Ухвала

від 17.09.2024 по справі 991/7662/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/7662/24

Провадження 1-кс/991/7695/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса Аеропорт Девелопмент», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023 у справі № 991/8744/23 у кримінальному провадженні №52023000000000172 під 13.04.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса Аеропорт Девелопмент» (код за ЄДРПОУ 37102749), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023 у справі № 991/8744/23 у кримінальному провадженні №52023000000000172 під 13.04.2023.

Клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №52023000000000172 під 13.04.2023 щодо обставин заволодіння майном та доходами Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Одеса» (надалі - «КП «Міжнародний аеропорт «Одеса») та подальшої легалізації активів нібито отриманих в результаті вчинення вказаного та інших кримінальних правопорушень, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 368 КК України.

В рамках кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023 у справі №991/8744/23 накладено арешт на майно, належне, у тому числі ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» (код за ЄДРПОУ 37102749), а саме 75 % корпоративних прав на ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса».

На переконання представника, арешт накладено необґрунтовано, оскільки корпоративні права не є матеріальним об`єктом. Частки в товаристві є віртуальним активом, володіння яким засвідчується договором про їх придбання, статутом товариства, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб чи іншим документом. Відтак за своєю природою вони не можуть бути речовим доказом.

Окрім того, як зазначено представником, слідчий суддя, вирішуючи питання про арешт корпоративних прав, виходив з того, що формування статутного капіталу ТОВ «Міжнародний Аеропорт «Одеса», зокрема внесення Одеською міською радою вкладу (25 %) у вигляді нерухомого майна КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», здійснено усупереч законодавству України. Проте, фактичні обставини справи, які не були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання детектива про арешт майна, спростовують вище наведене з огляду на таке.

У листопаді 2014 року Одеська міська рада ініціювала господарське провадження за позовом до ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» про визнання недійсними п.п. 6.2.1., 6.2.2., 6.3.1, ст. 6 Статуту ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та про визнання недійсним п. 2.1. Договору про корпоративні принципи управління між Одеською міською радою та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» по організації заходів та діяльності Сторін для забезпечення закінчення циклу послуг аеропортового та аеродромного комплексу від 21.10.2011. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що на думку Одеської міської ради, вказані вище положення Статуту та Договору суперечили вимогам закону та інтересам територіальної громади м. Одеси, у зв`язку з чим підлягали визнанню недійсними; також за наслідками затвердження Статуту та укладення Договору було незаконно змінено правовий режим комунального майна та порушено право територіальної громади м. Одеси.

Суддя Господарського суду Одеської області ухвалою від 17.12.2014 у справі №916/4525/14 у задоволенні позову відмовив повністю, вказавши, що доводи Одеської міської ради про невідповідність законодавству правочину щодо передання комунального майна до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» не знаходять свого підтвердження, тоді як у суду відсутні підстави вважати, що внесення комунального майна до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» спрямоване на зменшення економічного потенціалу та основи господарювання територіальної громади м. Одеса.

В подальшому Одеська міська рада подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу з метою її скасування. За наслідками судового розгляду постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2014 у справі №916/4525/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Одеська міська рада подала касаційну скаргу на вказану постанову. За наслідками касаційного розгляду постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2015 рішення суду першої та апеляційної інстанцій були скасовані та направлено справу на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Під час нового розгляду цієї справну липні 2015 Одеська міська рада подала до Господарського суду Одеської області наступні змінені позовні вимоги: 1) визнати недійсним Статут ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а саме пункт 6.3.1. Статуту та Додаток 1 до Статуту, що є його невід`ємною частиною та містить перелік майна, що передається Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса»; 2) визнати недійсним підпункт 1.1 підпункту 1 пункту 4 Договору про корпоративні принципи управління між Одеською міською радою та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» по організації заходів та діяльності Сторін для забезпечення закінчення циклу послуг аеропортового та аеродромного комплексу від 21.10.2011 в частині зобов`язання Одеської міської ради внести майно у відповідності до Додатку 1 до Статуту ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», що складає 25% статутного капіталу; 3) витребувати у ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» на користь територіальної громади м. Одеси майно, яке було передане йому в якості внеску Одеської міської ради до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» згідно з актом приймання передачі майна від 31.10.2011; 4) визнати за територіальною громадою м. Одеси право власності на майно, яке було передане до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» згідно з актом приймання передачі майна від 31.10.2011.

Ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято до розгляду вимоги, зазначені у п.1) та п. 2) вище. Інші вимоги (п. 3, п. 4) не були прийняті судом.

3а наслідками судового розгляду суддя Господарського суду Одеської області прийшов до висновку, що внесене Одеською міською радою до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» нерухоме майно має загальнодержавне значення, відтак, не підлягало відчуженню шляхом зміни його форми власності (з комунальної в приватну). Відтак, Рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 №835-VІ «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», в частині затвердження договору про корпоративні принципи управління, затвердження оцінки вартості майна, визначення переліку майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, погодження частки в статутному капіталі - суперечить законодавству України. Зважаючи на вказані обставини, суддя Господарського суду Одеської області ухвалою від 13.07.2015 у справі №916/4525/14 визнав недійсним Статут ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», а саме: пункт 6.3.1 ст. 6 Статуту ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та Додаток 1 до Статуту, що є його невід`ємною частиною та містить перелік майна, що передається Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса». Водночас в частині визнання недійсним підпункту 1.1 підпункту 1 пункту 4 Договору про корпоративні принципи управління, в частині зобов`язання Одеської міської ради внести майно у відповідності до Додатку1 до Статуту ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», що складає 25 % статутного капіталу, суд відмовив у задоволенні позову, з огляду на встановлення судом нікчемності Договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 21.10.2011 в цілому.

В подальшому ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» подали апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції від 13.07.2015, в яких просили скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

12.10.2015 ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» подало Одеському апеляційному господарському суду мирову угоду (далі - Мирова угода), відповідно до умов якої Одеська міська рада, ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» у справі №916/4525/14 домовились, зокрема, про те, що ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» повертає (передає) у комунальну власність територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на баланс Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» майно, яке раніше було внесено Одеською міською радою до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», згідно з Додатком, який є невід`ємною частиною Мирової угоди. ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» зобов`язується здійснити відповідну передачу протягом одного місяця з моменту прийняття Одеською міською радою відповідного рішення.

Відповідно, Сторони визнають, що з моменту прийняття майна Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Одеса» за актом приймання-передачі, припиняється право власності ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», а майно, зазначене у Додатку до цієї Мирової угоди, стає комунальною власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Також за змістом Мирової угоди, незважаючи на передачу (повернення) ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» майна, відповідно до Додатку до цієї мирової угоди, розмір частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» не зменшується та становить 25%.

В свою чергу, цього ж дня Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Одеса» подало суду апеляційної інстанції клопотання про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а також письмові пояснення по справі, в яких наголосило, що створення ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» призвело до поліпшення кількісних та якісних показників функціонування Міжнародного аеропорту «Одеса», виходу аеропорту на вищій рівень обслуговування повітряних суден та пасажирів, забезпечення безперебійного циклу аеропортових послуг, збільшення пасажиропотоку, залучення нових авіакомпаній-перевізників, зведення будівлі нового пасажирського термінального комплексу Міжнародного аеропорту «Одеса», при цьому КП «Міжнародний аеропорт Одеса», як самостійний суб`єкт господарювання продовжує здійснювати господарську діяльність та виконувати статутні завдання як експлуатант майна Аеропорту.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі №916/4525/14 ухвалу суду першої інстанції було скасовано у зв`язку із встановленням порушення норм процесуального права. Водночас вказаною постановою Одеського апеляційного господарського суду було затверджено Мирову угоду між Одеською міською радою, ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент».

Відтак, на переконання представника, питання щодо законності набуття ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» часток у ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» було вирішено в судовому порядку.

