Ухвала

від 24.09.2024 по справі 761/22240/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/22240/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5217/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №22023000000000962 від 22 вересня 2023 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2024 року частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України майора юстиції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000962 від 22.09.2023 року, за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження, а саме на:

- корпоративні права, належні ОСОБА_6 :

- ТОВ «АВІК», ЄДР 32373280, розмір частки засновника (учасника): 4625,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 25; ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЕРОСТАР», ЄДР 37145067, розмір частки засновника (учасника): 250,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 25; ТОВ «АСІС», ЄДР 33628563, Розмір частки засновника (учасника): 900000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50; ТОВ «ВЕНТ-СЕРВІС», ЄДР 35851853, розмір частки засновника (учасника): 41000000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 25; ТОВ «ВЕНТКОНТРОЛ», ЄДР 36883725, Розмір частки засновника (учасника): 1875000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 37.5; ТОВ «ТД «АСІС», ЄДР 39265577, розмір частки засновника (учасника): 25000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50;

- об`єкти нерухомого майна, власником яких є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2822096932040 Об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт Тип об`єкта: садовий будинок Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 135.7, Опис: літера «А» - Садовий будинок, літера «а» Відкрита тераса, літера «аі» - Ганок, літера «а2» - Ганок, літера «Б» - Навіс, № 1 Хвіртка, № 2 Огорожа, № З Ворота, № 4 Огорожа, № 5 Яма вигрібна, № 6 Свердловина Ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 100 000,00 Адреса: АДРЕСА_1 Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 3220881300:04:001:4420 Номер об`єкта в РПВН: 27797692 Власники: ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 748231132204 Тип об`єкта: земельна ділянка Кадастровий номер: 3220481001:05:013:0032 Опис об`єкта: Площа: 0.25 га, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 08.07.2015, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) Адреса: АДРЕСА_2 частки: ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають; реєстраційний номер майна: 37880886 Тип майна: квартира стор. З з 4 RRP-4HKRGSK19 Адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 Номер запису: 46799 в книзі: 702-88. ВІДОМОСТІ ПРО ПРАВА ВЛАСНОСТІ Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 15.10.2012 Дата внесення запису: 15.10.2012 ПІБ: ОСОБА_6 РНОКПП: НОМЕР_1 Форма власності: приватна Частка власності: 1/1, без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.

Цією ж ухвалою заборонено Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Державній реєстраційній службі України, Державній службі України з питань праці, сервісним центрам МВС України, іншим органам державної влади здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов`язаних зі зміною корпоративних прав (часток) у статутному капіталі зазначених юридичних (фізичних) осіб, а також здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов`язаних зі зміною власників усього зазначеного нерухомого майна.

У задоволенні інших вимог клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно:

- корпоративні права в: TOB «АВІК», код ЄДРПОУ 32373280; ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЕРОСТАР», код ЄДРПОУ 37145067; TOB «АСІС», код ЄДРПОУ 33628563; TOB «ВЕНТ-СЕРВІС», код ЄДРПОУ 35851853; ТОВ «ВЕНТКОНТРОЛ», код ЄДРПОУ 36883725; ТОВ «ТД «АСІС», код ЄДРПОУ 39265577;

- нерухоме майно: садовий будинок площею 135,7 кв.м., розташований у АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер: 3220881300:04:001:4420 за тією ж адресою; земельну ділянку кадастровий номер: 3220481001:05:0130:0032, розташовану у АДРЕСА_4 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); квартиру у АДРЕСА_3 .

В апеляційній скарзі адвокат посилається на те, що ухвала є необгрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Зазначає, що ОСОБА_6 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_12 з 25 червня 2003 року, про що достеменно відомо стороні обвинувачення, на всі вищеперелічені об`єкти нерухомого майна розповсюджується режим спільної власності подружжя, проте ні суд, ні сторона обвинувачення не вжили заходів щодо виклику в судове засідання законного власника майна.

Разом із тим, усе майно, за винятком майна, виключеного з цивільного обороту, набуте подружжям ОСОБА_13 з 17 липня 1993 року по теперішній час є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Режим спільної сумісної власності подружжя визначений ст. 61 Сімейного кодексу України; натомість умови набуття приватної власності подружжя визначено ст. 57 Сімейного кодексу України. Подружжя перебуває у шлюбі з 25 червня 2003 року.

На майно, набуте в період шлюбу, розповсюджується правовий режим спільної сумісної власності подружжя, і частки подружжя в силу закону є рівними, відтак на частку, що належить іншому з подружжя не може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, в цьому кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя не перевірив, що майно, на яке слідчий просив накласти арешт, є спільною сумісною власністю подружжя; накладаючи арешт, не врахував наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для другого з подружжя.

