12024168240000048 від 29.06.2024 року.

23.09.2024 року ухвалою суду заява залишена без задоволення.

Судове засідання призначено на 30 вересня 2024 року на 11 годину 45 хвилин.

До початку розгляду справи по суті від директора ФГ «АНАСТА» ОСОБА_6 надійшла заява про відвід слідчого судді ОСОБА_1 з підстав порушення строків розгляду клопотання про арешт майна, передбачених ч.1 ст.172 КПК України.

Представник Відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав клопотання.

Голова ФГ «АНАСТА» - ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення телефонограми, яка ним отримана.

Особа, у якої на зберіганні знаходиться майно ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилась, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення телефонограми, яка нею отримана, в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розглядом суду не направив.

Власник майна ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення телефонограми, яка ним отримана, в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розглядом суду не направив.

Всі учасники розгляду справи повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Представник ФГ «АНАСТА» адвокат ОСОБА_3 в судовому засідання не з"явився, до суду направив заяву пророзгляд справи за їх відсутності.

За положеннями п.21 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься розумність строків.

У відповідності до частин 1,2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Частиною 5 ст. 28 КПК України встановлено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Таким чином, КПК України визначає обов`язок суду розглянути справу та ухвалити судове рішення в розумні строки з урахуванням обсягу та специфіки процесуальної дії, поведінки учасників кримінального провадження та з дотриманням прав особи на судовий розгляд кримінального провадження в найкоротший строк.

Ст. 81 КПК України не містить заборони щодо розгляду заяви про відвід судді у зв`язку з неприбуттям в судове засідання судді, якому заявлено відвід, заявника чи інших учасників кримінального провадження. Вказаною статтею також не визначено строків розгляду заяви про відвід.

З огляду на зазначені норми та враховуючи, що заява про відвід слідчого судді подана у кримінальному провадженні при розгляду клопотання про арешт майна, з метою дотримання розумних строків, суд дійшов висновку, що неприбуття учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про відвід слідчого судді та вважає за необхідне розглянути заяву про відвід без їх участі.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з частинами першою та другою статті 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Суддя не може брати участь у справі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1ст. 75 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Заявлений головою ФГ «АНАСТА» ОСОБА_9 відвід слідчому судді ОСОБА_1 не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені вказаними нормами КПК.

Більшість вказаних заявником доводів заявленого відводу ґрунтуються винятково на його незгоді із ухвалами суду про призначення до розгляду клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами.

Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.).

У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.

Як свідчить відповідна судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17).

На переконання слідчого судді заявлені стороною, зокрема представником ФГ «АНАСТА» адвокатом ОСОБА_3 та головою ФГ «АНАСТА» ОСОБА_6 підстави для відводу є тотожними та зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями слідчого судді, у цьому кримінальному провадженні, щодо розгляду клопотання про арешт майна.

Неодноразове подання заяв про відвід судді (суддів) безпосередньо перед призначеними по справі судовими засіданнями, які обґрунтовані незгодою зі процесуальними рішеннями суду, внаслідок чого неможливо тривалий час провести розгляд справи по суті, є зловживанням процесуальним правом.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Отже з огляду на вищевикладене наявні ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Зловживання правом не становить собою правопорушення, його наслідком повинно бути переважно не застосування відповідних санкцій судом, а відмова у захисті права, яке спрямоване на зловживання

Враховуючи положення ч. 4 ст. 81 КПК України, а також те, що судовий розгляд здійснюється слідчим суддею ОСОБА_1 , саме суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.7,75,76,80-82,369-372,376 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву директора ФГ «АНАСТА" ОСОБА_6 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 при розгляді клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП №2 Білгород-Дністровського РВП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024168240000048 від 29 червня 2024 року за ознаками ч.1 ст.197-1 КК України, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складено та проголошено 30.09.2024 року.

Суддя ОСОБА_1