При цьому представник наголосила, що матеріали клопотання детектива НАБУ про арешт майна, які були надані слідчому судді, містили лише ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2015 у справі №916/4525/14. Таким чином, обставини та наслідки апеляційного оскарження вказаної ухвали та відповідно постанова Одеського апеляційного господарського суду про затвердження Мирової угоди - були приховані від слідчого судді. А тому, слідчий суддя був позбавлений можливості оцінити такі обставини, зокрема зміст Мирової угоди.

При цьому, за доводами представника, правова оцінка слідчого судді щодо незаконності внесення Одеською міською радою часток у статутний капітал ТОВ «Міжнародний Аеропорт «Одеса», а відтак, незаконність формування статутного капіталу ТОВ «Міжнародний Аеропорт «Одеса», свідчить про порушення ним принципів правової визначеності та остаточності судового рішення (res judicata).

Представником наголошено, що обставини формування статутного капіталу ТОВ «Міжнародний Аеропорт «Одеса» лежать суто в площині господарсько-правових відносин та не можуть піддаватись переоцінці судами інших юрисдикцій.

До того ж, за змістом Мирової угоди правовий спір між Одеською міською радою та ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» визнається таким, що вирішений (припинений).

Вказане також підтверджується п. 7 Мирової угоди, відповідно до якого укладенням мирової угоди сторони підтверджують досягнення домовленостей з усіх спірних питань, які були предметом судового розгляду у справі №916/4525/14.

При цьому представник додала, що спір щодо законності передачі частки майна в якості статутного капіталу до ТОВ «Міжнародний Аеропорт «Одеса» був вичерпаний, з огляду на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі №916/4525/14, ще задовго до реєстрації кримінального провадження (13.04.2023) та накладення арешту на вказане майно (06.10.2023). А тому, на переконання представника, об`єкт кримінально-протиправних дій у цьому кримінальному провадженні становлять суспільні відносини, що припинили своє існування майже 9 років тому. У зв`язку із чим, висновок слідчого судді про те, що корпоративні права відповідають ознакам речового доказу, були об`єктом кримінально протиправних дій та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення за доводами представника - не знаходить свого підтвердження, з огляду на продемонстровані вище обставини.

Додала, що станом на сьогодні як підозрювані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , так і належні їм компанії-нерезиденти «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited» відсутні в структурі власності товариства. Отже, і арешт, накладений на майно, належне ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент», ґрунтується на невірних вихідних даних, оскільки у 2017 - 2021 рр. корпоративна структура власності ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» зазнала суттєвих змін.

Так, у 2017 році до складу учасників ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» було включено компанію 'Tomilesta Investments Ltd (Республіка Кіпр), 30.05.2017 року відомості щодо вказаних змін в структурі власності були внесені до реєстру. 22.02.2021 року ТОВ «Мікс Лайн» зробила за згодою компанії Tomilesta Investments Ltd. додатковий внесок до статутного капіталу ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» в розмірі 139 000 000 грн. Єдиним власником 100% часток ТОВ «Мікс Лайн» є ОСОБА_7 .

В результаті вказаних змін статутний капітал ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» зріс до 494 052 647 грн., а частки учасників ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» склали 71,87 % - у компанії Tomilesta Investments Ltd. та 28,13% у ТОВ «Мікс Лайн».

Як зазначено представником, станом на даний час вказана структура власності залишається без змін. При цьому, ані ОСОБА_5 , ані ОСОБА_8 чи інші підозрювані у даному кримінальному провадженні не мають жодного відношення до перелічених вище фізичних та юридичних осіб.

У свою чергу «Tomilesta Investment Ltd,», TOВ «Мікс Лайн» та ОСОБА_7 не мають жодного відношення до кримінального провадження №5202300000000172 від 13.04.2023. 3 моменту набуття у 2017 та 2021 роках часток у ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» «Tomilesta Investment Ltd.» та ТОВ «Мікс Лайн» правомірно та добросовісно володіли своїм майном. Власники цих компаній ніколи не були підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні та не пов`язані з підозрюваними чи іншими учасниками кримінального провадження. Вони придбали корпоративні права на ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» задовго до реєстрації кримінального провадження.

