Ухвала

від 30.09.2024 по справі 761/43564/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43564/21

Провадження № 2/761/8663/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Дем`янчук С.Р.,

представника позивача Ліндаєва О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Луч-3» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСББ «Луч-3» про визнання недійсними рішень загальних зборів, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року позивач - ОСББ «Луч-3» - звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2021 відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.11.2022 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСББ «Луч-3» про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2023 зустрічний позов був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом, позови об`єднані в одне провадження; здійснено перехід до розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження.

27.09.2024 надійшло клопотання від ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що його прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, зараховано до списків особового складу ЗСУ.

В судовому засіданні представник ОСББ «Луч-3» заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що наявні правові підстави для зупинення провадження у справі, однак, це призведе до затягування розгляду даної справи.

Суд, вислухавши представника ОСББ «Луч-3», дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Пунктом 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Частиною 2 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд з питань, зазначених у цій статті постановляє ухвалу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Як вбачається з довідки форми 5 від 19.09.2024 року №510/11/14439, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 .

Норми статей 251 і 252 ЦПК розрізняють обов`язкову та факультативну підставу для зупинення. Пункт 2 ст. 251 передбачає, що перебування особи у складі ЗСУ є обов`язковою підставою для зупинення провадження у справі. З обох сторін дотримати баланс інтересів фактично неможливо. Тому на сьогодні перебування у складі ЗСУ є обов`язкова підстава для зупинення провадження у справі. Разом з тим, виходячи з принципу диспозитивності, суд не позбавлений можливості розглядати справу без участі особи, якщо така особа, яка знаходиться у лавах ЗСУ, подала заяву про те, щоб справу розглядали без його/її участі.

Правові позиції з цього питання висловлені Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2022 року у справі №456/2541/19, від 29 листопада 2023 року у справі № 161/8166/23, 29 листопада 2023 року у справі №466/5393/22.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашінгдейн проти Великої Британії", рішення від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України").

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія 97" проти України", заява №19164/04).

Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.

У даному випадку норми процесуального права, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов`язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ під час воєнного стану, а тому позивач не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.

Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України").

Суд вважає за необхідне зазначити, що такий безальтернативний підхід законодавця щодо зупинення провадження в такій категорії справ як стягнення аліментів може призводити до порушення розумності строків розгляду справи, порушення інтересів дітей, зокрема на їх матеріальне забезпечення.

Проте, суд звертає увагу на те, що ст. 6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі Збройних Сил України.

За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача за первісним позовом (позивача - за зустрічним позовом) у складі ЗСУ ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, він (або його представник) зобов`язаний повідомити про це суд.

Враховуючи обставини справи, запровадження в Україні воєнного стану, особу відповідача який є військовослужбовцем, який не надавав суду заяву про розгляд справи без його участі, надані ним докази, суд вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити та зупинити провадження у справі.

Керуючись ст.13, ст. 81, п.2 ч. 1. ст.251, п.2 ч.1 ст. 253 ЦПК України -

П О С Т А Н О В И В:

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Луч-3» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСББ «Луч-3» про визнання недійсними рішень загальних зборів до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.В. Сіромашенко