Адвокат зазначає, що при винесенні даної ухвали слідчим суддею вказані вимоги закону не були дотримані в повному обсязі та порушено право ОСОБА_14 на мирне володіння своїм майном.

Апелянт вказує, що слідчий, звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, належним чином не обґрунтував підстави і мету накладення арешту на об`єкти нерухомого майна.

На думку апелянта, об`єктивних підстав вважати, що об`єкти нерухомого майна набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, або виступали знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину, і відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та можуть бути предметом конфіскації - немає, до того ж санкція статті 111-2 КК України не передбачає конфіскацію як обов`язковий вид додаткового покарання.

Враховуючи вищевикладене та мету клопотання органу досудового розслідування, сторона захисту вважає, що у відповідності до вимог статті 132 КПК України ні слідчий, ні прокурор не надали суду достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування посилається у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, у відповідності до статті 94 КПК України, належним чином не оцінив їх з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, не вжив належних заходів для повідомлення власника майна про розгляд клопотання про арешт майна. Дана обставина унеможливила надання власником майна пояснень і заперечень по суті клопотання про арешт майна, що в цілому порушило його право на захист.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на майно, що належить на праві власності другому з подружжя - ОСОБА_14 , підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.

Посилається і на те, що в клопотанні слідчого та в ухвалі суду відсутні належні підстави, мотиви та обґрунтування необхідності проведення судового розгляду клопотання про арешт майна за відсутності його власника.

Водночас, суд 21 червня 2024 року розглянув клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна про наявність судового провадження, в якому вирішується питання щодо його прав та обов`язків, що є істотним порушення норм процесуального права та що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, 1 відділом 4 управління ГСУ СБ України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000962 від 22.09.2023 року, за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

11.06.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке виразилось в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору /пособництво/, з метою завдання шкоди Україні шляхом: передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 контролює або володіє корпоративними правами чи часткою наступних підприємств, а саме: ТОВ «АВІК», ЄДР 32373280, розмір частки засновника (учасника): 4625,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 25; ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЕРОСТАР», ЄДР 37145067, Розмір частки засновника (учасника): 250,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 25; ТОВ «АСІС», ЄДР 33628563, Розмір частки засновника (учасника): 900000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50; ТОВ «ВЕНТ-СЕРВІС», ЄДР 35851853, Розмір частки засновника (учасника): 41000000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 25; ТОВ «ВЕНТКОНТРОЛ», ЄДР 36883725, Розмір частки засновника (учасника): 1875000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 37.5; ТОВ «ТД «АСІС», ЄДР 39265577, Розмір частки засновника (учасника): 25000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50;

Окрім цього ОСОБА_6 має у власності: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2822096932040 Об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт Тип об`єкта: садовий будинок Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 135.7, Опис: літера «А» - Садовий будинок, літера «а» Відкрита тераса, літера «аі» - Ганок, літера «а2» - Ганок, літера «Б» - Навіс, № 1 Хвіртка, № 2 Огорожа, № З Ворота, № 4 Огорожа, № 5 Яма вигрібна, № 6 Свердловина Ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 100 000,00 Адреса: АДРЕСА_1 Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 3220881300:04:001:4420 Номер об`єкта в РПВН: 27797692 Власники: ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 748231132204 Тип об`єкта: земельна ділянка Кадастровий номер: 3220481001:05:013:0032 Опис об`єкта: Площа (га): 0.25, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 08.07.2015, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) Адреса: АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; реєстраційний номер майна: НОМЕР_2 Тип майна: квартира стор. З з 4 RRP-4HKRGSK19 Адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 Номер запису: 46799 в книзі: 702-88. ВІДОМОСТІ ПРО ПРАВА ВЛАСНОСТІ Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 15.10.2012 Дата внесення запису: 15.10.2012 ШБ: ОСОБА_6 РНОКПП: НОМЕР_1 Форма власності: приватна Частка власності: 1/1.

Також, встановлено реквізити банківських рахунків, що належать ОСОБА_6 , а саме: AT «УкрСиббанк»: НОМЕР_3 ;

AT КБ «Приватбанк»: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;

AT «Універсал банк»: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 .

У межах вказаного кримінального провадження 11.06.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке виразилось в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору /пособництво/, з метою завдання шкоди Україні шляхом: передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб.