Отже, на переконання представника, у цій справі накладення арешту на корпоративні права не переслідує жодної з визначених кримінальним процесуальним законодавством цілей. Зокрема, тому, що станом на сьогодні: 1)усі рухомі та нерухомі активи ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» перебувають під арештом, накладеним в рамках кримінального провадження №5202300000000172 від 13.04.2023 ухвалою слідчого судді від 06.10.2023; 2)як корпоративні права, так і активи ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» перебувають в заставі державного АБ «Укрексімбанк»; 3) корпоративні права не може бути втрачено в результаті їх «приховування, передачі чи відчуження третім особам».

Окрім того, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні наразі завершено, тож відпала будь-яка потреба в подальшому арешті майна ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», а тому, за доводами заявника, арешт підлягає скасуванню у порядку, визначеному ст. 174 КПК України.

У судовому засіданні представник ОСОБА_4 підтримала подане нею клопотання та просила задовольнити з викладених у ньому підстав.

Детектив ОСОБА_3 категорично заперечував проти задоволення клопотання, просив врахувати, що 17.05.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000172 завершене, наразі триває ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України. Окрім того у кримінальному провадженні 26.09.2023 винесено детективом постанову, якою визнано все майно, що незаконне відчужене на користь ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» в кількості 2488 од. та 75% корпоративних прав речовими доказами у провадженні. Зазначив, що слідчим суддею ВАКС вже розглядалось ідентичне клопотання заявника та ухвалою слідчого судді від 22.04.2024 у його задоволенні було відмовлено. Додав, що в межах кримінального провадження повідомлялось про підозру ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, серед яких злочини, передбачені ст. ст. 191, 209, 366, 368, 369 КК України та відносно одного з підозрюваних - ОСОБА_12 виділено матеріали в окреме кримінальне провадження та укладено угоду про визнання винуватості. Поряд з цим просив врахувати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( ОСОБА_13 ) в момент вчинення кримінального правопорушення і протягом наступних 5 років, до 2017 року були бенефіціарними власниками ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», юридичної особи, в інтересах якої було відчужене комунальне майно. До того ж в ході слідства було встановлено, що під час легалізації незаконно здобутого майна, шляхом його передачі в заставу «Укрексімбанку», ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 (брат ОСОБА_5 ) були поручителями ТОВ «МАО», а ОСОБА_5 фіксувався банком як беніфіціарний власник товариства. Майно про яке йде мова у клопотанні і так обтяжене з 2014 року та є предметом застави в Укрексімбанку, тіло кредиту якого не погашається близько 10 останніх років, а заборгованість за кредитом становить близько 25 млн доларів США. Тому, на переконання детектива, додаткове обтяження досудовим розслідуванням не в значній мірі погіршує можливість вільного розпорядження майном. Таким чином вважав, що таке майно є незаконно відчуженим, є речовими доказами та підлягає спеціальній конфіскації. Отже, потреба в його арешті наразі не відпала.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Так, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 96-2 КК України встановлено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000172 під 13.04.2023, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КПК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023 у справі № 991/8744/23 накладено арешт з позбавленням права на відчуження та розпорядження на майно, належне ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» (ЄДРПОУ 37102749), а саме на 75 % корпоративних прав на ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» (ЄДРПОУ 37947040) (далі - корпоративні права).

Підставою арешту корпоративних прав став встановлений слідчим суддею факт наявності достатніх підстав вважати щодо відповідності їх ознакам речового доказу, оскільки вони були отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Постановою детектива від 26.09.2023 корпоративні права визнано речовим доказом.

За версією сторони обвинувачення, представники сфери великого бізнесу міста Одеси ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (змінено з ОСОБА_13 26.09.2018), в період з грудня 2009 року по квітень 2011 року, домовились про спільне вчинення злочину, шляхом створення через офшорні підконтрольні іноземні компанії юридичної особи - резидента держави Україна, залучення як виконавця до вчинення злочину міського голови Одеської міської ради, який повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого створена ними юридична особа - резидент поза конкурсною процедурою буде визначена як така, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цій юридичній особі на умовах, що 75% спільно створеного підприємства буде належати їй, а 25% Одеській міській раді, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та видачу свідоцтва про право приватної власності на таке майно, обернення його на свою користь, а також подальше розпорядження ним з метою унеможливлення його повернення законному власнику. З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовуючи підконтрольні іноземні компанії «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited» (підприємства -резиденти республіки Кіпр), 03.12.2009 створили та зареєстрували на території Великої Британії юридичну особу «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» («Odessa airport development Ltd.»), виступивши її бенефіціарними власниками. Надалі, з метою маскування особистої ролі у вчиненні злочину, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залучили як виконавця підконтрольного та підзвітного їм ОСОБА_16 , який, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, 14.04.2010 очолив створене ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та в подальшому спільно створене з Одеською міською радою ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», з метою переконання депутатського корпусу ради виступити на сесії Одеської міської ради під час голосування за прийняття рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у приватну власність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», на умовах, що 75% спільно створеного підприємства (ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса») буде належати ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», а 25% - Одеській міській раді. У подальшому, з метою реалізації схеми заволодіння комунальним майном, учасниками злочину було вжито заходів, внаслідок яких було підписано Акт приймання - передачі майна від 31.10.2011, отримано від Одеського міського голови свідоцтво про право власності на майно від 29.12.2011, та вчинено дії, спрямовані на перереєстрацію права власності такого майна з комунальної у приватну власність за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», що спричинило вибуття із власності КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та подальшу приватизацію майнового комплексу аеропорту вартістю близько 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр. у розмірі понад 2,5 млрд грн.

При цьому, за доводами слідства, вказана схема заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» була організована представниками бізнесу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є бенефіціарними власниками товариства ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент».

Водночас, визначений у результаті створення ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» розподіл часток корпоративних прав, за яким передбачалося, що 75% буде належати ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», а 25% - Одеській міській раді, а також положення Статуту новоствореного товариства, відповідно до яких для прийняття рішень Загальними зборами з запропонованих питань, рішення вважається прийнятим, якщо про свою позицію з приводу такого рішення повідомили учасники, які володіють більше 60 відсотками голосів та за прийняття такого рішення проголосувала необхідна кількість учасників, що володіють більш ніж 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства, фактично позбавило можливості Одеській міській раді впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом.

Разом з тим, такий розподіл часток надав можливість ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», яке фактично було підконтрольне ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом.

Про такі обставини за версією органу досудового розслідування свідчать самостійне рішення ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» під час загальних зборів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» про передачу майна аеропорту у заставу для отримання кредиту в AT «Укрексімбанк» у відповідності до договору від 16.10.2013 також про ризики втратити майно аеропорту та корпоративних прав на ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» свідчить проект протоколу загальних зборів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», вилучений в електронному вигляді 17.11.2017 під час обшуку за адресою: м. Київ, пр. Музейний, 4, де ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент», маючи 75% корпоративних прав, зловживаючи цією обставиною, прийняла рішення зменшити частку міста Одеси в ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» з 25% до 9, 57%, а також від імені ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» 23.12.2020 здійснено відчуження ТОВ «Петроль Плюс» частини незаконно отриманого майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса», а саме продано нерухоме майно площею 464.3 м.к. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2248377651101 (паливний склад).

Поряд з цим у кримінальному провадженні перевіряються зокрема обставини чи голосувала Одеська міська рада за проект рішення щодо створення спільного ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент».

З огляду на викладені обставини слідчий суддя дійшов висновку, що існують достатні підстави вважати про відповідність корпоративних прав ознакам речового доказу, як такі, що отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того у кримінальному провадженні 26.09.2023 винесено детективом постанову, якою визнано все майно, що незаконне відчужене на користь ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» в кількості 2488 од. та 75% корпоративних прав речовими доказами у провадженні.