17 червня 2024 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000962 від 22.09.2023 року, за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Клопотання обґрунтоване з посиланням на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

В органу досудового розслідування є підстави вважати, що вказане майно може бути приховане та відчужене невстановленими особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, слідчий звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним вище майном підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2024 року частково задоволено клопотаннястаршого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України майора юстиції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000962 від 22.09.2023 року, за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження, а саме на:

- корпоративні права, належні ОСОБА_6 :

- ТОВ «АВІК», ЄДР 32373280, розмір частки засновника (учасника): 4625,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 25; ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЕРОСТАР», ЄДР 37145067, розмір частки засновника (учасника): 250,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 25; ТОВ «АСІС», ЄДР 33628563, Розмір частки засновника (учасника): 900000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50; ТОВ «ВЕНТ-СЕРВІС», ЄДР 35851853, розмір частки засновника (учасника): 41000000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 25; ТОВ «ВЕНТКОНТРОЛ», ЄДР 36883725, Розмір частки засновника (учасника): 1875000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 37.5; ТОВ «ТД «АСІС», ЄДР 39265577, розмір частки засновника (учасника): 25000,00, Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50;

- об`єкти нерухомого майна, власником яких є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2822096932040 Об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт Тип об`єкта: садовий будинок Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 135.7, Опис: літера «А» - Садовий будинок, літера «а» Відкрита тераса, літера «аі» - Ганок, літера «а2» - Ганок, літера «Б» - Навіс, № 1 Хвіртка, № 2 Огорожа, № З Ворота, № 4 Огорожа, № 5 Яма вигрібна, № 6 Свердловина Ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 100 000,00 Адреса: АДРЕСА_1 Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 3220881300:04:001:4420 Номер об`єкта в РПВН: 27797692 Власники: ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 748231132204 Тип об`єкта: земельна ділянка Кадастровий номер: 3220481001:05:013:0032 Опис об`єкта: Площа: 0.25 га, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 08.07.2015, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) Адреса: АДРЕСА_2 частки: ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають; реєстраційний номер майна: 37880886 Тип майна: квартира стор. З з 4 RRP-4HKRGSK19 Адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 Номер запису: 46799 в книзі: 702-88. ВІДОМОСТІ ПРО ПРАВА ВЛАСНОСТІ Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 15.10.2012 Дата внесення запису: 15.10.2012 ПІБ: ОСОБА_6 РНОКПП: НОМЕР_1 Форма власності: приватна Частка власності: 1/1, без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.

Цією ж ухвалою заборонено Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Державній реєстраційній службі України, Державній службі України з питань праці, сервісним центрам МВС України, іншим органам державної влади здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов`язаних зі зміною корпоративних прав (часток) у статутному капіталі зазначених юридичних (фізичних) осіб, а також здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов`язаних зі зміною власників усього зазначеного нерухомого майна.

У задоволенні інших вимог клопотання відмовлено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена лише в частині накладення арешту на: корпоративні права та об`єкти нерухомого майна, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо майна, зазначеного у скарзі.

Ухвала слідчого судді в частині відмови у накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на належних ОСОБА_6 рахунках, ніким не оскаржена, а відтак колегією суддів в цій частині ухвала не перевіряється.

З висновками слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою можливої конфіскації майна як виду покарання погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги слідчим суддею дотримані належним чином.

Санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на належні ОСОБА_6 частки у статутному капіталі товариств та на належне підозрюваному нерухоме майно, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на належне ОСОБА_6 майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у випадку визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, та призначення йому покарання у виді конфіскації майна, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна підозрюваного ОСОБА_6 .

Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати майна у провадженні і таким чином позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено. При цьому, колегія суддів зауважує, що накладений слідчим суддею арешт жодним чином не обмежує права власників майна по володінню майном та користуванню ним, та спрямований виключно на збереження даного майна для можливої його конфіскації в разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, як додаткове покарання, шляхом недопущення його відчуження та розпорядження ним.

Доводи скаржника про те, що клопотання органу досудового розслідування про арешт майна не містить аргументів з приводу мети арешту, є безпідставними та спростовуються матеріалами провадження та змістом самого клопотання.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність підстав вважати, що об`єкти нерухомого майна набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, або виступали знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину, і відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, колегією суддів відхиляються як такі, що не спростовують обгрунтованості висновків слідчого судді, зважаючи на те, що метою арешту майна слідчим зазначена можлива конфіскація майна підозрюваного ОСОБА_6 (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК), а не збереження речових доказів (п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК).

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Твердження представника власника майна про те, що частина арештованого майна належить дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_14 , на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки питання законності набуття права власності на об`єкти нерухомого майна підлягає встановленню і перевірці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, посилаючись в апеляційній скарзі на належність частини арештованого майна ОСОБА_14 , апелянт не обґрунтував, яким чином у такому випадку порушуються права та законні інтереси останньої.

Отже, сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження, з огляду на встановлені обставини даного кримінального провадження, та зважаючи на те, що на час прийняття рішення вони вимагали вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту на вищезазначене майно.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею, в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, не повідомлено власників майна про розгляд клопотання прокурора, не є підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді, оскільки з урахуванням вимог ст. 172 КПК України, слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власників майна.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 -залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2024 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4