У відповідності до ухвали метою арешту корпоративних прав відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.

Крім того, під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя врахував, що таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а встановлені в ході судового розгляду обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого заходу забезпечення як арешт. При цьому, слідчим суддею не встановлено доказів завдання негативних наслідків внаслідок застосування арешту майна.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у разі необхідності забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Виходячи із зазначеного, арешт на майно з метою його збереження як речового доказу накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи у випадку встановлення слідчим суддею наявності достатніх підстав вважати щодо відповідності такого майна критеріям речового доказу (ст. 98 КПК України) та необхідності такого арешту, та для вирішення даного питання не є обов`язковим встановлення факту перебування такої особи у певному процесуальному статусі у кримінальному провадженні.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у майні товариства. З урахуванням відповідності ознакам речового доказу та згідно положень ч. 10 ст. 170 КПК України на корпоративні права може бути накладено арешт з відповідною метою.

Таким чином, за результатами дослідження наданих до суду матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на корпоративні права накладено обґрунтовано, а вказані в ухвалі від 06.10.2023 підстава, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням чинного законодавства.

Поряд з цим встановлено, що досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КПК України.

Як наголошено детективом під час судового розгляду, в межах кримінального провадження повідомлялось про підозру ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні ряду кримінальних правопорушень серед яких злочини, передбачені ст. ст. 191, 209, 366, 368, 369 КК України та відносно одного з підозрюваних ОСОБА_12 виділено матеріали в окреме кримінальне провадження та укладено угоду про визнання винуватості.

Варте уваги і те, що таке майно належить ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яке, за версією органу досудового розслідування, було передано від КП «Міжнародний аеропорт Одеса» незаконно, що стало можливим внаслідок розподілу часток корпоративних прав товариства, за яким 75% належить ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», що підконтрольне ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підозрюються у вчиненні вказаних протиправних дій, які мають вирішальний вплив на діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та якими було створено умови для незаконного набуття майна.

Отже, враховуючи те, що за доводами органу досудового розслідування таке майно було одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, отже воно може бути предметом спеціальної конфіскації.

У той же час, слід зазначити що питання про спеціальну конфіскацію вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження (абзац 1 частини 9 статті 100 КПК України).

17.05.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000172 завершене та наразі триває ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, що жодним чином не свідчить про закінчення досудового розслідування, про що зазначає представник заявника у своєму клопотанні.

Досудове розслідування завершується фактом відкриття матеріалів підозрюваному, його захиснику та іншим особам, в порядку ст. 290 КПК України та є стадією досудового розслідування. Водночас кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення, як це передбачено у ст. ст. 219, 283 КПК України. У свою чергу закінчення досудового розслідування фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи закриттям кримінального провадження.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, структура власності ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» змінена, що детективом не заперечувалося. Разом з тим, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини слідчий суддя дійшов висновку, що зняття арешту з корпоративних прав надасть можливість власникам ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» самостійно розпоряджатись майном ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та здійснювати його фінансово-господарську діяльність, що може призвести до втрати майна, яке є предметом кримінально-протиправних дій у кримінальному провадженні, шляхом передачі іншим особам, знищення тощо, що суперечить завданням кримінального провадження, визначеним статтею 2 КПК України.

Крім того, оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення як арешт корпоративних прав, слідчий суддя враховує, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, арешт корпоративних прав у вигляді заборони відчуження та розпорядження необхідний для забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а отже скасування арешту на даній стадії досудового розслідування може призвести до вищевказаних негативних наслідків, що зі свого боку зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування, скасування арешту корпоративних прав на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості кримінального провадження.

Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у подальшому застосуванні арешту наразі не відпала, а з огляду на обґрунтованість накладеного арешту, підстави для скасування арешту, накладеного на корпоративні права, наразі відсутні.

Таким чином на переконання слідчого судді, арешт на майно ухвалою від 06.10.2023 накладено обґрунтовано, доказів, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба до суду не надано.

За наведених обставин, клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1